Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо виконання господарськими об’єднаннями нормативу працевлаштування інвалідів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2008/№ 86
В обраному У обране
Друк
Лист від 01.10.2008 р. № 1/5-1003/06

Щодо виконання господарськими об’єднаннями нормативу працевлаштування інвалідів

 

Лист від 01.10.2008 р. № 1/5-1003/06

(витяг)

 

Фонд соціального захисту інвалідів (далі — Фонд) розглянув <...> листа щодо надання роз’яснення про створення господарського об’єднання <...> повідомляє.

Господарське об’єднання, утворене відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», разом із зведеним звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовленим з урахуванням даних об’єднання та підприємств, що увійшли до його складу (далі — підприємства), подає:

окремі звіти об’єднання та підприємств про зайнятість і працевлаштування інвалідів;

перелік підприємств;

копії договорів, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації інвалідів, яка входить до складу господарського об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), платіжних доручень за такими договорами, розрахунків витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації інвалідів та включення до цих витрат заробітної плати інвалідів, які працюють на зазначеному підприємстві.

Якщо до складу господарського об’єднання входить підприємство, яке

зареєстроване або повинно бути зареєстроване в іншому відділенні Фонду, відділення Фонду, якому господарське об’єднання подає звіт, інформує про це відповідне відділення Фонду.

Потрібно зазначити, що відповідно до частин 2, 3 статті 119 Господарського кодексу України

господарське об’єднання — об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.

<...>

Частина шоста статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зазначає, що до виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об’єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Таким чином, згідно з Порядком зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, підприємства, в тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, яким зараховується кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, можуть входити лише до складу одного господарського об’єднання.

Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів зараховується до нормативу

таких робочих місць за звітний період господарському об’єднанню та підприємствам, що входять до його складу, у разі, коли:

— кількість працюючих інвалідів на підприємстві громадської організації інвалідів за основним місцем роботи, що перевищує 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, є більша, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів на інших підприємствах, що входять до складу господарського об’єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;

— підприємства, що входять до складу господарського об’єднання, розмістили на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), що безпосередньо виготовляються зазначеним підприємством;

— сума річної заробітної плати інвалідів, яка не менша, ніж сума адміністративно-господарських санкцій, що повинна бути сплачена підприємством за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, входить у вартість замовлення, розміщеного на підприємстві громадської організації інвалідів.

Приклад:

на підприємстві, яке входить до структури Українського товариства глухих (далі — підприємство 1) і має швейне виробництво, за звітний рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 40 осіб (рядок 01); середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, яким встановлено інвалідність, за рік становила 32 особи (рядок 02), що складає 80 % від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу. 4-відсотковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів цим підприємства перевиконано.

Iнше підприємство, яке відноситься до хімічної галузі (далі —

підприємство 2) у попередньому році не виконало чотирьохвідсотковий норматив і сплатило адміністративно-господарські санкції. За звітний рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу цього підприємства становила 130 осіб (рядок 01); середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, яким встановлено інвалідність, за рік становила 3 особи (рядок 02); 4-відсотковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для цього підприємства становить: 130 х 0,04 = 5,2 (ос.), тобто показник рядка 03 дорівнює 5 особам; фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 1872,0 тис. грн. (рядок 04); середньорічна заробітна плата штатного працівника: 1872,0 х 1 000: 130 = 14400 грн. (рядок 05); сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог статті 19 Закону № 875-ХII (рядок 06) дорівнює (5 - 3) х 14400 = 28800 (грн.). Підприємство повинно після закінчення звітного року до 15 квітня самостійно перерахувати до дохідної частини державного бюджету 28800 грн.

Однак, враховуючи досвід минулого року та з метою виконання

підприємством 2 вимог вищезгаданої статті чинного законодавства, керівництво обох підприємств у лютому місяці звітного року вирішує створити громадське об’єднання. Підприємство 2 на підприємстві 1 розміщує замовлення на виготовлення робочого спеціального одягу у на загальну суму, яка не менше, ніж сума адміністративно-господарських санкцій. На виконання замовлення упродовж 10 місяців були задіяні 2 працівники підприємства 1 : Петренко працював 10 місяців, Федоренко — 9. Відпрацьований час зафіксовано у табелі виходу на роботу, тобто (1 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2): 12 =1,58 » 2 (особи), які зараховуються до виконання зазначеного нормативу підприємству 2.

Отже,

законодавством визначено умови при яких об’єднанню зараховується кількість робочих місць до нормативу для працевлаштування інвалідів як альтернатива сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Заступник директора А. Причина



коментар редакції

Об’єднання підприємств з метою дотримання нормативу працевлаштування інвалідів

Лист, що коментується, вартий уваги насамперед тим, що в ньому, мабуть, уперше роз’яснюється порядок застосування доволі нової (що діє з 01.01.2006 р.) норми ст. 19 Закону України від 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі — Закон), установленої частиною шостою зазначеної статті. Знаменно, що ця норма поповнила Закон одночасно з тими його нормами, які істотно посилили вимоги до суб’єктів Закону щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі — норматив).

По суті, «проблемним» підприємствам, характер діяльності яких (можливо, з об’єктивних причин) не дозволяє виконати зазначений норматив, так би мовити, звичайним шляхом — приймаючи на роботу інвалідів, запропоновано альтернативу:

замість того, щоб сплачувати певну суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу (тобто просто втрачати ці гроші, оскільки такі суми не можна включати до складу валових витрат), можна зареєструвати спеціальне об’єднання з підприємством громадської організації інвалідів і в межах такого об’єднання розмістити на зазначеному підприємстві замовлення на виробництво або придбання готових товарів (виконання робіт, надання послуг), причому, якщо характер отриманих у межах такого договору товарів (робіт, послуг) відповідає профілю діяльності «проблемного» підприємства-замовника, то, зрозуміло, воно матиме право включити їх вартість до складу валових витрат (адже у найгіршому разі можна просто перепродати замовлений товар, куплений у підприємства громадської організації інвалідів — виконавця).

Якщо стисло, то суть варіанта полягає в тому, що майбутня сума адміністративно-господарської санкції за очікуване невиконання «проблемним» підприємством свого нормативу фактично потрапить до кишені (у вигляді заробітної плати) інвалідів, які працюють на підприємстві громадської організації інвалідів, де представників такої категорії працівників більш ніж достатньо для перевиконання свого нормативу (назвемо таке підприємство «донором» залікових одиниць інвалідів). А як «компенсація» необхідна кількість залікових одиниць працюючих інвалідів підприємства-«донора» (фактично вони залишаються у штаті останнього), яких не вистачає «проблемному» підприємству,

іде в залік виконання нормативу замовником — «проблемним» підприємством. І при цьому — повторимо — відповідна сума не пропаде для такого «проблемного» підприємства (як пропадає будь-який інший штраф), а збільшить його валові витрати.

Усе це може нагадувати якийсь новомодний «аутстафінг», але справа тут не в назві, а в сутності питання, для вирішення якого «проблемному» підприємству слід усвідомити одне:

якщо за результатами календарного року, що вже закінчився, норматив не виконано і за це йому загрожує сплата адміністративно-господарської санкції, то вдаватися до альтернативи Закону, що обговорюється, пізно (заплатити за недотримання нормативу, що вже відбулося, усе одно доведеться). А от якщо «проблемне» підприємство усвідомлює, що в майбутньому (поточному) календарному році (зрозуміло, що напевно це стане ясно лише після закінчення року) норматив виконано не буде (важливо при цьому знати, на скільки саме одиниць «не буде»), якщо тим більше воно усвідомлює, що подібна ситуація може повторитися і в подальшому, то таке підприємство відразу (тобто не чекаючи закінчення року) може зайнятися пошуком підприємства-«донора», що має надлишок працівників-інвалідів, щоб у межах створеного з ним об’єднання останнє неначебто «поділилося» з «проблемним» підприємством заліковою чисельністю працевлаштованих інвалідів (зрозуміло, без будь-якого кадрового переоформлення). На такий «трансферт» може бути, у принципі, виставлено ту частину загальної середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів підприємства-«донора» (громадської організації інвалідів), що перевищує 50 відсотків усієї середньооблікової кількості штатних працівників підприємства-«донора» (включаючи не інвалідів). Якщо «проблемному» підприємству для виконання свого нормативу стільки не потрібно, то можна залучити (до об’єднання) ще одне або декілька «проблемних» підприємств — у межах такої кількості залікових одиниць, яку протягом календарного року здатне забезпечити підприємство-«донор», — та зареєструвати з таким «донорським» підприємством господарське об’єднання (важливо, що одне підприємство-«донор» має право з метою, що обговорюється, брати участь не більше ніж в одному такому спеціальному об’єднанні). Залежно від «підписаної» собі в залік кількості інвалідів «проблемне» підприємство розраховує суму адміністративно-господарської санкції, яку йому довелося б сплатити, не будь йому зараховані (умовно) як працевлаштовані ним самим такі інваліди, і укладає як замовник з підприємством-«донором» договір, у межах якого останнє як виконавець протягом року отримає від «проблемного» підприємства оплату в такій загальній сумі, що частина цієї суми, яка належить (слід розуміти — згідно з калькуляцією виконавця) виплаті у вигляді заробітної плати інвалідам — працівникам виконавця, буде не менше зазначеної розрахованої кожним «проблемним» підприємством — учасником об’єднання суми адміністративно-господарської санкції.

Щодо листа, котрий коментується, то, крім наведеного в ньому прикладу, в ньому лише цитуються три документи: 1) ГКУ (глава 12 «Об’єднання підприємств») — оскільки відповідні норми мають загальний характер, а вибіркове їх цитування в листі дуже неповноцінне, ми вирішили знехтувати цією частиною листа і радимо звернутися безпосередньо до ГКУ; 2) Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70 (далі — Порядок подання); 3) Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів, затверджений тією ж постановою (далі — Порядок зарахування).

Зауважимо, що форму «переліку підприємств», про який згадується в Порядку подання, затверджено разом із власне формою № 10-ПІ (як додаток до Інструкції із заповнення цієї форми № 10-ПІ).

На завершення акцентуємо увагу: на нашу думку, принаймні в одному моменті прикладу, автори листа вельми довільно і помилково трактують норми Порядку зарахування: з однієї тільки згадки слова «замовлення» (у контексті норми) ніяк не випливає обов’язковість саме позаказного методу калькулювання собівартості виконавцем. Так, кількість інвалідів, зарахованих способом, що обговорюється, у виконання нормативу замовником, фактично визначається розрахунковою сумою його санкції, а та, у свою чергу, — передбачуваною кількістю незайнятих інвалідами (у замовника) робочих місць, але звідси абсолютно

не випливає, що обумовлену частину загальної вартості такого замовлення, що підлягає виплаті як заробітна плата працівникам-інвалідам виконавця, має бути виплачено саме певним працівникам-інвалідам виконавця, та ще й безпосередньо задіяним у виконанні саме цього замовлення, та ще й протягом усього року. Це не так. Порядок зарахування цього не вимагає. Абсурдність цієї, по суті, обмежувальної вимоги, вигаданої авторами листа, очевидна, бо вона будується на грубій розхожій методологічній помилці: уся ця сфера законодавства (і Порядок зарахування також) оперує не конкретними живими людьми, а статистичними (середньообліковими) заліковими одиницями.

Якщо звернутися до умов наведеного в листі прикладу, то підприємство-«донор» («підприємство 1») має право

в межах спеціального об’єднання «передати» в залік «проблемних» підприємств, що увійшли до такого спеціального об’єднання, 12 залікових одиниць (32 - 40 х 50 : 100). «Проблемному» підприємству («підприємство 2») потрібно 2 залікові одиниці, тому до об’єднання можна запросити ще й інші «проблемні» підприємства, які так само потребують залікових одиниць (аж до 10). При цьому кожне з «проблемних» підприємств-замовників, що увійшли до об’єднання, розрахує виходячи зі своєї очікуваної суми санкції (середньої заробітної плати) за певний календарний рік відповідну суму, що підлягає як платіж за договором (теж на певний календарний рік) сплаті підприємству-«донору» — виконавцю, і при цьому абсолютно не важливо, чи сплачуватиметься така сума поступово протягом відповідного року або її буде сплачено одноразово і, звісно ж, ніхто не повинен виконувати абсурдні розрахунки відносно персонально працівників-інвалідів («Петренка» та «Федоренка»), бо нікому достовірно не відомо, хто саме з таких працівників потрапив до 12 «донорських» залікових одиниць, а хто — до заліку рідного підприємства-«донора»! Головне, щоб відповідні суми за рік було на підприємстві-«донорі» виплачено у вигляді заробітної плати саме працівникам-інвалідам (мабуть, усім, а не деяким!), причому не важливо — виплачено їх відразу або поступово протягом року.

Тобто з роз’ясненням Фонду в цій його частині ми не згодні, тому що воно виходить за межі досить конкретних норм законодавства...

Олександр Голенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно