Основні засоби
Щодо бухгалтерського обліку основних засобів
Лист Міністерства фінансів України від 23.03.2007 р. № 31-34000-10-25/5753
Міністерство фінансів України на запит щодо бухгалтерського обліку основних засобів повідомляє.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 8 зазначеного Закону України відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс)
.Зарахування на баланс
основних засобів здійснюється відповідно до пункту 10 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561, на підставі акта приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів. Форма акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03-1) затверджена наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».Комісія
, яка складає зазначений акт, визначає строк корисного використання об’єкта основних засобів та складає первинний документ із зазначенням обов’язкових реквізитів, перелік яких встановлено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».При визначенні строку корисного використання (експлуатації)
відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, слід ураховувати: очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.Акт
, після його оформлення, з доданою технічною документацією та іншими первинними документами, що відносяться до даного об’єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.Заступник міністра Т. Єфименко
коментар редакції
Строк корисного використання об’єкта визначається підприємством самостійно та застерігається
в акті за формою № ОЗ-1
Дійсно, сьогодні при визнанні об’єкта основних засобів активом (зарахуванні на баланс) підприємство має право самостійно прийняти рішення про встановлення
строку його корисного використання, протягом якого і здійснюватиметься нарахування амортизації (п. 23 П(С)БО 7). Строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх застосуванням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).При цьому п. 24 П(С)БО 7
установлено, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) основних засобів слід ураховувати:— очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
— фізичний та моральний знос, що передбачається;
— правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.
Зверніть увагу:
строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів установлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при введенні об’єкта в експлуатацію), а не під час надходження його на підприємство (абзац п’ятий листа Мінфіну від 23.03.2007 р. № 31-34000-10-25/5753).Зарахування на баланс об’єктів основних засобів здійснюється на підставі складеного комісією, створеною на підприємстві, акта приймання-передачі основних засобів за формою № ОЗ-1. Саме у зазначеному акті комісією застерігається встановлений строк корисного використання об’єкта основних засобів.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1) після його оформлення, передається до бухгалтерської служби підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується його керівником або уповноваженою на це особою.
Якщо згодом виявлено, що очікуваний строк корисного використання об’єкта основних засобів суттєво відрізняється від попередніх оцінок (унаслідок модернізації, зміни попиту на продукцію, що виготовляється, тощо), то такий
строк корисного використання об’єкта слід переглядати. Суму нарахованої амортизації поточного та майбутніх періодів при цьому має бути відкориговано.Хоча в листі від 24.03.2003 р. № 053-3942
Мінфін зазначає про незастосування Єдиних норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. № 1072, проте детально класифіковані та прораховані Єдині норми, що враховують багато особливостей різних об’єктів основних засобів, залишаються корисними для цілей бухгалтерського обліку і дотепер. Тому вважаємо: якщо підприємство вважає за доцільне орієнтуватися на зазначені Єдині норми при встановленні строку корисного використання об’єкта основних засобів, і, навіть більше того, застосовувати ставки амортизації, близькі до тих, які визначено в Єдиних нормах, то це його законне право. Адже нормативні акти з бухгалтерському обліку не містять обмежень щодо цього.
