Теми статей
Обрати теми

Як оскаржити рішення податкового органу в адміністративному порядку

Редакція ПБО
Стаття

Як оскаржити рішення податкового органу в адміністративному порядку

 

Не секрет, що платникам податків нерідко доводиться стикатися з донарахуванням контролюючими органами податкових зобов’язань. Проте не завжди такі дії представників податкової служби є об’єктивними. Як же поводитися в такій ситуації? На щастя, у платників податків є можливість захистити свої права, оскарживши рішення контролюючого органу в адміністративному порядку. Про те, як саме це зробити, ви дізнаєтеся з цієї статті.

 

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

В яких випадках можна оскаржити рішення контролюючого органу

Право платника податків на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів узаконено

п. 5.2 Закону № 2181. Цим пунктом передбачено, що платник податків, не погодившись з рішенням контролюючого органу, має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою (заявою) про перегляд такого рішення. Причому відповідно до п.п. 5.2.2 Закону № 2181 платник податків має право на адміністративне оскарження, якщо вважає, що контролюючий орган:

— неправильно визначив суму податкового зобов’язання (нарахованого згідно з

абзацами «а» — «в» п.п. 4.2.2 і п. 4.3 Закону № 2181);

— неправильно самостійно визначив суму податкового зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства (

абзац «г» п.п. 4.2.2 Закону № 2181);

— прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, установленої законом.

Майте на увазі: не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), оскільки воно в такому разі вже

самостійно узгоджене платником податків. Якщо ж платник податків має намір відкоригувати суму такого податкового зобов’язання, йому слід скористатися процедурою виправлення самостійно виявлених помилок, установленою в п. 5.1 Закону № 2181.

 

Що можна оскаржити

Порядок оскарження податкових повідомлень та рішень органів державної податкової служби визначено в

Положенні № 29. У п. 2 цього Положення зазначено, що платник податків в адміністративному порядку може оскаржити:

1) податкові повідомлення, а також податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов’язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкові повідомлення щодо податкового боргу. Зауважимо: у разі оскарження податкового боргу сума податкових зобов’язань уже буде узгодженою (з дня отримання платником податків податкового повідомлення). А отже, з процедурою адміністративного оскарження платнику податків краще не затягувати і подати скаргу у відповідні строки безпосередньо після отримання податкового повідомлення, не допускаючи, поки податкові зобов’язання перетворяться на податковий борг;

2) рішення про:

— заборону здійснення операцій із заставленими активами (припис);

— розподіл сум податкових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;

— погашення податкових зобов’язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації;

— установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов’язань платника податків, який реорганізується;

— поширення права податкової застави на всі активи платника податків, створеного шляхом об’єднання інших платників податків;

— продажу активів, що перебувають у податковій заставі;

— самостійне визначення органами державної податкової служби складу активів, що підлягають продажу (акт опису);

— арешт активів;

— дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань з ініціативи органу державної податкової служби;

— подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками;

— застосування штрафних (фінансових) санкцій;

3) постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Звертаємо увагу:

деякі рішення платник податків не має права оскаржити (див. абзац другий п. 2 Положення № 29). Серед них рішення щодо:

— акцизного збору та ПДВ (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного і вивізного мита та інших податків, зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів та предметів з неї;

— внесків до Пенсійного фонду України;

— внесків до Фонду соціального страхування України.

Крім того,

п. 3 Положення № 29 передбачено, що процедуру адміністративного оскарження не може бути застосовано платниками податків, щодо яких подано позови до суду, а також щодо рішень податкової міліції.

 

Які вимоги висуваються до оформлення скарги

Вирішивши вдатися до процедури оскарження, платник податків направляє органу податкової служби

скаргу (заяву) у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або передає її через свого представника.

Вимоги до оформлення скарги викладено в

п. 3 Положення № 29. Так, у скарзі (заяві) в обов’язковому порядку має бути зазначено:

1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи — платника податків, а для юридичної особи — платника податків — його найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно направити рішення (відповідь) за скаргою (заявою);

2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення, що оскаржується, рішення або постанову у справі про адміністративне правопорушення, його дату і номер; назву податку, збору (обов’язкового платежу) або штрафної (фінансової) санкції та суму;

3) суть порушеного питання, прохання або вимоги та обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов’язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

4) інформацію про подання або неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення або неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подачу повторної скарги (заяви) вищому за рівнем органу державної податкової служби;

5) підпис фізичної особи — платника податків, а для юридичної особи — платника податків — підпис керівника або особи, яка виконує обов’язки керівника. Якщо скарга (заява) на користь фізичної особи або юридичної особи подається його представником, то до неї додається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи на скарзі (заяві) має скріплятися печаткою юридичної особи;

6) перелік документів та розрахунків, доданих до скарги (заяви). У разі направлення скарги (заяви) поштою до неї додаються опис вкладення та повідомлення про вручення.

До

первинної скарги (заяви) слід додати такі документи, перелічені у п. 5.2 Положення № 29:

— податкове повідомлення про визначення суми податкового зобов’язання;

— акт перевірки та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов’язання.

Щодо пакета документів, доданих до

повторної скарги, то, крім згаданих вище документів, до нього також входять:

— первинна скарга платника податків та документи, що підтверджують докази його незгоди з визначеною сумою податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірність прийнятого податковою службою рішення;

— належної якості ксерокопії рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а у відповідних випадках — повторної скарги (заяви) платника податків, та інші наявні у платника податків документи, що підтверджують обставини справи.

Представники податкової адміністрації не мають права відмовляти платнику податків у прийнятті скарги (див.

п. 3 Положення № 29 та п. 2 розділу II Методичних рекомендацій № 10013). Проте якщо згадані вище вимоги щодо оформлення цього документа не дотримано, унаслідок чого немає можливості для розгляду його по суті, він повертається платнику податків з відповідними роз’ясненнями протягом 5 днів з дня отримання. От чому важливо все оформити правильно. До речі, зразок скарги наведено в додатку до листа ДПАУ від 14.12.2004 р. № 24348/7/25-0017 (див. с. 30 цього номера).

 

В які строки подається скарга

За загальним правилом, установленим

п.п. 5.2.2 Закону № 2181, скаргу має бути подано контролюючому органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення, що оскаржується. Зверніть увагу: відлік 10 днів ведеться з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення (іншого рішення, що оскаржується).

Приклад.

Платник податків, який отримав податкове повідомлення 25 лютого 2008 року, не згоден з відображеною в ньому сумою податкових зобов’язань, нарахованих податковим органом, і має намір оскаржити таке рішення. Для цього він повинен подати податковому органу скаргу у 10-денний строк, тобто в період не пізніше 6 березня. Скаргу, подану 7 березня 2008 року, податкова служба не розглядатиме.

Якщо останній день строку подання скарги припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем строку вважається перший наступний робочий день.

Відповідно до

Положення № 29 у 10-денний строк з моменту отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) податкового органу на скаргу (заяву), зокрема, може бути оскаржено:

1) податкові вимоги та рішення про:

— заборону здійснення операцій із заставленими активами платника податків;

— погашення податкових зобов’язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації;

— продаж активів, що перебувають у податковій заставі;

— самостійне визначення органами державної податкової служби складу активів, що підлягають продажу (акт опису);

— арешт активів;

— дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань з ініціативи податкового органу;

— суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та законодавства у сфері ЗЕД, застосування яких законодавством віднесено до компетенції податкових органів.

Триваліший строк (не 10, а

30 календарних днів) установлено для оскарження податкових зобов’язань, самостійно визначених контролюючим органом за причинами, не пов’язаними з порушенням податкового законодавства.

Так, у

п. 4.4 Положення № 29 уточнено, що 30-денний строк для оскарження поширюється на:

1) суми податкових зобов’язань із земельного податку, нарахованого громадянам — власникам земельних ділянок та землекористувачам;

2) суми податкових зобов’язань з прибуткового податку з громадян, нарахованого фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, громадянам, іноземним громадянам та особам без громадянства на підставі подання ними декларацій про очікувані або фактично отримані доходи;

3) рішення про:

— розподіл суми податкових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникає в результаті реорганізації;

— установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов’язань платника податків, що реорганізується;

— поширення права податкової застави на всі активи платника податків, що створюється шляхом об’єднання інших платників податків.

У деяких випадках строки подання скарги про перегляд рішення контролюючого органу

може бути продовжено. Згідно з Порядком № 113 вони продовжуються для платників податків:

— юридичних осіб — якщо ніхто з посадових осіб такої юридичної особи не мав можливості у визначені

Законом № 2181 строки виконати податкові зобов’язання та/або скористатися податковими правами платника податків, а власника такої юридичної особи було позбавлено можливості призначити інших посадових осіб (див. п. 2.1 Порядку № 113);

— фізичних осіб — якщо такий платник податків не мав можливості у визначений

Законом № 2181 строк виконати податкові зобов’язання та/або скористатися податковими правами (див. п. 2.2 Порядку № 113).

Зазначені строки продовжуються за письмовою заявою платника податків, до якої обов’язково має бути додано документи, які підтверджують відповідні обставини, що виникли. Якщо податковий орган з цього приводу приймає позитивне рішення, строки подання скарги для адміністративного оскарження податкових зобов’язань продовжуються до 30 календарних днів з дня прийняття такого рішення про продовження строків.

 

img 1

 

Важливо пам’ятати, що

днем подання скарги (заяви) є:

день фактичного подання цього документа до відповідного податкового органу — у разі самостійної його передачі платником податків (через свого представника) до податкового органу (абзац дев’ятий п. 3 Положення № 29);

дата відправлення скарги (заяви), зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті — у разі направлення скарги (заяви) поштою (абзац дев’ятий п. 3 Положення № 29);

дата фактичного надходження скарги (заяви) до податкового органу — у разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування фактичної дати отримання скарги (заяви) відділенням поштового зв’язку (абзац десятий п. 3 Положення № 29).

 

В якому порядку здійснюється первинне оскарження

Платник податків, вирішивши розпочати процедуру адміністративного оскарження (первинного оскарження), звертається зі скаргою (заявою) до того контролюючого органу, який направив йому податкове повідомлення (вимогу, рішення). Наприклад, якщо податкове повідомлення направлено районною податковою інспекцією, то скарга подається до цієї самої податкової інспекції.

Звертатися до контролюючого органу вищого рівня (наприклад, до ДПА в області), обминаючи орган податкової служби, що надіслав податкове повідомлення (вимогу, рішення), не можна, оскільки в такому разі буде порушено встановлений порядок адміністративного оскарження.

Нагадуємо: платник податків може оскаржити тільки отримане рішення (податкове повідомлення, вимогу) податкового органу, а не акт, складений контролюючим органом за підсумками перевірки.

У будь-який час

до прийняття рішення контролюючим органом подану скаргу може бути відкликано або анульовано платником податків за його письмовою заявою (п.п. 9 п. 15 Положення № 29).

Якщо платник податків не згоден з рішенням контролюючого органу за первинною скаргою, він має право на повторне оскарження такого рішення.

 

В якому порядку здійснюється повторне оскарження

Повторне оскарження здійснюється у вищих за рівнем контролюючих органах. Причому процедуру повторного оскарження може бути застосовано платником податків двічі.

Так, повторну скаргу може бути направлено платником податків до вищого за рівнем контролюючого органу, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги — до контролюючого органу вищого рівня (див.

п.п. 5.2.2 Закону № 2181).

Повторні скарги платнику податків необхідно подавати самостійно (через свого представника) або надсилати поштою з повідомленням про вручення безпосередньо до вищого за рівнем органу податкової служби (ДПІ в місті з районним поділом або до регіональної (обласної) ДПА), а при оскарженні рішень, прийнятих регіональною ДПА, — до ДПАУ. Така схема дій описана, зокрема, у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 10, с. 57.

Інакше кажучи, повторна скарга направляється:

— на рішення ДПІ в районі або місті, міжрайонної або об’єднаної ДПІ — до ДПА в областях і АР Крим;

— на рішення ДПІ в районі міста з районним поділом — до міської ДПІ (у містах Києві і Севастополі — до міської ДПА);

— на рішення ДПА в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі — до ДПАУ. Рішення ДПАУ є остаточним, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Якщо в повторній скарзі зачіпаються питання або додаються документи, які

не були предметом оскарження та розгляду за первинною скаргою, то такі питання і документи не підлягають розгляду по суті, а платник податків інформується про необхідність розгляду цих питань податковим органом, рішення якого оскаржується (п. 5.3 Положення № 29).

Для повторного оскарження встановлено ті самі строки, що і для подання первинної скарги. Це означає, що повторну скаргу має бути подано платником податків

протягом 10 (30) календарних днів або протягом продовжених строків (якщо строки було продовжено), наступних за днем отримання ним податкового повідомлення або іншого рішення податкового органу.

Якщо платник податків, який отримав рішення (відповідь) контролюючого органу на первинну скаргу, не подав повторну скаргу в установлений строк, вважається, що він погодився з рішенням контролюючого органу. При цьому процедура адміністративного оскарження вважається завершеною в останній день строку, відведеного для подання скарги.

Отже, для відліку строків подання повторної скарги необхідно точно знати день отримання платником податків рішення (відповіді) контролюючого органу за первинною скаргою. На те, що саме день отримання рішення (відповіді) важливий для відліку строків при повторному оскарженні (а не, наприклад, день отримання платником податків нового податкового повідомлення, направленого йому після прийняття рішення за скаргою), звертають увагу представники ДПАУ в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 10, с. 57.

Іноді трапляється, що платник податків відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги, або не знаходиться за адресою, зазначеною у скарзі для направлення рішення (відповіді). У такій ситуації датою вручення йому рішення слід вважати дату, зазначену працівником поштового зв’язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, про відмову платника податків від отримання рішення, або дату виконаного працівником поштового зв’язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення за зазначеною у скарзі адресою (див.

п. 10 Положення № 29).

Визначивши таким чином день отримання платником податків рішення контролюючого органу, можна розрахувати і 10 (30)-денний строк, відведений для подання повторної скарги. І якщо платник податків протягом цього строку не подасть повторну скаргу, то процедура адміністративного оскарження вважатиметься завершеною.

 

В які строки контролюючий орган повинен прийняти рішення за скаргою

Отримавши скаргу, контролюючий орган

протягом 20 календарних днів з дня її отримання зобов’язаний направити платнику податків мотивоване рішення. Майте на увазі: цей самий строк діє й у разі повторного оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення (відповідь) на скаргу направляється на адресу платника податків

поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку. Таке рішення оформляється на бланку органу податкової служби, який розглядав скаргу.

У цьому випадку звертаємо увагу на такі два моменти.

По-перше

, оскільки відлік 20 календарних днів ведеться з дня отримання скарги податковим органом (а такий день може і відрізнятися від дня направлення скарги, якщо, наприклад, скаргу направлено платником податків поштою), то фактично для відліку 20-денного строку платник податків має знати, коли саме податковий орган отримав його скаргу.

При поданні скарги платником податків самостійно (через свого представника) до податкового органу днем її отримання цим відомством є день подання скарги. При цьому відповідно до

абзацу третього п. 3 Положення № 29 у день надходження скарга реєструється в податковому органі.

У разі відправлення скарги поштою з повідомленням про вручення дату отримання скарги контролюючим органом платник податків може дізнатися з такого повідомлення.

По-друге

, відповідь на скаргу має бути направлено контролюючим органом протягом 20 календарних днів. Яка ж дата мається на увазі під «днем направлення відповіді» щодо контролюючого органу? За відповіддю на це запитання звернемося до п. 10 Положення № 29, в якому визначено момент, коли рішення вважається направленим (врученим) платнику податків.

Так, рішення вважається направленим (врученим) юридичній особі — платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юрособи

під розписку або направлено поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною цією особою безпосередньо у скарзі як адреса, за якою необхідно направити рішення (відповідь) на скаргу.

У такому разі 20-денний строк буде дотримано податковим органом, якщо рішення вручено платнику податків під розписку протягом такого строку. Коли рішення (відповідь) направляється податковою службою поштою, то днем такого направлення рішення буде день його відправлення поштою (а не день отримання платником податків). Тобто 20-денний строк буде дотримано, якщо протягом цього строку контролюючий орган відправить рішення поштою. Такої ж думки дотримується і Держпідприємництва в

листі від 31.01.2003 р. № 3-222/572 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 14).

Буває й так, що в деяких випадках керівник контролюючого органу (або його заступник)

продовжує строки розгляду скарги платника податків понад установлені 20 календарних днів (але не більше 60 календарних днів), про що має сповістити платника податків письмово ще до закінчення 20-денного строку.

Згідно з

п. 8 Положення № 29 підставами для продовження строку є, зокрема:

— відсутність доданих до скарги документів (акта перевірки, розрахунків до нього, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги, інших документів, необхідних для розгляду скарги);

— необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку;

— необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з’ясування обставин справи тощо.

До уваги: не може бути підставою для продовження строків розгляду скарги неподання платником податків разом з первинною скаргою ксерокопії акта перевірки, розрахунків та інших додатків до нього, а також податкового повідомлення. На це звернула увагу ДПАУ в

листі від 14.12.2004 р. № 24348/7/25-0017.

Дотримання строків відповіді контролюючого органу на скаргу важливо насамперед тому, що коли мотивоване рішення за скаргою

не направляється платнику податків протягом 20-денного строку (або протягом продовженого строку), то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Також скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення контролюючого органу про продовження строків не було направлено платнику податків до закінчення 20-денного строку. Отже, у таких випадках процедура адміністративного оскарження буде завершена, а це означає, що платник податків має право не виконувати рішення контролюючого органу, що оскаржується (сплачувати суму податкового зобов’язання, податкового боргу, пені, штрафних санкцій). На це вказує п. 11 Положення № 29.

 

Яке рішення за скаргою може прийняти контролюючий орган

Згідно з

п. 9 Положення № 29 податковий орган при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність та обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення, податкова вимога), що оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) — незадоволеною;

2) скасовує у визначеній частині рішення, що оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків у визначеній частині;

3) скасовує рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) приймає рішення про податковий компроміс;

5) збільшує суму податкового зобов’язання (пені та штрафних санкцій) чи податкового боргу;

6) залишає у випадках, передбачених

ст. 8 Закону про звернення громадян, скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

Візьміть до уваги: на процедуру адміністративного оскарження поширюється правило конфлікту інтересів, передбачене

п. 4.4 Закону № 2181. Це означає, що коли у спірних ситуаціях є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і податкового органу, рішення приймається на користь платника податків.

Поза сумнівом, найбажанішим для платника податків є варіант

із задоволенням скарги контролюючим органом у повному обсязі. У цьому випадку раніше прийняте рішення податкового органу скасовується, а податкові повідомлення (податкові вимоги) вважаються відкликаними з дня прийняття рішення про таке скасування.

Проте рішення за скаргою можуть мати і не такі сприятливі наслідки для платника податків — від незадоволення скарги до збільшення суми податкових зобов’язань (податкового боргу). У таких випадках він може або погодитися з рішенням контролюючого органу за скаргою, або продовжити процедуру оскарження у вищих за рівнем податкових органах або в суді, дотримуючись відповідних строків подання заяв.

Зауважимо: про право платника податків на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку має бути зазначено безпосередньо в такому рішенні.

У разі

скасування у визначеній частині раніше прийнятого рішення податкового органу про нарахування суми податкового зобов’язання (пені, штрафних санкцій) або податкового боргу раніше направлене податкове повідомлення (податкова вимога) вважається відкликаним з дня отримання платником податків нового податкового повідомлення (податкової вимоги), що містить нову суму податкового зобов’язання (податкового боргу). Зменшену суму податкового зобов’язання (податкового боргу) має бути сплачено платником податків або може бути оскаржено ним з дотриманням відповідних строків.

Розглядаючи скаргу платника податків, контролюючий орган може запропонувати йому

компромісне рішення спору (податковий компроміс), що полягає в задоволенні частини скарги платника податків під його зобов’язання погодитися із залишком податкових зобов’язань. Як правило, таке рішення за скаргою виноситься у випадках, коли в контролюючого органу є всі підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до скорішого та/або повнішого погашення податкового зобов’язання порівняно з результатами, які може бути отримано в результаті передачі такого спору на рішення суду. У разі згоди платника податків на компроміс рішення про податковий компроміс набуває чинності з моменту отримання письмової згоди керівника вищого за рівнем органу державної податкової служби, а сума податкового зобов’язання, визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою.

Звертаємо увагу:

рішення про податковий компроміс не може бути оскаржено в майбутньому . Порядок застосування податкового компромісу органами державної податкової служби в межах адміністративної апеляційної процедури затверджено наказом ДПАУ від 26.04.2001 р. № 182 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 46).

Можливий і такий варіант розвитку подій, коли рішення, прийняте за розглядом скарги, виявиться менш сприятливим для платника податків, ніж рішення, що оскаржується. У разі

збільшення податковим органом суми податкового зобов’язання (пені, штрафних санкцій, податкового боргу) раніше направлене податкове повідомлення (податкова вимога) не відкликається, а на суму такого збільшення податковий орган направляє окреме податкове повідомлення. Збільшену суму податкового зобов’язання має бути сплачено або може бути оскаржено платником податків з дотриманням відповідних строків.

Отже, якщо процедура адміністративного оскарження завершена і платник податків не збирається продовжувати подальше оскарження в судовому порядку, то

день закінчення такої процедури є днем, коли податкові зобов’язання стають узгодженими (див. абзац шостий п. 12 Положення № 29).

Строки закінчення процедури адміністративного оскарження наведемо в таблиці.

 

Варіанти закінчення процедури адміністративного оскарження

День закінчення процедури адміністративного оскарження (день узгодження податкових зобов’язань)

1

2

Скаргу (заяву) про перегляд рішення контролюючого органу не подано платником податків у встановлений строк

Останній день строку, передбаченого для подання скарги (заяви) про перегляд рішення контролюючого органу (

п.п. 5.2.4 Закону № 2181, абзац другий п. 12 Положення № 29)

Повне задоволення скарги платника податків контролюючим органом

День отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги (

п.п. 5.2.4 Закону № 2181, абзац третій п. 12 Положення № 29)

Рішення контролюючого органу (ДПАУ) не підлягає подальшому адміністративному оскарженню

День отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню

(п.п. 5.2.4 Закону № 2181, абзац четвертий п. 12 Положення № 29)*

Рішення про податковий компроміс

День набрання чинності рішенням про податковий компроміс (

п. 9 Положення № 29)

* Цього дня податкові зобов’язання вважаються узгодженими, якщо платник податків не має наміру продовжувати оскарження в судовому порядку. Якщо звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу планується, то на цьому процедура адміністративного оскарження закінчується, проте податкове зобов’язання продовжує залишатися неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення. При зверненні платника податків до суду слід письмово повідомити податковий орган про судове оскарження його рішень (абзац другий п. 3 Положення № 29).

 

Протягом 10 календарних днів, наступних за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (днем узгодження), платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму податкових зобов’язань, а також пеню і штрафні санкції за їх наявності (

п.п. 5.3.2 Закону № 2181). Податкове зобов’язання, не сплачене в такий строк, стає податковим боргом з усіма наслідками, що з цього випливають.

 

Висновки

Подаючи скаргу на рішення податкових органів, слід урахувати всі позитивні та негативні аспекти такої процедури.

До «плюсів» процедури адміністративного оскарження можна віднести такі:

1) своєчасно подана скарга зупиняє виконання податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні, до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, а цей строк може становити до 3 місяців (а в окремих випадках — до півроку). Крім того, після подання відповідної заяви аж до моменту закінчення процедури апеляційного узгодження ні пеня, ні інші санкції, які випливають з рішення, що оскаржується, до підприємства не застосовуються;

2) у період оскарження рішення представники податкової служби не можуть як забезпечення вимагати передання у заставу майна платника податків;

3) на будь-якій стадії адміністративного оскарження у платника податків залишається (з урахуванням строку давності) право перервати цю процедуру і звернутися з відповідним позовом до суду.

Серед негативних аспектів процедури адміністративного оскарження можна назвати такі:

1) судова процедура оскарження поки що дає платнику податків більше шансів на об’єктивний розгляд його справи, ніж адміністративна. Податківці, які розглядають скаргу на рішення своїх колег, усе ж таки налаштовані більше на користь останніх;

2) податковий орган при несприятливому результаті розгляду скарги платника податків може збільшити суму його податкового зобов’язання або податкового боргу;

3) подання скарги може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до

п. 4 ст. 11 Закону № 509.

От, мабуть, і вся основна інформація, яку слід знати, розпочинаючи процедуру адміністративного оскарження рішення податкового органу. Бажаємо вам терпіння і тільки сприятливого результату подій!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі