КПК як інструмент для погашення заборгованості перед підзвітною особою
Чи можна використовувати готівку, отриману довіреною особою з корпоративної платіжної картки підприємства, для погашення заборгованості перед такою особою за ТМЦ, що придбані нею раніше за власні грошові кошти?
(м. Харків)
За загальним правилом працівник, який придбаває для підприємства товарно-матеріальні цінності, фактично діє від імені та
за дорученням цього підприємства, що спричиняє виникнення між зазначеними особами правовідносин у межах договору доручення.Відповідно до
ч. 2 ст. 1007 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) на довірителя (підприємство) покладається, крім іншого, обов’язок забезпечити повіреного (працівника) коштами, необхідними для виконання доручення, а також відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення. Це означає: якщо з якихось причин підприємство не забезпечило працівника грошовим авансом для придбання ТМЦ, воно зобов’язане відшкодувати такому працівнику витрачені ним власні кошти.Якщо працівник вчиняє дії в інтересах підприємства без його доручення, то згідно з
ч. 1 ст. 1160 ЦКУ він має право вимагати відшкодування фактично проведених витрат, якщо їх виправдано обставинами, за яких вчинено дії. Інакше кажучи, право на зазначене відшкодування з’явиться у працівника тільки тоді, коли підприємство підтвердить доцільність понесених витрат (на практиці — у момент затвердження керівником підприємства авансового звіту за придбані матцінності). На правомірність такого підходу неодноразово вказував Нацбанк України (див., наприклад, лист НБУ від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206).Отже, відповідно до норм
ЦКУ можливі два варіанти придбання працівником за свій рахунок товарів (робіт, послуг) для господарських потреб підприємства: за дорученням підприємства (із заздалегідь укладеним договором у письмовій або усній формі) та без доручення, але з подальшим підтвердженням доцільності такого придбання. І в першому, і в другому випадку працівник має право на відшкодування понесених ним витрат. Проте погашення заборгованості підприємства перед працівником, що виникла у зв’язку з цим, шляхом отримання готівкових грошових коштів з корпоративної платіжної картки чинним законодавством не допускається.Пунктом 3.10 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 р. № 137
(далі — Положення № 137) чітко визначено цілі, на які можна використовувати кошти з корпоративної картки, а саме:—
отримання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених чинним законодавством, а також чистого доходу фізичними особами — підприємцями;—
здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, за умови, що розрахунки пов’язані зі статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;— отримання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України для оплати витрат на відрядження;
— здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, за умови, що такі розрахунки пов’язані винятково з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.
Як бачимо, отримання готівки з КПК з метою погашення вже існуючої заборгованості перед підзвітною особою у наведеному переліку немає,
тому така операція буде вважатися порушенням цільового використання готівки. Не можна також розглядати отримання таких коштів як таке, що має на меті здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничими (господарськими) потребами, оскільки зазначені розрахунки вже відбулися раніше за рахунок власних коштів працівника.Якщо все ж таки припустити, що операція, яка розглядається, не суперечить діючому законодавству, то треба мати на увазі
пункт 3.12 Положення № 137, згідно з яким кошти, списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи — підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, уважаються виданими під звіт держателю платіжної картки (довіреній особі). Звіт про використання витрачених коштів за встановленою формою разом з оригіналами підтверджувальних документів надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому підзвітна особа завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт (п.п. 9.10.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 г. № 889-IV).З наведеного вище доходимо висновку, що отримання готівки з використанням КПК навіть тією ж особою, перед якою підприємство вже має заборгованість за придбані нею власним коштом товарно-матеріальні цінності, формально є видачею такої готівки під звіт з метою виконання іншої цивільно-правової дії, а не погашенням існуючої заборгованості. Це, у свою чергу, вимагає від підзвітної особи своєчасного надання відповідного звіту за використання таких коштів, що у разі погашення цими коштами заборгованості, яка виникла раніше, не може бути виконано.
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
