Щодо дати збільшення валового доходу та виникнення податкових зобов’язань з ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо надання роз’яснення з питання визначення дати виникнення податкових зобов’язань <...> і повідомляє.
Відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:—
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;—
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.Аналогічне правило
застосовується і для загального порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість.Так, згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»
датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:—
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;—
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.При цьому з метою визначення дати відвантаження товарів слід враховувати наступне.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що
поставка товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів.Тобто з метою оподаткування
фактом поставки товарів визнається як операція, в результаті якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача товару вже відбулася (виникло у покупця право власності на товар), так і операція, в результаті якої виникнення права власності на товар ще має відбутися при виконанні певних умов договору, тобто оплата товару чи отримання товару покупцем.Таким чином, визначення
дати виникнення податкових зобов’язань при здійсненні операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється, а вжитий в підпункті 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та в підпункті 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника.А тому з метою оподаткування при здійсненні операцій з продажу товарів, оплата яких ще не відбулася і постачальник не має права на визначення податкових зобов’язань за касовим методом,
датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а також датою збільшення валового доходу вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах
на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до статті 307 Господарського кодексу України оформляються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення. Таким документом при перевезеннях вантажів залізничним і річковим транспортом є накладна , автомобільним — товарно-транспортна накладна, морським — коносамент.Заступник голови С. Чекашкін
коментар редакції
Продаж товарів без передоплати: орієнтир на дату оформлення ТТН
Якщо товар продається на умовах післяоплати, то продавцю для визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та валових доходів слід орієнтуватися на
дату відвантаження. Так зазначено й у Законі про ПДВ, і в Законі про податок на прибуток. Проблема в тому, що в податкових законах не зазначено, що розуміти під терміном «відвантаження».Податківці вже давно звертають увагу на цю проблему. У всіх своїх рекомендаціях вони радять відображати податкові наслідки за датою відвантаження товарів
зі складу. Особливо гострою ця проблема є при експорті: орієнтуватися на дату оформлення ВМД, якщо ця дата і дата відвантаження зі складу не збігаються, неприпустимо (див. лист від 08.04.2005 р. № 2930/6/15-1116, консультацію у «Віснику податкової служби України», 2005, № 24). Такої ж думки дотримувалися і ми (див., наприклад, статтю «Експорт товарів: особливості оподаткування» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 66).У листі, що коментується, ДПАУ дотримується своєї традиційної позиції. Проте до кінця вирішеним це питання назвати не можна.
За основу береться «
початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника». А як бути, якщо такого переміщення немає? Наприклад, після переходу права власності на товар покупцю, він так і залишається на складі в постачальника на праві відповідального зберігання. Жодного фізичного переміщення товару немає, як немає і товарно-транспортної накладної (товар не переміщується, а отже, можна виписати звичайну накладну).Або інший приклад: продаж будівлі, якщо її придбано спеціально для цієї мети і вона обліковується як товар чи є об’єктом невиробничих фондів. У такій операції фактичного переміщення взагалі не буде.
Навряд чи хтось наважиться не збільшувати валові доходи в цих ситуаціях лише тому, що фізичного відвантаження не було. Орієнтуватися лише на дату оформлення ТТН або інших документів, зазначених у цьому листі, не можна. У розглянутих випадках правильніше відштовхуватися від дати оформлення звичайної накладної або передавального акта.
Дмитро Костюк
