Придбання та експлуатація
Податковий кредит приватного підприємця при купівлі автобуса
Фізична особа — підприємець, яка працює на загальній системі оподаткування (платник ПДВ) для здійснення підприємницької діяльності придбала автобус ГАЗ330273-1112. Чи можна суму ПДВ, сплачену у складі вартості придбаного автобуса, включити до складу податкового кредиту при заповненні декларації з ПДВ?
(м. Харків)
Підприємці — фізособи, які є платниками ПДВ, ведуть облік відповідно до
Закону про ПДВ. Особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих платниками ПДВ, Законом про ПДВ не передбачено. Тому на підприємців поширюються загальні правила обліку податкового кредиту з ПДВ.Отже, якщо при купівлі автобуса, необхідного для здійснення підприємницької діяльності, підприємець — платник ПДВ отримав від продавця податкову накладну, то суму ПДВ, сплачену у зв’язку з його придбанням, можна включити до податкового кредиту на підставі підпункту
7.4.1 Закону про ПДВ. До складу податкового кредиту «автомобільний» ПДВ можна включити в повній сумі одразу після придбання автомобіля, незалежно від того, коли він фактично почне використовуватися в підприємницькій діяльності.Проте ДПАУ наполягає на тому, що до податкового кредиту з ПДВ приватного підприємця можливе включення сум ПДВ лише за тими транспортними засобами (автобусами, вантажними автомобілями), які
зареєстровано тільки на суб’єкта господарювання, а не на приватну особу (за умови використання їх в оподатковуваних операціях) (див. лист ДПАУ від 10.09.2007 р. № 17899/7/16-1517-05 та лист ДПАУ від 13.08.2008 р. №16437/7/17-0717, яким направлено для обліку в практичній роботі лист Міністерства юстиції України від 04.08.2008 №7885-0-33-08). Тобто ДПАУ відмовляє підприємцям у праві на облік при оподаткуванні операцій із придбання транспортних засобів, мотивуючи це тим, що транспортний засіб належить не фізособі — підприємцеві, а просто фізособі — громадянину. Ми з такою думкою погодитися не можемо.Згідно з
п. 6 Правил № 1388 реєстрація транспортних засобів здійснюється тільки за фізичними та юридичними особами (власниками цих транспортних засобів). Тобто реєстрація автомобіля здійснюється на фізичну особу без зазначення у свідоцтві про реєстрацію статусу підприємця.Водночас відсутність таких позначок (розшифровок) зовсім не означає, що автомобіль не належить підприємцеві, адже автомобіль реєструється на підставі документів, які підтверджують правомірність придбання транспортного засобу (див.
абз. другий п. 8 Правил № 1388), в яких і буде зазначено, що покупцем є фізособа-підприємець.Крім того, так випливає зі
ст. 325 ЦКУ, в якій зазначено, що суб’єктом права приватної власності є фізичні особи. Причому ЦКУ має на увазі під фізичними особами як приватних осіб, так і підприємців. До цього додамо посилання на ст. 320 ЦК, де сказано, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом.З погляду оподаткування
несуттєво, що транспортний засіб зареєстровано на фізособу. Адже ця фізособа-власник має статус підприємця. Тому якщо придбання та використання транспортного засобу пов’язане з господарською діяльністю цієї фізособи — підприємця, він повинен мати право облікувати ці операції у своєму податковому обліку.Водночас слід зазначити, що стосовно купівлі підприємцем нерухомого майна
ДПАУ погоджується з включенням до податкового кредиту підприємця сум ПДВ за нерухомим майном, оформленим на нього як на звичайну фізичну особу (див. лист Державної податкової адміністрації України від 19.06.2008 р. № 12465/7/16-1517-26). Річ у тім, що право власності на нерухоме майно реєструється на фізичну особу, а не на фізичну особу — підприємця (на це також указував Мін’юст у листі від 11.01.2007 р. № 19-32/2).Відповідно немає підстав вважати відсутність у свідоцтві про реєстрацію позначки про статус підприємця достатньою підставою для відмови підприємцеві в податковому кредиті з ПДВ.
У
ст. 13 Декрету № 13-92 зазначено, що з доходів фізосіб-підприємців оподатковується різниця між валовим доходом і витратами, безпосередньо пов’язаними з отриманням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обороту) чи підлягають амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток. При цьому головне мати документальне підтвердження таких витрат (і бажано, щоб у них фізична особа фігурувала як підприємець).Згідно з
пп. 8.1.2 та 8.2.1 Закону про податок на прибуток амортизації підлягають основні фонди, під якими розуміються матеріальні цінності, призначені для використання в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 днів, і вартістю понад 1000 грн.Отже, підприємець має право, використовуючи придбаний автомобіль у підприємницькій діяльності, розраховувати щокварталу за ним амортизацію та на її суму зменшувати свій валовий дохід.
Однак ДПАУ проти нарахування амортизації підприємцем — фізособою. Так, у
листі від 13.01.2006 р. № 184/5/17-0410, спираючись на додаток 7 до Інструкції № 12, ДПАУ зазначає про можливість нарахування амортизації підприємцем виключно в разі ведення бухгалтерського обліку відповідно до порядку, передбаченого Мінфіном. А в листі від 03.03.2006 р. № 1205/0/17-0415 та в консультації, опублікованій у «Віснику податкової служби України», 2008, № 9, ДПАУ дійшла висновку, що підприємцям нараховувати амортизацію взагалі не можна. Свою думку ДПАУ мотивує так: законодавством, зокрема ст. 2 Закону про бухоблік, не передбачено ведення фізичними особами бухгалтерського обліку, а отже, відсутні підстави для нарахування амортизації.На наш погляд, така позиція ДПАУ неправомірна і явно суперечить чинному законодавству. Підприємець, використовуючи придбаний автомобіль у своїй діяльності, має право зменшувати свій валовий дохід на суму амортизації. На думку
Держпідприємництва (див. лист від 06.02.2007 р. № 851), підприємець має вести окремий обліковий реєстр, відображаючи в ньому дані про нараховану амортизацію основних фондів. Такий реєстр буде документальним доказом обґрунтованості та правильності нарахування амортизації. Докладніше див. статтю «Що потрібно знати про амортизацію приватному підприємцю» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 41.Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик
