Стажування персоналу
Усі чули про стажування, а деякі підприємства проводять стажування своїх працівників, проте, як показує практика, щодо поняття стажування, цілей, способів його проведення та результатів, що ним досягаються, існують думки різної спрямованості і полярності. Це пов’язано з тим, що Кодекс законів про працю України не містить такого поняття, як «стажування», тому кожний тлумачить його на свій розсуд. Ця стаття допоможе читачу прояснити питання, пов’язані з проведенням стажування.
Георгій СФІНЦИЦКІ, юрист
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України.Положення № 15
— Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15.Положення № 804
— Положення про порядок стажування у державних органах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.94 р. № 804.Закон № 3425
— Закон України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII.Порядок № 89/5
— Порядок проходження стажування громадянами України в державних нотаріальних конторах або в нотаріусів, що займаються приватною нотаріальною практикою, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2006 р. № 89/5.Закон № 1378
— Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. № 1378-IV.Закон № 2658
— Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.Положення № 48
— Положення про порядок направлення на стажування лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років, і про порядок їх наступного допуску до лікарської діяльності, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.93 р. № 48.Правила № 176
— Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. № 176.Положення № 468
— Положення про стажування слухачів Національної академії державного управління при Президентові України в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. № 468.Положення № 56
— Положення про стажування спеціалістів на підприємствах, в установах та організаціях залізничного транспорту, затверджене наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 08.05.2001 р. № 56.Постанова № 356
— постанова Ради Міністрів Української РСР «Про порядок направлення спеціалістів до зарубіжних фірм для практичного стажування» від 01.12.90 р. № 356.
Що таке стажування?
Як уже зазначалося,
поняття «стажування» у КЗпП немає, проте згадка про нього є в інших різних нормативно-правових актах України.На наш погляд, це не означає, що стажування не пов’язане з трудовими відносинами, це означає тільки, що
КЗпП значно застарів і не регулює ці специфічні трудові відносини.Насамперед зауважимо, що питання проведення стажування врегульовано нормативно-правовими актами переважно в державній сфері, а підприємства недержавної форми власності можуть використовувати ці нормативно-правові акти як зразок при проведенні стажування своїх працівників.
Проте в
п. 1.7 Положення № 15 дано визначення стажування, яке поширюється на всі органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, бюджетні установи та суб’єктів господарювання (далі — підприємства) незалежно від форми власності і видів діяльності. Стажування — це набуття особою під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця практичного досвіду виконання виробничих завдань та обов’язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи.
Обов’язкове проходження стажування
Чинне законодавство для деяких категорій осіб передбачає проходження стажування як одну з обов’язкових умов, що дає право на зайняття певною діяльністю.
Наприклад,
нотаріусом може бути тільки громадянин України, який, крім відповідності низці вимог, установлених законодавством, пройшов протягом шести місяців стажування в державній нотаріальній конторі чи в нотаріуса, який займається приватною нотаріальною практикою (див. ч. 1 ст. 3 Закону № 3425).Крім цього, проходження зазначеного вище стажування є однією з обов’язкових умов для отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (див.
п. 2 Порядку № 89/5).Оцінювачами з експертної грошової оцінки земельних ділянок можуть бути тільки особи, які отримали
в установленому чинним законодавством порядку відповідне кваліфікаційне свідоцтво, а однією з обов’язкових умов для його отримання є проходження протягом одного року стажування у складі суб’єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з експертної грошової оцінки земельних ділянок (див. ч. 1 ст. 7 і ч. 5 ст. 8 Закону № 1378).Однією з обов’язкових умов для отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача
за такими напрямками оцінки майна, як оцінка об’єктів у матеріальній формі, оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності, також є проходження протягом одного року стажування у складі суб’єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна (див. ч. 1 та ч. 2 ст. 15 Закон № 2658).Проходження стажування
строком від одного до шести місяців є однією з обов’язкових умов допуску до лікарської діяльності лікарів, які не працювали за спеціальністю понад три роки (див. ч. 1 п. 1 Положення № 48).Перевізники
, які надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, зобов’язані проводити стажування водіїв перед їх переведенням на інший маршрут або на іншу модель автобуса (див. пп. 34 і 47 Правил № 176).Як бачимо з наведених вище прикладів, проходження стажування є обов’язковим тільки у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, в інших же випадках стажування може проводитися за угодою між працівником та роботодавцем.
Мета стажування
Як уже зазначалося,
основна мета стажування — це набуття практичного досвіду виконання певної роботи або певних посадових обов’язків на конкретному робочому місці підприємства, проте в деяких нормативно-правових актах міститься і більш розширена версія цієї мети.Так, наприклад,
метою проведення стажування в державних органах разом з набуттям практичного досвіду є також перевірка професійного рівня та ділових якостей працівників , які претендують на посаду державного службовця (див. п. 1 Положення № 804).Метою
проведення стажування слухачів Національної академії державного управління при Президентові України разом з набуттям досвіду виконання завдань, обов’язків та практичної роботи є також перевірка їх професійної компетентності та ділових якостей, проведення слухачами досліджень з тематики магістерських робіт і підготовка аналітичних та узагальнюючих матеріалів з питань державного управління, місцевого самоврядування та управління суспільним розвитком для їх застосування в практичній діяльності (див. п. 2 Положення № 468).На залізничному транспорті метою стажування
разом з набуттям практичного досвіду певної роботи є також підвищення кваліфікації спеціаліста, перевірка професійного рівня, ділових та особистих якостей спеціаліста, зарахованого до резерву, які є претендентом на відповідну посаду (див. п. 1.1 Положення № 56).Для лікарів (провізорів) проводяться курси
інформації та стажування з метою набуття ними спеціальних знань з певних проблем медицини, поглиблення професійних знань, умінь та практичних навичок у роботі відповідно до їх спеціальності та посади, тобто метою цих курсів є підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) — див. п. 2 Положення про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації і стажування, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.07.93 р. № 166.Стажування є однією з основних форм підвищення кваліфікації
викладачів вищих навчальних закладів (див. п. 1 Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 11.05.93 р. № 132) та працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирку і кіностудій України (див. п. 1 Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 13.07.93 р. № 178).Як бачимо, основну мету стажування може бути розширено і навіть змінено залежно від завдань, що ставляться перед ним.
Порядок проходження стажування (направлення на стажування) і оформлення її результатів
Особливості проходження стажування
(коли стажування проводиться за місцем роботи) або направлення на стажування (коли стажування проводиться за межами підприємства або за межами населеного пункту, де знаходиться підприємство), а також оформлення результатів стажування для окремих категорій працівників регламентуються відповідними нормативно-правовими актами.Розглянемо стажування на прикладі
Положення № 15, оскільки його дія поширюється на всі органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, бюджетні установи і підприємства незалежно від форми власності та видів діяльності.Новоприйняті на підприємство працівники повинні пройти стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників протягом не менше ніж 2 — 15 змін (див.
ч. 1 п. 7.1 Положення № 15).Допуск до стажування оформлюється наказом
, в якому визначається тривалість стажування та зазначається прізвище працівника, відповідального за його проведення, при цьому роботодавець має право своїм наказом звільняти від проходження стажування працівників, які мають стаж роботи за відповідною професією не менше ніж 3 роки або які переводяться з одного підрозділу до іншого, якщо характер роботи та тип устаткування, на якому вони працюватимуть, не змінюються (див. пп. 7.3 і 7.5 Положення № 15).На підприємствах мають затверджуватися перелік посад та професій працівників, які повинні проходити стажування, тривалість стажування
залежно від характеру роботи, стажу та кваліфікації працівника, а також розроблятися програми стажування для кожної конкретної професії відповідно до функціональних обов’язків працівників (див. пп. 7.4 і 7.6 Положення № 15).Стажування має проводитися на робочих місцях
свого чи іншого подібного за технологією підприємства, при цьому в його процесі працівники повинні виконувати роботи, що за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, які передбачаються функціональними обов’язками цих працівників (див. п. 7.7 Положення № 15).Під час стажування працівник має засвоїти в конкретних умовах
технологічні процеси та устаткування, а також методи безаварійного керування ними, оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних та аварійних умовах, закріпити знання правил безпечної експлуатації технологічного устаткування, технологічних, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці (див. п. 7.8 Положення № 15).Після закінчення стажування
та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівник наказом (розпорядженням) роботодавця допускається до самостійної роботи, про що робиться запис в журналі реєстрації інструктажів (див. п. 7.8 Положення № 15).Як бачимо,
Положення № 15 особливих подробиць проходження стажування не містить, тому розглянемо їх на прикладі інших нормативно-правових актів.Зокрема,
у державних органах відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де проводиться стажування, при цьому необхідна як письмова заява самого стажиста, так і згода керівників за місцем стажування та основної роботи стажиста (див. п. 2 Положення № 804).Зарахування на стажування оформляється наказом
керівника державного органу, де проводиться стажування, у цьому ж наказі встановлюється строк та порядок проходження стажування, під час якого стажист повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку цього державного органу (див. п. 3 Положення № 804).Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи
, при цьому за ним на основному місці роботи зберігається його посада та заробітна плата. Крім того, йому відшкодовуються витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час перебування в дорозі та витрати на наймання житла. Згодом витрати, пов’язані зі стажуванням працівника, відшкодовуються підприємству державним органом, що запросив його на стажування, за рахунок коштів, передбачених на утримання цього державного органу (див. п. 4 Положення № 804).За стажистом
на період стажування закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування, а його зміст визначається індивідуальним планом стажування, який повинен виконати стажист. Після закінчення стажування стажист подає керівництву державного органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу про можливість використання стажиста на державній службі, а за місцем основної роботи — стислий письмовий звіт (див. пп. 5 і 6 Положення № 804).Для надання за місцем основної роботи стажисту
в державному органі за результатами стажування видається довідка (див. п. 7 Положення № 804).Після успішного закінчення стажування недержавний службовець
, який висловив бажання працювати в державному органі, проходить конкурс у встановленому порядку. При цьому він матиме перевагу перед іншими особами, які беруть участь у цьому конкурсі, але не проходили стажування. Державного службовця після успішного закінчення стажування може бути переведено на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору або зараховано до кадрового резерву цього державного органу (див. пп. 8 і 9 Положення № 804).Приблизно такий самий порядок проходження стажування передбачено на залізничному транспорті для осіб, які мають вищу освіту відповідної спеціалізації та зараховані до резерву кадрів або пропонуються керівництвом на вищу посаду (див.
Положення № 56 ).Основні положення, пов’язані з направленням спеціалістів на стажування до зарубіжних фірм, передбачено
постановою № 356, яка хоча й застаріла, але є чинним документом.Так,
направлення спеціаліста на стажування (роботу) здійснюється на підставі контракту, який укладається між організацією, що його направляє, і зарубіжною фірмою, що його приймає. При цьому в період проходження стажування спеціалісту виплачується заробітна плата в іноземній валюті в розмірі, який визначається умовами контракту.І, звичайно ж,
усі витрати, пов’язані з направленням спеціаліста на стажування (роботу) до зарубіжної фірми, несе організація, що направила його туди, а взаємні зобов’язання між цією організацією і спеціалістом оформлюються договором (див. пп. 1 і 2 постанови № 356).На завершення варто зауважити, що підприємства недержавної форми власності при проведенні стажування своїх працівників можуть використовувати як зразок процедуру, передбачену для державних органів та підприємств, а можуть розробити й власну.
Для новоприйнятих працівників стажування бажано суміщати з установленням строку випробування, щоб уникнути проблем зі звільненням працівників, які пройшли стажування з негативним результатом, але в будь-якому випадку, ураховуючи, що для підприємств недержавної форми власності процедуру проведення стажування жорстко не регламентовано, у них залишається щодо цього широке поле для діяльності та творчої фантазії, звичайно ж, без порушення при цьому трудових прав працівників, які проходять стажування.
