Нематеріальні активи
Щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку права постійного користування земельними ділянками
Лист Міністерства фінансів України від 26.03.2008 р. № 31-34000-10-10/10457
Управління методології бухгалтерського обліку на запит щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку права постійного користування земельними ділянками та статутного фонду у разі безоплатної передачі нерухомого майна повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 05.03.2008 № 353 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 за № 225/14916, внесено зміни до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, за якими
вартість права постійного користування земельними ділянками державними (казенними) та комунальними підприємствами відображається у складі нематеріальних активів у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242.Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, за
рахунком 40 «Статутний капітал» відображаються операції з формування статутного фонду (капіталу) на підставі установчих документів підприємства.У Звіті про власний капітал
(форма № 4) вартість безоплатно переданого майна, на яку зменшено статутний капітал, відображається в рядку 240, графа 3.Начальник Управління В. Пархоменко
коментар редакції
Право постійного користування земельною ділянкою відображається в бухгалтерському обліку
як нематеріальний актив
У світлі змін, унесених наказом № 353 до деяких нормативно-правових актів Мінфіну з бухгалтерського обліку, лист від 26.05.2006 р. № 31-34000-20/23-4625/6662 разом з недавнім листом від 26.03.2008 р. № 31-34000-10-10/10457 знову став актуальним.
Сьогодні
, як відомо, згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III право постійного користування земельною ділянкою (право володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває в державній або комунальній власності, без установлення строку) одержують тільки підприємства , установи та організації, державної або комунальної форм власності. Інакше кажучи, чинним законодавством не передбачено отримання права постійного користування земельною ділянкою підприємствами іншої, ніж державна або комунальна, форми власності. Водночас сьогодні є великі підприємства, які в процесі приватизації зберегли (як правонаступники колишніх державних підприємств) право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовувалися будівлі та споруди їх попередників — державних та комунальних підприємств (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005). Згадані підприємства на рівні з власниками землі зобов’язані нараховувати та сплачувати земельний податок.При цьому виникає питання про бухгалтерський облік такого права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомості підприємства, що перебувають у його власності, проте право власності на земельну ділянку ще не оформлено.
Пригадаємо, що державні (казенні) та комунальні підприємства після внесених свого часу змін до П(С)БО 2 та П(С)БО 8 отримані на праві постійного користування земельні ділянки повинні були відображати не як права у складі нематеріальних активів, а як земельні ділянки у складі основних засобів. Причому відображати в обліку вартість такої земельної ділянки потрібно було як безоплатно отриманої. Тепер п. 1 розділу III Положення № 1213, що містить таке правило, наказом № 353 викладено в новій редакції. Наразі все повернулося на «круги своя». Отже, вартість
права постійного користування земельними ділянками державні (казенні) та комунальні підприємства показують у складі нематеріальних активів у порядку, установленому П(С)БО 8, яке також підправлено, рівно як і П(С)БО 2.При цьому
право постійного користування земельною ділянкою, підтверджене державним актом, відповідно до норм П(С)БО 8 визнається нематеріальним активом підприємства, якщо є вірогідність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних із використанням цього права, і його вартість може бути достовірно визначено. На баланс підприємства (субрахунок 122 «Права користування майном») такий актив зараховується за первісною вартістю з урахуванням витрат, обумовлених п. 11 цього стандарту. Підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинний документ, складений на підставі правовстановлюючого документа. Оскільки строк корисного використання цього об’єкта нематеріальних активів не обмежено (власне, як і самої землі), амортизація його вартості не здійснюється (п. 25 П(С)БО 8).
