Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Розрахунок та відображення в декларації витрат на добровільне страхування майна

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2008/№ 89
В обраному У обране
Друк
Стаття

Розрахунок та відображення в декларації витрат на добровільне страхування майна

 

Щоб уникнути непередбачених збитків, усе більше підприємств вдається до страхування майна. І застрахувати сьогодні своє майно не є проблемою: компаній, що надають такі послуги на ринку, вистачає. От тільки як без помилок облікувати такі витрати в декларації з податку на прибуток? Саме про це й поговоримо у статті.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Чи будуть валові витрати?

Порядок віднесення до валових витрат витрат підприємства на страхування передбачено

п.п. 5.4.6 Закону про податок на прибуток. Згідно з цим пунктом до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування:

— ризиків загибелі урожаю;

— транспортування продукції платника податку;

— цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку;

— екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам;

майна платника податку;

— кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних зі здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору.

При цьому

абзацом третім п.п. 5.4.6 Закону про податок на прибуток установлено, що віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та обов’язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 % валових витрат за звітний податковий період наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств — за звітний податковий рік.

Страхування майна

є одним із видів добровільного страхування (п. 11 ст. 6 Закону про страхування). Отже, підприємство, що застрахувало, наприклад, власні основні фонди, які використовуються в господарській діяльності, має право облікувати суми страхових внесків у складі валових витрат. Однак щодо таких сум діятиме п’ятипроцентне обмеження.

Перш ніж перейти до розрахунку п’ятипроцентного обмеження та порядку відображення витрат за страховими платежами у декларації з податку на прибуток, підприємство має визначитися з датою збільшення валових витрат за страховими внесками.

 

Визначаємо дату збільшення валових витрат

За загальним правилом першої події

датою збільшення валових витрат за послугами може бути або дата списання коштів з банківського рахунка на оплату послуг, а в разі їх придбання за готівку — день видачі з каси; або дата фактичного отримання платником податків результатів таких послуг (п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток). Водночас з цього правила є виняток — п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток, згідно з якими датою збільшення валових витрат при здійсненні операцій з особами, які сплачують податок на прибуток за ставкою, нижче 25 %, або сплачують його у складі єдиного чи фіксованого податку, або є звільненими від сплати цього податку, або які не є його суб’єктами, є дата фактичного отримання робіт (послуг) від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової чи авансової). Проте на відносини зі страховими компаніями п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток не поширюється, про що прямо зазначено в цьому підпункті.

Згідно зі

ст. 18 Закону про страхування договір набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором. Як правило, страхувальники працюють за передоплатою. Тому датою збільшення валових витрат при укладенні договорів безпосередньо зі страховою компанією завжди буде дата оплати страхових платежів.

Стосовно дати збільшення витрат на страхування

за договорами, які укладаються зі страховими посередниками, усе залежить від посередника:

1)

якщо договір укладено зі страховим агентом (посередник у страхуванні, який діє від імені і за дорученням страхувальника), то валові витрати також завжди виникають за датою перерахування страхових платежів.

2)

якщо ж договір укладено зі страховим брокером (посередник у страхуванні, який діє від свого імені), то разом із загальним правилом першої події працюватиме і виняток — п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток. Тобто якщо брокер буде із числа осіб, перелічених у п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток, то відобразити валові витрати за датою перерахування коштів підприємство не має права — датою збільшення валових витрат буде дата фактичного отримання робіт (послуг) (п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток). При цьому фактично наданими страхові послуги можна вважати за умов, зокрема, якщо строк дії договору страхування закінчився чи застрахованою особою виконано зобов’язання перед страхувальником у повному обсязі (ст. 28 Закону про страхування). Саме так вважають податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2004, № 11).

 

Заповнюємо декларацію

Знаючи період, в якому підприємство має право розраховувати на валові витрати за платежами на добровільне страхування, заповнення декларації не становитиме великих складнощів.

Сам алгоритм визначення граничної суми, у розмірі якої витрати на страхування включаються до складу валових, містить таблиця 5 додатка К1/1 до декларації. У цій таблиці виділено окремий рядок 04.12.1 для витрат на обов’язкові види страхування та окремий

рядок 04.12.2 для витрат на добровільне страхування.

Для визначення суми витрат на добровільне страхування, яка може бути віднесена до валових витрат і відображена в рядку 04.12.2 таблиці 5 додатка К1/1, прямо зазначено формулу розрахунку:

Рядок 04.12.2 = (рядок 06 декларації - рядок 04.12.2 таблиці 5)

х 5 : 95

Тобто для визначення граничного значення рядка 04.12.2 таблиці 5 додатка К1/1 потрібно взяти значення рядка 06 «скориговані валові витрати» декларації відповідного періоду без урахування показника рядка 04.12.2, що визначається (ураховують тільки рядок 04.12.1 за наявності в ній показника), і розділити його на 19.

Після цього підприємство має порівняти отриману розрахункову суму із сумою фактично понесених витрат на добровільне страхування у звітному періоді:

1)

якщо сума фактичних витрат не перевищує розрахункової величини, то в рядку 04.12.2 таблиці 5 додатка К1/1 зазначається сума фактично здійснених витрат на добровільне страхування;

2)

якщо сума фактичних витрат виявилася більше розрахункової суми, то в рядку 04.12.2 таблиці 5 додатка К1/1 відображається гранична розрахункова сума (суму перевищення до валових витрат підприємство віднести не зможе).

Після цього в рядок 04.12 декларації переноситься показник рядка 04.12 таблиці 5 додатка К1/1, який є сумою показників, відображених у рядках 04.12.1 та 04.12.2 цієї таблиці.

Приклад.

Підприємство в липні 2008 року застрахувало об’єкти власних основних фондів — обладнання. Строк дії договору страхування — з липня 2008 року по липень 2009 року. Згідно з договором, укладеним зі страховою компанією, підприємство зобов’язане перераховувати страхові внески щокварталу в сумі 15000 грн. За результатами 3 кварталів 2008 року загальна сума витрат, що включаються до валових витрат (показник рядка 06 декларації за 3 квартали 2008 року без урахування показника, відображеного за рядком 04.12.2), склала 570000 грн.

У цьому випадку

підприємство, перерахувавши в липні 2008 року страховій компанії 15000 грн., має право облікувати цю суму у складі валових витрат декларації за 3 квартали 2008 року . Для того щоб відобразити в рядку 04.12.1 таблиці 5 додатка К1/1 до декларації 3 квартали 2008 року суму витрат на добровільне страхування (страхування обладнання), потрібно дізнатися, чи не перевищує сума таких витрат (15000 грн.) допустимого п’ятипроцентного обмеження.

Для цього розрахуємо

граничну суму витрат на добровільне страхування, яку підприємство може віднести до валових витрат.

(570000 грн. х 5 : 95) = 30000 грн.

Як бачимо, сума понесених підприємством витрат на добровільне страхування (страхування обладнання) (15000 грн.) не перевищила граничну величину, у межах якої підприємство може збільшити валові витрати (30000 грн.). Тому до валових витрат

підприємство в цьому випадку має право віднести суму витрат зі страхування обладнання в повній сумі (15000 грн.). Саме таку суму й має бути відображено за рядком 04.12.2 таблиці 5 додатка К1/1 до декларації за 3 квартали 2008 року. Оскільки в цьому випадку витрат на обов’язкове страхування підприємство не здійснювало, то в рядку 04.12.1 таблиці 5 додатка К1/1 ставиться прокреслення.

 

Таблиця 5 додатка К1/1 до декларації за 3 квартали 2008 року

грн., без копійок

Показники

Код рядка

Сума

1

2

3

Сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у ряд. 04.5 декларації), у тому числі:

04.12

15000

сума витрат за обов’язковими видами страхування

04.12.1

сума витрат за іншими видами страхування, що включаються до складу валових витрат платника (не більше значення рядка 06 декларації за звітний період, обчисленого без урахування значення рядка 04.12.2 цієї таблиці х 5 / 95)

04.12.2

15000

 

Після цього показник рядка 04.12 таблиці 5 додатка К1/1 до декларації за 3 квартали 2008 року переноситься безпосередньо в рядок 04.12 декларації за 3 квартали 2008 року.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно