Податок на додану вартість
Від’ємне значення з ПДВ та строки давності
У підприємства від’ємне значення з ПДВ виникло в листопаді 2005 року і не перекриється податковими зобов’язаннями до листопада 2008 року. Чи поширюється на цю суму строк позовної давності? Чи потрібно заповнювати додаток 2 до декларації з ПДВ, якщо від’ємне значення включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів?
(м. Миколаїв)
Отже, почнемо з першого запитання. Згідно з
п.п. 7.7.1 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.Позитивне значення такої різниці підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, установлені для відповідного податкового періоду.
Від’ємне значення включається у зменшення суми податкового боргу, а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з
п.п. 7.7.1 цього пункту, тобто різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом такого попереднього періоду, має від’ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає
частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);б)
залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.Отже, по суті, від’ємне значення з ПДВ, кочуючи з декларації в декларацію, може поступово або перекритися зобов’язаннями, або потрапляти до бюджетного відшкодування, або знову-таки виявитися у складі податкового кредиту наступного податкового періоду.
Строки давності та їх застосування щодо податків, зборів, обов’язкових платежів регулюються
ст. 15 Закону № 2181 . Зокрема, в п. 15.3 Закону № 2181 установлено граничні строки для подання заяв про повернення зайво сплачених податків або невідшкодованих податків і зборів — 1095 днів з моменту здійснення переплати або набуття права на відшкодування податків і зборів.На думку ДПАУ, викладену в узагальнюючому податковому роз’ясненні, затвердженому
наказом від 25.04.2003 р. № 197, термін «зайво сплачені суми» (або «переплата») означає суми податків, зборів (обов’язкових платежів), які на певну дату зараховані до бюджету понад узгоджені суми податкових зобов’язань (у тому числі штрафних санкцій), граничний строк сплати яких настав на цю дату.Від’ємне значення, задеклароване підприємством, однозначно не потрапляє під визначення «переплата»: підприємство, декларуючи від’ємне значення (його залишок), що переходить з періоду в наступний період (ряд. 26 декларації з ПДВ), тим самим узгоджує зазначені суми. Отже, строк давності в 1095 днів до таких сум не застосовується.
Від’ємне значення, не перекрите з листопада 2005 року податковими зобов’язаннями, має повне право і після листопада 2008 року перекритися податковими зобов’язаннями поточного періоду, потрапляти до бюджетного відшкодування, або знову-таки виявитися у складі податкового кредиту наступного податкового періоду.Причому нагадаємо: строк давності в 1095 днів не поширюється і на суми ПДВ, задекларовані до відшкодування (ряд. 25 декларації з ПДВ). Ці суми також не може бути списано внаслідок спливання строку давності, оскільки бажання платника щодо їх відшкодування відображено (заявлено) ним у декларації з ПДВ (рядок 25.2 або 25.1). І з цієї причини строк у 1095 днів не може вважатися таким, що минув (див.
лист ДПАУ від 30.12.2005 р. № 26335/7/16-1217, ухвалу ВАСУ від 13.02.2007 р. № К-23412/06).Щодо другого запитання, то
без заповнення додатка 2 підприємству, яке декларує від’ємне значення з ПДВ, не обійтися. Це, зокрема, випливає з п. 5.12 Порядку № 166. З рекомендаціями нашої редакції щодо заповнення додатка 2 можна ознайомитися у статті «Нова форма декларації з ПДВ: перше знайомство» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28, с. 26.Крім того, підприємству доведеться
подати і додаток 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування». Річ у тім, що якщо за підсумками звітного періоду в декларації з ПДВ платником заповнено рядок 24, то в такому разі заповнення і подання додатку 3 до такої декларації з ПДВ є обов’язковими. Вимога щодо цього випливає з п. 5.12 Порядку № 166. На це звертали увагу і податківці в листі ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 (запитання 10) // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32.Отже, ні
Закон про ПДВ, ні Порядок № 166 не звільняють від подання додатків 2 і 3, якщо за результатами розрахунків рядок 25 декларації з ПДВ буде заповнено з прокресленням, тобто вся сума з рядка 24 потрапляє до рядка 26 декларації з ПДВ.Наталія Дзюба, економіст-аналітик
