Нематеріальні активи
Щодо бухгалтерського обліку права постійного користування земельною ділянкою
Лист Міністерства фінансів України від 26.05.2006 р. № 31-34000-20/23-4625/6662
Міністерство фінансів України на запит щодо бухгалтерського обліку права постійного користування земельною ділянкою повідомляє.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинний документ (відповідний правовстановлюючий документ), у якому містяться встановлені цим Законом обов’язкові реквізити, зокрема, зміст господарської операції, її обсяг та вартісна оцінка права постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, норми якого застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ),
земля визнається активом підприємства (зараховується на баланс) за первісною вартістю, якщо ця земельна ділянка контролюється підприємством (належить підприємству на підставі відповідного документу, що засвідчує право власності на земельну ділянку) та її вартість достовірно визначена. Порядок визначення первісної вартості наведено у пунктах 8 — 13 зазначеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.Одержане підприємствами
право постійного користування земельною ділянкою не відповідає визначенню основних засобів відповідно до зазначеного Положення, тому не може бути відображено на рахунку 10 «Основні засоби» Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.Право постійного користування земельною ділянкою
відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року № 242, визнається нематеріальним активом підприємства, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з використанням цього права, та його вартість може бути достовірно визначена, і зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Положення (стандарту).
