Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Тюнінг. Тюнінг у податковому обліку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 83
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Тюнінг

 

Тюнінг у податковому обліку

 

Чи можна облікувати в податковому обліку витрати на тюнінг автотранспортного засобу? Чи передбачено відповідальність за тюнінг авто?

(м. Нікополь)

 

Термін «тюнінг», який запозичено з англійської мови (tuning), у перекладі означає «налаштування». Коли йдеться про тюнінг автомобіля, то розуміють певні роботи з приведення (налаштування) внутрішніх та/або зовнішніх характеристик автомобіля у відповідність до побажань замовника, індивідуальних запитів та потреб його користувачів (водіїв і пасажирів). Такі роботи можуть бути пов’язані як зі зручністю в експлуатації, так і з підвищенням безпеки транспортного засобу.

Близьке до викладеного розуміння цього терміна відображено і в законодавстві. Так, відповідно до

п. «г» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України» від 18.03.2004 р. № 1624-IV тюнінг визначено як роботи, що поліпшують внутрішні або зовнішні показники автомобіля чи мотоцикла (моторолера).

В автосалонах пропонують найрізноманітніші види тюнінгу: тюнінг двигуна (движка), тюнінг корпусу, фар, додаткових приладів, тюнінг поршнів, салону. Кожен з названих видів тюнінгу можна віднести або до

внутрішнього, або до зовнішнього тюнінгу (що, власне, відображено і в наведеному в Законі визначенні).

Зовнішній тюнінг часто називають

естетичним, внутрішній — технічним.

У результаті естетичного тюнінгу змінюється зовнішній вигляд автомобіля та його інтер’єру. До цього виду тюнінгу відносять аерографію (художнє фарбування автомобіля), розміщення аплікацій, різноманітних ґраток, колісних дисків з незвичайним малюнком чи ковпаків, а також у частині внутрішніх робіт перешивання оббивки сидінь або встановлення нових, обшивання внутрішніх панелей дверей шкірою, металом чи деревом, зміну підсвічувань приладових панелей та їх колірної гамми. Крім того, до естетичного тюнінгу прийнято відносити також роботи з монтажу в автомобілі аудіо-, відеоапаратури та інших інформаційно-розважальних комплексів.

До числа робіт з технічного тюнінгу, який має за мету змінити технічні характеристики автомобіля, включають підвищення жорсткості кузова на крутіння шляхом установлення розпірок, заміну штатних амортизацій і пружин на деталі з іншими характеристиками, перепрограмування систем управління двигуном, заміну штатних систем впускання та випускання. Усі ці роботи направлено на налаштування ходової частини та силового агрегата, унаслідок чого поліпшується розгінна динаміка, стійкість і керованість автомобіля. Технічним тюнінгом також можна назвати заміну штатних бамперів, установлення порогів, спойлерів та антикрил. Ці деталі встановлюються з метою поліпшити аеродинаміку кузова, змінити розподіл сил, які діють на автомобіль і зумовлені потоком набігаючого повітря на високих швидкостях руху. Як зазначають фахівці, те, що перелічені елементи зовнішнього обвішування змінюють зовнішній вигляд автомобіля, є лише додатковим ефектом від їх установлення. Головна ж мета такого тюнінгу, зауважимо, — поліпшення аеродинамічних характеристик автомобіля. Крім цього, внутрішній тюнінг здатен забезпечити більшу маневреність, а також економію пального.

Нерідко тюнінг здійснюється і для систем безпеки, коли встановлюються більш досконалі точкові ремені та подушки безпеки.

Важливо і те, що

тюнінг може допомогти власникові автомобіля продовжити строк його експлуатації .

Однак який би

тюнінг не проводився, під визначення технічного обслуговування чи ремонту такі роботи потрапити не можуть, оскільки ні на підтримку, ні на відновлення стану транспортного засобу, що відповідає вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської документації, вони не направлені. Водночас із самого законодавчого визначення тюнінгу випливає, що його слід віднести до поліпшень автомобіля як об’єкта основних фондів. Це дає підставу для застосування п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток , відповідно до якого підприємство витрати на тюнінг автомобіля протягом звітного періоду може віднести до валових витрат у межах 10 % ліміту. Витрати, що перевищують 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду, збільшують балансову вартість групи 2.

Але тільки класифікації витрат на тюнінг недостатньо —

необхідно обґрунтувати зв’язок здійснених тюнінгових робіт з господарською діяльністю підприємства. Як це зробити, багато в чому залежатиме від того, який саме тюнінг було зроблено, і на що направлено діяльність підприємства. Підприємствам, які працюють у сфері послуг, з цим завданням упоратися легше. Наприклад, якщо транспорт задіяно в наданні послуг з перевезення пасажирів, будь-який зовнішній тюнінг можна виправдати тим, що він здійснювався з метою залучення клієнтів (таксі, оформлене у стилі раритетного автомобіля, дійсно може викликати інтерес у клієнтів; або оригінальне оформлення автомобіля може бути пов’язане з наданням послуг з перевезення на урочистих заходах чи ділових зустрічах).

Крім того, будь-яке підприємство може обґрунтувати здійснення окремих видів внутрішнього тюнінгу бажанням підвищити безпеку автомобіля (як наприклад, установлення досконаліших подушок безпеки чи міцнішого бампера), зробити його більш економічним в обслуговуванні, а також забезпечити тривалу роботу окремих деталей автомобіля (прикладом чого може бути встановлення ґраток на фарах).

Однак обґрунтувати таким чином абсолютно всі пропоновані сьогодні автосалонами види тюнінгу все ж таки навряд чи вдасться, про що бухгалтеру не можна забувати.

Замовляючи тюнінгові роботи, слід пам’ятати не тільки про специфіку їх податкового обліку, а і про вимоги до переобладнання транспортних засобів.

Відповідно до

ст. 32 Закону про дорожній рух переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу чи марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, які перебувають в експлуатації, шляхом установлення кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання та номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на цей транспортний засіб, має відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Крім того, установлена заборона проводити переобладнання, яке спричиняє зміну повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру тягаря, типу двигуна, його ваги та потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмівного чи рульового управління та трансмісії, без узгодження з виробниками транспортних засобів та їх складових або іншою спеціально уповноваженою на це Кабміном організацією.

Закон про дорожній рух

також вимагає, щоб переобладнання, яке призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, було відображено в його реєстраційних документах.

Прикладом порушення вимог про переобладнання, зокрема, можна вважати випадки, коли габарити за шириною та висотою перевищують нормативи, зазначені у

Правилах дорожнього руху (якщо на таке перевищення не отримано спеціального дозволу), здійснено заміну типу двигуна з бензинового на дизельний, змінено гальмівну систему, рульове управління та трансмісію, встановлено додаткові паливні баки без дозволу заводу-виробника чи ДержавтотрансНДІпроекту; змінено тип кузова автомобіля (фургона) чи проведено переобладнання автомобіля-фургона в автобус без перереєстрації в органах Державтоінспекції (див. п. 6 наказу МВС від 30.06.98 р. № 482 «Про заходи щодо поліпшення нагляду за дорожнім рухом і взаємовідносин міліції з власниками транспортних засобів»).

Сьогодні згідно зі

ст. 121 КпАП за управління транспортними засобами, переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів, передбачається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від одного до двох нмдг (тобто від 17 до 34 грн.).

Зазначимо, що відповідальність за порушення вимог до переобладнання транспортних засобів посилиться із набуттям чинності

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»*. Цим Законом, зокрема, передбачено внесення змін до КоАП, у результаті яких штрафи, установлені ст. 121 КпАП, збільшаться і становитимуть від двадцяти до двадцяти п’яти нмдг (тобто від 340 до 425 грн.).

* Після того, як Закон буде підписано Президентом України, він підлягає опублікуванню. Як зазначено в тексті самого Закону, він

набуде чинності через місяць з дня офіційного опублікування.

Із набуттям чинності зазначеним

Законом з’явиться також норма, згідно з якою, в разі експлуатації транспортного засобу, переобладнаного з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, працівник ДАІ може тимчасово вилучити талон про проходження державного техогляду (ст. 2653 КпАП). Сьогодні ж переобладнання транспортного засобу з порушенням вимог ст. 32 Закону про дорожній рух може спричинити вилучення номерних знаків (п.п. 12.12.8.1 Інструкції № 1111).

Олена Уварова, юрист

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно