Хіти роздрібної торгівлі
Сфера роздрібної торгівлі — це одна із галузей економіки, що розвиваються найдинамічніше. У зв’язку з цим інтерес читачів до питань обліку на підприємствах роздрібної торгівлі, як і раніше, великий. У межах цієї статті розглянемо найпопулярніші з них.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР.Закон № 771
— Закон України «Про безпеку та якість харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.Закон про бухгалтерський облік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.П(С)БО 9
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.Наказ щодо самообслуговування
— наказ Міністерства торгівлі СРСР «Про затвердження диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування» від 23.03.84 р. № 75.Порядок № 116
— Порядок визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116.
Як визначити середній відсоток торговельної націнки
Торговельні підприємства, що мають велику та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки, для визначення собівартості реалізованих товарів використовують
метод ціни продажу (п. 22 П(С)БО 9). Відповідно до цього методу собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів та сумою торговельної націнки на такі товари:Собівартість реалізованих товарів = Тр - ТНр
,де
Тр — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;ТНр
— сума торговельної націнки, що припадає на реалізований товар.
У свою чергу, сума торговельної націнки на реалізовані товари розраховується як добуток продажної (роздрібної) вартості проданих товарів та середнього відсотка торговельної націнки:
ТНр = Тр х |
| , |
де
%ТН — середній відсоток торговельної націнки.
Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця та торговельних націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів:
%ТН = |
| , |
де
ТНн — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця;ТНп
— торговельні націнки, що припадають на товари, отримані у звітному місяці;Тн
— продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного місяця;Тп
— продажна вартість товарів, що надійшли протягом місяця.
Для узагальнення інформації про торговельні націнки призначено субрахунок
285 «Торгова націнка». Збільшення сум торговельних націнок відображається проводкою Дт 282 — Кт 285. А от списання здійснюється за допомогою двох варіантів записів:1) Дт
285 — Кт 282 або методом сторно. Такий варіант обліку передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.2) Дт
902 — Кт 285 (методом сторно).Приклад.
На підприємстві роздрібної торгівлі ТОВ «Мрія» вартість залишків товарів на початок жовтня 2008 року склала 8500 грн. При цьому первісна вартість товарів дорівнює 6000 грн., а сума торговельної націнки — 2500 грн.Протягом жовтня підприємство придбало товари вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). На них було нараховано торговельну націнку в сумі 4500 грн.
У періоді, що розглядається, реалізовано товари на суму — 19200 грн. (у тому числі ПДВ — 3200 грн.).
Відобразимо ці операції в бухгалтерському та податковому обліку, визначивши середній відсоток торговельної націнки та собівартість реалізованих товарів методом ціни продажу.
Таблиця 1
Визначення середнього відсотка торговельної націнки та собівартості реалізованих товарів
№ з/п | Показник | Од. вим. | Первісна (купівельна) вартість | Сума торговельної націнки | Продажна вартість | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | гр. 4+ гр. 5 | |||||
1 | Залишок товарів на початок жовтня 2008 року | грн. | 6000 | 2500 | 8500 | |||||
2 | Товари, придбані протягом жовтня 2008 року | грн. | 15000 | 4500 | 19500 | |||||
3 | Середній відсоток торговельної націнки | % |
| |||||||
4 | Товари, реалізовані протягом жовтня 2008 року | грн. | 14400 | 4800 | 19200 | |||||
5 | Залишок товарів на кінець жовтня 2008 року (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 4) | грн. | 6600 | 2200 | 8800 |
Проведені розрахунки показали, що сума торговельної націнки, яка припадає на реалізовані товари, склала
4800 грн., а собівартість реалізованих товарів — 14400 грн.
Таблиця 2
Відображення в обліку реалізації товарів
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
1 | Залишок товарів на початок місяця | |||||
— продажна вартість | 282 | — | 8500 | — | — | |
— торгова націнка | — | 285 | 2500 | — | — | |
2 | Оприбутковано товари від постачальника | 281 | 631 | 15000 | — | 15000* |
* Вартість оприбуткованих товарів бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||||
3 | Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної постачальника) | 641 | 631 | 3000 | — | — |
4 | Проведено оплату за отримані товари | 631 | 311 | 18000 | — | — |
5 | Передано товари вроздріб | 282 | 281 | 15000 | — | — |
6 | Нараховано торгову націнку | 282 | 285 | 4500 | — | — |
7 | Відображено дохід від реалізації товарів | 301 | 702 | 19200 | 16000 | — |
8 | Нараховано зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 3200 | — | — |
9 | Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, методом сторно | 282 | 285 | 4800 | — | — |
10 | Відображено собівартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 14400 | — | — |
11 | Списано доходи на фінансовий результат | 702 | 791 | 16000 | — | — |
12 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 902 | 14400 | — | — |
13 | Залишок товарів на кінець місяця | |||||
— продажна вартість | 282 | — | 8800 | — | — | |
— торговельна націнка | — | 285 | 2200 | — | — |
Уключаємо транспортно-заготівельні витрати до первісної вартості запасів
Відповідно до
п. 9 П(С)БО 9 транспортно-заготівельні витрати (далі — ТЗВ) уключаються до первісної вартості запасів, придбаних за грошові кошти. До ТЗВ належать:— витрати на заготівлю запасів;
— оплата тарифів (фрахту) за навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, уключаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.
Якщо підприємство здійснює доставку запасів
власним транспортом, витрати, пов’язані з доставкою запасів, що придбаваються, також збільшать їх первісну вартість. Про це йшлося в листі Мінфіну від 14.03.2005 р. № 31-04200-30-10/3778 . Щодо транспортних витрат, не пов’язаних з придбанням запасів, то вони списуються на витрати звітного періоду і не збільшують первісну вартість. Зокрема, до таких витрат належать транспортні витрати на внутрішнє переміщення запасів, витрати на транспортування зворотної тари постачальника тощо.Суми ТЗВ включаються до первісної вартості запасів двома методами:
— методом прямого розподілу транспортних витрат;
— методом розподілу транспортних витрат за середнім відсотком.
Метод прямого розподілу транспортних витрат
застосовується, коли є можливість точно визначити витрати, пов’язані з транспортуванням конкретних одиниць запасів у вартісному або натуральному виразі. Суть його полягає в тому, що ТЗВ розподіляються між відповідними одиницями запасів пропорційно їх вартості, кількості або вазі. Сума ТЗВ ураховується у складі вартості запасів на субрахунку 281 «Товари на складі».Зверніть увагу:
у податковому обліку , незалежно від вибраного методу розподілу, сума ТЗВ включається до валових витрат підприємства на підставі п. 5.1 Закону про податок на прибуток. При цьому ТЗВ як складова первісної вартості товарів ураховуються при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. листи ДПАУ від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 11, від 27.05.2005 р. № 4807/6/11-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 49).Приклад
. Підприємство роздрібної торгівлі придбало 1300 кг цукру на суму 3380 грн. (без ПДВ — 2816,67 грн., ПДВ — 563,33 грн.). Вартість послуг транспортної організації з доставки товару склала 1800 грн. (без ПДВ — 1500 грн., ПДВ — 300 грн.).При використанні підприємством методу прямого розподілу транспортних витрат первісна вартість 1 кг цукру становитиме 3,32 грн. [(2816,67 грн. + 1500 грн.) : 1300 кг.]. Придбання цукру відобразиться в бухгалтерському та податковому обліку так:
Таблиця 3
Облік придбання товару за умови використання методу прямого розподілу ТЗВ
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
1 | Оприбутковано товари від постачальника | 281 | 631 | 2816,67 | — | 2816,67 |
2 | Відображено податковий кредит (за наявності податкової накладної постачальника) | 641 | 631 | 563,33 | — | — |
3 | Перераховано оплату постачальнику | 631 | 311 | 3380 | — | — |
4 | Включено до складу первісної вартості цукру суму ТЗВ | 281 | 685 | 1500 | — | 1500 |
5 | Відображено податковий кредит з ПДВ у складі вартості ТЗВ | 641 | 685 | 300 | — | — |
6 | Перераховано оплату за послуги транспортної організації | 685 | 311 | 1800 | — | — |
Метод розподілу транспортних витрат за середнім відсотком
(з використанням окремого рахунка 289 обліку ТЗВ та відповідним розподілом таких витрат після закінчення місяця) використовують, як правило, підприємства роздрібної торгівлі.Знайти середній відсоток ТЗВ можна за формулою:
%ТЗВ = |
| , |
де
%ТЗВ — середній відсоток транспортно-заготівельних витрат;ТЗВп
— транспортно-заготівельні витрати на початок звітного місяця;ТЗВм
— транспортно-заготівельні витрати, понесені підприємством протягом звітного місяця;Зп
— вартість запасів на початок звітного місяця;Зн
— вартість запасів, що надійшли протягом звітного місяця.У свою чергу, сума ТЗВ, що припадає на вартість запасів, які вибули протягом звітного місяця, визначається так:
ТЗВв = Зв х %ТЗВ
,де
ТЗВв — сума ТЗВ, що припадає на запаси, які вибули протягом місяця;Зв
— вартість запасів, що вибули.Приклад
. Дані прикладу для зручності наведемо в табличному вигляді:
Таблиця 4
Визначення середнього відсотка ТЗВ
№ з/п | Показник | Первісна (купівельна) вартість товарів | Субрахунок 285 «Торгова націнка», грн. | Субрахунок 282 «Товари в торгівлі», грн. | Субрахунок 289 «ТЗВ», грн. | |||||
1 | Залишок товарів на початок місяця | 15000 | 3750 | 18750 | 1100 | |||||
2 | Надійшли товари протягом місяця | 28000 | 7000 | 35000 | 1800 | |||||
3 | Середній відсоток ТЗВ |
| ||||||||
4 | Реалізовані товари протягом місяця | 32000 | 8000 | 40000 | 2160 | |||||
5 | Залишок товару на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 4) | 11000 | 2750 | 13750 | 740 |
У результаті проведення розрахунків ТЗВ було розподілено між товарами, реалізованими протягом місяця, та залишком товарів на кінець місяця в сумі
2160 грн. і 740 грн. відповідно.
Таблиця 5
Облік оприбуткування та реалізації товарів у роздрібній торгівлі за умови використання методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
1 | Залишок товарів на початок місяця | |||||
— продажна вартість | 282 | — | 18750 | — | — | |
— торгова націнка | — | 285 | 3750 | — | — | |
— ТЗВ | 289 | — | 1100 | — | — | |
Придбання товарів | ||||||
2 | Оприбутковано товари від постачальника | 281 | 631 | 28000 | — | 28000* |
* Вартість оприбуткованих товарів бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||||
3 | Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної постачальника) | 641 | 631 | 5600 | — | — |
4 | Проведено оплату за отримані товари | 631 | 311 | 33600 | — | — |
5 | Відображено ТЗВ | 289 | 685 | 1800 | — | 1800 |
6 | Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі ТЗВ | 641 | 685 | 360 | — | — |
7 | Перераховано оплату транспортній організації | 685 | 311 | 2160 | — | — |
8 | Передано товари вроздріб | 282 | 281 | 28000 | — | — |
9 | Нараховано торгову націнку | 282 | 285 | 7000 | — | — |
Реалізація товарів | ||||||
10 | Відображено дохід від реалізації товарів | 301 | 702 | 40000 | 33333 | — |
11 | Нараховано зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 6667 | — | — |
12 | Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, методом сторно | 282 | 285 | 8000 | — | — |
13 | Відображено собівартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 32000 | — | — |
14 | Уключено до собівартості реалізованих товарів суму ТЗВ | 902 | 289 | 2160 | — | — |
15 | Списано доходи на фінансовий результат | 702 | 791 | 33333 | — | — |
16 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 902 | 32000 | — | — |
17 | Залишок товарів на кінець місяця | |||||
— продажна вартість | 282 | — | 13750 | — | — | |
— торгова націнка | — | 285 | 2750 | — | — | |
— ТЗВ | 289 | — | 740 | — | — |
Втрати в роздрібній торгівлі
Торговельна діяльність не обходиться без втрат та нестач. Нестачі виявляються як при проведенні чергової інвентаризації (перед складанням річної бухгалтерської звітності тощо), так і в день установлення факту нестачі, що і буде підставою для проведення позапланової інвентаризації (
п. 3 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69). За результатами інвентаризації може бути виявлено нестачі в межах норм природного убутку* та понад норми.* Кількість товару зменшується унаслідок усихання, випаровування, вивітрювання та інших природних процесів при зберіганні.
Щоб визначити суму нестачі в межах норм до загальної суми нестачі застосовують норми природного убутку. Суб’єкти господарської діяльності можуть використовувати у своїй роботі обширний перелік нормативно-правових актів щодо норм природного убутку, які затверджені ще в радянський період і не втратили чинності сьогодні. Про це йшлося в
листі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 19.09.2003 р. № 83-22/605 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 50. Так, наприклад, наказом Мінторгу СРСР «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій щодо їх застосування» від 02.04.87 р. № 88 установлено норми природного убутку на стандартні товари, що реалізуються за вагою, у відсотках до їх роздрібного обороту. Нестачі в межах норм природного убутку списуються на витрати звітного періоду. Зверніть увагу: при списанні нестач у межах норм природного убутку у складі витрат відображається тільки вартість товарів, яких не вистачає, без урахування торговельної націнки. Торговельна націнка підлягає списанню.У разі відсутності норм природного убутку нестачі запасів розглядаються як наднормативні.
При розгляді цього питання особливу увагу необхідно приділити
магазинам самообслуговування. Такі суб’єкти господарювання, крім втрат товарів у результаті природного убутку, несуть втрати від самообслуговування, зумовлені доступністю товарів. У зв’язку з цим при виявленні нестач магазини самообслуговування мають керуватися Наказом щодо самообслуговування, яким затверджено примірні розміри таких втрат, диференційовані за групами товарів та типами магазинів. Суб’єкти господарської діяльності, що продають товар за принципом самообслуговування, спочатку до загальної суми нестачі застосовують норми природного убутку, а потім до суми нестачі, що залишилася, застосовують норми втрат, установлені Наказом щодо самообслуговування. При цьому магазини самообслуговування мають право віднести до втрат у межах норм обидва види розглянутих втрат (втрати в результаті природного убутку, втрати із самообслуговування).Якщо в ході інвентаризації виявлено
наднормативні втрати, то щодо таких нестач виникає матеріальна відповідальність. Як передбачено п. 14 П(С)БО 9, наднормативні втрати запасів не включаються до первісної вартості таких запасів, а відносяться на витрати того періоду, в якому їх було понесено.Найчастіше з працівниками магазинів роздрібної торгівлі укладається договір про матеріальну відповідальність. Тому при виявленні наднормативних нестач саме матеріально відповідальні особи відшкодовують шкоду підприємству. Як показує практика, розрахунок суми завданої шкоди, яку необхідно відшкодувати матеріально відповідальній особі, провадиться за формулою відповідно до
Порядку № 116 (тобто у кратному розмірі). На нашу думку, цю формулу необхідно використовувати, якщо нестача виникла через умисні дії працівника. Інакше він повинен відшкодовувати тільки фактичну шкоду. Докладніше про застосування норм Порядку № 116 див. статтю «Кратна» матеріальна відповідальність, або почому зіпсовані бланки для народу» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 91, с. 47.Тепер перейдемо до відображення нестач у
податковому обліку. Виявлені нестачі в межах норм не виключаються з валових витрат, оскільки такі нестачі зумовлені господарською діяльністю та передбачені нормативними документами.Представники головного податкового відомства дотримуються такої ж думки (див.
лист від 16.12.2003 р. № 10283/6/15-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 50). При цьому вони вважають, що сума нестач повинна відображатися в податковому обліку так:— вартість товарів, яких не вистачає, у межах норм зазначається у графі 4 ряд. А6 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток;
— після чого сума нестач списується на валові витрати та відображається у ряд.
04.13.На нашу думку, виключати нестачі в межах норм із перерахунку за
п. 5.9 не потрібно, оскільки такі нестачі безпосередньо пов’язано з господарською діяльністю підприємства. А отже, вартість товарів, яких не вистачає, по праву зіграє у збільшення валових витрат через механізм приросту (убутку). Варте уваги, що в листі від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317 податківці говорять уже про відображення у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 тільки наднормативних нестач, а щодо нестач у межах норм зазначено, що вони збільшують ВВ на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.При виявленні нестач у межах норм не потрібне коригування податкового кредиту з ПДВ. Причина та сама — такі нестачі безпосередньо пов’язані з веденням господарської діяльності.
Наднормативні втрати
необхідно виключити зі складу валових витрат, відображених під час придбання товарів. Для цього вартість товарів, яких не вистачає, відображається у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. Відкоригувати слід і податковий кредит: суму «вхідного» ПДВ відобразити зі знаком «-» у ряд. 16.3 декларації з ПДВ та заповнити додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».Щодо сум відшкодування, отриманих від матеріально відповідальної особи, то їх відображення в обліку регулюється нормами
п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. Відповідно до них не включається до складу валових доходів сума компенсації прямих втрат або збитків підприємства, якщо такі втрати раніше не було включено до складу валових витрат. Отже, суми отриманого відшкодування не знайдуть відображення в податковому обліку платника податку.Підставою для здійснення необхідних записів як у податковому, так і в бухгалтерському обліку, є
бухгалтерська довідка, в якій наводиться інформація про нестачі в межах норм та понад норми, суми торговельної націнки та податкового кредиту з ПДВ.Приклад
. Інвентаризація в торговельному залі магазина «Сатурн» проводиться 1 раз на тиждень. У результаті інвентаризації виявлено нестачу товарів у межах норм природного убутку та самообслуговування на суму 120 грн. і нестачу понад норми — на суму 80 грн. Розмір торговельної націнки, що припадає на суму нестачі в межах норм, становить 20 грн., а на нестачу понад норми — 12 грн. Винну в нестачі особу встановлено. Відобразимо зазначені операції в обліку.
Таблиця 6
Облік нестач в магазині самообслуговування
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Відображено нестачу в межах норм | ||||||
1 | Списано первісну вартість товарів, яких не вистачає | 947* | 282 | 100 | — | —** |
* Відповідно до п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14, інформація про нестачі в межах норм та понад норми відображається на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».** Нестачі в межах норм залишаються у складі ВВ (вони не виключаються з розрахунку приросту/убутку). Податковий кредит щодо них не коригується. | ||||||
2 | Списано торгову націнку (методом сторно) | 282 | 285 | 20 | — | — |
3 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 947 | 100 | — | — |
Відображено нестачу понад норми | ||||||
4 | Списано первісну вартість товарів, яких не вистачає | 947 | 282 | 68 | — | —* |
* Валові витрати на суму наднормативних нестач необхідно відкоригувати шляхом відображення у графі 4 ряд. А6 таблиці 1 додатка К1/1. | ||||||
5 | Списано торгову націнку (методом сторно) | 282 | 285 | 12 | — | — |
6 | Відкориговано податковий кредит (методом сторно) (68 х 20 % = 13,6) | 641 | 644 | 13,6 | — | — |
7 | Списано суму сплаченого при придбанні товарів ПДВ на витрати підприємства | 947 | 644 | 13,6 | — | — |
8 | Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку | 072 | — | 81,6 | — | — |
9 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 947 | 81,6 | — | — |
Заборгованість винної особи | ||||||
10 | Відображено суму збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою | 375 | 716 | 163,20* | —** | — |
* Сума заборгованості розраховується за формулою, наведеною в Порядку № 116, і складає 163,2 грн. [(68 грн. х 1 + 13,6 грн.) х 2].** Сума відшкодування збитку не включається до валового доходу на підставі п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. | ||||||
11 | Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету 163,2 - (68 х 120 %) | 716 | 642 | 81,6 | — | — |
12 | Відшкодовано суму збитку винною особою | 301 | 375 | 163,20 | — | — |
13 | Списано суму нестачі з позабалансового рахунка | — | 072 | 81,6 | — | — |
14 | Перераховано до бюджету суму відшкодування | 642 | 311 | 81,6 | — | — |
15 | Списано доходи на фінансовий результат | 716 | 791 | 81,6 | — | — |
Списання зіпсованих товарів
Розглянувши облікові особливості нестач, що виникають на підприємствах роздрібної торгівлі, перейдемо до втрат, які несе підприємство через
псування товару. Якщо в першому випадку зменшується кількість товару, то в другому випадку вона залишається без змін.Однією з причин псування товарів є
закінчення строків придатності. Ці строки встановлює виробник згідно з нормативно-правовими документами для певних видів продукції. Дату виготовлення та строк придатності (або кінцевий строк реалізації) виробник зазначає на упаковці продукції. Там же зазначаються умови зберігання, дотримання яких дозволить зберегти якість продукту протягом установленого строку. Після закінчення строків придатності продукція стає не придатною для реалізації.Товар може бути зіпсований і
до закінчення строку придатності. Причиною тому є порушення технології виготовлення та транспортування продукції, умов зберігання та реалізації товару, а також надзвичайні обставини (відключення електроенергії, поломка устаткування тощо).Для цілей
Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної або небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV харчові продукти зі строком придатності, що минув, а також продукти, які мають ознаки зіпсуття та пошкодження, є неякісними і небезпечними. Згідно зі ст. 5 зазначеного документа неякісні та небезпечні продукти харчування підлягають вилученню з обігу.Вилучення зіпсованих продуктів з обігу здійснюється на підставі наказу керівника. У цьому ж наказі міститься розпорядження про створення інвентаризаційної комісії для виявлення обставин псування, кількості зіпсованих товарів, а також установлення винних осіб.
Як же краще вчинити із зіпсованим товаром?
По-перше, зіпсований товар або товар, строк придатності якого добігає кінця, можна
повернути виробнику. Тоді підприємство роздрібної торгівлі буде позбавлене клопоту, пов’язаного з його утилізацією. Однак це можливо тільки в разі, якщо повернення товару передбачено в договорі поставки товару.По-друге, непридатні для реалізації товари можна
утилізувати. Для цього торговельне підприємство укладає договір на утилізацію або знищення із спеціалізованими підприємствами, що пройшли атестацію відповідно до вимог постанови КМУ «Про затвердження загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної або небезпечної продукції» від 24.01.2001 р. № 50. Знищення харчових продуктів здійснюється власником за свій рахунок (п. 6 ст. 36 Закону № 771).Розглянувши основні моменти, пов’язані з виявленням та подальшим використанням зіпсованих товарів, перейдемо до відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліку.
У цьому питанні, насамперед, має значення доля зіпсованих товарів. Якщо зіпсовані товари буде
повернено постачальнику , то відповідно до п. 5.10 Закону про податок на прибуток торговельне підприємство — покупець відкоригує валові витрати у звітному періоді, в якому відбулося повернення товарів. При цьому вартість поверненого товару зі знаком «-» відобразиться в ряд. 05.1 «зміна сум компенсації вартості товарів (робіт, послуг)». В обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів зіпсовані товари братимуть участь на загальних підставах.Крім цього, покупцю в періоді повернення товару необхідно провести коригувальні заходи і в ПДВ-обліку: відкоригувати податковий кредит з ПДВ, відображений при придбанні товарів на підставі розрахунку коригування, наданого постачальником (
п.п. 4.5.1 Закону про ПДВ). Докладніше про податкові наслідки операції повернення товарів див. «Повернення товарів (передоплат) та заміни в обліку з податку на прибуток», «Повернення товарів та передоплат: проблеми коригування ПДВ», «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73.Зіпсовані товари, що
підлягають утилізації, слід вилучити з валових витрат, адже підприємство не використовувало їх у госпдіяльності. Для здійснення перерахунку купівельну (облікову) вартість таких товарів відображають у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 декларації з податку на прибуток. При цьому слід пам’ятати, що перерахунок ВВ здійснюється з урахуванням норм природного убутку товарів.Вхідний ПДВ, що «сидить» у вартості зіпсованого товару, також необхідно відкоригувати. Це коригування відобразиться в ряд.
16.3 декларації з ПДВ і відповідно в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».У складі валових витрат відображаються витрати на
утилізацію (знищення) зіпсованого товару. Нагадаємо: відповідно до п.п. 5.4.5 Закону про податок на прибуток до валових витрат відносяться, зокрема, витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення або оплати послуг зі зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів від господарської діяльності платника податку сторонніми організаціями. У декларації з податку на прибуток для таких витрат призначено ряд. 04.13.Приклад
. У магазині роздрібної торгівлі «Лілія» виявлено зіпсований товар, строк придатності якого не закінчився, вартістю 2500 грн. (у тому числі торговельна націнка — 500 грн.). Товар було вилучено з обігу та передано спеціалізованому підприємству для утилізації. Вартість послуг підприємства за договором склала 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).Відобразимо ці операції в бухгалтерському та податковому обліку.
Таблиця 7
Облік зіпсованих товарів
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
1 | Відображено вилучення з обігу зіпсованого товару | 281/ЗТ* | 282 | 2000 | — | — |
* 281/ЗТ — субрахунок, призначений для відображення вартості зіпсованих товарів, вилучених з обігу. | ||||||
2 | Списано торгову націнку (методом сторно) | 282 | 285 | 500 | — | — |
3 | Списано зіпсований товар при передачі спеціалізованому підприємству для знищення | 947 | 281/ЗТ | 2000 | — | -2000* |
* Вартість зіпсованих товарів виключають із ВВ шляхом відображення в графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. | ||||||
4 | Відкориговано раніше відображений податковий кредит з ПДВ (методом сторно) | 641 | 644 | 400 | — | — |
5 | Списано суму ПДВ на витрати підприємства | 947 | 641 | 400 | — | — |
6 | Отримано послуги з утилізації відходів | 949 | 631 | 500 | — | 500 |
7 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 100 | — | — |
8 | Перераховано оплату спеціалізованому підприємству за послуги з утилізації зіпсованих товарів | 631 | 311 | 600 | — | — |
9 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 947 | 2400 | — | — |
791 | 949 | 500 | — | — |
На цьому завершуємо сьогоднішню розмову. Сподіваємося, що цей матеріал буде підмогою у вашій щоденній роботі. Звичайно, у межах однієї статті приділити увагу всім «хітовим» питанням роздрібної торгівлі неможливо, тому ми ще будемо повертатися до цієї теми. А від вас, шановні читачі, чекаємо нових запитань.