Трудове законодавство
Працівника направлено у відрядження в день звільнення
Працівник подав заяву на звільнення за власним бажанням за два тижні. В останній день роботи його направлено у відрядження до Києва. Чи потрібно відшкодовувати працівнику витрати на відрядження, якщо його звільнено в день від’їзду? Якщо так, то чи включаються вони до валових витрат підприємства?
(м. Одеса)
Відповідно до
Інструкції № 59 службовим відрядженням є поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на визначений строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.Відрядження працівника оформлюється наказом (розпорядженням) керівника, на підставі якого працівнику видається посвідчення про відрядження.
У відрядженні працівник повинен виконувати обов’язки та функції, визначені у трудовому договорі (ст. 21 КЗпП), тобто він продовжує працювати.Згідно з
ч. 2 ст. 38 КЗпП у разі якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення, тобто після двох тижнів, не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.У ситуації, що розглядається, працівника після закінчення двотижневого строку було направлено у відрядження, тобто він не залишив роботу і не вимагав розірвання трудового договору. При цьому згідно зі
ст. 121 КЗпП за весь час відрядження за працівником зберігається місце роботи (посада). Отже, працівника не мали права звільнити в день від’їзду у відрядження. Його може бути звільнено за власним бажанням тільки після повернення з відрядження в разі подання нової заяви на звільнення.Якщо працівника фактично звільнили і зробили про це запис у трудовій книжці, необхідно провести виправлення згідно з
Інструкцією № 58. Так, у графі 1 і 2 записується порядковий номер запису та дата внесення зміни відповідно, у графі 3 зазначається, який запис (його номер) є недійсним і текст правильного запису (у цьому випадку необхідно зазначити, що працівника звільнено за власним бажанням з іншої дати), у графі 4 зазначається дата та номер нового наказу про звільнення працівника.Слід зауважити, що, направивши працівника у відрядження, роботодавець має виконати всі вимоги законодавства щодо відрядженого працівника.
За період перебування у відрядженні за працівником зберігається середній заробіток за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. Середній заробіток розраховується відповідно до
Порядку № 100.Крім того, за кожний день (включаючи день від’їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, з урахуванням вихідних, святкових та неробочих днів і часу перебування в дорозі (разом із вимушеними зупинками) йому виплачуються добові в межах норм, установлених
постановою КМУ 23.04.99 р. № 663.Згідно з
ч. 2 ст. 121 КЗпП працівнику також відшкодовується вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати щодо найму житлового приміщення в порядку та розмірах, установлених Інструкцією № 59.Якщо всі виправлення буде зроблено (видано новий наказ на звільнення, унесено відповідний запис до трудової книжки), то витрати на відрядження включаються до складу валових витрат на підставі
п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток.Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик
