Теми статей
Обрати теми

Хіти роздрібної торгівлі

Редакція ПБО
Стаття

Хіти роздрібної торгівлі

 

Сфера роздрібної торгівлі — це одна із галузей економіки, що розвиваються найдинамічніше. У зв’язку з цим інтерес читачів до питань обліку на підприємствах роздрібної торгівлі, як і раніше, великий. У межах цієї статті розглянемо найпопулярніші з них.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР.

Закон № 771

— Закон України «Про безпеку та якість харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.

Закон про бухгалтерський облік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

П(С)БО 9

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

Наказ щодо самообслуговування

— наказ Міністерства торгівлі СРСР «Про затвердження диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування» від 23.03.84 р. № 75.

Порядок № 116

— Порядок визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116.

 

Як визначити середній відсоток торговельної націнки

Торговельні підприємства, що мають велику та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки, для визначення собівартості реалізованих товарів використовують

метод ціни продажу (п. 22 П(С)БО 9). Відповідно до цього методу собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів та сумою торговельної націнки на такі товари:

Собівартість реалізованих товарів = Тр - ТНр

,

де

Тр — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

ТНр

— сума торговельної націнки, що припадає на реалізований товар.

 

У свою чергу, сума торговельної націнки на реалізовані товари розраховується як добуток продажної (роздрібної) вартості проданих товарів та середнього відсотка торговельної націнки:

ТНр = Тр

х 
%ТН

100
,

де

%ТН — середній відсоток торговельної націнки.

 

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця та торговельних націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів:

%ТН =
ТНн + ТНп

Тн + Тп
 ,

де

ТНн — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця;

ТНп

— торговельні націнки, що припадають на товари, отримані у звітному місяці;

Тн

— продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного місяця;

Тп

— продажна вартість товарів, що надійшли протягом місяця.

 

Для узагальнення інформації про торговельні націнки призначено субрахунок

285 «Торгова націнка». Збільшення сум торговельних націнок відображається проводкою Дт 282 — Кт 285. А от списання здійснюється за допомогою двох варіантів записів:

1) Дт

285 — Кт 282 або методом сторно. Такий варіант обліку передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

2) Дт

902 — Кт 285 (методом сторно).

Приклад.

На підприємстві роздрібної торгівлі ТОВ «Мрія» вартість залишків товарів на початок жовтня 2008 року склала 8500 грн. При цьому первісна вартість товарів дорівнює 6000 грн., а сума торговельної націнки — 2500 грн.

Протягом жовтня підприємство придбало товари вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). На них було нараховано торговельну націнку в сумі 4500 грн.

У періоді, що розглядається, реалізовано товари на суму — 19200 грн. (у тому числі ПДВ — 3200 грн.).

Відобразимо ці операції в бухгалтерському та податковому обліку, визначивши середній відсоток торговельної націнки та собівартість реалізованих товарів методом ціни продажу.

 

Таблиця 1

Визначення середнього відсотка торговельної націнки та собівартості реалізованих товарів

№ з/п

Показник

Од. вим.

Первісна (купівельна) вартість

Сума торговельної націнки

Продажна вартість

1

2

3

4

5

гр. 4+ гр. 5

1

Залишок товарів на початок жовтня 2008 року

грн.

6000

2500

8500

2

Товари, придбані протягом жовтня 2008 року

грн.

15000

4500

19500

3

Середній відсоток торговельної націнки

%

 

2500 + 4500

8500 + 19500
х 100 % = 25 %

4

Товари, реалізовані протягом жовтня 2008 року

грн.

14400
 

(19200 - 4800)

4800

(19200 х 25 % : 100)

19200

5

Залишок товарів на кінець жовтня 2008 року (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 4)

грн.

6600
 (6000 + 15000 - 14400)

2200
(2500 + 4500 - 4800)

8800
(8500 + 19500 - 19200)

 

Проведені розрахунки показали, що сума торговельної націнки, яка припадає на реалізовані товари, склала

4800 грн., а собівартість реалізованих товарів — 14400 грн.

 

Таблиця 2

Відображення в обліку реалізації товарів

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Залишок товарів на початок місяця

— продажна вартість

282

8500

— торгова націнка

285

2500

2

Оприбутковано товари від постачальника

281

631

15000

15000*

*

Вартість оприбуткованих товарів бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

3

Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної постачальника)

641

631

3000

4

Проведено оплату за отримані товари

631

311

18000

5

Передано товари вроздріб

282

281

15000

6

Нараховано торгову націнку

282

285

4500

7

Відображено дохід від реалізації товарів

301

702

19200

16000

8

Нараховано зобов’язання з ПДВ

702

641

3200

9

Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, методом сторно

282

285

4800

10

Відображено собівартість реалізованих товарів

902

282

14400

11

Списано доходи на фінансовий результат

702

791

16000

12

Списано витрати на фінансовий результат

791

902

14400

13

Залишок товарів на кінець місяця

— продажна вартість

282

8800

— торговельна націнка

285

2200

 

Уключаємо транспортно-заготівельні витрати до первісної вартості запасів

Відповідно до

п. 9 П(С)БО 9 транспортно-заготівельні витрати (далі — ТЗВ) уключаються до первісної вартості запасів, придбаних за грошові кошти. До ТЗВ належать:

— витрати на заготівлю запасів;

— оплата тарифів (фрахту) за навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, уключаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

Якщо підприємство здійснює доставку запасів

власним транспортом, витрати, пов’язані з доставкою запасів, що придбаваються, також збільшать їх первісну вартість. Про це йшлося в листі Мінфіну від 14.03.2005 р. № 31-04200-30-10/3778 . Щодо транспортних витрат, не пов’язаних з придбанням запасів, то вони списуються на витрати звітного періоду і не збільшують первісну вартість. Зокрема, до таких витрат належать транспортні витрати на внутрішнє переміщення запасів, витрати на транспортування зворотної тари постачальника тощо.

Суми ТЗВ включаються до первісної вартості запасів двома методами:

— методом прямого розподілу транспортних витрат;

— методом розподілу транспортних витрат за середнім відсотком.

Метод прямого розподілу транспортних витрат

застосовується, коли є можливість точно визначити витрати, пов’язані з транспортуванням конкретних одиниць запасів у вартісному або натуральному виразі. Суть його полягає в тому, що ТЗВ розподіляються між відповідними одиницями запасів пропорційно їх вартості, кількості або вазі. Сума ТЗВ ураховується у складі вартості запасів на субрахунку 281 «Товари на складі».

Зверніть увагу:

у податковому обліку , незалежно від вибраного методу розподілу, сума ТЗВ включається до валових витрат підприємства на підставі п. 5.1 Закону про податок на прибуток. При цьому ТЗВ як складова первісної вартості товарів ураховуються при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. листи ДПАУ від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 11, від 27.05.2005 р. № 4807/6/11-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 49).

Приклад

. Підприємство роздрібної торгівлі придбало 1300 кг цукру на суму 3380 грн. (без ПДВ — 2816,67 грн., ПДВ — 563,33 грн.). Вартість послуг транспортної організації з доставки товару склала 1800 грн. (без ПДВ — 1500 грн., ПДВ — 300 грн.).

При використанні підприємством методу прямого розподілу транспортних витрат первісна вартість 1 кг цукру становитиме 3,32 грн. [(2816,67 грн. + 1500 грн.) : 1300 кг.]. Придбання цукру відобразиться в бухгалтерському та податковому обліку так:

 

Таблиця 3

Облік придбання товару за умови використання методу прямого розподілу ТЗВ

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Оприбутковано товари від постачальника

281

631

2816,67

2816,67

2

Відображено податковий кредит (за наявності податкової накладної постачальника)

641

631

563,33

3

Перераховано оплату постачальнику

631

311

3380

4

Включено до складу первісної вартості цукру суму ТЗВ

281

685

1500

1500

5

Відображено податковий кредит з ПДВ у складі вартості ТЗВ

641

685

300

6

Перераховано оплату за послуги транспортної організації

685

311

1800

 

Метод розподілу транспортних витрат за середнім відсотком

(з використанням окремого рахунка 289 обліку ТЗВ та відповідним розподілом таких витрат після закінчення місяця) використовують, як правило, підприємства роздрібної торгівлі.

Знайти середній відсоток ТЗВ можна за формулою:

%ТЗВ =
ТЗВп + ТЗВм

Зп + Зн
,

де

%ТЗВ — середній відсоток транспортно-заготівельних витрат;

ТЗВп

— транспортно-заготівельні витрати на початок звітного місяця;

ТЗВм

— транспортно-заготівельні витрати, понесені підприємством протягом звітного місяця;

Зп

— вартість запасів на початок звітного місяця;

Зн

— вартість запасів, що надійшли протягом звітного місяця.

У свою чергу, сума ТЗВ, що припадає на вартість запасів, які вибули протягом звітного місяця, визначається так:

ТЗВв = Зв х %ТЗВ

,

де

ТЗВв — сума ТЗВ, що припадає на запаси, які вибули протягом місяця;

Зв

— вартість запасів, що вибули.

Приклад

. Дані прикладу для зручності наведемо в табличному вигляді:

 

Таблиця 4

Визначення середнього відсотка ТЗВ

№ з/п

Показник

Первісна (купівельна) вартість товарів

Субрахунок 285 «Торгова націнка», грн.

Субрахунок 282 «Товари в торгівлі», грн.

Субрахунок 289 «ТЗВ», грн.

1

Залишок товарів на початок місяця

15000

3750

18750

1100

2

Надійшли товари протягом місяця

28000

7000

35000

1800

3

Середній відсоток ТЗВ

1100 + 1800 


18750 + 35000
х 100 % = 5,4 %

4

Реалізовані товари протягом місяця

32000

8000

40000

2160
 

(40000 х 5,4 %)

5

Залишок товару на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 4)

11000

2750

13750

740

 

У результаті проведення розрахунків ТЗВ було розподілено між товарами, реалізованими протягом місяця, та залишком товарів на кінець місяця в сумі

2160 грн. і 740 грн. відповідно.

 

Таблиця 5

Облік оприбуткування та реалізації товарів у роздрібній торгівлі за умови використання методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Залишок товарів на початок місяця

— продажна вартість

282

18750

— торгова націнка

285

3750

— ТЗВ

289

1100

Придбання товарів

2

Оприбутковано товари від постачальника

281

631

28000

28000*

* Вартість оприбуткованих товарів бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

3

Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної постачальника)

641

631

5600

4

Проведено оплату за отримані товари

631

311

33600

5

Відображено ТЗВ

289

685

1800

1800

6

Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі ТЗВ

641

685

360

7

Перераховано оплату транспортній організації

685

311

2160

8

Передано товари вроздріб

282

281

28000

9

Нараховано торгову націнку

282

285

7000

Реалізація товарів

10

Відображено дохід від реалізації товарів

301

702

40000

33333

11

Нараховано зобов’язання з ПДВ

702

641

6667

12

Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, методом сторно

282

285

8000

13

Відображено собівартість реалізованих товарів

902

282

32000

14

Уключено до собівартості реалізованих товарів суму ТЗВ

902

289

2160

15

Списано доходи на фінансовий результат

702

791

33333

16

Списано витрати на фінансовий результат

791

902

32000

17

Залишок товарів на кінець місяця

— продажна вартість

282

13750

— торгова націнка

285

2750

— ТЗВ

289

740

 

Втрати в роздрібній торгівлі

Торговельна діяльність не обходиться без втрат та нестач. Нестачі виявляються як при проведенні чергової інвентаризації (перед складанням річної бухгалтерської звітності тощо), так і в день установлення факту нестачі, що і буде підставою для проведення позапланової інвентаризації (

п. 3 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69). За результатами інвентаризації може бути виявлено нестачі в межах норм природного убутку* та понад норми.

* Кількість товару зменшується унаслідок усихання, випаровування, вивітрювання та інших природних процесів при зберіганні.

Щоб визначити суму нестачі в межах норм до загальної суми нестачі застосовують норми природного убутку. Суб’єкти господарської діяльності можуть використовувати у своїй роботі обширний перелік нормативно-правових актів щодо норм природного убутку, які затверджені ще в радянський період і не втратили чинності сьогодні. Про це йшлося в

листі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 19.09.2003 р. № 83-22/605 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 50. Так, наприклад, наказом Мінторгу СРСР «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій щодо їх застосування» від 02.04.87 р. № 88 установлено норми природного убутку на стандартні товари, що реалізуються за вагою, у відсотках до їх роздрібного обороту. Нестачі в межах норм природного убутку списуються на витрати звітного періоду. Зверніть увагу: при списанні нестач у межах норм природного убутку у складі витрат відображається тільки вартість товарів, яких не вистачає, без урахування торговельної націнки. Торговельна націнка підлягає списанню.

У разі відсутності норм природного убутку нестачі запасів розглядаються як наднормативні.

При розгляді цього питання особливу увагу необхідно приділити

магазинам самообслуговування. Такі суб’єкти господарювання, крім втрат товарів у результаті природного убутку, несуть втрати від самообслуговування, зумовлені доступністю товарів. У зв’язку з цим при виявленні нестач магазини самообслуговування мають керуватися Наказом щодо самообслуговування, яким затверджено примірні розміри таких втрат, диференційовані за групами товарів та типами магазинів. Суб’єкти господарської діяльності, що продають товар за принципом самообслуговування, спочатку до загальної суми нестачі застосовують норми природного убутку, а потім до суми нестачі, що залишилася, застосовують норми втрат, установлені Наказом щодо самообслуговування. При цьому магазини самообслуговування мають право віднести до втрат у межах норм обидва види розглянутих втрат (втрати в результаті природного убутку, втрати із самообслуговування).

Якщо в ході інвентаризації виявлено

наднормативні втрати, то щодо таких нестач виникає матеріальна відповідальність. Як передбачено п. 14 П(С)БО 9, наднормативні втрати запасів не включаються до первісної вартості таких запасів, а відносяться на витрати того періоду, в якому їх було понесено.

Найчастіше з працівниками магазинів роздрібної торгівлі укладається договір про матеріальну відповідальність. Тому при виявленні наднормативних нестач саме матеріально відповідальні особи відшкодовують шкоду підприємству. Як показує практика, розрахунок суми завданої шкоди, яку необхідно відшкодувати матеріально відповідальній особі, провадиться за формулою відповідно до

Порядку № 116 (тобто у кратному розмірі). На нашу думку, цю формулу необхідно використовувати, якщо нестача виникла через умисні дії працівника. Інакше він повинен відшкодовувати тільки фактичну шкоду. Докладніше про застосування норм Порядку № 116 див. статтю «Кратна» матеріальна відповідальність, або почому зіпсовані бланки для народу» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 91, с. 47.

Тепер перейдемо до відображення нестач у

податковому обліку. Виявлені нестачі в межах норм не виключаються з валових витрат, оскільки такі нестачі зумовлені господарською діяльністю та передбачені нормативними документами.

Представники головного податкового відомства дотримуються такої ж думки (див.

лист від 16.12.2003 р. № 10283/6/15-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 50). При цьому вони вважають, що сума нестач повинна відображатися в податковому обліку так:

— вартість товарів, яких не вистачає, у межах норм зазначається у графі 4 ряд. А6 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток;

— після чого сума нестач списується на валові витрати та відображається у ряд.

04.13.

На нашу думку, виключати нестачі в межах норм із перерахунку за

п. 5.9 не потрібно, оскільки такі нестачі безпосередньо пов’язано з господарською діяльністю підприємства. А отже, вартість товарів, яких не вистачає, по праву зіграє у збільшення валових витрат через механізм приросту (убутку). Варте уваги, що в листі від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317 податківці говорять уже про відображення у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 тільки наднормативних нестач, а щодо нестач у межах норм зазначено, що вони збільшують ВВ на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

При виявленні нестач у межах норм не потрібне коригування податкового кредиту з ПДВ. Причина та сама — такі нестачі безпосередньо пов’язані з веденням господарської діяльності.

Наднормативні втрати

необхідно виключити зі складу валових витрат, відображених під час придбання товарів. Для цього вартість товарів, яких не вистачає, відображається у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. Відкоригувати слід і податковий кредит: суму «вхідного» ПДВ відобразити зі знаком «-» у ряд. 16.3 декларації з ПДВ та заповнити додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».

Щодо сум відшкодування, отриманих від матеріально відповідальної особи, то їх відображення в обліку регулюється нормами

п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. Відповідно до них не включається до складу валових доходів сума компенсації прямих втрат або збитків підприємства, якщо такі втрати раніше не було включено до складу валових витрат. Отже, суми отриманого відшкодування не знайдуть відображення в податковому обліку платника податку.

Підставою для здійснення необхідних записів як у податковому, так і в бухгалтерському обліку, є

бухгалтерська довідка, в якій наводиться інформація про нестачі в межах норм та понад норми, суми торговельної націнки та податкового кредиту з ПДВ.

Приклад

. Інвентаризація в торговельному залі магазина «Сатурн» проводиться 1 раз на тиждень. У результаті інвентаризації виявлено нестачу товарів у межах норм природного убутку та самообслуговування на суму 120 грн. і нестачу понад норми — на суму 80 грн. Розмір торговельної націнки, що припадає на суму нестачі в межах норм, становить 20 грн., а на нестачу понад норми — 12 грн. Винну в нестачі особу встановлено. Відобразимо зазначені операції в обліку.

 

Таблиця 6

Облік нестач в магазині самообслуговування

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Відображено нестачу в межах норм

1

Списано первісну вартість товарів, яких не вистачає

947*

282

100

—**

* Відповідно до п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14, інформація про нестачі в межах норм та понад норми відображається на субрахунку

947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

** Нестачі в межах норм залишаються у складі ВВ (вони не виключаються з розрахунку приросту/убутку). Податковий кредит щодо них не коригується.

2

Списано торгову націнку (методом сторно)

282

285

20

3

Списано витрати на фінансовий результат

791

947

100

Відображено нестачу понад норми

4

Списано первісну вартість товарів, яких не вистачає

947

282

68

—*

* Валові витрати на суму наднормативних нестач необхідно відкоригувати шляхом відображення у графі 4 ряд. А6 таблиці 1 додатка К1/1.

5

Списано торгову націнку (методом сторно)

282

285

12

6

Відкориговано податковий кредит (методом сторно) (68 х 20 % = 13,6)

641

644

13,6

7

Списано суму сплаченого при придбанні товарів ПДВ на витрати підприємства

947

644

13,6

8

Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку

072

81,6

9

Списано витрати на фінансовий результат

791

947

81,6

Заборгованість винної особи

10

Відображено суму збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою

375

716

163,20*

—**

* Сума заборгованості розраховується за формулою, наведеною в Порядку № 116, і складає

163,2 грн. [(68 грн. х 1 + 13,6 грн.) х 2].

** Сума відшкодування збитку не включається до валового доходу на підставі п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.

11

Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету 163,2 - (68 х 120 %)

716

642

81,6

12

Відшкодовано суму збитку винною особою

301

375

163,20

13

Списано суму нестачі з позабалансового рахунка

072

81,6

14

Перераховано до бюджету суму відшкодування

642

311

81,6

15

Списано доходи на фінансовий результат

716

791

81,6

 

Списання зіпсованих товарів

Розглянувши облікові особливості нестач, що виникають на підприємствах роздрібної торгівлі, перейдемо до втрат, які несе підприємство через

псування товару. Якщо в першому випадку зменшується кількість товару, то в другому випадку вона залишається без змін.

Однією з причин псування товарів є

закінчення строків придатності. Ці строки встановлює виробник згідно з нормативно-правовими документами для певних видів продукції. Дату виготовлення та строк придатності (або кінцевий строк реалізації) виробник зазначає на упаковці продукції. Там же зазначаються умови зберігання, дотримання яких дозволить зберегти якість продукту протягом установленого строку. Після закінчення строків придатності продукція стає не придатною для реалізації.

Товар може бути зіпсований і

до закінчення строку придатності. Причиною тому є порушення технології виготовлення та транспортування продукції, умов зберігання та реалізації товару, а також надзвичайні обставини (відключення електроенергії, поломка устаткування тощо).

Для цілей

Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної або небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV харчові продукти зі строком придатності, що минув, а також продукти, які мають ознаки зіпсуття та пошкодження, є неякісними і небезпечними. Згідно зі ст. 5 зазначеного документа неякісні та небезпечні продукти харчування підлягають вилученню з обігу.

Вилучення зіпсованих продуктів з обігу здійснюється на підставі наказу керівника. У цьому ж наказі міститься розпорядження про створення інвентаризаційної комісії для виявлення обставин псування, кількості зіпсованих товарів, а також установлення винних осіб.

Як же краще вчинити із зіпсованим товаром?

По-перше, зіпсований товар або товар, строк придатності якого добігає кінця, можна

повернути виробнику. Тоді підприємство роздрібної торгівлі буде позбавлене клопоту, пов’язаного з його утилізацією. Однак це можливо тільки в разі, якщо повернення товару передбачено в договорі поставки товару.

По-друге, непридатні для реалізації товари можна

утилізувати. Для цього торговельне підприємство укладає договір на утилізацію або знищення із спеціалізованими підприємствами, що пройшли атестацію відповідно до вимог постанови КМУ «Про затвердження загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної або небезпечної продукції» від 24.01.2001 р. № 50. Знищення харчових продуктів здійснюється власником за свій рахунок (п. 6 ст. 36 Закону № 771).

Розглянувши основні моменти, пов’язані з виявленням та подальшим використанням зіпсованих товарів, перейдемо до відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

У цьому питанні, насамперед, має значення доля зіпсованих товарів. Якщо зіпсовані товари буде

повернено постачальнику , то відповідно до п. 5.10 Закону про податок на прибуток торговельне підприємство — покупець відкоригує валові витрати у звітному періоді, в якому відбулося повернення товарів. При цьому вартість поверненого товару зі знаком «-» відобразиться в ряд. 05.1 «зміна сум компенсації вартості товарів (робіт, послуг)». В обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів зіпсовані товари братимуть участь на загальних підставах.

Крім цього, покупцю в періоді повернення товару необхідно провести коригувальні заходи і в ПДВ-обліку: відкоригувати податковий кредит з ПДВ, відображений при придбанні товарів на підставі розрахунку коригування, наданого постачальником (

п.п. 4.5.1 Закону про ПДВ). Докладніше про податкові наслідки операції повернення товарів див. «Повернення товарів (передоплат) та заміни в обліку з податку на прибуток», «Повернення товарів та передоплат: проблеми коригування ПДВ», «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73.

Зіпсовані товари, що

підлягають утилізації, слід вилучити з валових витрат, адже підприємство не використовувало їх у госпдіяльності. Для здійснення перерахунку купівельну (облікову) вартість таких товарів відображають у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 декларації з податку на прибуток. При цьому слід пам’ятати, що перерахунок ВВ здійснюється з урахуванням норм природного убутку товарів.

Вхідний ПДВ, що «сидить» у вартості зіпсованого товару, також необхідно відкоригувати. Це коригування відобразиться в ряд.

16.3 декларації з ПДВ і відповідно в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».

У складі валових витрат відображаються витрати на

утилізацію (знищення) зіпсованого товару. Нагадаємо: відповідно до п.п. 5.4.5 Закону про податок на прибуток до валових витрат відносяться, зокрема, витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення або оплати послуг зі зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів від господарської діяльності платника податку сторонніми організаціями. У декларації з податку на прибуток для таких витрат призначено ряд. 04.13.

Приклад

. У магазині роздрібної торгівлі «Лілія» виявлено зіпсований товар, строк придатності якого не закінчився, вартістю 2500 грн. (у тому числі торговельна націнка — 500 грн.). Товар було вилучено з обігу та передано спеціалізованому підприємству для утилізації. Вартість послуг підприємства за договором склала 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Відобразимо ці операції в бухгалтерському та податковому обліку.

 

Таблиця 7

Облік зіпсованих товарів

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Відображено вилучення з обігу зіпсованого товару

281/ЗТ*

282

2000

* 281/ЗТ — субрахунок, призначений для відображення вартості зіпсованих товарів, вилучених з обігу.

2

Списано торгову націнку (методом сторно)

282

285

500

3

Списано зіпсований товар при передачі спеціалізованому підприємству для знищення

947

281/ЗТ

2000

-2000*

* Вартість зіпсованих товарів виключають із ВВ шляхом відображення в графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

4

Відкориговано раніше відображений податковий кредит з ПДВ (методом сторно)

641

644

400

5

Списано суму ПДВ на витрати підприємства

947

641

400

6

Отримано послуги з утилізації відходів

949

631

500

500

7

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

100

8

Перераховано оплату спеціалізованому підприємству за послуги з утилізації зіпсованих товарів

631

311

600

9

Списано витрати на фінансовий результат

791

947

2400

791

949

500

 

На цьому завершуємо сьогоднішню розмову. Сподіваємося, що цей матеріал буде підмогою у вашій щоденній роботі. Звичайно, у межах однієї статті приділити увагу всім «хітовим» питанням роздрібної торгівлі неможливо, тому ми ще будемо повертатися до цієї теми. А від вас, шановні читачі, чекаємо нових запитань.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі