Теми статей
Обрати теми

Бухгалтерський калейдоскоп. Мала малість-2

Редакція ПБО
Стаття

Мала малість - 2

 

Хто тепер має право подавати фінансову звітність у скороченому обсязі?

 

Олександр ГОЛЕНКО, головний редактор

 

Не перебільшуватимемо свою скромну роль як передвісників

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності» від 18.09.2008 р. № 523-VI (що набув чинності 07.10.2008 р.), який нарешті узгодив між собою критерії для малих підприємств згідно з Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ) та суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб — згідно із Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III (далі — Закон № 2063). Нагадаємо тільки, що у статті «Мала малість» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8, с. 44) нами було порушено питання кричущої невідповідності зазначених критеріїв та проаналізовано стан справ у поточному 2008 році.

А справа, власне, стосується одного — права підприємства подавати

скорочену фінансову звітність згідно з П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженим наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39. Права, установленого частиною 3 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV: «для суб’єктів малого підприємництва... національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати».

Нагадаємо: у зазначеній статті нам удалося простежити законодавчу канву і показати, що Держкомстат, приймаючи фінансову звітність від юридичних осіб, віртуозно оминув суперечність між відповідними (

відмінними один від одного) критеріями ГКУ та Закону № 2063, і, зокрема, протягом 2008 року (за І квартал і так далі) скорочена фінансова звітність приймається від юридичних осіб, в яких за 2007 рік показник «середньооблікової чисельності працюючих» не перевищив 50 осіб, а обсяг валового доходу за той же рік (виражений у гривні) не перевищив 3458950 грн.

Подивимося уважніше, як виглядають обговорювані норми сьогодні.

Частина 7 статті 63 ГКУ: «Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до

малих підприємств

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких

середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень».

Стаття 1 Закону № 2063: «

Суб’єктами малого підприємництва є:...

юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності

будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням всіх працівників, у тому числі тих, які працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів».

Аналіз цих норм дозволяє зробити деякі висновки.

1. Як і раніше,

ГКУ оперує критеріями для малих підприємств, а Закон № 2063 — критеріями для суб’єктів малого підприємництва (юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності), тобто все ще будуть актуальними документи Держкомстату, завдяки яким з точки зору права подавати скорочену фінансову звітність між малими підприємствами та суб’єктами малого підприємництва (юридичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності) поставлено знак рівності.

2. У цьому значенні важливо, що обговорювані критерії (

ГКУ — для малих підприємств та Закону № 2063 — для юридичних осіб — суб’єктів малого підприємництва) приведено тепер практично в повну відповідність, що тільки посилює позицію Держкомстату, яка констатується в попередньому пункті, щодо права, зокрема, за звітні періоди 2009 року (і — при дотриманні відомих умов — увесь 2009 рік), подавати скорочену фінансову звітність будь-якими підприємствами, що відповідають новим єдиним критеріям. До речі, характер критеріїв не змінився: один із них обмежує середньооблікову чисельність (кількість) працюючих за рік, інший — обсяг отриманого за рік валового доходу (зауважимо: «валового» не в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

3. На жаль, збереглася відзначена у згаданій нашій статті

термінологічна невідповідність, з одного боку, використаного в ч. 7 ст. 63 ГКУ та ст. 1 Закону № 2063 терміна «середньооблікова чисельність працюючих», а з іншого боку, терміна «середня кількість працівників підприємства», що використовується в Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286).

При цьому звертає на себе увагу, що у

ст. 1 Закону № 2063 збереглася норма, яка встановлює, що показник середньооблікової чисельності працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, які працюють за договорами та за сумісництвом, тоді як у ч. 7 ст. 63 ГКУ подібне, так би мовити, «уточнення» відсутнє. Проте, ми вважаємо, що наявності цієї норми тільки у ст. 1 Закону № 2063 цілком достатньо, щоб стверджувати, що для будь-яких малих підприємств відповідний критерій чисельності слід розраховувати згідно з методологією, установленою п. 3.1 Інструкції № 286. Тому і тут рекомендуємо зацікавленим читачам ознайомитися зі статтею «Середньообліковість підрядника» («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 87, с. 23).

4. Як і раніше, саме одночасне дотримання

обох критеріїв дозволяє підприємству зберегти за собою право (що трактується Держкомстатом як обов’язок) подавати скорочену фінансову звітність, а відповідно перевищення хоча б одного з них тягне за собою втрату такого права.

При цьому слід нагадати: згідно з

п. 2 П(С)БО 25, якщо підприємство з початку певного року (наприклад, 2008) подавало скорочену фінансову звітність і за підсумками першого півріччя такого року не вийшло за межі встановлених критеріїв, а відбулося це навіть вже за підсумками 9 місяців, то аж до річної фінансової звітності за такий 2008 рік (включаючи як звітність за 9 місяців, так і власне річну) воно має право звітувати все ще у скороченому обсязі (а вже починаючи зі звіту за І квартал наступного, у цьому випадку — 2009 року (і далі), йому напевно (див. далі) доведеться звітувати «по повній»).

Зрозуміло, що у зв’язку з більш ніж 20-кратним збільшенням критерію обсягу валового доходу навряд чи має сенс говорити про його неочікуване перевищення — імовірнішим є перевищення критерію середньооблікової чисельності працюючих. Однак особливість методології розрахунку цього показника (

середньої кількості працівників підприємства за рік — ще раз нагадуємо про статтю у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 87, с. 23) полягає в тому, що, на відміну від того ж показника отриманого валового доходу, який в розрахунку наростаючим підсумком з початку року зменшуватися не повинен у принципі (за відомими аномальними виключеннями, коли за законними підставами доходи сторнуються), показник середньої кількості працівників підприємства протягом року може змінюватися як завгодно (тобто може зменшуватися). Тому формально говорити про порушення цього («чисельного») критерію можна лише після закінчення певного календарного (фінансового) року (наприклад, 2008).

Також абсолютно очевидно: якщо підприємство, яке за звітні періоди 2008 року подає скорочену фінансову звітність (і подасть її за 2008 рік цілком), укладеться за підсумками 2008 року в межі

колишніх величин критеріїв, то, зрозуміло, воно не порушить нових величин критеріїв і надалі матиме право подавати скорочену фінансову звітність — за І квартал 2009 року і пізніше (з урахуванням норм п. 2 П(С)БО 25).

Це саме можна з упевненістю сказати про підприємство, що перевищило тільки один з

колишніх критеріїв — «доходний», причому відбулося це в третьому або четвертому кварталі 2008 року: завдяки відомій нормі п. 2 П(С)БО 25 таке підприємство аж до річного звіту за 2008 рік (тобто і його включно) має право подавати скорочену фінансову звітність, і якщо фактична підсумкова величина отриманого доходу за 2008 рік не перевищить нову величину цього критерію (70 млн грн.), то таке підприємство матиме право подавати скорочену фінансову звітність за І квартал 2009 року і пізніше (з урахуванням норм п. 2 П(С)БО 25).

У цьому плані є один нюанс, що потребує роз’яснення: він стосується підприємств, які за звітні періоди 2008 року (І квартал, І півріччя, 9 місяців) подавали фінансову звітність у повному обсязі (згідно з

П(С)БО 1 — 5) у зв’язку з тим, що величина отриманого ними у 2007 році валового доходу перевищила завітні 3458950 грн. (а також і ті, які перевищили цю межу в І кварталі або І півріччі 2008 року, і з цієї причини були позбавлені права подавати скорочену фінансову звітність за подальші звітні періоди 2008 року). У тих з таких підприємств, які за підсумками 2008 року укладуться в нові величини критеріїв (повторимо: точно як про нову , можна говорити тільки про величину «доходного» 70-мільйонного критерію), може з’явитися спокуса подати скорочену фінансову звітність уже за 2008 рік. Не варто! Річ у тім, що неодноразово згаданий тут п. 2 П(С)БО 25 про таку ситуацію зазначає конкретно: «Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються згідно з чинним законодавством суб’єктами малого підприємництва (читай: відповідають обговорюваним критеріям. — Прим. авт.) застосовують Положення (стандарт) 25 у поточному (звітному) році».

Узагалі-то, якщо заглибитися в аналіз

п. 2 П(С)БО 25 (що цитується тут частково) на предмет переходу з повнообсягової фінансової звітності на скорочену і навпаки, то можна дійти таких висновків. Оскільки законом як критерії класифікації підприємства як малого встановлено саме річні показники, то формально стверджувати, що їх дотримано або порушено, можна тільки після закінчення певного календарного року. Однак спеціальний акт законодавства — П(С)БО 25 — установлює (див. п. 2) спеціальне правило, згідно з яким перевищення підприємством, що подавало скорочену фінансову звітність, установлених критеріїв за підсумками (протягом) першого півріччя календарного року (і зокрема — за підсумками першого ж кварталу такого року) тягне за собою обов’язок подання за відповідний період (і далі за звітні періоди такого року, а також наступного за ним) саме повної фінансової звітності. Схожих правил щодо підприємств, які подають фінансову звітність у повному обсязі, але мають намір перейти на скорочену фінансову звітність протягом року, законодавство не містить. І тому доводиться визнати, що необхідність вимушено перейти зі скороченої звітності на повну може виникнути і протягом року, тоді як перейти з повної звітності на скорочену можна тільки з початку календарного року (за І квартал і далі). До речі, платникам ПДВ це нагадає ситуацію з місячно-квартальними переходами.

Отже, зазначеним підприємствам доведеться фінансовий звіт за 2008 рік подати все ще в повному обсязі, а вже починаючи з першого звітного періоду (І кварталу) наступного — 2009 року — вони сміливо подаватимуть скорочену фінансову звітність.

І далі…

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі