Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо поширення обмеження умов сумісництва на установи, які фінансуються із місцевих бюджетів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2008/№ 92
В обраному У обране
Друк
Лист від 08.08.2008 р. № 243/06/186-08

Щодо поширення обмеження умов сумісництва на установи, які фінансуються із місцевих бюджетів

 

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 08.08.2008 р. № 243/06/186-08

 

Юридичне управління Міністерства в межах компетенції розглянуло лист <...> щодо надання роз’яснення та повідомляє про таке.

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Питання, що стосуються роботи та її умов за сумісництвом, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.93 р. за № 76.

На час прийняття і дії цих нормативно-правових актів відповідно до Закону України «Про власність» до державної власності належали загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Зазначені нормативно-правові акти врегульовували питання роботи працівників на умовах сумісництва як на державних (комунальних) підприємствах, так і в державних (комунальних) установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Хоча і відбулися зміни у визначенні поняття державної власності,

зазначені нормативно-правові акти до внесення в них відповідних змін врегульовують питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Начальник Юридичного управління І. Тубелець



коментар редакції

Про роботу за сумісництвом — для працівників комунальних підприємств

Запитання, що стояло перед Мінпраці, полягало в такому: чи поширюється дія постанови Кабміну від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» (далі — постанова № 245) та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43),

на випадки сумісництва працівниками комунальних підприємств, установ, організацій.

Мінпраці, вирішивши з’ясувати, які підприємства, установи та організації вважалися державними в момент прийняття названих нормативно-правових актів, звернулося до положень чинного тоді Закону України «Про власність» від 07.02.91 р. № 697-XII. Відповідно до ст. 31 цього Закону до державної власності належала загальнодержавна та комунальна власність. На підставі цієї статті в листі зроблено висновок, що постанова № 245 та Положення № 43

поширюються на працівників не тільки державних, а й комунальних підприємств, установ та організацій.

Незважаючи на те що в листі згадуються тільки працівники, які на державних та комунальних підприємствах, в установах та організаціях працюють за сумісництвом, зроблений висновок можна поширити і на тих працівників, для яких такі підприємства, установи та організації є основним місцем роботи, у разі їх працевлаштування на приватні підприємства для роботи за сумісництвом.

Зміни, про які йдеться в листі, насамперед пов’язані з тим, що Конституція України назвала комунальну власність самостійною формою власності поряд із державною та приватною. Тому позиція, аналогічна тій, яку зайняв Мінпраці в листі, що коментується, висловлювалася і раніше (наприклад, у листі Держдепартаменту нагляду за дотриманням законодавства про працю від 08.08.2002 р. № 010-778). Водночас Мін’юст, розглядаючи питання про те, чи можна вважати, що мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств (установлений ще до виділення комунальної власності як самостійної форми) поширюється і на комунальні підприємства, відповіло на нього негативно (лист від 27.12.2004 р. № 25-32-3644).

На наш погляд, з тим, що постанова № 45 та Положення № 43 повинні поширюватися на працівників комунальних підприємств, установ, організацій, слід погодитися. Але, роблячи висновки з урахуванням змін у законодавстві, свої аргументи Мінпраці базує, як і раніше, на старому законодавстві. Річ у тім, що такий критерій, як бюджетне фінансування, було взято за основу для класифікації юридичних осіб Цивільним кодексом УРСР 1963 року. Чинне ж законодавство використовує інші критерії: для підприємств — це те, на підставі майна якої форми власності вони діють (державної, комунальної чи приватної); для організацій та установ — на підставі розпорядчого акта якого органу (органу державної влади чи органу місцевого самоврядування) їх створено.

Олена Уварова

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно