Теми статей
Обрати теми

Придбання та експлуатація. Використовуємо автомобіль працівника в межах трудового законодавства — сплачуємо «брудний» збір

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Придбання та експлуатація

 

Використовуємо автомобіль працівника в межах трудового законодавства — сплачуємо «брудний» збір

 

Підприємство періодично для господарських потреб використовує автомобіль працівника в межах трудового законодавства на підставі ст. 125 КЗпп. Чи має підприємство сплачувати збір за забруднення навколишнього середовища та подавати звітність про його нарахування до відповідних органів?

(м. Охтирка)

 

Для відповіді на поставлене запитання спершу розглянемо характер відносин, що склалися між підприємством і працівником, а також їх наслідки в обліку підприємства. Для цього звернемося до

ст. 125 КЗпп. У ній зазначено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на отримання компенсації за їх знос (амортизацію). При цьому розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником чи уповноваженим ним органом за узгодженням з працівником.

Поняття «інструменти», про використання яких ідеться, у

КЗпП не визначається, чи може бути віднесено до їх числа автомобіль. З цього приводу існує дві думки. Деякі фахівці не визнають автомобіль інструментом і відповідно наполягають на неможливості звернення до механізму компенсації, передбаченого ст. 125 КЗпП, при використанні автомобіля працівника підприємством.

Однак, на думку держорганів, такий механізм реалізації відносин можливий при використанні автомобіля працівника в службових цілях і виплати за це працівникові компенсації. Про це свідчать

лист ГДПІУ від 01.12.95 р. № 10-214/10-5759, лист ДПАУ від 26.07.2006 р. № 8393/5/17-0716, лист ДПА в м. Києві від 09.11.2006 р. № 911/10/31-106, консультація у «Віснику податкової служби України», 2006, № 42, а також листи Держпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903 та від 03.07.2007 р. № 4773. Крім того, див. думку офіційних органів на с. 45 поточного номера.

Порядок оформлення відносин щодо виплати компенсації між працівником і роботодавцем

залишено на розсуд останнього за узгодженням з працівником. Згідно з роз’ясненнями ДПАУ і Держпідприємництва законність здійснення таких відносин має в першу чергу супроводжуватися такими підтверджуючими документами:

(1)

заявою працівника — її працівник пише на ім’я роботодавця з проханням використовувати свій автомобіль для потреб підприємства на умовах виплати компенсації.

(2)

дозвіл керівника на виплату компенсації — роботодавець дає дозвіл (у письмовій формі) на використання автомобіля виключно для потреб підприємства, виплату компенсації та її розмір;

(3)

договір між працівником і підприємством про використання автомобіля для потреб підприємства — такий договір можна не укладати, якщо умови про можливість і порядок використання автомобіля закріплено в колективному чи трудовому договорі;

(4)

розпорядження про призначення відповідального за використання автомобіля. Таке розпорядження виписується, якщо використовувати автомобіль буде не сам працівник, а інша особа. І хоча згідно з нормами ст. 125 КЗпП використовувати для потреб роботодавця свій автомобіль може тільки сам працівник, держоргани, як бачимо, не проти цього;

При визначенні розміру

суми компенсації за знос (амортизацію) автомобіля працівники держорганів рекомендують за основу брати норми амортизаційних відрахувань (щоправда, не уточнюючи, на які норми слід орієнтуватися — податкові чи бухгалтерські), а підтвердженням вартості автомобіля може бути акт експертної оцінки (листи ДПА в м. Києві від 09.11.2006 р. № 911/10/31-106 та Держпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903). Якщо у працівника є документи, які підтверджують вартість автомобіля (наприклад, чек, договір купівлі-продажу тощо), то вважаємо можливим обґрунтувати компенсацію за знос автомобіля, що використовується, цими документами.

Маючи в наявності перелічені вище документи, підприємство суму виплаченої працівникові компенсації за знос (амортизацію) його автомобіля може включити до

валових витрат на підставі п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток. При цьому на суму компенсації за знос (амортизацію) автомобіля не поширюється обмеження, передбачене п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток щодо включення до валових витрат тільки 50 % витрат на оперативну оренду легкового автомобіля.

І ще: зверніть увагу, на думку ДПА в м. Києві, використання автомобіля працівника без виплати йому компенсації за знос загрожує підприємству нарахуванням валових доходів як за

безоплатно отриману послугу .

При виплаті працівникові компенсації роботодавець має нарахувати, утримати та сплатити до бюджету

податок з доходів фізичних осіб (п.п. «г» п.п. 4.2.9 Закону № 889). У податковому розрахунку за формою № 1ДФ така виплата відображається з ознакою доходу «09». На суму компенсації не нараховують і не утримують внесків до соцфондів, оскільки вона не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.22 Інструкції № 5. Аналогічного висновку доходить ПФУ в листі від 19.07.2005 р. № 8665/04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 81.

Стосовно компенсації працівникові витрат, пов’язаних із використанням автомобіля (зокрема, нас цікавить ПММ), то

представники держорганів припускають можливість проведення компенсації витрат ПММ за Нормами № 43 (див. усе ті ж листи ДПА в м. Києві від 09.11.2006 р. № 911/10/31-106 та Держпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903), вважаємо, що законних підстав для виплати такої компенсації немає. У ст. 125 КЗпП зазначається тільки про компенсацію працівникові зносу (амортизації) автомобіля. Виплати компенсації додаткових витрат, наприклад на ПММ, ремонт та інших витрат, пов’язаних з використанням автомобіля, не передбачено. Найбільш правильним для підприємства буде оприбуткування необхідного ПММ на баланс для автомобіля працівника (наприклад, через підзвітну суму) і списати його за Нормами № 43 на підставі подорожніх листів (можливість їх виписування на автомобіль, що використовується на умовах компенсації, держоргани також припускають).

Розглянувши основні організаційні та облікові моменти відносин використання авто зі сплатою компенсації за знос перейдемо безпосередньо до поставленого запитання.

Згідно з

п. 2.1 Інструкції № 162 платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об’єднання, філії, відділення, що не мають статусу юридичної особи та розташовані на території іншої територіальної громади.

Об’єктом обчислення збору для пересувних джерел забруднення є

обсяги фактично використаних видів пального, у результаті спалювання яких утворюються забруднюючі речовини (абз. другий п. 3.1 Інструкції № 162).

Отже, об’єктом обчислення збору для транспортних засобів є обсяги фактично використаних видів ПММ. А

сплачується такий збір незалежно від того, є платник власником автомобіля (джерела забруднення) чи користується ним за договорами. На це звертають увагу і податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2007, № 30, с. 38 та 2008, № 31, с. 37).

Причому, на думку податківців,

відсутність первинних документів, що свідчать про використання пального не звільняє платника від сплати до бюджету сум збору за забруднення навколишнього середовища (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 17–18, с. 15).

Як ми з’ясували, компенсувати грошима витрати працівника на ПММ — не цілком законний варіант у межах діючих у цьому випадку відносин між підприємством і працівником. Заправляти автомобіль (оприбутковуючи ПММ на баланс, і списуючи в міру його витрати) має підприємство. Відповідно, і платити «брудний» збір із заправлених обсягів пального доведеться підприємству.

У зв’язку з цим підприємство, що використовує автомобіль працівника, має щокварталу подавати до податкового органу за місцем податкової реєстрації Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за формою, затвердженою

наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. № 111 і сплачувати нарахований збір.

Податковий розрахунок

подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. З урахуванням того, що підприємство використовує автомобіль періодично, потрібно звернути увагу на таке. Розрахунок збору надається наростаючим підсумком з початку року. Це призводить до необхідності подавати його до кінця звітного року, якщо в попередніх звітних кварталах збір нараховувався, а у звітному кварталі цього ж року об’єкт для нарахування екозбору був відсутній (підприємство не використовувало автомобіль і відповідно не купувало ПММ для його заправки). Водночас, якщо в підприємства з початку поточного року об’єкт для обчислення збору відсутній, то за такі звітні періоди поточного року звіт не подається до настання кварталу, в якому об’єкт для обчислення збору знову з’явиться. Такий же підхід розділяють і податківці (див. лист ДПАУ від 07.12.2007 р. № 15310/5/15-0516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 6).

Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку (тобто не пізніше 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу).

У податковому обліку

суму сплаченого збору підприємство має право віднести на валові витрати (у періоді фактичної його сплати) згідно з п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток. Докладніше про розрахунок суми збору та подання звітності за ним можна прочитати у статті «Збір за забруднення навколишнього природного середовища»// «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28.

Наталія Дзюба, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі