Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо віднесення окремих об’єктів до груп основних фондів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 82
В обраному У обране
Друк
Лист від 14.03.2008 р. № 4956/7/15-0517

Щодо віднесення окремих об’єктів до груп основних фондів

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 14.03.2008 р. № 4956/7/15-0517

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист Державної податкової адміністрації в м. Києві <...> з питання віднесення в податковому обліку до груп основних фондів комутаторів, маршрутизаторів, джерел безперебійного живлення, міні-АТС, банкоматів та вивісок на будівлях з назвою фінансової установи і повідомляє.

Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) установлено, що

основні фонди — це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з п.п. 8.2.2 вищезазначеної статті основні фонди розподілено за групами. До складу основних фондів

групи 1 відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Законом України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV (зі змінами та доповненнями)

телекомунікаційна мережа визначена як комплекс технічних засобів телекомунікацій і споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. У свою чергу, під технічними засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.

Таким чином,

витрати на комунікаційне обладнання комутатори, маршрутизатори, джерела безперебійного живлення та його підключення до телекомунікаційної мережі в податковому обліку відображаються як створення основних фондів групи 1 (передавальні пристрої) за умови їх використання в господарській діяльності платника податку.

Телефонна мережа

— це телекомунікаційна мережа, призначена переважно для надання послуг телефонного зв’язку. У свою чергу, телефонний зв’язок — це вид електрозв’язку для передавання голосових повідомлень у реальному масштабі часу з використанням номерного ресурсу телефонної мережі (п. 3 Загальних положень Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720).

Відповідно до Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затвердженого наказом Держстандарту України від 19.08.97 р. № 507, до коду 13202 віднесено «Станції та системи телефонні», які належать до класу 130200 «Будівлі та споруди ліній зв’язку і передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні та інші)» та, відповідно, до підгрупи 130000 «Передавальні пристрої».

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) установлено, що будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири й місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі відносяться до групи 1 основних фондів.

З огляду на викладене,

міні-АТС також відносяться до основних фондів групи 1.

Відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону до складу основних фондів четвертої групи включаються електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до Закону України від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та постанови Національного банку України від 27.08.2001 № 367 «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування»

банківський автомат самообслуговування (банкомат)програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу.

Таким чином,

банківські автомати самообслуговування (банкомати) слід обліковувати у четвертій групі основних фондів.

Що стосується вивіски на будівлі з назвою фінансової установи, то відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону основні фонди груп 1, 2 та 4 містять конкретний перелік видів основних фондів, а до групи 3 відносяться будь-які основні фонди, не включені до груп 1, 2 та 4.

Враховуючи те, що за своєю характеристикою основні фонди груп 1, 2 та 4 не включають

вивіски на будівлях з назвою підприємства, їх необхідно віднести до групи 3 основних фондів.

Заступник голови С. Чекашкін



коментар редакції

Як ДПАУ групує міні-АТС, банкомати, вивіски

У листі ДПАУ висловила свою позицію (аналогічні висновки вже «лунали» зі сторінок «Вісника податкової служби України», 2008, № 21) щодо групування у складі основних фондів таких об’єктів:

 

№ з/п

Вид (назва) об’єкта/витрат

Група ОФ

Квартальна норма амортизації

«стара»

«нова»

1

Міні-АТС

Група 1

1,25 %

2 %

2

Комунікаційне обладнання

(комутатори, маршрутизатори, джерела безперебійного живлення)

Група 1

1,25 %

2 %

3

Витрати на підключення

комунікаційного обладнання до телекомунікаційної мережі

Група 1

1,25 %

2 %

4

Банкомати

Група 4

15 %

 

5

Вивіски

на будівлі з назвою підприємства

Група 3

3,75 %

6 %

 

Якщо з останніми двома позиціями (банкомати і вивіски, вартість яких

перевищує 1000 грн.) ми повністю згодні з головним податковим відомством, то з приводу перших трьох (міні-АТС, комунікаційне обладнання та витрати на їх підключення до телекомунікаційної мережі) у нас інша думка.

ДПАУ вже давно будь-які локальні мережі (разом з комунікаційним обладнанням), чи то міні-АТС, чи мережа Інтернет «бачить» у групі 1 (див., наприклад, листи ДПАУ від 07.02.2001 р. № 543/6/22-3215 і від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83, журнал «Вісник податкової служби України», 2008, № 21).

Як основний аргумент ДПАУ пропонує посилання на старенький Класифікатор ДК 013-97, де зазначено, що передавальні пристрої, лінії зв’язку, станції та телефонні системи віднесено до групи 1. Однак тут ДПАУ трохи недоговорює, адже під передавальними пристроями та подібними до них класифікатор у групі 1 розуміє саме споруди з багатьма компонентами, а не кабелі всередині будівлі і тим більше локальне обладнання, яке безболісно можна перенести до іншої будівлі.

Тому ми переконані, що

власне обладнання (міні-АТС, комунікаційне обладнання) має відображатися у складі групи 4 ОФ. Мабуть, тут можна зробити виняток для джерел безперебійного живлення (ДБЖ), які підприємство вирішить обліковувати окремо, а не у складі одного об’єкта — телефонної станції. У цьому випадку безпечніше обліковувати ДБЖ у складі групи 2 ОФ, оскільки згідно з Класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 вони мають код 31.10.50 і включені до групи «Машини та апаратура електричні» (код 31).

Що ж стосується

витрат на підключення, то тут слід ураховувати прив’язку «створеного/прокладеного» до будівлі. Якщо прокладання кабелю та інші заходи щодо підключення невіддільні від будівлі, то тут потрібно визнати поліпшення групи 1 (наприклад, як це відбувається при первинній телефонізації приміщення: проведення абонентської лінії всередині приміщення, підключення до телефонної мережі та телефонного номера — докладніше див. статтю «Обліковуємо витрати на установлення телефона» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 56). Якщо ж витрати пов’язані виключно з телефонним обладнанням, що не є стаціонарним, то тут потрібно збільшувати групу 4.

Аналогічного висновку можна дійти з рішення ВАСУ від 01.02.2007 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 53, який у питанні віднесення до певної групи об’єкта — телефонної станції та супутніх витрат пропонує орієнтуватися на техдокументацію. Нагадаємо стисло ідею цього рішення: так, якщо відповідна техдокументація для підключення телефонного обладнання до телефонної мережі оператора вказує на те, що всі кабелі та роботи з проектування, прокладання кабелю та монтажу такого обладнання нерозривно пов’язані з цим обладнанням і не можуть бути відокремлені від нього, але можуть бути без пошкодження демонтовані разом з цим обладнанням для подальшої спільної автономної експлуатації, то понесені витрати збільшать балансову вартість тієї групи основних фондів, до якої належить умонтовуваний об’єкт (у нашому випадку — до групи 4).

Наталія Яновська

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно