Теми статей
Обрати теми

Щодо окремих питань

Редакція ПБО
Лист від 17.03.2008 р. № 78/06/186-06

Щодо окремих питань

 

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 17.03.2008 р. № 78/06/186-08

(витяг)

 

На <...> звернення <...> Юридичне управління Міністерства повідомляє наступне.

<...>

 

2. Щодо чинності постанови Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пансіонерів по старості та інвалідів у народному господарстві та пов’язаних з цим додаткових пільг» від 14.09.73 р. № 674.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» акти законодавства Союзу РСР застосовуються з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать Конституції і законам України, до прийняття відповідних актів законодавства України.

Отже, вищезазначена постанова Ради Міністрів СРСР

може застосовуватися стосовно встановлення норм тривалості робочого часу для інвалідів, які працюють на підприємствах (виробничих об’єднаннях), у цехах та на ділянках, призначених для використання праці цих осіб і не застосовується з питань надання відпусток, оскільки вони врегульовані Законом України «Про відпустки».



коментар редакції

Установлення скороченої тривалості робочого часу для інвалідів І і II груп

Згідно зі ст. 51 Кодексу законів про працю України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більше 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій та посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, установленому законодавством.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).

У свою чергу, у п. 6 постанови Ради Міністрів СРСР від 14.09.73 р. № 674 для інвалідів, які працюють на підприємствах (у виробничих об’єднаннях), у цехах та на дільницях, призначених для використання праці цих осіб (якщо вони не користуються правом на отримання більш високих пільг) установлено таку пільгу:

інвалідам І і II груп — 6-годинний робочий день (36 годин на тиждень) та щорічна відпустка тривалістю 24 робочі дні; інвалідам III групи, а також інвалідам І і II груп, які працюють удома, — щорічна відпустка тривалістю 18 робочих днів.

У листі, що коментується, Мінпраці зазначило: ця постанова в частині встановлення норми тривалості робочого часу для інвалідів, які працюють на підприємствах (у виробничих об’єднаннях), у цехах та на дільницях, призначених для використання праці цих осіб, є чинною,

а щодо питань надання відпусток — нечинною. Отже, для інвалідів І і II груп на підприємствах (у виробничих об’єднаннях), у цехах та на дільницях, призначених для використання праці цих осіб, слід установити скорочену тривалість робочого дня, тобто 6-годинний робочий день (36 годин на
тиждень).

Нагадаємо, що такий самий висновок зроблено в листі Мінпраці від 29.03.2007 р. № 713/19/71-07: «

Слід зазначити, що інваліди І і II груп, які працюють на підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці інвалідів, якщо вони не користуються правом на отримання більш високих пільг, мають право на скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень).»

При цьому головне, що встановлена працівнику скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але

працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Це зазначається в листі Мінпраці від 29.03.2007 р. № 713/19/71-07.

Тетяна Онищенко

 

3. Щодо ставки внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності у 2008 році.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) з найманих працівників утримуються від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, у розмірах:

0,5

відсотка — для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

1,0

відсотка — для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Якщо працівник пропрацював на підприємстві

неповний місяць (до 14 лютого 2008 року — як у наведеному вами прикладі) і за відпрацьований робочий час йому нарахована заробітна плата у сумі 500 грн., тобто менше за розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (на 01.01.2008 р. — 633 грн.), із суми оплати праці працівника повинні утримувати страхові внески у розмірі 0,5 відсотка.

Якщо працівника через деякий час після звільнення у цьому ж місяці (18 лютого 2008 року — як у наведеному прикладі) прийнято на роботу,

не залежно на нове, чи на попереднє місце роботи, і його заробітна плата за відпрацьований час у цьому місяці склала 400 грн., з неї також утримуються страхові внески до Фонду у розмірі 0,5 відсотка.


коментар редакції

Ставка внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності в разі звільнення
 та прийняття працівника на те саме підприємство протягом місяця

У загальному випадку ставку внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності визначено в таких розмірах:

0,5 % — для найманих працівників, зарплата яких нижче прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи;

1,0 % — для найманих працівників, зарплата яких вище прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи.

На практиці трапляються випадки, коли працівника, звільненого з підприємства в середині місяця, через декілька днів приймають на це саме підприємство в цьому самому місяці. І закономірно виникає запитання: як визначати ставку внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності для утримання із зарплати, нарахованої після прийняття такого працівника на роботу.

У листі, що коментується, Фонд з тимчасової втрати працездатності на це запитання відповів так.

Ставка внеску до Фонду з тимчасової втрати працездатності визначається окремо щодо зарплати працівника, нарахованої йому до звільнення з роботи, і окремо щодо зарплати, нарахованої працівнику після прийняття його на роботу.

До речі, ПФУ відповів на таке запитання так само.

Тетяна Онищенко

 

 

4. Щодо індексації надбавок державним службовцям за виконання особливо важливої роботи.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (зі змінами), індексації піддягають грошові доходи громадян, які одержані в гривнях на території України і

не мають разового характеру.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі, за «високі досягнення в праці та інших надбавок.

Отже, надбавка за виконання особливо важливих завдань, що встановлюється окремому працівнику за виконання конкретного завдання, входить в загальний дохід державного службовця. При цьому,

якщо надбавка встановлюється на короткий термін, це не є підставою вважати місяць базовим при розрахунку індексу споживчих цін для проведення індексації.

Начальник Юридичного управління І. Тубелець



коментар редакції

Індексація надбавки за виконання особливо важливої роботи

У листі, що коментується, Мінпраці зазначає, що

надбавка за виконання особливо важливої роботи включається до загального доходу державного службовця як складова заробітної плати. Звідси випливає, що така надбавка підлягає індексації.

Нагадаємо, що надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється державним службовцям на чітко визначений строк — на період виконання такої роботи (див. лист Мінпраці від 07.11.2007 р. № 8379/0/14-07/13). У зв’язку з цим виникає запитання: чи є місяць установлення надбавки базовим для цілей проведення індексації?

Мінпраці відповідає:

якщо надбавку встановлено на нетривалий строк, то це не є підставою вважати місяць її встановлення базовим. На жаль, відомство не конкретизує, що таке «нетривалий строк». Проте можна стверджувати: якщо надбавку встановлено, наприклад, на один місяць, то в цьому випадку немає підстав вважати місяць базовим. Якщо ж вона виплачується протягом тривалого періоду часу, наприклад, протягом року, то місяць її встановлення можна взяти за базовий.

Олена Павленко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі