Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Оскарження в суді рішень податкових органів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2008/№ 21
В обраному У обране
Друк
Стаття

Оскарження в суді рішень податкових органів

 

Суди і податки об’єднує те, що вони з’явилися в історії людства практично одночасно ще на стадії зародження перших держав. Думаємо, сучасний платник податків у питанні, що ж з’явилося раніше, напевно віддасть пріоритет судам, адже перед тим, як виник обов’язок платити податки, мав з’явиться орган, до якого можна було б цей обов’язок оскаржити. Але спори такого роду залишимо історикам. Звернемося до більш нагальних проблем і розглянемо, в якому порядку сьогодні оскаржити рішення податкового органу в суді.

 

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

В який суд звертатися?

Саме з цього запитання розпочинається процедура оскарження.

Розгляд скарг платників податків на рішення податкових органів як з податкових, так і з неподаткових питань (застосування РРО, обіг готівки, пеня в ЗЕД), віднесено до компетенції

адміністративних судів (п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ). Оскаржити рішення податкового органу потрібно в окружному адміністративному суді (ч. 2 ст. 18 КАСУ) за місцезнаходженням платника податків, у чиїх інтересах подається скарга (ч. 2 ст. 19 КАСУ). Виняток становить оскарження рішень ДПАУ: у цьому випадку скарга подається до Окружного адміністративного суду м. Києва (ч. 3 ст. 19 КАСУ). Докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 93. Якщо адміністративний суд ще не створено, суб’єкту господарювання потрібно подавати позов до місцевого господарського суду. Фізособи, які оскаржують рішення податкових органів, пов’язані з питаннями оподаткування доходів фізичних осіб, у таких випадках подають скаргу до місцевого загального суду.

Звертаємо увагу:

оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку не є обов’язковою стадією , яку потрібно пройти, перш ніж звертатися до суду. У суб’єкта господарювання завжди є вибір: чи то відразу звернутися зі скаргою до суду, чи то спочатку спробувати вирішити спір, що виник, подавши скаргу контролюючому органу, який прийняв рішення, що оскаржується (рішення за податковим зобов’язанням або про застосування пені у сфері ЗЕД), або вищому за рівнем органу (якщо оскаржується рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених неподатковим законодавством). Єдине, що не можна зробити, так це спочатку пройти судову процедуру оскарження, а вже потім звернутися зі скаргою до контролюючого або вищого за рівнем органу, адже останній усе одно не зможе скасувати рішення суду. А от зворотна ситуація безумовно можлива — суд наділено повноваженням скасувати рішення контролюючого органу.

Варто нагадати, що

подання позову до суду автоматично припиняє процедуру адміністративного оскарження (якщо така ініціювалася). Крім того, на платника податків покладено обов’язок повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень (абзац другий п.п. 5.2.5 Закону № 2181). Щоправда, санкцій за його невиконання законодавством не передбачено. Та й права податкового органу не буде порушено, якщо платник податків не повідомить його про подання позову, адже в разі прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі відповідна ухвала направляється всім особам, які беруть участь у справі, у тому числі податковому органу, чиє рішення оскаржується.

 

Адміністративний позов: як його скласти

Щоб оскаржити рішення податкового органу, до адміністративного суду подається письмова заява, що називається адміністративним позовом. Декілька слів про те, як його скласти та подати.

У позові потрібно зазначити

:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім’я (найменування) відповідача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог та викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі потреби — до позову включається клопотання позивача, тобто звернення до суду з проханням учинити певні дії, які сам позивач зробити не може. Це може бути клопотання про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо. Особливу увагу варто звернути на таку можливість, як подання клопотання

про зупинення дії рішення податкового органу, що оскаржується (порядок її реалізації та випадки, коли нею можна скористатися, див. далі на с. 20);

6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

Як позовна вимога зазначається вимога

скасувати рішення податкового органу повністю або в певній частині. Крім того, до позову можна також уключити вимогу про стягнення з податкового органу, який прийняв рішення, що оскаржується, коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням (ст. 21 КАСУ, п. 8 Оглядового листа ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами приписів Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення юрисдикції адміністративних справ (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)» від 21.12.2007 р. № 1329/9/1/13-07).

До позовної заяви необхідно додати копії документів, що підтверджують обставини, на які платник податків посилається в позові. Такими документами можуть бути акт перевірки, рішення податкового органу, зауваження та пояснення, якщо їх було подано платником податків під час перевірки та розгляду матеріалів перевірки, скарга, якщо вона подавалася в порядку адміністративного оскарження, інші документи, що підтверджують обставини справи. Крім того, до позову додається документ про сплату судового збору, якщо платника податків не звільнено від його сплати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.

Подати позов можна або самостійно, або через представника, повноваження якого на представництво інтересів платника податків у суді має бути підтверджено довіреністю, або направивши позов поштою. Якщо позов подається представником, у ньому зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Оскільки в суді оскаржуються саме акти податкового органу (податкові повідомлення, податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій) або його неправомірні дії,

оскаржити податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не можна (абзац другий п. 5.1 Закону № 2181).

Наводимо зразок адміністративного позову до державної податкової інспекції, яка прийняла податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), що оскаржується.

 

img 1

 

Варто звернути увагу:

у суді може бути оскаржено не тільки рішення податкового органу, що визначає податкові зобов’язання платника податків або суму штрафних санкцій, але й рішення, яким порушено права платника податків або у зв’язку з прийняттям якого його позбавлено можливості реалізувати свої законні інтереси . Так, наприклад, в адміністративному суді можна оскаржити порушення податковим органом строків подання розрахунку суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб, у зв’язку з чим платник податків не може реалізувати своє право на податковий кредит, або заниження податковим органом розміру зазначеної суми (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 14).

 

В які строки потрібно подати скаргу до суду?

За загальним правилом,

звернутися до суду зі скаргою на рішення держоргану можна протягом року з дня отримання рішення, що оскаржується (ч. 2 ст. 99 КАСУ). Але з цього правила є винятки. Головний з них стосується строків оскарження рішень про нарахування податкових зобов’язань. Річ у тім, що від строків подання позову до суду залежатиме, оскаржується неузгоджене податкове зобов’язання або податковий борг. Розглянемо можливі варіанти:

1. Суб’єкт господарювання після отримання податкового повідомлення (податкового повідомлення-рішення) протягом

10 календарних днів (або 30 календарних днів, якщо такий строк передбачено Законом № 2181 для узгодження податкового зобов’язання) подає позов до суду з вимогою скасувати зазначений акт. У цьому випадку до моменту набрання законної сили рішенням суду (про це див. на с. 19) за результатами розгляду такого позову податкове зобов’язання, що оскаржується, вважатиметься неузгодженим, а платник податків — таким, що не має податкового боргу.

2. Суб’єкт господарювання після отримання податкового повідомлення (податкового повідомлення-рішення) протягом 10 (або в установлених випадках — 30) календарних днів оскаржує його до податкового органу, який прийняв рішення, що оскаржується. На будь-якому етапі адміністративного оскарження суб’єкт господарювання може подати скаргу до суду. Це тягне за собою припинення процедури адміністративного оскарження, а до того моменту, поки не набере законної сили рішення суду за поданою скаргою, податкове зобов’язання вважатиметься неузгодженим.

3. Суб’єкт господарювання оскаржує податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення) після закінчення 10-денного (або 30-денного) строку, наданого на апеляційне узгодження податкових зобов’язань. У цьому випадку згідно з

п.п. 5.2.5 Закону № 2181 суб’єкт господарювання може подати скаргу в межах строків давності, які відлічуються з моменту отримання відповідного податкового повідомлення (податкового повідомлення-рішення). Під строком давності можна було б розуміти строк, визначений у ст. 15 Закону № 2181, тобто 1095 днів. І в ситуації, що розглядається, це було б на руку платникам податків. Утім серед зазначених у ст. 15 Закону № 2181 випадків застосування 1095-денного строку давності судове оскарження податкових повідомлень не зазначено, що дає підстави для застосування загального строку оскарження рішень держорганів, який дорівнює 1 року (ст. 99 КАСУ).

Винятки із загального правила є в

строках судового оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених неподатковим законодавством. Так, у ч. 6 ст. 17 Закону № 481/95 зазначається, що рішення податківців щодо застосування санкцій, передбачених цим законом, може бути оскаржено в судовому порядку в місячний строк. Зазначена норма, на жаль, не містить вказівки на момент, з якого цей строк починає обчислюватися, проте можна припустити, що цим моментом буде день отримання платником податків відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки жодних спеціальних застережень щодо того, в які строки може бути оскаржено рішення про застосування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, немає, таке рішення може бути оскаржено протягом року з дня його вручення (ознайомлення з ним) платнику податків.

 

Розгляд справи: загальні положення

Перш ніж перейти до нюансів оскарження рішень податкових органів, пропонуємо пригадати основні стадії розгляду справи адмінсудом. На схемі показано в загальних рисах шлях проходження справи з моменту подання позову і до винесення рішення судом першої інстанції.

Стисло прокоментуємо наведену схему.

Насамперед суд повинен вирішити, чи підлягає поданий позов розгляду, протягом

одного дня з дня отримання позову, про що відразу суд повідомляє позивача та інших учасників справи, направивши їм відповідну ухвалу. Єдина причина, за якою ця стадія може затягнутися, — повернення позову для усунення недоліків. Про це теж виноситься ухвала, в якій зазначаються строки для усунення недоліків. І ухвалу про відмову у відкритті провадження, і ухвалу про повернення позову для усунення недоліків може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції. Якщо останнім ухвали, що оскаржуються, буде скасовано, позов вважатиметься поданим у день його первинного подання до суду першої інстанції.

 

img 2

 

Крім того,

позов за підставами, названими в ст. 108 КАСУ, може бути повернено судом позивачу без розгляду. У цьому випадку, як і в разі, коли позивач не усунув у встановлені судом строки недоліки в позовній заяві, позивач, як зазначається в ч. 6 ст. 108 КАСУ, може повторно звернутися до суду в порядку, установленому законом. Тут потрібно звернути увагу, що при такому повторному зверненні вважатиметься, що позов подано саме в момент повторного звернення, а не в момент, коли позов подавався вперше. Це означає, що якщо таке повторне звернення відбудеться після закінчення строків, наданих для узгодження податкового зобов’язання, то на момент подання позову в платника податків уже виникне податковий борг.

Якщо

провадження у справі було відкрито, суд розглядає справу по суті. Але це ще не є гарантією, що буде прийнято судове рішення у справі. Перешкодити цьому може винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду з підстав, зазначених у ст. 155 КАСУ. Позивач може таку ухвалу оскаржити в апеляційному суді або після усунення причин, за якими позов було залишено без розгляду, знову звернутися до суду з аналогічним позовом в загальному порядку. Якщо апеляційний суд не скасує ухвалу про залишення позову без розгляду, як і в разі повторного подання позову, строк на узгодження податкового зобов’язання буде вже пропущено.

І ще один варіант, коли рішення суду у справі не буде винесено, незважаючи на те що позов було прийнято до розгляду, —

закриття провадження у справі при виявленні підстав, зазначених у ст. 157 КАСУ. Ухвалу про закриття провадження у справі також можна оскаржити, але якщо скаргу не буде задоволено, звернутися до суду з аналогічним позовом вже не можна.

Щоб поставити все на свої місця, з’ясуємо, як вплине подання позову до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення) на процедуру узгодження податкового зобов’язання.

Як уже зазначалося, усе залежатиме від того, в який строк подано позов. Якщо позов подається до закінчення строку (10- або 30-денного), протягом якого платником податків може бути ініційовано процедуру апеляційного узгодження, або до закінчення процедури адміністративного узгодження, до набрання законної сили рішенням суду за результатами розгляду такого спору

податкове зобов’язання вважатиметься неузгодженим. Це випливає з абзацу другого п.п. 5.2.4 Закону № 2181, згідно з яким при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Як бачимо, податкове зобов’язання на момент подання позову ще має бути неузгодженим, тобто ще не повинні пройти строки на узгодження.

Крім того, важливо встановити відразу два моменти:

— момент, коли для цілей наведеного законодавчого положення позов вважається поданим;

— момент, коли рішення суду вважається прийнятим.

Указівка на перший із зазначених моментів міститься в

п. 5.4 Порядку № 253. Відповідно до нього в разі звернення платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону № 2181 щодо процедури апеляційного узгодження і за умови отримання податковим органом ухвали суду про відкриття провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, у день отримання такої ухвали вносяться відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

Якщо керуватися положеннями

КАСУ, то позов вважається поданим з дня його реєстрації в канцелярії суду або з дня направлення поштою. А тому, на нашу думку, щоб податкове зобов’язання залишилося неузгодженим, у межах строку на узгодження має бути подано позов, а не винесено ухвалу суду про відкриття провадження. І вже тим більше умовою неузгодженості податкового зобов’язання не може бути отримання такої ухвали в зазначені строки податковим органом.

Така позиція уявляється найбільш логічною, оскільки можливість платника податків реалізувати своє право на узгодження податкового зобов’язання в судовому порядку не може ставитися в залежність від причин, які від нього не залежать, зокрема від дотримання судом процесуальних строків прийняття рішення про відкриття провадження у справі. Згідно з

ч. 3 ст. 107 КАСУ питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до суду. Копію ухвали про відкриття провадження має бути направлено особам, які беруть участь у справі, як зазначено в ч. 5 ст. 107 КАСУ, невідкладно. Як бачимо, між поданням позовної заяви і направленням ухвали про відкриття провадження у справі повинен пройти всього один день. Проте щоб не ризикувати, зволікати з поданням позову все ж таки не варто.

Крім того, можливий такий варіант розвитку подій — суд повертає позов для усунення недоліків. У цьому випадку в позивача є можливість протягом визначеного судом строку усунути допущені при складанні позову недоліки. Це, відповідно, віддалить у часі винесення ухвали про відкриття провадження у справі, проте

позов вважатиметься поданим у день його первинного подання до адміністративного суду (ч. 2 ст. 108 КАСУ). Водночас платник податку повинен бути готовим до того, що якщо суд усе ж таки відмовить у відкритті провадження за поданою позовною заявою, податківці наполягатимуть, що з наступного дня після закінчення 10- або 30-денного строку, протягом якого може бути ініційовано процедуру апеляційного узгодження, податкове зобов’язання вважалося узгодженим і до платника податків за його несвоєчасну сплату може бути застосовано штрафні санкції.

Якщо позов було повернено позивачу без розгляду, позивач може оскаржити таку ухвалу суду в апеляційному суді. І якщо апеляційний суд підтримає позивача, позов знову-таки вважатиметься поданим з моменту його первинного подання до суду першої інстанції, хоча ухвалу суду про відкриття провадження у справі буде прийнято набагато пізніше. При такому розвитку подій також є всі підстави відстоювати позицію, згідно з якою податкове зобов’язання залишилося неузгодженим.

Викладений нами підхід знайшов відображення в

Тимчасовому порядку № 4839. Це свідчить, що податківці на практиці розцінюють ухвалу суду про відкриття провадження лише як підтвердження того, що позов було подано і прийнято судом до розгляду, не вважаючи при цьому, що таку ухвалу має бути винесено до закінчення строків узгодження податкового зобов’язання.

Другий момент, з яким потрібно визначитися, —

момент прийняття судом рішення у справі (абзац другий п.п. 5.2.4 Закону № 2181). Саме на нього, як на момент, з якого податкове зобов’язання вважається узгодженим, указує Закон № 2181. Проте така вказівка виглядає не зовсім коректною: рішення суду першої інстанції, прийняте по суті, не набуває законної сили відразу після його прийняття і може бути оскаржене в суді апеляційної інстанції (про це йтиметься далі). Цю нечіткість у формулюванні п.п. 5.2.4 Закону № 2181 спробували виправити за допомогою п. 2.10 Порядку № 253, згідно з яким податкове зобов’язання вважається узгодженим у день прийняття рішення по суті, а у випадку оскарження рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) — у день прийняття відповідного рішення апеляційним судом.

Як бачимо, і таке формулювання не є ідеальним. Визнають це і податківці, які погоджуються з тим, що

узгодженим податкове зобов’язання буде тільки з моменту набуття законної сили або рішенням суду першої інстанції, або рішенням суду апеляційної інстанції. Останнє набуває сили з моменту прийняття, незалежно від того, чи оскаржать його в касаційній інстанції (див. лист ДПАУ від 08.08.2006 р. № 14961/7/10-1317/3516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 77; лист ДПАУ від 22.05.2006 р. № 5652/6/24-1215).

Виникає ще одне запитання — як бути, якщо рішення апеляційної інстанції набуло законної сили і податкове зобов’язання вважалося узгодженим (відповідно його несплата тягла за собою застосування штрафних санкцій до суб’єкта господарювання), якщо потім, за результатами розгляду касації, рішення суду апеляційної інстанції буде скасовано. Беручи до уваги позицію податківців, найдоцільніше виходити з того, що після набуття законної сили рішенням суду апеляційної інстанції податкове зобов’язання вважається узгодженим. Якщо ж на стадії касації його скасовують, то все стягнуте за скасованим рішенням суду підлягає поверненню суб’єкту господарювання. Але можливий і інший варіант — одночасно з поданням касації можна подати клопотання про зупинення виконання рішення суду, що набуло законної сили.

Як вплине подання позову з вимогою скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (щодо яких немає процедури узгодження) на порядок стягнення визначених у них санкцій? На наш погляд, якщо суб’єкт господарювання розпочинає процедуру судового оскарження рішення про застосування штрафних санкцій, до набуття законної сили рішенням суду з цього питання стягнути примусово суму штрафних санкцій податківці не зможуть.

Якщо справу було розглянуто по суті, суд виносить одне з таких рішень:

1) задовольнити позов повністю або частково (скасувати рішення податкового органу, що оскаржується, повністю або окремі його положення, стягнути з контролюючого органу заподіяну його незаконним рішенням шкоду);

2) відмовити в задоволенні позову повністю або частково (

ст. 162 КАСУ).

Якщо на рішення суду першої інстанції не подається апеляційна скарга, воно набуває законної сили і на цьому процедура судового оскарження рішення податкового органу закінчується. Подання ж апеляції в установлені строки перешкоджає набуттю законної сили рішенням суду першої інстанції.

Процедуру апеляційного оскарження можна розпочати з подання заяви про апеляційне оскарження. У такій заяві лише повідомляється, що на рішення суду першої інстанції буде подано апеляційну скаргу. Вона подається протягом

10 календарних днів з моменту оголошення рішення суду першої інстанції до канцелярії суду першої інстанції, рішення якого оскаржуватиметься. Після того, як подано заяву, у заявника є 20 календарних днів на подання вже самої апеляційної скарги. Можна піти іншим шляхом і відразу подавати апеляційну скаргу без подання попередньої заяви. У цьому випадку скарга подається протягом 10 календарних днів з моменту оголошення рішення суду, що оскаржується.

Апеляція залежно від регіону подається до:

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, повноваження якого поширюються на Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську області;

Донецького апеляційного адміністративного суду, який в апеляції розглядає рішення Донецького та Луганського окружних адмінсудів;

Київського апеляційного адміністративного суду, повноваження якого поширюються на розгляд апеляцій на рішення Вінницького, Житомирського, Київського, Черкаського, Чернігівського окружних адміністративних судів, а також Окружного адміністративного суду м. Києва;

Львівського апеляційного адміністративного суду, повноваження якого поширюються на Волинську, Закарпатську, Івано-франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернівецьку області;

Одеського апеляційного адміністративного суду, повноваження якого поширюються на Миколаївську, Одеську, Херсонську області;

Севастопольського апеляційного адміністративного суду, до якого може бути подано апеляції на рішення Севастопольського окружного адміністративного суду або Окружного адміністративного суду АР Крим;

Харківського апеляційного адміністративного суду, повноваження якого поширюються на Полтавську, Сумську, Харківську області.

Але й рішенням апеляційного суду процедура судового оскарження рішення податкового органу може не закінчитися. Є ще можливість подати

касаційну скаргу. Проте її подання на узгодження податкового зобов’язання вже не повинно вплинути: воно вважатиметься узгодженим з набуттям законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга подається безпосередньо до канцелярії адмінсуду касаційної інстанції (до Вищого адміністративного суду України)

протягом одного місяця після набуття законної сили рішенням суду апеляційної інстанції (ст. 212 КАСУ).

Звернення до суду касаційної інстанції — не остання можливість оскаржити рішення податкового органу. Рішення ВАСУ може бути оскаржено до Верховного Суду України за винятковими обставинами в порядку, установленому в

ст. 235 — 244 КАСУ. Крім того, будь-яке з рішень, прийнятих у справі, можна оскаржити за нововиявленими обставинами шляхом подання відповідної заяви до суду тієї інстанції, який, на думку заявника, припустився помилки в рішенні справи.

 

Клопотання про зупинення дії податкового рішення

Як зазначалося ще на початку статті, до позову з вимогою скасувати податкове рішення можна включити прохання

про зупинення дії рішення податкового органу, що оскаржується. Звернутися до суду з таким проханням (клопотанням) можна не тільки шляхом включення його до позову, але й на будь-якій стадії судового розгляду справи до набуття законної сили рішенням суду першої або апеляційної інстанції. Необхідність у реалізації такої можливості виникає, якщо йдеться про оскарження податкового боргу. Якщо ж позов подається, коли податкове зобов’язання ще не узгоджено, то й необхідності у зверненні до суду з клопотанням про зупинення дії податкового рішення немає.

Рішення про те, чи зупинити дію рішення, що оскаржується, приймає або суд першої інстанції, або апеляційний суд залежно від того, на якій стадії розгляду знаходиться справа (

ч. 2 ст. 117 КАСУ).

Клопотання про зупинення дії рішення, що оскаржується, має бути розглянуто судом не пізніше наступного дня після його отримання (

ч. 1 ст. 118 КАСУ). Наведемо зразок складання такого клопотання у випадку, якщо клопотання подається до суду першої інстанції.

 

img 3

 

Потрібно пам’ятати, що на стадії подання касаційної скарги звернутися до суду з клопотанням про зупинення дії рішення податкового органу, що оскаржується, уже не можна. Але з цієї ситуації є інший вихід — звернутися до касаційного суду з

клопотанням про зупинення виконання судового рішення, яке оскаржується.

У загальному вигляді процедура судового оскарження до стадії касації включно виглядає так:

 

img 4

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно