Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 80
В обраному У обране
Друк
Наказ від 26.08.2008 р. № 1090

Міністерства та відомства України

 

Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»

 

Наказ від 26 серпня 2008 року № 1090

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2008 р. за № 844/15535

(витяг)

 

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

НАКАЗУЮ:

1.

Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин», схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

<...>

4. Установити, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин» набирає

чинності з 01.01.2009 року.

<...>

Міністр В. Пинзеник

 

 

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2008 р. № 1090

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2008 р. за № 844/15535

 

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»

 

I. Загальні положення

1.

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати на розвідку та визначення обсягів і якості запасів корисних копалин та її розкриття у фінансовій звітності.

2.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) та не поширюються на етапи дослідно-промислової розробки родовищ.

3.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Активи з розвідки запасів корисних копалин

— витрати, пов’язані з розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин, визнаних активами.

Витрати на розвідку запасів корисних копалин

— витрати, що виникають у зв’язку з розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин за період, після якого визначена технічна можливість та економічна доцільність їх видобутку.

Розвідка запасів корисних копалин

— пошук та визначення обсягів і якості корисних копалин, включаючи нафту, природний газ та інші невідтворювані природні ресурси, що здійснюється підприємством після отримання права на розвідку запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території), а також визначення технічної можливості та економічної доцільності видобутку корисних копалин.

 

II. Склад витрат на розвідку запасів корисних копалин

1.

До складу витрат на розвідку та визначення обсягів і якості запасів корисних копалин включаються:

1.1. Витрати, пов’язані з отриманням (придбанням) права на розвідку запасів корисних копалин.

1.2. Витрати на виконання топографічних, проектних, геологорозвідувальних робіт, геохімічних та геодезичних досліджень.

1.3. Витрати на спорудження розвідувальних, випереджальних експлуатаційних і нагнітальних свердловин та шурфову розвідку.

1.4. Витрати на взяття зразків і проб.

1.5. Витрати, пов’язані з державною експертизою та визначенням обсягів запасів корисних копалин.

1.6. Витрати, пов’язані з визначенням технічної можливості та економічної доцільності видобутку корисних копалин.

1.7. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються для розвідки запасів корисних копалин.

2.

До складу витрат на розвідку та визначення обсягів і якості запасів корисних копалин також включаються інші витрати, безпосередньо пов’язані з розвідкою запасів корисних копалин.

 

III. Визнання активів з розвідки запасів корисних копалин

1.

Придбані (отримані) підприємством необоротні матеріальні активи (зокрема спеціальні транспортні засоби, бурове устаткування) для виконання робіт з розвідки запасів корисних копалин визнаються активами відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509.

2.

Придбані (отримані) підприємством нематеріальні активи (зокрема ліцензії та інші спеціальні дозволи) для розвідки запасів корисних копалин визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 750/4043.

3.

Витрати підприємства, пов’язані з розвідкою запасів корисних копалин, включаються до складу витрат звітного періоду відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, якщо:

такі витрати здійснені до отримання права на розвідку запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території);

подальша розвідка запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території) не передбачається;

видобуток визначених запасів корисних копалин є технічно неможливим та/або економічно недоцільним;

закінчився строк дії ліцензії та інших спеціальних дозволів у межах визначеної ділянки (території) та не очікується його продовження.

4.

Зобов’язання, включаючи забезпечення, що виникають у зв’язку з розвідкою запасів корисних копалин, визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306.

5.

Витрати на розвідку запасів корисних копалин визнаються активами з розвідки запасів корисних копалин у складі нематеріальних активів після визнання підприємством технічної можливості та/або економічної доцільності подальшого їх видобутку.

6.

На дату річного балансу підприємство оцінює активи з розвідки запасів корисних копалин на наявність ознак можливого зменшення їх корисності. Про зменшення корисності активів на розвідку запасів корисних копалин можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

дозволений період розвідки у межах визначеної ділянки (території) закінчився або закінчиться протягом найближчого часу та не очікується його продовження;

витрати на розвідку запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території) на наступний рік підприємством не передбачені;

видобуток обсягу запасів корисних копалин, який встановлено за результатами розвідки запасів, у межах визначеної ділянки (території) є технічно неможливим та/або економічно недоцільним і підприємство вирішило припинити тут роботи.

Визначена сума зменшення корисності активів з розвідки запасів корисних копалин відображається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 35/10315.

 

IV. Розкриття інформації про розвідку запасів корисних копалин у примітках до фінансової звітності

1.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про суму активів, зобов’язань, доходів та витрат з діяльності, пов’язаної з розвідкою запасів корисних копалин, із зазначенням залишку на початок і кінець звітного року, надходження і вибуття за звітний рік.

2.

У примітках до фінансової звітності наводиться також інформація про рух грошових коштів з діяльності, пов’язаної з розвідкою запасів корисних копалин, за звітний рік.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку В. Пархоменко



коментар редакції

Витрати на розвідку родовищ та оцінку запасів корисних копалин: спеціальний стандарт

Отже, національна система бухгалтерського обліку поповнилася ще одним стандартом — П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин», затвердженим наказом Мінфіну від 26.08.2008 р. № 1090 (далі — П(С)БО 33), прообразом якого став МСФЗ (IFRS) 6 «Розвідка та оцінка запасів мінеральних ресурсів». П(С)БО 33

набуде чинності з 01.01.2009 р., а це означає, що його норми обов’язкові до застосування для звітних періодів, що починаються з цієї дати, і подальших.

Разом із П(С)БО 18 «Будівельні контракти» і П(С)БО 30 «Біологічні активи» новий П(С)БО 33 належить до вузькоспеціалізованих стандартів обліку та звітності і призначений для суб’єктів господарювання, які займаються

розвідкою та визначенням обсягів та якості запасів корисних копалин, тобто фактично для підприємств видобувних галузей. Сьогодні, як відомо, жоден з існуючих національних нормативів не розглядає питання формування в бухгалтерському обліку та відображення у фінансовій звітності інформації про здійснені при провадженні такої діяльності витрати.

Разом з тим

до сфери регулювання П(С)БО 33 потрапляють тільки витрати, що виникають у процесі розвідки родовищ та визначення обсягів та якості запасів корисних копалин. А от питання обліку витрат, здійснених підприємством до моменту отримання прав на розвідку запасів корисних копалин, так само, як і витрат, понесених після встановлення факту технічної можливості та економічної доцільності їх видобутку, новий стандарт взагалі не регулюватиме (п. 3 розділу І П(С)БО 33). Отже, ці витрати повинні будуть обліковуватися відповідно до вимог інших П(С)БО. Разом з цим положення нового П(С)БО 33 не поширюватимуться і на етапи дослідно-промислової розробки родовищ.

Згідно з визначенням п. 3 розділу І П(С)БО 33 під

розвідкою запасів корисних копалин розуміється:

пошук і визначення обсягів та якості корисних копалин (включаючи нафту, природний газ та інші невідтворювані природні ресурси), що здійснюються після того, як підприємство отримало права на розвідку запасів корисних копалин на визначеній ділянці (території);

— визначення технічної можливості та економічної доцільності видобутку корисних копалин.

Склад

витрат на розвідку запасів корисних копалин, які підпадають під дію стандарту, що коментується (тобто витрат, що виникають у зв’язку з розвідкою та оцінкою запасів корисних копалин, до того, як буде визначено технічну можливість та економічну доцільність їх видобутку), регламентовано розділом II П(С)БО 33. Зауважимо: наведений у ньому перелік витрат не є вичерпним, оскільки в п. 2 згаданого розділу є застереження, що допускає включення до нього інших витрат, безпосередньо пов’язаних із розвідкою запасів корисних копалин.

Одночасно з цим П(С)БО 33 встановлює, що витрати підприємства, пов’язані з розвідкою запасів корисних копалин, визнаються

активами розвідки запасів корисних копалин (безумовно, якщо можливо достовірно визначити їх вартість і є вірогідність, що в майбутньому їх використання принесе економічні вигоди підприємству). Можна сказати, що новим стандартом уведено окремий вид активів — активи розвідки запасів корисних копалин. Тим часом у випадках, обумовлених у п. 3 розділу III П(С)БО 33 (витрати, здійснені до отримання прав на розвідку запасів корисних копалин на визначеній території; подальша розвідка таких запасів у межах цієї території не передбачається; видобуток визначених запасів корисних копалин технічно неможливий та/або економічно недоцільний; закінчився строк дії ліцензії та інших спеціальних дозволів на визначеній території і не очікується його продовження), витрати на розвідку відразу в міру виникнення підлягають включенню до складу витрат звітного періоду відповідно до норм П(С)БО 16 «Витрати».

Класифікуються

активи розвідки запасів корисних копалин за п. 5 розділу III П(С)БО 33 як нематеріальні активи причому відразу ж, як тільки підприємство встановило, що подальший видобуток корисних копалин економічно доцільний та/або технічно можливий. Варто зауважити: згідно з правилами МСФЗ (IFRS) 6 згадані активи може бути класифіковано як нематеріальні, так і матеріальні, залежно від характеру відповідного активу.

У п. 1 розділу III П(С)БО 33 також згадується про

необоротні матеріальні активи, придбані (отримані) підприємством для виконання робіт з розвідки запасів корисних копалин (зокрема, спеціальні транспортні засоби, бурові установки), але тут чітко зазначено, що їх визнання слід здійснювати, керуючись П(С)БО 7 «Основні засоби». Аналогічно нематеріальні активи (зокрема, ліцензії та інші спеціальні дозволи), придбані (отримані) підприємством для розвідки запасів корисних копалин, визнаються згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» (п. 2 розділу III П(С)БО 33). Це цілком логічно, адже до первісної вартості створеного нематеріального активу розвідки запасів корисних копалин суму, що відображає частину використаної для розвідки запасів корисних копалин вартості об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, буде включено за допомогою амортизації. Водночас активи, що використовуються при цьому, продовжуватимуть залишатися основними засобами і нематеріальними активами. Наприклад, якщо бурова установка використовується для буріння розвідувальної свердловини, тобто для виконання робіт з розвідки запасів корисних копалин, то за своїм характером це устаткування є об’єктом основних засобів. Амортизація зазначеної установки відображає частину вартості необоротного матеріального активу, використану при створенні нематеріального активу розвідки запасів корисних копалин.

Крім викладеного, П(С)БО 33 містить вимогу про необхідність

щорічної (на дату річного балансу) перевірки визнаних активів розвідки запасів корисних копалин на предмет наявності фактів, що свідчать про зменшення їх корисності. При цьому П(С)БО 33 виходить з того, що при визначенні можливих ознак зменшення корисності щодо зазначених активів підприємство повинне насамперед керуватися спеціальними (характерними для цього виду активів) критеріями, визначеними п. 6 розділу III нового стандарту, а положення П(С)БО 28 «Зменшення корисності» слід застосовувати лише в частині встановленого ним порядку відображення в бухгалтерському обліку розрахованої суми втрат від зменшення корисності активів розвідки запасів корисних копалин.

Слід мати на увазі, що П(С)БО 33 не передбачає відновлення сум, списаних як втрати від зменшення корисності активів. Схоже, щодо

активів розвідки запасів корисних копалин вигоди від відновлення корисності активів узагалі не визнаються.

Крім іншого, новий стандарт визначає, яку інформацію (що відображає та пояснює суми, визнані у фінансовій звітності та пов’язані з діяльністю з

розвідки запасів корисних копалин) підприємству слід розкривати у примітках (розділ IV П(С)БО 33).

Прийняття П(С)БО 33, навіть незважаючи на те що в ньому немає спеціальних перехідних положень і прямих указівок, зумовлює необхідність унесення коригувань до облікової політики видобувних підприємств (унаслідок набуття чинності новим стандартом з відповідної дати) та відображення змін в обліку за правилами П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Тетяна Войтенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно