Страхування врожаю та облік страхового відшкодування
Це тільки у відомій пісеньці співається: «у природы нет плохой погоды, каждая погода — благодать». Ще й як є. Через специфіку виробництва аграріям, як нікому, практично щорічно доводиться стикатися з «благодаттю» від природних катаклізмів: повеней, засухи, бурь тощо, які спричиняють загибель рослин. Збиток від загиблого врожаю в певній частині дозволяє відшкодувати його страхування. У цій статті поговоримо про обов’язковість страхування врожаю, що вирощується, зокрема зернових культур, а також розглянемо порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку сплачених страхових платежів страхувальнику та отриманого від нього страхового відшкодування.
Анатолій БОБРО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Що страхувати
Обов’язковість страхування врожаю
зернових культур передбачається одразу кількома законодавчими актами, перелік яких наведемо в табличній формі.
Обов’язкове страхування врожаю
| Підстава | Хто має проводити страхування | Що страхувати |
| 1 | 2 | 3 |
| Ст. 15 розд. V Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 — 2004 років» від 18.01.2001 р. № 2238-III; п. 11 ст. 7 Закону про страхування; п. 2 Порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрового буряку сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 р. № 1000 (далі — Порядок № 1000) | Державні сільськогосподарські підприємства | Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень |
| Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності | Урожай зернових культур і цукрового буряку | |
| Ст. 9 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р. № 37-IV | Сільськогосподарські товаровиробники всіх форм власності та ведення господарювання | Урожай зерна |
| Ст. 45 Закону України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII | Заставодержатель зобов’язаний страхувати предмет застави в обсязі його вартості за рахунок і в інтересах заставодавця | Урожай як предмет застави |
| П. 8 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 977 | Сільгосптоваровиробники у випадках отримання ними від держпідприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» насіння в позику з відстроченням платежу до одного господарського року | Посіви |
Крім того,
п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV (далі — Закон № 1877) установлено, що особа зобов’язана заздалегідь застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції (її частини) та капітальних активів (у випадках, визначених у підпунктах «в» — «г» цього пункту), якщо така особа:а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція;
б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов’язану з виробництвом сільгосппродукції або здешевленням її ціни;
в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції чи придбання капітальних активів, якщо проценти за такими кредитами (позиками) частково чи повністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету;
г) одержує бюджетний кредит (позику) чи банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування на цілі виробництва сільгосппродукції чи придбання капітальних активів.
Для виконання вимог наведеного вище підпункту особа має застрахувати ризики загибелі (втрати) сільгосппродукції чи її частини за правилами
комплексного чи індексного страхування, а капітального активу — від ризиків його знищення, зруйнування, розкрадання, а також пошкодження, що робить його не придатним для використання чи значно знижує його експлуатаційні якості, на строк, що не перевищує граничний строк виконання зобов’язань страхувальника, які виникли у випадках, визначених п.п. 10.1.1 цього пункту (п.п. 10.1.2 Закону № 1877).Не підлягає обов’язковому страхуванню врожай:
— природних сінокосів і пасовищ;
— сільгоспкультур, які посіяно на зелене добриво;
— сільгоспкультур, які висівалися понад три роки і жодного разу сільгосппідприємства не отримали врожаю;
— підпокривних та безпокривних багаторічних трав;
— посівів і багаторічних насаджень плодоносного віку, які не розміщено в зоні офіційного землевпорядкування (
п. 6 Порядку № 1000).Однак зазначена необов’язковість жодним чином не є забороною для укладення за бажанням сільгосппідприємства добровільного договору страхування врожаю.
Страхування: комплексне та індексне
Комплексним вважається страхування всіх нижче перелічених ризиків
загибелі (втрати) сільгосппродукції чи її частини в результаті заморозку, ожеледі, вимерзання, граду чи удару блискавки, землетрусу, лавини, земельного зсуву, земельного чи земельно-водного селю, пожежі (крім лісової пожежі), бурі, урагану, бурану, зливи, повені, паводку, посухи чи зневодження земель, які підлягають примусовому орошенню або заводненню, епітофітотійного розвитку хвороб, розмноження шкідників рослин, протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень; зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.Об’єктом комплексного страхування є будь-який з таких об’єктів (їх комбінація):
— сума витрат, понесених у зв’язку з виробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції;
— очікувана вартість сільгосппродукції, що виробляється;
— очікуваний дохід (прибуток) від продажу сільгосппродукції, що виробляється.
Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільгоспкультури
по відношенню до усереднених натуральних показників її врожайності на певній території за попередні п’ять маркетингових періодів. Затверджені страхувальником правила індексного страхування підлягають реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Страхові суми та платежі
Страхова сума
обов’язкового страхування врожаю сільгоспкультур визначається в розмірі вартості урожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п’ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 центнера продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), і на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай (п. 7 Порядку № 1000).Розмір страхового платежу
, що підлягає внесенню за договором обов’язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф і процент страхового покриття. Страхове покриття — це частина суми збитку, яку відшкодовує страхувальник. Пунктом 3.7 Типового договору обов’язкового страхування врожаю сільгоспкультур і багаторічних насаджень державними сільгосппідприємствами, урожаю зернових культур і цукрового буряка сільгосппідприємствами всіх форм власності (додаток 2 до Порядку № 1000), страхове покриття з обов’язкового страхування зазначено на рівні 70 %. Однак, вважаємо можливим укладення договору обов’язкового страхування і на умовах 100 % страхового покриття.Частину збитку, що підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку, визначено терміном
франшиза (страхова франшиза) (п.п. 2.21 Закону № 1877).Зрозуміло, що розмір страхового платежу залежить і від виду страхування (комплексного чи індексного): чим ширший перелік ризиків, від яких страхується підприємство, тим він більший.
Максимальні розміри страхових тарифів зазначені в додатку 1 до Порядку № 1000 із градацією за регіонами України: АР Крим, області та м. Севастополь. З урахуванням місцерозташування сільгосппідприємства щодо озимих культур вони можуть бути у розмірі 7,5, 8 та 8,5 процентів страхової суми, а при страхуванні ярових зернових та зернобобових культур — 7 % та 7,5 %.Говорячи про страхові платежі, доречно одразу ж зазначити і про їх часткову компенсацію сільгосппідприємствам. Нагадаємо, що згідно з
постановою КМУ від 02.04.2008 р. № 302 на 2008 рік поширено дію Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2007 р. № 261 (далі — Порядок № 261). Отже, при дотриманні сільгосппідприємствами низки умов вони і в поточному році можуть за рахунок коштів держбюджету-2008 отримати компенсацію на здешевлення фактично сплачених страхових премій (внесків).
Страховий випадок
Поняття страхового випадку
визначено ст. 8 Закону про страхування як подію, передбачену договором страхування чи законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страхувальника здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованому чи іншій третій особі. Дещо інше, так би мовити, із прив’язкою до сільгоспдіяльності, поняття страхового випадку дає п. 5 Порядку № 1000. Таким вважається спричинення страхувальнику прямих збитків унаслідок часткової чи повної загибелі урожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, урожаю зернових культур і цукрових буряків у результаті прямої дії страхових ризиків.Пунктом 14 Порядку № 1000
установлено, що прямий збиток, який відшкодовується страхувальником, визначається у процентах розміру загального збитку, що зафіксовано у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку.
Облік страхових платежів і відшкодувань
Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій зі сплати страхових платежів та отримання страхового відшкодування розглянемо на умовному
прикладі.Припустимо, сільгосппідприємство, що застосовує загальну систему оподаткування прибутку, застрахувало ризики загибелі (втрати) урожаю озимої пшениці на випадок стихійних лих (вимерзання, повені, засухи тощо) на суму 300000 грн. Страховий платіж при 100 % страховому покритті та 7 % страховому тарифі визначено в сумі 21000 грн. Договір страхування укладено восени до 25 листопада (звертаємо увагу, дотримання цієї обмежувальної умови щодо дати укладення договору має принципове значення при намірі підприємства отримати згідно з
Порядком № 261 часткову компенсацію страхового платежу щодо озимих культур). Франшиза за умов договору дорівнює нулю. Облік витрат із вирощування пшениці ведеться на аналітичному рахунку до субрахунку 231.Із держбюджету підприємством отримано 7500 грн. у порядку часткової компенсації фактично сплаченої суми страхового платежу. Нагадаємо, що згідно з
п. 2 Порядку № 261 при розрахунку та виплаті такої компенсації страхових платежів аграріям, які застрахували ризики загибелі (втрати) певних видів сільгосппродукції (у тому числі пшениці), установлено обмеження — до розрахунку суми 50 % компенсації береться величина страхових премій (внесків), що не перевищує 5 % суми застрахованого ризику.У результаті настання страхового випадку (стихійного лиха) урожай, що вирощується, частково знищено. Пересівання посівів, що загинули, не проводилося. Страхувальником визнано збитки в сумі 58000 грн., за якими прийнято рішення про виплату відшкодування.
Відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку
| № з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | Нараховано страховий платіж за договором | 231 | 655 | 21000 | — | 21000 |
| 2 | Страховий платіж перераховано страхувальнику | 655 | 311 | 21000 | — | — |
| 3 | Отримано з держбюджету часткову компенсацію страхового платежу | 311 | 48 | 7500 | 7500 | — |
| 4 | Визнано дохід у сумі отриманої бюджетної компенсації | 48 | 718 | 7500 | — | — |
| 5 | Відображено дохід на підставі страхового акта | 377 | 751 | 58000 | — | — |
| 6 | Отримано страхове відшкодування | 311 | 377 | 58000 | 58000 | — |
| 7 | Списано витрати з вирощування урожаю, що загинув унаслідок стихійного лиха (без ПДВ) | 991 | 231 | 50000 | — | +50000* -50000** |
| 8 | Відкориговано податковий кредит з ПДВ методом «червоне сторно» на суму податку, що відповідає вартості матеріальної складової у НЗП загиблого урожаю | 641/НДС | 991 | 8000*** | — | — |
| 9 | Сформовано фінансовий результат: | |||||
| — списано дохід, отриманий у результаті страхового випадку | 751 | 794 | 58000 | — | — | |
| — списано збитки від стихійного лиха | 794 | 991 | 58000 | — | — | |
| * Сума збитків за посівами, що загинули, в декларації відображається за рядком 04.13. Підставою для відображення їх у складі валових витрат є п.п. 5.4.6 ст. 5 Закону про податок на прибуток. ** Ураховуючи те, що посіви, що загинули, не можуть надалі використовуватися підприємством у господарській діяльності, їх вартість необхідно виключити з валових витрат. Таке виключення досягається через механізм застосування загальновідомого п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток з відображенням їх у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1. Узагалі-то, судячи з листа ДПАУ від 21.05.2008 р. № 5938/5/16-1516 (наводиться на с. 42 цього номера газети), в якому зазначається, що розрахунок суми матеріальних збитків здійснюється з урахуванням ПДВ, валові витрати слід відкоригувати на суму 58000 грн. Однак, щоб підстрахувати таке відображення, радимо платнику заручитися роз’ясненням від місцевої податкової інспекції на його запит. *** Та сама причина — неможливість використання посівів, що загинули, у госпдіяльності спричиняє також і коригування «вхідного» ПДВ (у нашому умовному прикладі, припустимо, він дорівнює 8000 грн.), віднесеного спочатку до складу податкового кредиту. | ||||||
