Податкові зобов’язання з ПДВ нараховано несвоєчасно: виправляємо помилку
Підприємство продало товар з розстроченням платежу. Згідно з договором у грудні 2007 року від покупця отримано аванс, а в січні 2008 року відбулося відвантаження. Остаточний розрахунок має відбутися в липні 2008 року. Помилково (помилку виявлено самостійно) підприємство своєчасно не нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ на вартість реалізованого товару, оскільки планувало відобразити їх у періоді остаточного розрахунку — у липні 2008 року, тобто в періоді, коли до покупця перейде право власності. Як тепер можна виправити таку помилку?
(м. Дніпропетровськ)
Насамперед нагадаємо, що операція з торгівлі в розстрочку є операцією з поставки товару, хоча й у дещо інтерпретованій формі. Адже відповідно до
п. 1.4 Закону про ПДВ поставкою товару вважаються всі операції, які здійснюються згідно з будь-якими цивільно-правовими договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків їх надання, а також незалежно від того, надається за договором відстрочення оплати або передачі права власності чи ні. А отже, податкові зобов’язання з ПДВ при торгівлі в розстрочку мають нараховуватися за першою з подій: отриманню грошових коштів від покупця або відвантаженню товару.Помилка підприємства-продавця полягала в тому, що воно поставку товарів, яка власне і є об’єктом оподаткування, первісно визначило за фактом переходу права власності. Тобто до переходу права власності продавець вважав, що для нарахування ПДВ немає об’єкта.
Добре, що пізніше платник податків розібрався, що це не так. Насправді отримання авансу і відвантаження — це операції, які здійснюються в межах поставки товару, а отже, вони є подіями, що визначають дати нарахування податкових зобов’язань, як це передбачено
п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ.Інакше кажучи, підприємство мало показати частину податкових зобов’язань з ПДВ у грудні 2007 року виходячи із суми отриманого авансу, а частину, що залишилася, — у січні 2008 року, коли відбулося відвантаження товару.
Отже, платник податків припустився помилки, у результаті якої було занижено податкове зобов’язання з ПДВ
у двох звітних періодах.У ситуації, що склалася, помилку кожного звітного періоду слід виправити в окремому уточнюючому розрахунку. На це прямо вказує
п. 4.4 Порядку № 166.Виправити помилку в поточній декларації в цьому випадку неможливо: головний податковий орган дотримується позиції, що в поточній декларації виправляються помилки
тільки попереднього звітного періоду, а більш ранні повинні виправлятися через уточнюючий розрахунок (див. лист ДПАУ від 04.11.2003 р. № 17174/7/11-1216 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 90 і Методрекомендації № 19470 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 8).Отже, підприємство в цьому випадку має подати
два уточнюючі розрахунки за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 166.Зверніть увагу: у формі уточнюючого розрахунку є поле 03, в якому відображається період, за який виправляється помилка. Це ще раз підкреслює, що уточнюючий розрахунок подається
за кожний помилковий звітний період.Якщо помилка спричинила недоплату ПДВ, то підприємству слід сплатити суму такої недоплати і штраф у розмірі 5 % цієї суми до подання уточнюючого розрахунку (
п. 17.2 Закону № 2181).І ще один момент. Згідно з
п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ у момент виникнення податкових зобов’язань продавець має скласти податкову накладну у двох примірниках. Це означає, що в описаній у запитанні ситуації підприємство мало виписати на ім’я покупця дві податкові накладні:— одну — на суму отриманого авансу;
— другу — на вартість відвантаженого товару за вирахуванням суми авансу.
Відповідно до
п. 10 Порядку № 244 облік виданих податкових накладних проводиться в день виникнення податкових зобов’язань. Виникає закономірне запитання: на яку ж дату необхідно виписати податкові накладні в цій ситуації — «заднім числом» або на дату фактичного оформлення податкової накладної?При виписуванні податкової накладної «
заднім числом» виникає проблема з її нумерацією, оскільки номер цієї накладної буде «старше», ніж у накладних, виписаних пізніше, що може поставити під сумнів достовірність цього документа і право на податковий кредит покупця. Адже порядковий номер податкової накладної має фіксуватися в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних (абзац третій п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ) і відповідати його порядковому номеру (п. 3 Порядку № 166 і п. 11.1 Порядку № 244). Та й податкове відомство не підтримує такі дії «заднім числом» (див., зокрема, лист ДПАУ від 09.08.2006 р. № 15062/7/16-1517-26).Немає логіки й у тому, щоб виписувати податкову накладну на дату виправлення помилки. Утім вибір тут залишається за платником податків.
У цій ситуації особливо пильним повинен бути покупець, якому дістанеться така «нелогічна» податкова накладна: представники податкових органів можуть не визнати за нею податковий кредит з ПДВ. Для підстраховування краще обрати відомий шлях, описаний в
абзаці другому п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ, — звернутися до податкової інспекції з відповідною заявою.Наталя Білова, економіст-аналітик
