Акціонерні товариства: життя за новими правилами
Те, що Закон про госптовариства безнадійно застарів, не відповідає Цивільному та Господарському кодексам і внесенням до нього окремих змін проблеми не вирішити, не обговорював тільки ледачий. Обговорення йшли і в парламенті аж до 17 вересня 2008 року. Їх результат — закон, який має відповісти на всі запитання, що виникають в діяльності акціонерних товариств. Він набуде чинності 30 квітня 2009 року. Як зміниться життя акціонерних товариств та їх акціонерів після цієї дати, розглянемо в цій статті.
Олена КАБАЛЬСЬКА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Основні зміни: стислий огляд
Сьогодні більшість фахівців сходиться на думці, що прийняття
Закону про АТ — факт безумовно позитивний. Незважаючи на деякі огріхи в його тексті, він усуне більшість прогалин в законодавстві України у сфері корпоративного управління і діяльності акціонерних товариств (далі — АТ)та вдосконалить систему захисту прав акціонерів. У Законі детально розкриті етапи створення АТ, основні вимоги до збільшення та зменшення статутного капіталу, анулювання акцій, їх консолідації чи дроблення, порядок виплати дивідендів (зокрема, установлено вимогу щодо їх виплати виключно грошовими коштами).Основні вимоги до діяльності АТ, які було закріплено в законодавстві до появи
Закону про АТ, і ті, що з’являться в законодавстві після набуття ним чинності, наведено в порівняльній таблиці на с. 45.
| Основні вимоги до АТ | До прийняття Закону про АТ | Згідно із Законом про АТ |
| 1 | 2 | 3 |
| Найменування АТ | Указівка виду товариства (його організаційно-правової форми, тобто акціонерне товариство) | Повне найменування АТ українською мовою повинне містити назву його типу (публічне або приватне) та організаційно-правової форми (акціонерне товариство) |
| Види (типи) АТ | Закрите Акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі. ЗАТ може бути реорганізоване у ВАТ шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери та фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства | Приватне Кількісний склад акціонерів не може перевищувати 100 акціонерів. Можна здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Акції АТ не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі (за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону) |
| Відкрите Акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів і товариства | Публічне Може здійснювати і публічне, і приватне розміщення акцій. АТ зобов’язане пройти процедуру лістингу* та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі**. Укладення договорів купівлі-продажу акцій АТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється тільки на цій фондовій біржі. В АТ голосування на загальних зборах відбувається з обов’язковим використанням бюлетенів, а при обранні наглядової ради та ревізійної комісії обов’язково застосовується процедура кумулятивного голосування***. | |
| * Лістинг — сукупність процедур щодо включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі (ч. 1 ст. 1 Закону про цінні папери). ** Обов’язок проходження процедури лістингу повинен підвищити прозорість публічних АТ та ліквідність їх акцій, проте не вирішено питання щодо того, які може бути застосовано санкції до АТ за непроходження процедури лістингу. *** Кумулятивне голосування — голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами (п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ). | ||
|
|
| АТ зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню. АТ зобов’язане повідомляти біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу, про: а) проведення загальних зборів та їх порядок денний; б) унесення змін до порядку денного загальних зборів; в) дату, розмір, порядок та строки виплати дивідендів протягом 10 днів після прийняття відповідного рішення; г) прийняття рішення про припинення АТ шляхом поділу, виділу, реорганізації, злиття або приєднання. Крім того, фондовій біржі направляється повідомлення про наміри особи придбати значний* або контрольний** пакет акцій. |
| Загальні збори приватного АТ можуть внести до статуту відомості про зміну типу товариства — з приватного на публічне. Така зміна не вважається реорганізацією АТ. | ||
| Відомості, які повинен містити статут АТ | 1) вид товариства, предмет та цілі його діяльності; 2) склад засновників та учасників; 3) найменування та місцезнаходження; 4) розмір та порядок створення статутного капіталу; 5) порядок розподілу прибутку та збитків; 6) склад і компетенція органів товариства та порядок прийняття ними рішень, уключаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів; 7) порядок внесення змін до установчих документів; 8) порядок ліквідації і реорганізації АТ; 9) відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість; 10) співвідношення акцій різних видів; 11) кількість акцій, що придбаваються засновниками; 12) наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій; | 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства (приватне чи публічне); 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу; 5) номінальна вартість та загальна кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій; 6) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції АТ або у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій; 7) права акціонерів — власників привілейованих акцій кожного класу; 8) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього АТ, |
| * Акції, які з урахуванням належних цій особі та її афілійованим особам складатимуть 10 і більше відсотків простих акцій АТ. ** Пакет із 50 і більше відсотків простих акцій АТ. | ||
|
| 13) строк та порядок виплати дивідендів один раз на рік за результатами календарного року | що пропонуються їх власником для продажу третій особі, та порядок його реалізації; 9) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; 10) порядок скликання та проведення загальних зборів; 11) компетенція загальних зборів; 12) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів; 13) склад органів АТ та їх компетенція, порядок створення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; 14) порядок внесення змін до статуту; 15) порядок припинення АТ |
| Мінімальний розмір статутного капіталу | 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, що діє на момент реєстрації АТ | |
| Збільшення статутного капіталу | Статутний капітал може збільшуватися шляхом: — підвищення номінальної вартості акцій; — розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості | |
| Зменшення статутного капіталу | Статутний капітал зменшується шляхом: — зменшення номінальної вартості акцій; — анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості | |
| Резервний капітал | Не менше 25 відсотків статутного капіталу | Не менше 15 відсотків статутного капіталу |
| Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду | Не може бути менше 5 відсотків від суми чистого прибутку | Не може бути менше 5 відсотків від суми чистого прибутку за рік до досягнення встановленого статутом розміру резервного фонду |
| Види акцій за формою випуску (за способом визначення власника акції) | Іменні | |
| Форма акцій | Документарна та бездокументарна | Із 30.10.2010 р. тільки бездокументарна |
| Типи акцій | Прості та привілейовані. Частина привілейованих акцій у статутному капіталі АТ не може перевищувати 25 відсотків | |
| Порядок голосування | Одна акція — один голос. Акціонери — власники привілейованих акцій могли брати участь у голосуванні тільки у випадках, передбачених статутом АТ, за відсутності спеціального закону, який би називав випадки, в яких така участь є обов’язковою | Одна проста акція дає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків кумулятивного голосування. Акціонери — власники привілейованих акцій товариства мають право голосу в окремих випадках (див. на с. 58) |
| Створення наглядової ради | Створення наглядової ради є обов’язковим для АТ, в якому понад 50 акціонерів | Створення наглядової ради обов’язкове для АТ з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 осіб і більше |
| Форма виплати дивідендів | У будь-якій формі | Тільки у грошовій формі |
| Періодичність та строки виплати дивідендів | Періодичність: один раз на рік на підставі річної фінансової (бухгалтерської) звітності | |
| Граничні строки виплати встановлено не було | Дивіденди має бути виплачено у строки, передбачені статутом АТ або рішенням установчих зборів АТ про виплату дивідендів, але не пізніше ніж через 6 місяців після закінчення звітного року | |
| Обов’язок АТ викупити акції | Не встановлено | Передбачено випадки, коли акціонер — власник простих акцій має право вимагати в АТ викупити належні йому акції |
| Обов’язок акціонера викупити акції інших акціонерів | Не встановлено | Обов’язок викупити прості акції в акціо нерів у випадку, якщо вони прийняли пропозицію про такий викуп від особи, яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій АТ (контрольний пакет акцій) |
| Продаж акцій | Передбачено тільки, що акціонери мають переважне право на придбання додатково випущених акцій | Статутом приватного товариства може бути передбачено переважне право акціонерів або самого товариства на придбання акцій АТ, які пропонуються для продажу третій особі. Акціонери публічного АТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. При додатковій емісії простих акцій переважне право на їх придбання одержують акціонери — власники простих акцій, при емісії привілейованих — власники привілейованих (за умови, що привілейовані акції, які випускаються, надають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат при ліквідації АТ). Власникам простих акцій переважне право надається обов’язково, для акціонерів — власників привілейованих акцій воно має бути передбачено у статуті товариства |
Деякі із зазначених нововведень розглянемо докладніше.
Приватні та публічні АТ замість ЗАТ і ВАТ
Це одна з тих новел, що викликали найбільшу кількість спорів.
Відповідно до
Закону про АТ залежно від способу розміщення акцій акціонерні товариства поділяються на публічні АТ та приватні АТ. При цьому правовий статус публічних акціонерних товариств фактично збігається із правовим статусом відкритих акціонерних товариств згідно із Законом про госптовариства, а статус приватних акціонерних товариств — із правовим статусом закритих акціонерних товариств. У зв’язку з цим на стадії обговорення законопроекту навіть пропонувалося відмовитися від такого перейменування через його недоцільність, оскільки це призведе до витрат на заміну печатки, штампів, бланків тощо внаслідок зміни найменування.Фахівці говорять про ще один недолік поділу АТ на приватні та публічні. Річ у тім, що такий поділ співзвучний із запропонованою в
ЦКУ класифікацією юридичних осіб залежно від порядку їх створення на юридичні особи приватного права та юридичні особи публічного права, хоча з природою такої класифікації нічого спільного не має. Нагадаємо: відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦКУ юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів, юридична особа публічного права — розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування. Згідно з цією класифікацією акціонерні товариства (як приватні, так і публічні) належать до юридичних осіб приватного права.
Порядок створення АТ
Збереглося обмеження, згідно з яким АТ не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа (
абзац другий ч. 4 ст. 153 ЦКУ). Поряд із ним з’явилося ще одне обмеження до складу акціонерів товариства: АТ не може складатися виключно з акціонерів — юридичних осіб, єдиним учасником яких є та сама особа (абзац другий ч. 1 ст. 4 Закону про АТ).У цілому, основні етапи, з яких має складатися процедура створення АТ після набуття чинності
Законом про АТ, відображено на рис. 1.
Рис. 1
Слід зауважити: у Висновку до проекту було запропоновано детальніше прописати порядок повернення коштів, сплачених за акції. Однак цю рекомендацію так і не було відображено в остаточному варіанті тексту
Закону про АТ.
Статутний, власний та резервний капітали АТ
Мінімальний розмір статутного капіталу
залишиться без змін — 1250 мінімальних зарплат за ставкою на момент створення товариства. Хоча в одній з останніх версій законопроекту ще була присутня цифра 2500 мінімальних заробітних плат, в останню мить вирішили повернутися до колишнього розміру.У
Законі про АТ надано визначення поняттю «власний капітал», або «вартість чистих активів». Це різниця між сукупною вартістю активів АТ та вартістю його зобов’язань перед іншими особами (ч. 2 ст. 14 Закону про АТ), тобто власний капітал за розділом І Пасиву Балансу.Створення
резервного капіталу в Законі про АТ, на відміну від Господарського кодексу, названо правом АТ. При цьому з набуттям чинності Законом про АТ його мінімальний розмір становитиме 15 % статутного капіталу замість 25 %, передбачених чинним на сьогодні законодавством.У
Законі про АТ зазначено основні вимоги до порядку зменшення статутного капіталу, який наведено у вигляді схеми на рис. 2.
Рис. 2
Звертаємо увагу: з набуттям чинності
Законом про АТ збережеться норма, згідно з якою якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ виявиться менше ніж розмір статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому законом порядку. Якщо ж вартість чистих активів стає менше мінімального розміру статутного капіталу, товариство зобов’язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію (ч. 3 ст. 14 Закону про АТ). Як бачимо, порівняно з чинною на сьогодні редакцією цієї норми (ч. 3 ст. 155 ЦКУ, ч. 6 ст. 39 Закону про госптовариства) з’явилася вказівка на строк, протягом якого АТ повинне вжити заходів, пов’язаних зі зменшенням власного капіталу. І оскільки жодних нових положень щодо того, в якому порядку повинна проходити ліквідація АТ в такому разі, не з’явилося, у цьому питанні можна, зокрема, орієнтуватися на п. 9 Інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного і Господарського кодексів України» від 07.04.2008 р. № 01-8/211. Відповідно до нього ліквідація в передбаченому ст. 155 ЦКУ випадку може здійснюватися або за рішенням загальних зборів акціонерів, або в судовому порядку за позовом прокурора.У цій статті наведено огляд нововведень, на які в першу чергу слід звернути увагу суб’єктам, які планують стати засновниками нових акціонерних товариств уже після набуття чинності
Законом про АТ. На які законодавчі вимоги орієнтуватися створеним до цього моменту ВАТ і ЗАТ, розглянемо окремо (див. с. 62).
