Із вихідної допомоги помилково не утримано податок з доходів фізичних осіб
Ситуація
Працівника підприємства звільнено з підприємства 27 жовтня 2008 року на підставі
пункту 6 статті 36 КЗпП, а саме у зв’язку з відмовою працювати в нових умовах через зміну істотних умов праці. На підставі ст. 44 КЗпП працівнику було нараховано та виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку в сумі 1350 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та внесків до соціальних фондів.
Порушення
Річ у тім, що згідно з
п. 1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати чи інші виплати та винагороди, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. У зв’язку з цим вихідна допомога включається до поняття «заробітна плата» для цілей Закону № 889.Тому суму вихідної допомоги необхідно було обкласти податком з доходів фізичних осіб. Щодо внесків до соціальних фондів, то вони не нараховуються і не утримуються, оскільки згідно з
п. 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, вихідна допомога не включається до фонду оплати праці. Отже, у цьому випадку підприємство правильно вчинило, не нарахувавши і не утримавши із суми вихідної допомоги внески до соціальних фондів.
Аналіз ситуації
У результаті того, що роботодавець не утримав із виплаченої суми вихідної допомоги податок з доходів, цей податок недоплачено до бюджету. Згідно з
п.п. 20.3.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-V, якщо податковий агент до або при виплаті доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за непогашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає в результаті таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку — одержувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу. Тому підприємство, що виплатило колишньому працівнику вихідну допомогу, зобов’язане в цій ситуації нарахувати та сплатити податок з доходів за рахунок своїх коштів.Якщо підприємство самостійно виправить помилку, то на нього не буде накладено штраф у подвійному розмірі від суми недоплати згідно з
п.п. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
Виправлення помилки
Нарахування податку з доходів та сплата його суми в цьому випадку мають свої особливості. Річ у тім, що сума, яку підприємство виплатило колишньому працівнику і не обклало податком з доходів фізичних осіб, це сума «чистого» доходу. Щоб визначити суму «брудного» доходу, з якого підприємство зобов’язане заплатити податок з доходів, суму «чистого» доходу необхідно помножити на 1,176471 (100 : (100 - 15)). У нашому прикладі сума «брудного» доходу становитиме: 1350 х 1,176471 = 1588,24 (грн.). Податок з доходів складе: 1588,24 х 0,15 = 238,24 (грн.).
Припустимо, що помилку виявлено в листопаді 2008 року.
У регістрах бухгалтерського обліку сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб (238,24 грн.) відображається за Дт 949 та Кт 641/ПДФО, а сплата податку з доходів — за Дт 641/ПДФО та Кт 311.
Сума сплаченого податку з доходів фізичних осіб до валових витрат підприємства не відноситься.
Матеріал підготувала економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» Тетяна ОНИЩЕНКО
