Пропущено строки адміністративного оскарження — подаємо позов до суду: чи будуть зобов’язання неузгодженими?
Платник податків, який отримав від податківців податкове повідомлення про донарахування за результатами перевірки суми податкових зобов’язань, своєчасно не встиг подати скаргу до податкового органу (пропустив 10-денний строк, відведений для адміністративного оскарження) і тому подав позов до суду. Чи вважається в такому разі податкове зобов’язання, що оскаржується, неузгодженим?
(м. Рівне)
Ні
, у такому разі сума, що оскаржується, продовжуватиме залишатися узгодженою. Але спершу — про все по порядку.Нагадаємо: можливість оскарження платником податків рішення податківців про нарахування податкового зобов’язання
в судовому порядку передбачено п.п. 5.2.5 Закону № 2181. Так, згідно з цим підпунктом платник податків (з урахуванням строків позовної давності) має право оскаржити рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання в суді в будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. При цьому платник податків зобов’язаний письмово повідомити податковий орган про випадок судового оскарження його рішень.Щодо особливостей
узгодження податкових зобов’язань при розпочатій процедурі судового оскарження, то їх застережено останнім абзацом п.п. 5.2.4 Закону № 2181. Ним передбачено, що при зверненні платника податків з позовом до суду про визнання рішення контролюючого органу недійсним податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.Проте зауважимо: ця норма з’явилася в
п.п. 5.2.4 Закону № 2181 завдяки Закону № 397. При цьому особливості її застосування у випадках донарахування податкових зобов’язань податковими органами обумовлено Тимчасовим порядком № 4839. Так, Тимчасовий порядок № 4839 передбачає, що Закон № 397 поширюється виключно на оскарження донарахованих податковими органами сум податкових зобов’язань, за якими на момент звернення платника податків до суду не настав граничний строк сплати (такий строк, як правило, зазначається в самому податковому повідомленні). З цього випливає, що норма про неузгодженість податкових зобов’язань з останнього абзацу п.п. 5.2.4 Закону № 2181 працюватиме виключно щодо тих сум, що оскаржуються, які на момент звернення до суду (через незакінчення їх граничного строку сплати) залишаються саме у складі податкових зобов’язань платника податків і ще не перейшли до розряду податкового боргу (заради справедливості зауважимо, що в тексті п.п. 5.2.4 Закону № 2181, власне, і йдеться саме про можливість неузгодження податкових зобов’язань, а не податкового боргу). Отже, якщо позов до суду подано платником податків до настання граничного строку сплати донарахованих податкових зобов’язань, то такі донараховані податкові зобов’язання, що оскаржуються, через п.п. 5.2.4 Закону № 2181 (з дати звернення до суду і до дати прийняття судом відповідного рішення) вважатимуться неузгодженими.Якщо
з позовом до суду платник податків звернувся після закінчення граничних строків сплати донарахованої суми (як у випадку, що розглядається в запитанні) — коли вона вже стала податковим боргом, — то на такі випадки Тимчасовий порядок № 4839 не поширюється (і на це в ньому прямо вказується). Тому і норма про неузгодженість податкових зобов’язань з останнього абзацу п.п. 5.2.4 Закону № 2181 у такому разі не працюватиме. А отже, навіть у разі звернення при цьому до суду сума, що оскаржується, залишатиметься узгодженою (лист ДПАУ від 08.08.2006 р. № 14961/7/10-1317/3516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 77).Як бачимо, статус податкового зобов’язання (узгоджене чи ні)
залежить від того, коли платник податків звертається до суду — до чи після закінчення граничного строку сплати донарахованих податківцями податкових зобов’язань.Проте у разі звернення до суду не виключений варіант, що в ході судового оскарження суд підтримає платника податків і вимоги податківців про раніше донараховані суми буде визнано недійсними. Та все ж платнику податків, який не згоден з рішенням контролюючих органів про донарахування сум податкових зобов’язань, 10-денний строк для їх оскарження краще не пропускати. Залишається зауважити, що часом трапляються випадки, коли через наближення граничного строку сплати донарахованих сум платник податків, який не встиг з тих чи інших причин розпочати процедуру їх оскарження, щоб уникнути появи узгоджених (несплачених) зобов’язань, погашає у відведений строк їх донараховану суму, а потім уже оскаржує її в судовому порядку.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
