Екозбір
Самостійно опалюєте офісне приміщення? Платіть екозбір
Чи сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища власники офісних приміщень, обладнаних газовими котлами, при використанні яких здійснюються викиди забруднюючих речовин?
(м. Київ)
Правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі — екозбір) та його справляння визначено
Порядком № 303, згідно з яким такий збір сплачується за:—
викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;— скид забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
— розміщення відходів.
Відповідно до
ст. 1 Закону № 2707 викиди являють собою надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин. Джерелом викидів є будь-який об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.Джерела викидів (забруднення) можуть бути стаціонарними та пересувними.
Інструкцією про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженою наказом Мінекобезпеки від 20.02.95 р. № 7, термін «стаціонарне джерело забруднення» визначається як підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати протягом певного часу та здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.Газовий котел цілком відповідає визначенню стаціонарного джерела забруднення. У результаті його використання в атмосферу виділяються продукти згоряння. Отже, використання газового котла передбачає сплату екозбору.
Об’єктами обчислення екозбору для стаціонарних джерел забруднення є
обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (п. 3.1 Інструкції № 162). У зв’язку з цим об’єктом для нарахування збору в цьому випадку буде обсяг забруднюючих речовин, що утворюються при згорянні природного газу. Такої ж думки дотримуються і представники головного податкового відомства (див. «Вісник податкової служби України», 2007, № 30).Згідно з
п. 2.1 Інструкції № 162 платниками екозбору є, зокрема, суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів. А отже, власники розташованих окремо офісів, які для їх опалювання використовують газові котли, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, і є платниками екозбору.Порядок розрахунку екозбору викладено в
п. 6.1 Інструкції № 162. Відповідно до норм зазначеного документа суми збору, що справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками збору самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів і розраховуються за формулою:| Пвс = |
| (Мі х Нпі х Кнас х Кф), |
де
∑— позначення суми;Мі — фактичний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в тоннах (т);
Нпі — норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини, у грн./т, з урахуванням індексації в разі її проведення (наведено в табл. 1.1 — 1.3 додатка 1 до
Порядку № 303);Кнас — коригуючий коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (наведено в табл. 2.1 додатка 2 до
Порядку № 303);Кф — коригуючий коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту (наведено в табл. 2.2 додатка 2 до
Порядку № 303).Як випливає з наведеної формули, для розрахунку суми екозбору необхідно знати фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин. Ця інформація стає відомою для суб’єкта господарської діяльності після отримання
дозволу на викиди забруднюючих речовин його стаціонарним джерелом забруднення, обов’язок отримання якого встановлено ч. 5 ст. 11 Закону № 2707. Перелік видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, наводиться у спеціальній формі, що міститься в додатку 6 до Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Мінприроди України від 09.03.2006 р. № 108 (див. табл. 6.1).Приклад.
У підприємства, розташованого в м. Києві, фактичний обсяг викидів сірководню за 9 місяців 2008 року склав 0,025 т.Норматив збору, який справляється за викиди сірководню, зазначено в таблиці 1.1
додатка 1 до Порядку № 303, він дорівнює 257 грн./т. Значення нормативу необхідно помножити на коефіцієнт 2,373 (постанова КМУ від 21.07.2005 р. № 626), а також індекси інфляції за 2007 і 2008 роки, які становлять відповідно 1,116 і 1,166.Оскільки йдеться про місто державного значення, чисельність жителів якого перевищує 1 млн, Кнас дорівнює
1,8 (табл. 2.1 додатка 2 до Порядку № 303), а Кф — 1,25 (табл. 2.2 додатка 2 до Порядку № 303)Розрахуємо суму збору за стаціонарним джерелом забруднення на підставі цієї інформації: Пвс = 0,025 х 257 х 2,373 х 1,116 х 1,166 х 1,8 х 1,25 =
44,64 (грн.).
Зверніть увагу:
п. 2.4 Інструкції № 162 передбачено, що територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів ДПС перелік суб’єктів господарювання, яким у встановленому порядку надано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів. При цьому невключення таких суб’єктів до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.Марина Ковенко, економіст-аналітик
