Теми статей
Обрати теми

Щодо застосування статті 8 Закону про оподаткування прибутку підприємств при зруйнуванні основних фондів групи 1

Редакція ПБО
Лист від 03.10.2008 р. № 20168/7/15-0217

Щодо застосування статті 8 Закону про оподаткування прибутку підприємств при зруйнуванні основних фондів групи 1

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 03.10.2008 р. № 20168/7/15-0217

 

У зв’язку з надходженням запитів від органів державної податкової служби, а також з метою належної організації адміністрування податку на прибуток Державна податкова адміністрація України повідомляє про деякі питання застосування статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до абзацу «а» п.п. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон), у разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов’язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація, збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об’єкт основних фондів групи 1).

Одночасно абзацом «а» п.п. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону передбачено, що у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.

Якщо з незалежних від платника податку обставин об’єкт основних фондів групи 1 зруйновано частково, і платник податку планує відновити цей об’єкт, такий платник має керуватися пунктом 8.7 ст. 8 Закону.

Так, згідно з

підпунктом 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об’єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об’єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Враховуючи викладене,

якщо з незалежних від платника податків обставин зруйновано або викрадено об’єкт основних фондів групи 1, то згідно з абзацом «а» п.п. 8.4.8 ст. 8 Закону у звітному періоді, в якому відбувся такий страховий випадок, цей платник збільшує свої валові витрати на суму балансової вартості об’єкта, а вартість самого об’єкта прирівнює до нуля.

Якщо

ж зруйновано або викрадено лише частину об’єкта основних фондів групи 1, і платник податку планує відновити цей об’єкт, такий платник має керуватися пунктом 8.7 ст. 8 Закону.

При отриманні компенсації від страхової організації або іншої юридичної чи фізичної особи платник податків у податковому періоді отримання такої компенсації збільшує свій

валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1.

Головам Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз’яснення до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Заступник голови С. Чекашкін



коментар редакції

Пошкодження ОФ групи 1: та гори воно вогнем (цілком, а не частково)...

По суті, у листі, що коментується, роз’яснюються три різні норми Закону про податок на прибуток — установлені абзацом «а» п.п. 8.4.8, абзацом «а» п.п. 8.4.9 п. 8.4 і п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 цього Закону. Уважне прочитання листа дозволяє помітити, що його автори недаремно міцно зв’язали обидві згадані першими норми докупи, і також недаремно почали саме з п.п. 8.4.9, але про це згодом...

Зрозуміло, що питання стосується досить поширеної (на жаль, після відомих природних катаклізмів — більше ніж) ситуації, коли

певна частина об’єкта основних фондів групи 1, наприклад будівлі, виявляється зруйнованою повністю чи пошкодженою такою мірою, що платник податку на прибуток змушений відмовитися від подальшого використання цієї частини об’єкта ОФ групи 1.

Очевидно, що цю ситуацію (а точніше, її податковий облік) регламентовано п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток щодо ОФ різних груп по-різному: для ОФ групи 1 — абзацом «а», для ОФ груп 2, 3, 4 — абзацом «б». Також очевидно, що слова в дужках — «(їх частина)» — з першого абзацу п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток дозволяють поширити норми цього підпункту й на ту ситуацію, коли руйнування (пошкодження) зазнав не цілком об’єкт ОФ, а лише його

частина. Але як поширити? Загалом, зрозуміло, що платник податків, ставлячи запитання, сподівався, що ДПАУ дозволить йому вартість (тільки? хоча б? саме?) зруйнованої частини об’єкта ОФ групи 1 включити до складу (збільшити) ВВ (окреме питання — оцінити вартість цієї частини)...

ДПАУ цього

не дозволила, скориставшись досить жорстким та однозначним формулюванням самого абзацу «а» п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток, де фігурують «сума балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1» і «вартість такого об’єкта», тобто йдеться саме про повну вартість об’єкта ОФ групи 1, а не про будь-яку її (вартості) частину. Такий аргумент заперечувати важко, особливо в ситуації, коли об’єкт ОФ групи 1 хоча й пошкоджено частково, але таке пошкодження виключає можливість використовувати весь об’єкт.

Що стосується податкового обліку отриманої потерпілим платником суми компенсації шкоди (зокрема, отриманої страхової суми) за зруйновану (пошкоджену) частину об’єкта ОФ групи 1, то це питання чітко врегульоване п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток і теж по-різному стосовно ОФ різних груп: для ОФ групи 1 — абзацом «а», для ОФ груп 2, 3, 4 — абзацом «б». Хоча для застосування п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток абсолютно байдуже, чи компенсується шкода за

цілком зруйнований (пошкоджений) об’єкт ОФ або за зруйновану (пошкоджену) частину об’єкта ОФ, але саме тут (і саме в абзаці «а» цього підпункту) щодо ОФ групи 1 законодавець написав якомога конкретніше: «...(окремий об’єкт основних фондів групи 1)». Напевно, саме така конкретність цієї норми та її формальна відповідність тій позиції, яку хотіли обґрунтувати, спокусила авторів листа настільки, що всупереч послідовності згадування обговорюваних підпунктів у Законі про податок на прибуток і всупереч природній послідовності подій (спочатку — руйнування ОФ та п.п. 8.4.8, а лише потім — можливе отримання компенсації та п.п. 8.4.9) у листі, що коментується, перш за все цитується саме п.п. 8.4.9 з його «окремим об’єктом»...

І нарешті, порядок застосування п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток для податкового обліку витрат на капітальний ремонт як вид поліпшення ОФ абсолютно очевидний поза будь-яким зв’язком із власне роз’яснюваними в цьому листі іншими нормами — п.п. 8.4.8 і п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток. Мабуть, просто до речі пригадалося...

Зауважимо, що це роз’яснення дозволяє говорити про повністю сформовану позицію ДПАУ щодо порядку застосування п.п. 8.4.8 і п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток для будь-яких ОФ. Нагадаємо, що в листі ДПАУ від 13.07.2006 р. № 7707/6/15-0316 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 85, с. 6) порядок застосування зазначених норм роз’яснено щодо ситуації, коли

частково пошкоджено об’єкт ОФ групи 2 (автомобіль) та платником податку отримано страхову компенсацію (зрозуміло, те роз’яснення застосовне також і до ОФ груп 3, 4).

Зазначимо також, що податкові наслідки застосування обох підпунктів (п.п. 8.4.8 і п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток) щодо ОФ групи 1 зовсім не такі безболісні, як стосовно ОФ груп 2, 3, 4. Простий приклад: припустимо, ремонтні витрати склали 100 грн. (для наочності припустимо також, що «ремонтний ліміт» вичерпано і для розподілу між групами підстав немає), і компенсацію отримано в сумі тих самих 100 грн. Для об’єкта ОФ груп 2, 3 або 4 на суму витрат (100 грн.) буде збільшено балансову вартість відповідної групи, і на суму отриманої компенсації (100 грн.) її ж буде зменшено, тобто результат фактично нульовий. А от для об’єкта ОФ групи 1 на суму витрат (100 грн.) буде збільшено балансову вартість (у податковому обліку!) такого об’єкта (яка згодом амортизуватиметься), проте на суму отриманої компенсації (100 грн.) платнику доведеться збільшити ВД і цілком можливо (у разі перевищення ВД на ВР) навіть сплатити із цієї суми 25 грн. податку на прибуток. Ось такі перспективи...

Олександр Голенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі