Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2008/№ 20
Друк
Постанова від 22.02.2008 р. № 57

Кабiнет Мiнiстрiв України

 

Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми

 

Постанова від 22 лютого 2008 р. № 57

 

Кабінет Міністрів України

постановляє:

1.

Внести до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 52, ст. 2365; 2002 р., № 12, ст. 601, № 38, ст. 1786, № 52, ст. 2372; 2003 р., № 9, ст. 397, № 37, ст. 1981, № 51, ст. 2691; 2004 р., № 16, ст. 1110, № 34, ст. 2255; 2005 р., № 17, ст. 902; 2006 р., № 5, ст. 228, № 11, ст. 737, № 22, ст. 1609, № 31, ст. 2220, ст. 2233, № 34, ст. 2429; 2007 р., № 52, ст. 2105), та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 9, ст. 394, № 51, ст. 2691; 2004 р., № 44, ст. 2892; 2006 р., № 4, ст. 171), зміни, що додаються*.

* Зміни не публікуються, оскільки зазначені Порядки наводимо нижче в кодифікованому вигляді з урахуванням унесених змін, які в тексті виділено

напівжирним курсивом. —
Прим. ред.

2. Визнати такими, що

втратили чинність, Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» (Офіційний вісник України, 2007 р., № 2, ст. 72), та пункт 2 змін, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 900 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 52, ст. 2105).

3.

Міністерству праці та соціальної політики:

разом з Міністерством охорони здоров’я і Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту

затвердити у двомісячний строк порядок обміну інформацією про батьків (опікунів, усиновителів), які влаштували дитину віком до трьох років до дитячого закладу (будинку дитини) на тимчасове (постійне) місце проживання, та припинення виплати допомоги батькам (опікунам, усиновителям) і здійснення (поновлення) перерахування коштів допомоги на рахунок дитини;

за погодженням

з Державним комітетом статистики внести до 1 липня 2008 р. зміни до форми річної звітності щодо надання державної допомоги сім’ям з дітьми.

4.

Виплата згідно з цією постановою допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється починаючи з 1 січня 2008 року.

Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми

 

(

із змінами, останні з яких унесено згідно з постановою КМУ від 22 лютого 2008 р. № 57)

 

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»:

1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (пункти 3 — 9 цього Порядку);

2)

допомога при народженні дитини (пункти 10 — 16 цього Порядку);

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пункти 17 — 24 цього Порядку);

4) допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25 — 32 цього Порядку);

5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33 — 38 цього Порядку).

2. Державна допомога сім’ям з дітьми призначається і виплачується:

громадянам України;

іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», застосовуються правила, встановлені договором.

 

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

3. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:

жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;

жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;

непрацюючі жінки;

жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

4. Підставою для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці, а також довідка:

1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;

2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;

3) центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

{Підпункт 4 пункту 4 виключено}

5) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що жінка — суб’єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески

.

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

5. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається:

1) якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 — 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів і 90 — після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.

У разі народження мертвої дитини допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня — не виплачується;

2) особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1 — 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

6. За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

7. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби — у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації — у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 111, № 7, ст. 188; Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 196; 1999 р., № 31, ст. 1616; 2001 р., № 40, ст. 1802);

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні — у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів — у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1 — 4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб’єкти підприємницької діяльності, — у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами:

жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі;

іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

9. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.

Жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

 

Допомога при народженні дитини

10. Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

11. Для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія свідоцтва про народження дитини;

3) оригінал довідки, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Усиновителі та опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або оригіналу довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

В окремих випадках органи праці та соціального захисту населення за погодженням з Мінпраці можуть призначати допомогу на підставі дубліката довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

12. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, а в разі усиновлення дитини віком до одного року — не пізніше ніж через 12 календарних місяців після набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень — на першу дитину, 25000 гривень — на другу дитину, 50000 гривень — на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини — 4840 гривень, третьої та наступної дитини — 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину — 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину — 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Допомога при народженні дитини призначається усиновителю, опікуну на кожну усиновлену (взяту під опіку) дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.

Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, усиновлення, виплата допомоги опікуну, усиновителю продовжується у такому самому розмірі.

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому для першої дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, Мінфіном, МОЗ, МОН і Мінсім’ямолодьспортом.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

смерті дитини або отримувача допомоги;

виникнення інших обставин.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У випадках, передбачених абзацами дев’ятим — тринадцятим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами восьмим — п’ятнадцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою законодавством.

У разі невідвідування матір’ю (батьком, усиновителем, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

14.

Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну, усиновителю) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

15. Одному з батьків дитини (усиновителю, опікуну) допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації

. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

16.

Покриття витрат на виплату допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

 

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

17. Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною

.

18. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

для непрацюючих осіб та осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб — з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.

Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

19. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі

.

20. Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява матері (батька, усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

{Підпункт 4 абзацу першого пункту 20 виключено}

5) копія трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

6) довідка з місця навчання — для осіб, які навчаються;

7) довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться, — для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості

.

{Підпункт 8 абзацу першого пункту 20 виключено}

Усиновителі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особи — суб’єкти підприємницької діяльності подають довідку, видану органами державної податкової служби про те, що не провадять підприємницької діяльності

.

Особи, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах

.

Особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Для найманих працівників фізичних осіб — підприємців допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія свідоцтва про державну реєстрацію

.

Якщо особа працює в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв’язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, роботодавець повинен протягом п’яти днів після видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання такої особи

.

21. Переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов’язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості

.

Особам, які доглядають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в повному розмірі.

Одному з батьків дитини, усиновителю, опікуну, дідусю, бабусі або іншому родичу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації

. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

22. Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі,

що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. — 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. — 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. — 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.

Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім’ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї)

.

До складу сім’ї особи, що звернулася за призначенням допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I і II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей

.

23. Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється:

1) у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

смерті дитини або отримувача допомоги;

виникнення інших обставин;

2) у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:

звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні — з дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє орган праці та соціального захисту населення про те, що такій особі призначено допомогу по безробіттю чи матеріальну допомогу по безробіттю або що строк виплати хоча б однієї із зазначених двох видів допомоги закінчився;

виявила бажання працювати — з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов’язків);

розпочала або поновила підприємницьку діяльність — з першого числа місяця, в якому розпочато таку діяльність.

У випадках, передбачених абзацами третім — дев’ятим підпункту 1 цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Не припиняється виплата допомоги особам, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома

.

24. Покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

 

Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування

25. Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

26. Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, призначається, якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців.

У разі коли для дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов’язані їх утримувати) та пенсія на дітей за попередні шість календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

27. Для одержання допомоги на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення про встановлення опіки чи піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

5) довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання дитиною пенсії довідку видають органи праці та соціального захисту населення).

Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

28. Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

29. Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

30. Підставою для припинення виплати допомоги на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, є:

звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

досягнення дитиною 18-річного віку.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.

31. Допомога на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

32. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей,

над якими встановлено опіку чи піклування, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

 

Допомога на дітей одиноким матерям

33. Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

34. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації та професійнотехнічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Зазначена допомога призначається на кожну дитину.

Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

35. Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання сім’ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім’ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір’ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір’ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.

Усиновителі подають також копію рішення про усиновлення.

Вдови та вдівці подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.

Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір’ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї і документа про народження дитини легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

36. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі

.

37. Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

38. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

(

Розділ «Порядок розрахунку середньомісячного сукупного доходу» виключено)

 

Термін розгляду документів для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми

43. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров’я або з інших поважних причин (догляд за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

У сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми і передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім’ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

44. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

45. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

46. Особи, яким виплачується державна допомога сім’ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує цю допомогу з місяця, що настає після місяця, у якому виникли такі обставини.

47. На кожного одержувача державної допомоги сім’ям з дітьми органом праці та соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

 

Відповідальність за подання неправдивих відомостей для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми

48. Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім’ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім’ям
з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі неправдивих даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

49. Особи, яким виплачується державна допомога сім’ям з дітьми, зобов’язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім’ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім’ї тощо).

Суми державної допомоги сім’ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відрахування на підставі рішень відповідних органів провадиться у розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної допомоги.

Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім’ям з дітьми, мають право перевіряти матеріальне становище сімей з дітьми.

50. Рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку.

51. Посадові особи органів, що призначають і виплачують державну допомогу сім’ям з дітьми, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім’ям з дітьми, несуть відповідальність згідно із законом.

 

Виплата державної допомоги сім’ям з дітьми

52. Державна допомога сім’ям з дітьми виплачується через установи уповноважених банків, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

До визначення уповноважених банків виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється відповідно до законодавства.

У селах та селищах виплата державної допомоги сім’ям з дітьми може здійснюватися державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку за місцем проживання матері (батька, опікуна, усиновителя чи піклувальника), якій призначена допомога.

Виплата державної допомоги сім’ям з дітьми проводиться щомісяця державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку за графіками, які складаються та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення і фінансовими органами, на підставі виплатних документів, які готуються органами праці та соціального захисту населення.

53. Перерахування коштів державним підприємствам і об’єднанням зв’язку та установам уповноважених банків для забезпечення виплати державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

54. У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім’ям з дітьми виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.

55. Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

56. Призначені суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, на дітей одиноким матерям, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача.

57. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

 

(

із змінами, останні з яких унесено згідно з постановою КМУ від 22 лютого 2008 р. № 57)

 

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім’ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

2. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі — соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

3. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі — органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

4. Соціальна допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У випадках, передбачених в абзацах першому і другому цього пункту, рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінпраці.

5. На кожного отримувача соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення формує особову справу, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.

Строк зберігання особової справи становить п’ять років після припинення виплати.

 

Призначення соціальної допомоги

6. Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи:

заяву;

документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;

довідку про склад сім’ї;

декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Форми заяви, довідки про склад сім’ї, декларації про доходи та майно затверджуються Мінпраці.

До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним, жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

7. У разі коли дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, проводить канікули вдома, сім’я має право звернутися за призначенням соціальної допомоги за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки відповідного закладу про зняття дитини з матеріального забезпечення. При цьому дитина включається до складу сім’ї і зазначена допомога призначається (перераховується) на період перебування дитини вдома.

8. Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім’ї, які документи повинні бути подані додатково.

Орган праці та соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім’ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.

9. Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

10. У призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено у разі, коли:

працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку);

під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобусу тощо);

особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку тощо, крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов’язаних із життєдіяльністю, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара;

у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

За наявності обставин, передбачених в абзацах другому — шостому цього пункту, соціальна допомога може бути призначена на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій виходячи з конкретних обставин, що склалися в сім’ї. Рішення про призначення соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

11. Для призначення соціальної допомоги сім’ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім’ї обов’язкове.

12. У разі коли особами, які входять до складу сім’ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

13. Рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

 

Визначення розміру соціальної допомоги

14. Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом, Держкомсім’ямолоддю.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї, у складі якої протягом періоду, за який обчислюється дохід, відбулися зміни (розірвання шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період набрало законної сили рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів), враховується місячний розмір аліментів за період, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід для призначення соціальної допомоги.

15. Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

16.

Для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває в шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 відсотків.

Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім’ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку

.

Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 відсотків.

 

Зменшення розміру соціальної допомоги

17. Призначена соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім’ї (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.

Соціальна допомога може призначатися без зменшення її розміру на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

 

Перерахунок розміру соціальної допомоги

18. Розмір соціальної допомоги може бути перерахований з місяця подання заяви уповноваженим представником сім’ї до закінчення строку призначення.

19. У разі затвердження нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім’ї.

Органи праці та соціального захисту населення провадять перерахунок раніше призначеної соціальної допомоги з місяця встановлення нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

 

Строки призначення соціальної допомоги

20. Соціальна допомога призначається на шість місяців.

21. Одиноким особам, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними і не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, крім доходів від особистого селянського господарства), соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.

Зазначені в абзаці першому цього пункту умови застосовуються також у разі призначення соціальної допомоги непрацездатному подружжю за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

 

Виплата соціальної допомоги

22. Соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем реєстрації (фактичного проживання) уповноваженого представника сім’ї державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку або перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім’ї в банку за його вибором.

Виплата соціальної допомоги провадиться за графіками, що складаються державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення, на підставі виплатних документів, які готують ці органи, згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482), а також Інструкцією про порядок організації, оформлення, фінансування і виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв’язку України, затвердженою спільним наказом Держкомзв’язку, Мінпраці та Пенсійного фонду від 2 липня 1998 р. № 101/123/67.

Затримка виплати соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається.

23. У разі смерті уповноваженого представника сім’ї невиплачена за його життя соціальна допомога може бути виплачена через державні підприємства і об’єднання зв’язку за заявою однієї з повнолітніх дієздатних осіб, зазначених у довідці про склад сім’ї, або опікуна (піклувальника) дітей віком до 16 років, або особи, визнаної недієздатною в установленому порядку.

Соціальна допомога виплачується за повний місяць, в якому настала смерть уповноваженого представника сім’ї, незалежно від дати смерті у разі, коли звернення надійшло не пізніше шести місяців з дня смерті.

24. Не отримана своєчасно з вини сім’ї соціальна допомога може бути отримана в наступному місяці, але не пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена.

У разі коли уповноважений представник сім’ї з незалежних від нього причин (відрядження, хвороба, смерть близької людини тощо), які підтверджуються відповідними документами, не отримав у визначений строк соціальну допомогу, її виплата може бути здійснена, якщо звернення надійшло не пізніше трьох місяців після закінчення строку, на який вона призначена.

25. Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:

якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення;

у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), — з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;

за заявою уповноваженого представника сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

 

Фінансування соціальної допомоги

26. Покриття витрат на виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям здійснюється за рахунок субвенції з державного до місцевих бюджетів.

За рахунок місцевих бюджетів та спеціально створених регіональних фондів соціальної допомоги органи місцевого самоврядування можуть проводити доплати до встановлених розмірів соціальної допомоги виходячи із затвердженого регіонального прожиткового мінімуму.

27. Контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.

28. Якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення:

визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім’ї;

повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;

у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.



коментар редакції

Змінено порядок призначення і виплати допомоги
при народженні дитини, допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років

Зміни, унесені постановою КМУ, зокрема, до Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751, зумовлено законодавчими змінами. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI з 1 січня 2008 року внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III і до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII. Тепер допомога при народженні дитини і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахованим у системі соціального страхування, так і незастрахованим особам призначатимуть і виплачуватимуть на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

У зв’язку з цим утратив чинність Порядок призначення та виплати допомоги при народженні дитини і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 11.01.2007 р. № 13 «Деякі питання призначення та виплати допомоги сім’ям з дітьми».

Згідно зі зміненим п. 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення, крім пред’явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу того, хто надає документи, подаються такі документи:

1. Заява одного з батьків (усиновлювача, опікуна) (за формою, затвердженою Мінпраці).

2. Копія свідоцтва про народження дитини.

3. Оригінал довідки, виданої державним органом реєстрації актів громадянського стану для призначення допомоги при народженні дитини. Особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, надають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

В окремих випадках органи праці та соціального захисту населення за погодженням з Мінпраці можуть призначати допомогу на підставі дубліката довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів громадянського стану.

До Порядку № 1751 унесено зміни щодо розмірів допомоги при народженні дитини. Так, у разі народження дитини після 31 грудня 2007 року допомога при народженні становитиме: 12240 грн. — на першу дитину, 25000 грн. — на другу дитину, 50000 грн. — на третю і наступну дитину.

Розмір і строк виплати допомоги, що призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та всиновлених дітей (включаючи померлих), котрі до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилася, а також дітей, переданих на виховання іншій особі, та повнолітньої доньки (повнолітнього сина) чоловіка, яких не було усиновлено дружиною. Інакше кажучи, якщо, наприклад, жінка народила другу дитину після 31 грудня 2007 року, а при цьому перша її дитина померла, то вона в цьому випадку має отримати допомогу на таку дитину як на другу, тобто в розмірі 25000 грн. Якщо, наприклад, жінка народила другу дитину після 31 грудня 2007 року, а від першої дитини вона відмовилася, то допомога при народженні другої дитини їй надається як на першу, тобто в розмірі 12240 грн.

Варте уваги, що в Порядку № 1751 чітко прописано:

у разі народження двійнят і більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною. Отже, якщо у жінки 7 січня 2008 року народилися двійнята, то їй нададуть допомогу на одного з них як на першу дитину (12240 грн.), а на другого з них — як на другу дитину (25000 грн.).

Допомога при народженні призначається всиновлювачу, опікуну на кожну усиновлену (узяту під опіку) дитину в розмірі, передбаченому при народженні першої дитини

. Цей момент є нововведенням: незалежно від кількості усиновлених дітей допомога на кожну з них у 2008 році виплачуватиметься в сумі 12240 грн.

Допомога при народженні дитини згідно з Порядком № 1751 призначається за умови звернення за її призначенням не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини.

Зазнали змін і положення Порядку № 1751 стосовно призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У п. 20 Порядку № 1751 чітко прописано список документів, необхідний для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Так, суб’єктам підприємницької діяльності, крім інших документів, необхідно подати довідку, видану органами державної податкової служби, про те, що підприємницька діяльність такою особою не ведеться.

Зауважимо: згідно з постановою, що коментується, виплата допомоги при народженні дитини і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться починаючи з 1 січня 2008 року.

Тетяна Онищенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі