Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

ПП на загальній системі. Запитання, що найчастіше ставляться, щодо переходу на загальну систему у зв’язку з перевищенням 500-тисячного обмеження

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2008/№ 41
В обраному У обране
Друк
Стаття

Запитання, що найчастіше ставляться, щодо переходу на загальну систему у зв’язку з перевищенням 500-тисячного обмеження

 

Максимальні обсяги виручки, що дозволяють працювати на єдиному податку, установлено ще у 1998 році. Відтоді багато чого змінилося. Інфляція робить свою справу, і річна межа в 500 тис. грн. на сьогодні не здається такою вже недосяжною. Багато підприємців не вписуються до цього ліміту, а отже, вимушені перейти на загальну систему оподаткування. Масла у вогонь додають роз’яснення податківців, в яких вони стверджують, що перевищення слід обкладати податком з доходів уже в тому кварталі, коли підприємець подолав ліміт. Звідси запитання підприємців, пов’язані з перехідними ситуаціями, на які ми відповідаємо в цьому матеріалі.

 

Сергій ТОМАШПОЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік» Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Підприємець-єдиноподатник відвантажив товар на суму 300 тис. грн. у травні 2008 року. Оплата за товар надійде в червні 2008 року. З урахуванням цієї оплати обсяг виручки перевищить 500 тис. грн. Чи можна було не сплачувати 20 травня єдиний податок за червень? З якого моменту необхідно подавати заяву про перехід на загальну систему оподаткування і не платити єдиний податок?

 

У цій ситуації підприємець перевищить 500-тисячне обмеження щодо виручки в II кварталі 2008 року, оскільки виручка за проданий товар на суму 300 тис. грн. надійде саме в цьому звітному періоді. Згідно зі

ст. 5 Указу № 727, якщо підприємець перевищить 500-тисячне обмеження щодо виручки, на загальну систему оподаткування він переходить починаючи з наступного кварталу. У зв’язку з цим у цьому випадку підприємець має можливість (а можна сказати і обов’язок) допрацювати на єдиному податку весь II квартал і лише з III кварталу 2008 року перейти на загальну систему оподаткування. Відповідно єдиний податок за червень 2008 року має бути сплачено. У тих випадках, коли йдеться про перехід на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням 500-тисячного обмеження щодо виручки, заяву про відмову від спрощеної системи подавати не потрібно. Підприємець з кварталу, наступного за тим, в якому перевищено 500-тисячний поріг (у нашому випадку з липня 2008 року), автоматично стає платником податків на загальній системі оподаткування.

І ще один момент. ДПАУ для КМУ (уповноваженого роз’яснювати положення

Указу № 727) розробила проект змін до постанови № 507. Згідно з цим проектом у разі перевищення у звітному періоді 500-тисячного обмеження «понадлімітна» сума має декларуватися і обкладатися податком з доходів фізичних осіб.

Проте в деяких випадках представники податкової служби вже дають роз’яснення з приводу необхідності обкладення «понадлімітної» виручки податком з доходів (

лист ДПАУ від 13.08.2007 р. № 4005/г/17-0715). Спираються вони в таких випадках на лист Міністерства юстиції України від 15.08.2007 р. № 20-9-7599, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81. Хоча в листі ДПАУ від 28.01.2008 р. № 1803/Г/17-0415 висловлено цілком ліберальну думку: єдиноподатник-«порушник» подає декларацію про доходи та сплачує податок з доходів за підсумками звітного періоду, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.

 

Приватний підприємець на єдиному податку з IV кварталу 2007 року перейшов на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням 500-тисячного порога. На загальній системі він працює і в І — II кварталі 2008 року. Чи можна у такому разі з III кварталу 2008 року знову перейти на єдиний податок?

 

Згідно зі

ст. 4 Указу № 727 суб’єкт підприємницької діяльності може вибрати спрощену систему оподаткування — єдиний податок не більше одного разу на календарний рік.

Для цього підприємець повинен пройти «тест» на єдиноподатника, тобто повинен відповідати таким установленим критеріям:

1) дотримання чисельності найманих осіб, уключаючи членів сім’ї підприємця, протягом року на рівні не більше 10 осіб;

2) дотримання обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні, що не перевищує за рік 500 тис. грн.;

3) відсутність заборгованості з податків та обов’язкових платежів;

4) здійснення тільки дозволених видів діяльності.

Нагадаємо, що згідно з

постановою № 507 під словом «рік», про який ідеться у ст. 1 Указу № 727, слід розуміти календарний рік (з 1 січня по 31 грудня).

Перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

за календарний рік 500 тис. грн., зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб.

У ситуації, що розглядається, у фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за 2007 рік виручка перевищила 500 тис. грн., тобто встановлений у

ст. 1 Указу № 727 граничний розмір. У зв’язку з цим така фізособа не зможе перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності протягом 2008 року. Принаймні такої думки дотримується ДПАУ в листі від 04.11.2004 р. № 21435/7/17-3117, а також у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 24.

На сплату єдиного податку підприємець зможе повернутися з 1 січня 2009 року, якщо, звичайно, ним буде дотримано всі встановлені умови.

 

Приватний підприємець протягом І — II кварталів 2008 року працював на єдиному податку. У II кварталі обсяг виручки наблизиться до граничної величини (до 500 тис. грн.). Щоб зберегти за собою право працювати на єдиному податку у 2009 році, підприємець з III кварталу планує перейти на загальну систему оподаткування та допрацювати на ній до кінця року. Чи зможе підприємець повернутися на єдиний податок у 2009 році?

 

У цьому випадку слід мати на увазі такий момент: коли аналізується обсяг виручки підприємця

за календарний рік (для прийняття рішення переводити/не переводити підприємця на єдиний податок), жодного значення не має, на якій системі оподаткування отримано цю виручку. Береться сумарний показник виручки з початку року. Єдина вимога в цьому випадку — повинні враховуватися тільки надходження, які відповідають визначенню виручки, наведеному в Указі № 727сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)»).

Це означає, що підприємцю в описаній у запитанні ситуації недостатньо просто повернутися на загальну систему. Слід ще й ужити всіх заходів для того, щоб

сума виручки з початку 2008 року, з урахуванням надходжень у періоді перебування на загальній системі, не перевищила 500 тис. грн.

Якщо сенс переходу з III кварталу на загальну систему оподаткування у випадку, що розглядається, полягає не стільки в боротьбі за збереження допустимого обсягу виручки, скільки в економії коштів на сплату єдиного податку (діяльність припинено і приватний підприємець за підсумками 2008 року 500-тисячну межу

не набере), то тоді починаючи з 2009 року можна буде знов перейти на сплату єдиного податку.

 

У підприємця у II кварталі 2008 року намічається перевищення 500-тисячної межі виручки приблизно на 50 тис. грн. Чи потрібно з отриманої різниці сплачувати податок з доходів та ПДВ?

 

У

ст. 5 Указу № 727 зазначено, що в разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, одним з яких є перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного податкового періоду (кварталу). Перехід на загальну систему оподаткування та сплату податку з доходів здійснюється шляхом подання до податкового органу за місцепроживанням декларації про доходи за результатами звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки (див. листи ДПАУ від 04.11.2004 р. № 21435/7/17-3117, від 28.01.2008 р. № 1803/Г/17-0415 та консультацію фахівців податкового відомства, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 24).

Це означає: якщо в підприємця у II кварталі 2008 року обсяг виручки перевищить 500 тис. грн., то з 1 липня 2008 року він переходить на загальну систему оподаткування. Отримана в II кварталі «понадлімітна» виручка

не повинна обкладатися податком з доходів фізичних осіб.

Проте слід зауважити, що останнім часом представники податкових органів з приводу обкладення податком з доходів суми «понадлімітної» виручки мають зовсім іншу точку зору (ПДВ це не стосується), підкріплену

листом Міністерства юстиції України від 15.08.2007 р. № 20-9-7599 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81). Так, зокрема, вони вважають, що «понадлімітна» виручка підлягає обкладенню податком з доходів. І хоча жодних вагомих аргументів у ДПАУ для подібних висновків немає, підприємцю, щоб «звільнитися» від сплати податку з доходів у цьому випадку, можливо, доведеться звертатися до суду.

Щодо ПДВ, то сплачувати його за II квартал підприємець

не повинен, оскільки по 30 червня 2008 року є платником єдиного податку

 

В яких випадках підприємцю на загальній системі потрібно застосовувати РРО?

 

Визначити, чи повинен підприємець використовувати при розрахунках РРО (будучи підприємцем на загальній системі оподаткування), досить просто. Якщо підприємець не підпадає під дію

ст. 9 і 10 Закону про РРО, при цьому з покупцями (замовниками) розраховується готівкою (не має значення, це опт чи роздріб) або з використанням платіжних карток (жетонів тощо), РРО застосовувати потрібно обов’язково. Причому слід звернути увагу: як тільки підприємець позбавився статусу єдиноподатника, перший прийом готівкових коштів (картки, жетона) уже має відбуватися з використанням РРО.

Тепер стосовно згаданих вище

ст. 9, 10 Закону про РРО. Якщо підприємець «вписується» до ст. 9 Закону про РРО , при проведенні розрахунків йому дозволено не застосовувати РРО і КОРО (книга обліку розрахункових операцій) з РК (розрахункова книжка).

Якщо підприємець під

ст. 9 Закону про РРО не підпадає, але вид його діяльності та умови її провадження зазначено в постанові № 1336, яку розроблено під ст. 10 Закону про РРО, РРО також можна буде не застосовувати, але обов’язково потрібно буде використовувати КОРО з РК, зокрема, кожному покупцю виписувати розрахункову квитанцію.

Таким чином, підприємець, на якого не поширюються ні

ст. 9, ні ст. 10 Закону про РРО, який планує після переходу на загальну систему оподаткування проводити розрахунки (за продукцію, товари, роботи, послуги) за готівку, а також з використанням таких інструментів розрахунків, як платіжні картки, платіжні чеки, жетони, має придбати, опломбувати, зареєструвати та взяти РРО на облік в податковому органі. Усе це слід зробити до того, як буде проведено першу розрахункову операцію на загальній системі оподаткування.

Опломбування РРО здійснюється центром сервісного обслуговування (ЦСО) перед реєстрацією РРО. Реєстрація РРО провадиться в податковому органі за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, його необхідно взяти на облік у податковому органі за місцем використання (крім РРО, що використовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО).

Реєстрація та взяття на облік здійснюються (податківцями) безоплатно, реєстрація — не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік — у день подання підприємцем усіх необхідних документів.

 

В яких випадках підприємцю на загальній системі оподаткування потрібно придбавати торговий патент?

 

Якщо, будучи

на загальній системі оподаткування, підприємець має намір займатися торгівлею за готівку, діяльністю з надання побутових послуг, що підлягають патентуванню, гральним бізнесом, він повинен обов’язково придбати торговий патент на відповідний вид діяльності.

Причому зробити це потрібно заздалегідь. З таким розрахунком, щоб уже першу операцію, що патентується, на загальній системі провести за наявності на руках торгового патенту. У противному разі за діяльність без патенту підприємця можуть притягти до відповідальності.

Торговий патент приватним підприємцям, які на загальній системі оподаткування планують здійснювати торговельну діяльність або надавати побутові послуги, видається податковими органами на підставі відповідної заявки за місцезнаходженням пункту продажу товарів чи пункту надання побутових послуг, а суб’єктам підприємницької діяльності, які планують здійснювати торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб’єктів.

Патент видається за плату.

Докладніше розглянемо торговий патент на торгівлю за готівку. Вартість торгового патенту на провадження торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Строк дії торгового патенту на провадження торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Плату за торговий патент потрібно вносити щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

Унесену плату за торговий патент приватний підприємець має право зарахувати в рахунок сплати податку з доходів.

Існує перелік товарів вітчизняного виробництва, якими можна торгувати без патенту.

У визначених випадках замість звичайного торгового патенту приватний підприємець має право працювати за пільговим патентом. Він коштує набагато дешевше — 25 грн. за весь строк дії патенту (оплата вноситься одноразово).

 

Коли підприємець на загальній системі повинен уперше сплатити податок з доходів?

 

Підприємець, який тільки почав працювати на загальній системі оподаткування, уперше податок з доходів (у вигляді авансового платежу) самостійно сплачує тільки

після того, як податковий орган на підставі поданої підприємцем декларації про очікуваний (оціночний) дохід на поточний рік розрахує суму авансових платежів та доведе її до відома підприємця.

 

Коли підприємцю, який перевищив 500-ти- сячну межу і перейшов на загальну систему оподаткування, потрібно вперше подати декларацію про доходи? Що в ній потрібно зазначити?

 

Підприємець, який перевищив 500-тисячну межу, уперше декларацію про доходи повинен подати до податкового органу

за підсумками кварталу, наступного за тим, в якому обсяг виручки перевищив 500 тис. грн. Ні відразу після переходу на загальну систему, ні в будь-який інший момент, а саме за підсумками роботи в першому «загальносистемному» кварталі (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем цього кварталу). На це звертає увагу і ДПАУ у листі від 28.01.2008 р. № 1803/Г/17-0415. У декларації зазначатимуться як очікувані (оціночні) доходи на поточний рік, так і фактичні доходи цього кварталу.

Проте часто для самого підприємця вигідно (див. запитання далі) декларацію з очікуваним доходом подати

відразу після отримання статусу підприємця на загальній системі оподаткування.

Тепер про зміст першої декларації. У цій декларації підприємець зазначає фактичні дані про свої доходи та витрати за перший квартал роботи на загальній системі, тобто заповнює підрозділ 1.3 розділу 1 декларації, а також інформацію про очікуваний (оціночний) дохід, який він планує отримати в поточному році. Інформацію про прогнозний дохід може бути зазначено в підрозділі 3.2 розділу 3 декларації про доходи. Сума очікуваного (оціночного) доходу може бути будь-якою. При цьому мається на увазі не валовий дохід (виручка), а чистий дохід, тобто прибуток, що планується. Єдине: якщо він дуже відрізнятиметься (на 50 % і більше) від фактичних доходів, його перерахують (приведуть у відповідність до фактичних показників).

Після того, як буде подано першу декларацію, податківці на її підставі розрахують підприємцю авансові платежі за строками їх сплати, що не настали (за правилами, підприємцю повинні видати відповідне податкове повідомлення). Ці авансові платежі підприємець повинен буде сплачувати в такі строки:

— за І квартал — до 15 березня;

— за II квартал — до 15 травня;

— за III квартал — до 15 серпня;

— за IV квартал — до 15 листопада.

 

В яких випадках підприємцю є сенс подавати декларацію з очікуваним доходом відразу після набуття статусу підприємця на загальній системі оподаткування, не чекаючи кінця кварталу?

 

Підприємцю, який за родом своєї діяльності

одержує дохід від податкових агентів (підприємств, інших підприємців), усілякі зволікання зі сплатою авансового платежу вкрай небажані (якщо такий підприємець не вносить плату за торгові патенти). Пояснимо чому. Щоб податковий агент, який виплачує дохід підприємцю, мав підставу не утримувати з нього при виплаті податок з доходів, підприємець повинен пред’явити податковому агенту свідоцтво про держреєстрацію та платіжку про сплату авансових внесків щодо податку з доходів за відповідний квартал, тобто за той квартал, в якому підприємцю відбувається виплата доходу (в окремих випадках може підійти платіжка про внесення плати за торговий патент).

Якщо в підприємця не буде на руках такої платіжки, податковий агент вимушений буде утримати з нього податок з доходів при виплаті йому доходу. Саме з цієї причини приватному підприємцю бажано, не чекаючи кінця кварталу, а, навпаки, на самому початку своєї діяльності на загальній системі постаратися здати декларацію, в якій зазначити тільки очікуваний (оціночний) дохід. І вже на підставі цієї декларації сплатити авансовий платіж щодо податку з доходів за перший квартал роботи (згідно з виданим податковим органом повідомленням). Тобто потрібно максимально наблизити строк сплати першого авансового платежу щодо податку з доходів.

Потім уже за підсумками першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування потрібно буде подати в установлений строк, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, квартальну декларацію. При цьому така «друга» декларація має відображати фактичні доходи та витрати підприємця.

 

З переходом на загальну систему оподаткування підприємцю доведеться придбати торговий патент. Чи зменшується на суму плати за патенти податок з доходів і в якому порядку?

 

Підприємець, який на загальній системі оподаткування має намір провадити діяльність, що підлягає патентуванню, повинен заздалегідь (до початку такої діяльності) унести авансову плату за торговий патент (не за весь строк його дії, а тільки за певний період). Потім плата за патент уноситиметься щомісячно (для грального бізнесу — щоквартально), знову-таки авансом. З урахуванням установленого порядку внесення плати за торговий патент виходить, що до настання строку внесення авансового платежу щодо податку з доходів за певний квартал підприємець встигає оплачувати вартість патенту за цей квартал. При цьому

на плату, унесену за торгові патенти, згідно з чинним законодавством зменшується податок з доходів, що належить до сплати (не плутати з витратами).

З урахуванням цієї обставини на практиці податківці іноді

дозволяють підприємцю аванси щодо податку з доходів сплачувати тільки в частині, яку не «перекрито» внесеною за торгові патенти платою. Якщо плата за патенти (фактично внесена) перевищує суму авансового платежу, останній взагалі не сплачується.

Очевидно, це вигідно підприємцю, отже, тим, хто здійснює діяльність, що патентується, потрібно обговорити зі своїми податківцями питання обліку плати за патенти при внесенні авансів щодо податку з доходів, щоб у подальшому сплачувати аванси за вирахуванням «патентних» платежів.

Тут доречно зробити таке застереження. У приватного підприємця на внесену за патенти плату, на наш погляд, зменшується будь-який податок з доходів, а не тільки той, який обчислено щодо доходів від діяльності, що патентується.

 

Як здійснюється остаточний розрахунок щодо податку з доходів фізичних осіб після сплати авансових платежів за цим податком?

 

Остаточний розрахунок щодо податку з доходів фізичних осіб провадиться виходячи з фактичних показників чистого доходу з урахуванням:

— податку, уже сплаченого як аванс;

— унесеної плати за торгові патенти;

— податку, утриманого податковими агентами з винагороди підприємця при її виплаті.

На практиці остаточний розрахунок провадиться іноді щоквартально (за підсумками квартальних декларацій), іноді тільки за підсумками року (за підсумками декларації за рік).

За підсумками остаточного розрахунку

провадиться або доплата суми, якої не вистачає, або повернення (зарахування в рахунок майбутніх платежів).

На сплату

додатково нарахованої суми податку з доходів підприємцю надається 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про донарахування податку.

 

В якому порядку підприємцю потрібно сплачувати внески до Пенсійного фонду «за себе»?

 

Сплата підприємцем пенсійного внеску за себе (зі свого чистого доходу) провадиться за схемою, що дуже схожа на схему сплати податку з доходів.

Протягом року

щоквартально до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня та до 15 листопада приватний підприємець повинен сплачувати внески до Пенсійного фонду у вигляді авансових платежів у розмірі 25 % річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку з доходів. Отже, приватні підприємці, протягом року сплачуючи авансові платежі щодо податку з доходів, повинні також платити і внески до Пенсійного фонду з тієї самої суми, що і авансові платежі щодо податку з доходів, але тільки вже за ставкою 33,2 %, а не 15 %.

Виходить, що підприємець, який щойно перейшов на загальну систему оподаткування,

перший авансовий пенсійний внесок має заплатити за той квартал, за який він заплатить перший авансовий платіж щодо податку з доходів. Своє «пенсійне авансове» зобов’язання підприємець розраховує сам: бере суму чистого доходу, виходячи з якої податківці нарахували йому авансові платежі щодо податку з доходів, помножує її на 33,2 %, ділить на кількість кварталів до кінця року (строк сплати авансів за які ще не настав). При цьому, якщо підприємець не сплачує аванси щодо податку з доходів з тієї причини, що їх «перекрито» платою за патент, це не означає, що можуть не сплачуватися і аванси за пенсійним внеском. «Пенсійні» аванси в будь-якому випадку повинні сплачуватися виходячи із суми чистого доходу, яку було використано податківцями при визначенні авансу щодо податку з доходів (те, що він фактично не сплачувався, ще не означає, що його величину не визначали взагалі).

Законодавством установлено, що до 1 травня підприємець повинен подавати до органу Пенсійного фонду розрахунок авансових сум страхових внесків («додаток 24»). Інакше кажучи, до 1 травня підприємець повинен повідомити Пенсійний фонд про те, скільки він нарахував собі «пенсійних» авансів.

Сплачені авансові внески до Пенсійного фонду підприємець

відносить до складу витрат кварталу, в якому їх було фактично сплачено.

За підсумками року підприємець проводить з Пенсійним фондом остаточний розрахунок виходячи з фактичних показників діяльності, відображених в декларації про доходи за звітний рік. Тобто

за підсумками року підприємцю потрібно заплатити 33,2 % від суми чистого доходу, визначеного в річній декларації, за вирахуванням суми вже сплачених авансових пенсійних платежів.

При цьому не завжди підсумкове зобов’язання перед Пенсійним фондом дорівнюватиме добутку річного чистого доходу та 33,2 %. Виною тому мінімальне і максимальне обмеження, що враховуються при визначенні підсумкових (при обчисленні пенсійних авансів не враховуються) зобов’язань з пенсійних внесків.

Так, за кожний місяць, в якому підприємець мав хоча б одну копійку чистого доходу, розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць на 33,2 %. Це щодо нижньої межі.

Тепер про межу верхню. У пункті 5.5 «пенсійної»

Інструкції № 21-1 зазначено: «страхові внески нараховуються на суми, зазначені в розділі 4 цієї Інструкції..., у межах максимальної величини, яка встановлюється законом про розмір страхових внесків». На якому етапі і в якому порядку застосовується це обмеження? Чітких вказівок з цього приводу немає. Але з урахуванням передбачених Інструкцією № 21-1 особливостей сплати пенсійного внеску можна стверджувати, що верхнє обмеження підприємець повинен застосовувати сам при проведенні остаточного розрахунку з Пенсійним фондом (який проводиться до 1 квітня).

Звітують до Пенсійного фонду за себе приватні підприємці на загальній системі оподаткування один раз на рік (якщо не враховувати «додаток 24» про нараховані аванси) — за формою «додатка 25», який потрібно подати до 1 квітня наступного за звітним року.

 

Підприємець сплачує єдиний податок і є квартальним платником ПДВ. З III кварталу 2008 року планує перейти на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням 500-тисячного обмеження. Як йому потрібно буде звітувати з ПДВ: щомісячно чи поквартально? Якщо щомісячно, то як правильно здійснити такий перехід?

 

Почнемо з того, що платника єдиного податку, зареєстрованого платником ПДВ, жорстко прив’язано до

квартального податкового періоду . Так стверджує ДПАУ в листі від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39).

З переходом на загальну систему підприємець у питаннях застосування періоду звітності та сплати ПДВ (як, утім, і з усіх питань щодо ПДВ) має керуватися загальними вимогами

Закону про ПДВ. Так, у п. 7.8 цього Закону зазначено, що в загальному випадку податковим періодом для платника ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом , календарний квартал. Отже, звітувати поквартально підприємець зможе, тільки якщо відповідатиме визначеним у Законі про ПДВ вимогам.

При переході на загальну систему оподаткування платник єдиного податку може зберегти квартальний податковий період, якщо його обсяг оподатковуваних операцій за минулі 12 місячних податкових періодів не перевищував 300 тис. грн.

У ситуації, що розглядається, перехід на загальну систему відбудеться з 1 липня 2008 року, отже, треба аналізувати обсяги оподатковуваних операцій за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2008 року включно.

Проте судячи з того, що підприємець має намір перейти на загальну систему у зв’язку з

перевищенням 500-тисячної межі виручки, 300-тисячне обмеження для квартального періоду з ПДВ він тим більше перевищить. Отже, до «квартальників» такий підприємець не потрапить. А це означає, що починаючи з 1 липня 2008 року підприємець вважатиметься місячним платником ПДВ і звітувати йому потрібно буде щомісяця. При цьому жодних заяв до податкової подавати не потрібно, єдине — у декларації з ПДВ за липень 2008 року потрібно буде зробити відмітку про те, що платник ПДВ застосовує місячний період. Про це також ідеться у зазначеному вище листі ДПАУ від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517
.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно