Повторне стягнення податків з платників, які подали до банку платіжні документи, не є правомірним
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 29.03.2002 р. № 5-532/1815
(витяг)
Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва <...
> повідомляє.Відповідно до статті 5 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» органи державної влади не можуть втручатися у відносини між суб’єктами підприємницької діяльності та банком «Україна», який не виконав доручень клієнтів банку щодо перерахування платежів до бюджету.
Відповідно до підпункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов’язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Підпункт 16.5.2 пункту 16.5 вищезгаданого Закону України визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Слід зазначити, що згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання.
Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк.Зважаючи на викладене,
вважаємо, що дії співробітників податкових органів щодо повторного стягнення сум податків із суб’єктів підприємницької діяльності, які в установлені законодавством України строки подали до банку платіжні документи для своєчасного та повного внесення податку, не є правомірними.Держпідприємництва України неодноразово звертався до Державної податкової адміністрації України з приводу вирішення питання щодо звільнення від відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне та неповне зарахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів (включаючи нарахування пені або штрафних санкцій), від яких з вини АК АКБ «Україна» не надійшли платежі до бюджету.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.01.2002 р. № 29 затверджено податкове роз’яснення положень підпункту 16.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадку несплати платежу до бюджету (державний цільовий фонд) з вини банку у випадку ліквідації такого банку. Згідно з цим роз’ясненням платник податків за нормами пункту 16.5.1 зазначеного Закону не звільняється від обов’язку сплатити суму узгодженого податкового зобов’язання у випадках, коли така сума не сплачена до бюджету, у тому числі з вини банку.
Разом з тим відповідно до абзацу «г» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта.
Зважаючи на вищенаведене, процедура дерегулювання згідно з Указом Президента України від 03.02.98 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» до роз’яснення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17.01.2002 р. за № 29,
не може бути застосована.<...>
Заступник голови Ю. Футоранська
