Наслідки кризи
Якщо банк списав гроші з рахунка покупця, але не перерахував їх на рахунок продавця
Підприємство-покупець подало платіжне доручення до банку на перерахування передоплати постачальнику за товар за договором купівлі-продажу. На підставі платіжного доручення банк списав суму грошових коштів з рахунка підприємства (за випискою банку платіж пройшов як перерахування оплати постачальнику згідно з укладеним договором), однак згодом з’ясувалося, що грошові кошти на рахунок постачальника так і не надійшли. Через деякий час банк повернув гроші на рахунок підприємства-покупця (у виписці їх повернення проведено як сторно раніше перерахованого платежу). Як такі операції відображатимуться в бухгалтерському та податковому обліку покупця?
(м. Харків)
Як відомо, у загальному випадку валові витрати платника податків відображаються за правилом першої події. У «передоплатному» випадку такою першою подією є
списання коштів з рахунка. Отже, як передбачає п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток, датою збільшення валових витрат буде дата списання коштів з банківського рахунка платника податків в оплату товарів (робіт, послуг). При цьому, ураховуючи, що валові витрати повинні підтверджуватися документально (п.п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток), підтверджуючими документами в цьому випадку будуть платіжне доручення та виписка банку, згідно з якою (як зазначається в запитанні) платіж проведено як оплату постачальнику за товар. Отже, маючи на руках такі платіжні документи, платник податків одержує законні підстави включити суму платежу до валових витрат.Пізніше, коли на рахунок підприємства-покупця буде
повернено гроші, що так і не дійшли до постачальника (що у виписці банку відображено у вигляді сторно раніше перерахованого платежу), підприємству доведеться відкоригувати (зменшити) раніше відображені валові витрати. Зауважимо: формально спеціального рядка для такого їх зменшення в цьому випадку в декларації не передбачено. Тому нічого не залишається, як використовувати для цього коригувальний рядок 05.1 (за аналогією з ситуацією, описаною в п. 2 листа ДПАУ від 28.07.2008 р. № 349/4/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65).Дещо інакшими будуть справи в ПДВ-обліку. Хоча першою подією і була в цьому випадку передоплата, однак для постачальника, який так фактично її і не отримав, по суті, першої події (надходження грошових коштів) так і не відбулося. Тому для нарахування ПДВ-зобов’язань та виписування податкової накладної на ім’я покупця підстав ще не з’явилося. Отже, ні у продавця, ні в покупця жодних наслідків у ПДВ-обліку в такому разі не виникне (у тому числі і при подальшому поверненні грошових коштів на рахунок покупця). При цьому в обліку покупця операції відобразяться так:
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. Перераховано передоплату постачальнику за товар | 371 | 311 | 24000 (умовно) | — | 20000 (рядок 04.1 декларації) |
| 2. Відображено повернення грошових коштів на рахунок підприємства-покупця (методом сторно) | 371 | 311 | 24000 | — | - 20000 (рядок 05.1 декларації) |
На завершення зауважимо: звичайно, у ситуації, що склалася, можливий випадок, коли, не чекаючи результатів пошуку грошової суми, яка загубилася, і з’ясування причин її неотримання, постачальник, як і раніше, вимагатиме від покупця перерахування оплати. І можливо, покупець, ідучи на зустріч таким вимогам, повторно перерахує постачальнику необхідну суму (скажімо, використовуючи для цього, наприклад, рахунок уже в іншому банку). У такому разі вважаємо, що за підприємством-покупцем має зберігатися право на валові витрати за першою початковою операцією (тоді як у постачальника валові доходи виникнуть тільки на дату фактичного отримання коштів після їх повторного перерахування покупцем, до речі, на цю ж дату у сторін виникнуть податкові наслідки і в ПДВ-обліку). Тому жодних подальших коригувань раніше відображених ВВ (зокрема, при повторному перерахуванні грошових коштів постачальнику або при подальшому поверненні грошових коштів на рахунок покупця) покупцю здійснювати не потрібно.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
