При поверненні передоплати продавець може зменшити податкові зобов’язання
Лист Державної податкової адміністрації України від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05
ДПАУ розглянула лист щодо надання роз’яснення стосовно можливості проведення коригування податкових зобов’язань з ПДВ у разі повернення покупцю попередньої оплати за товари у зв’язку з розірванням контракту і повідомляє.
Відповідно до п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів (робіт), місце надання яких знаходиться на митній території України.
Поставка товарів — це, зокрема, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).
Відповідно до визначень, наданих Законом щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань, на дату надходження авансового платежу у продавця повинні були виникати податкові зобов’язання з ПДВ.
Згідно із ст. 665 ЦКУ у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що фактичної поставки товару не відбулося, на дату повернення продавцем коштів, раніше отриманих від покупця як попередня оплата за товар, продавець може зменшити нараховану по цій операції суму податкових зобов’язань з ПДВ за умови, якщо покупець одночасно зменшить відповідну суму податкового кредиту.
При цьому до декларації звітного періоду, в якому проводиться коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, як продавець, так і покупець продукції, по якій проводяться зміни в податковому обліку, повинні в письмовій та довільній формі додати пояснення причин таких змін.
Одночасно з цим слід зазначити, що, як зазначено у листі, у 2002 році згідно з угодою купівлі-продажу підприємством була отримана попередня оплата, і по зазначеній події були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість. У 2006 році угоду розірвано, поставка товару не відбулася і продавець повернув попередню оплату.
Враховуючи загальну позовну давність, встановлену статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки, а також положення пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зазначеній в листі ситуації, платник податку на додану вартість не може відкоригувати визначені у 2002 році податкові зобов’язання.
Заступник голови Л. Боєнко
