Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Думка фахівців офіційних органів. Фінансовий лізинг і сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 83
В обраному У обране
Друк
Стаття

Фінансовий лізинг і сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

 

На законодавчому рівні відносини лізингу регулюються такими документами, як Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та Закон України «Про фінансовий лізинг».

Загальне поняття лізингу наведено в ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, а саме: лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Господарським кодексом України визначено такі

види лізингу: фінансовий і оперативний.

Оперативний лізинг (оренда)

— господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.

Основні фонди, що передаються в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Фінансовий лізинг (оренда)

— господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов’язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю.

Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до основних фондів орендаря.

При фінансовому лізингу основні фонди (до складу яких входять і транспортні засоби) включаються до складу основних фондів орендаря і виключаються зі складу активів орендодавця (списуються з балансу) і в подальшому переходять у власність орендаря.

Для орендаря такі транспортні засоби не є власними, але вони вважаються його активом і включаються до складу його балансу. Щодо орендодавця, то він є власником зазначених активів, але не обліковує їх на балансі.

Для відповіді на запитання: хто повинен сплачувати податок з власників транспортних засобів, що передано за договором фінансового лізингу — орендодавець чи орендар, — потрібно звернутися до ст. 12 Закону України «Про фінансовий лізинг», якою зазначено, що предмет лізингу підлягає реєстрації у випадках і в порядку, передбачених законом.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски. Державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів регулюється Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», (далі — Закон), яким установлено:

платниками цього податку є, зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, а об’єктом оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, визначені як об’єкти оподаткування у ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичною особою самостійно. Розрахунок суми податку складається на підставі звітних даних (балансу) про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається юридичною особою до податкових органів за місцем реєстрації транспортних засобів у порядку і строки, установлені Законом.

Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») і сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.

Отже, ураховуючи викладене,

у випадку передачі транспортного засобу за укладеним договором фінансового лізингу, платником податку з власників транспортних засобів є юридична особа, яка зареєструвала в органах ДАІ МВС України на своє ім’я такий транспортний засіб.

Ірина КРАВЕЦЬ,
головний державний податковий ревізор-інспектор Управління апеляцій ДПА в Харківській області

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно