Повернення товарів і передоплати через РРО
Повернення товару або передоплати є досить поширеною операцією, з якою стикаються суб’єкти господарювання особливо в роздрібній торгівлі. Про порядок документального оформлення таких операцій, реєстрації їх через РРО, і поговоримо в цій статті.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Повернення товарів
Право покупця на повернення раніше придбаних товарів установлено
Законом № 1023.Видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу) або оформлення при цьому розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця з позиції
Закону про РРО (ст. 2) є розрахунковою операцією. У зв’язку з цим особи, які здійснюють відповідні розрахункові операції (зокрема, видачу готівкових коштів за повернений товар) зобов’язані дотримуватися вимог, передбачених ст. 3 Закону про РРО, а саме:— проводити такі операції через РРО з
роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (або з використанням розрахункових книжок у випадках, передбачених цим Законом);— видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї,
розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.У випадку невиконання підприємством зазначених вимог накладається штраф у 5-кратному розмірі суми операції (
п. 1 ст. 17 Закону про РРО).Далі поговоримо про документальне оформлення операцій з повернення готівкових коштів та порядок реєстрації таких операцій через РРО.
Документальне оформлення
Відповідно до
п. 4.8 Порядку застосування РРО, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа підприємства або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки (як правило, продавець-касир), повинна скласти Акт про видачу грошових коштів. У ньому необхідно зазначити:— дані документа, що засвідчує особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
— відомості про товар (послугу);
— суму виданих коштів;
— номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує придбання товару (отримання послуги).
Акт про видачу грошових коштів може бути складено так.
Акт про видачу грошових коштів Ми, що нижче підписалися, продавець-касир супермаркету «Клас» ТОВ «Віал-Маркет» Ніколаєнко М. І., з одного боку, і покупець Коваленко І. Ю. (паспорт серія МК № 221456, виданий Київським МВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 03.12.97 р.), з іншого боку, склали цей Акт про те, що покупцем повернено товар — праска Rowenta DZ 5030 вартістю 400 грн. (чотириста грн. 00 коп.) — у зв’язку з несправністю. Розрахунковий документ, що підтверджує придбання — касовий чек № 6543 від 25.08.2008 р., час видачі 16 годин 10 хвилин. Повернення грошових коштів у сумі 400 грн. 00 коп. (чотириста грн. 00 коп.) здійснено з грошової скриньки РРО.
|
Акт передається до бухгалтерії підприємства і зберігається протягом 3 років. За відсутності бухгалтерії акти підклеюються на останній сторінці КОРО.
Відповідно, якщо видача готівкових коштів за повернений товар не перевищує 100 грн., то суб’єкту господарювання немає необхідності оформляти такий документ.
Реєстрація через РРО
Видача готівкових коштів при поверненні товару здійснюється шляхом:
1. Реєстрації через РРО
від’ємної суми (п. 4.7 Порядку застосування РРО). Цей варіант використовується, якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. При цьому на суму виданих коштів роздруковують фіскальний чек видачі коштів (витратний чек). Основні вимоги, що висуваються до видаткового чека, наведено в п. 4 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, їх має бути враховано при програмуванні РРО.У цьому випадку у видатковому чеку, надрукованому через РРО, який забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті додатних та від’ємних сум, перед сумою виданих грошових коштів може друкуватися знак «-» (мінус).
2. Реєстрації видачі коштів за допомогою операції «
службова видача». Цей варіант використовується, якщо РРО не забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків.При цьому в будь-якому випадку забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Відображення в КОРО
Наприкінці робочого дня касир заповнює 2 розділ КОРО на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту).
При заповненні КОРО необхідно врахувати таке:
— у
графі 4 відображаються суми, які проведено через РРО за допомогою операції «службова видача». Причому в цій графі показують суму виручки, фактично вилучену зі скриньки РРО в кінці робочого дня;— у
графі 5 відображається вся сума виручки за день, а не сума готівки, яка фактично знаходиться у скриньці РРО на кінець дня. Причому сума коштів, отриманих за день, не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцю за повернений товар;— у
графі 6 зазначається сума операцій, що обкладаються ПДВ за повною ставкою (20 %). Отже, різниця між сумами у графах 5 і 6 становитиме обсяг поставки товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування та оподатковуваних за нульовою ставкою. Якщо здійснювалися тільки операції з продажу оподатковуваних товарів (робіт, послуг) за ставкою 20 %, то суми у графах 5 і 6 збігатимуться;— у
графі 7 зазначають суми ПДВ;— у
графі 8 зазначають суми готівки, видані покупцю при поверненні товару.За бажанням у графах 5 — 8 розділу 2 КОРО можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Таку можливість передбачено
п. 7.7 Порядку ведення КОРО.У Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 ця сума відображається у графі 7 «Сума, видана при поверненні товару».
Таким чином, оформлення повернення товару покупцем відбувається в такій послідовності:
1) покупець повертає товар і пред’являє касовий чек на його придбання;
2) касир здійснює повернення грошових коштів за повернений товар зі скриньки РРО шляхом реєстрації від’ємної суми або за допомогою операції «службова видача»;
3) якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн., то оформляється акт про видачу коштів в одному примірнику;
4) наприкінці робочого дня (зміни) кошти, видані при поверненні товару, касир відображає у графі 8 КОРО.
Розглянемо на прикладі порядок заповнення КОРО.
На початок робочого дня розмінну монету в сумі 500 грн. унесено до РРО шляхом проведення операції «службове внесення». Загальна сума виручки, отримана за день, склала 15300 грн. Протягом дня покупцям було видано грошові кошти за повернені товари в сумі 840 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 140 грн.) шляхом проведення операції «службова видача». Наприкінці робочого дня вся готівкова виручка за винятком розмінної монети (500 грн.) була вилучена з скринька РРО і здана в касу підприємства.
Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків
| Дата | Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки) | Сума готівки | Сума розрахунків | Сума ПДВ | Видано при поверненні товару | ||
| службове внесення | службова видача | загальна | за ставкою ПДВ 20 % | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| ... |
|
|
|
|
|
|
|
| 28.08.2008 | 1234 | 500 | 15300 | 15300 | 15300 | 2550 | 840 |
| ... |
|
|
|
|
|
|
|
Повернення товару, оплаченого через касу банку
Поширеною є ситуація, коли покупець повертає товар, оплату за який було перераховано на поточний рахунок підприємства через касу банку.
У цьому випадку видачу готівкових коштів за повернений товар необхідно провести через РРО. Виняток стосується тільки суб’єктів господарювання, яких звільнено від застосування РРО і РК відповідно до
ст. 9 Закону про РРО. Такі особи можуть повернути грошові кошти покупцю зі своєї каси шляхом оформлення видаткового касового ордера.Решта господарюючих суб’єктів видачу готівкових коштів за повернений товар
повинні проводити через РРО.Причому в цьому випадку необхідність застосування або незастосування РРО не залежить від того, чи використовувався РРО при отриманні грошових коштів від покупця, а також від причин, за якими товар повертається суб’єкту господарювання. Головним чинником, з позиції
Закону про РРО, є факт здійснення розрахункової операції з повернення товару.Такий факт має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, тобто підприємство-продавець зобов’язане видати особі, яка повертає товар, розрахунковий
документ установленої форми на повну суму проведеної операції (див. п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Таким документом є фіскальний касовий чек видачі коштів.Якщо РРО підприємства не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то реєстрацію видачі коштів можна провести
за допомогою операції «Службова видача» (див. п. 4.7 Порядку застосування РРО).Недотримання зазначеного правила загрожує підприємству штрафом у 5-кратному розмірі виданих без РРО сум (
п. 1 ст. 17 Закону про РРО).Якщо все-таки виникає необхідність повернути гроші покупцю за відсутності в підприємства РРО, краще використовувати безпечний варіант: здійснити повернення коштів з рахунка підприємства на рахунок покупця.
Крім того, бувають випадки, коли покупець має намір повернути придбаний товар і наполягає на поверненні йому коштів, однак у цей момент у скриньці РРО недостатньо готівки для повернення покупцю. Як діяти в цій ситуації ми писали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 33, с. 23.
Повернення передоплати
Досить поширеною є ситуація, коли покупець уніс передоплату за товар, а потім, не отримавши ще товар від продавця, вирішив його повернути.
Наприклад, фізична особа — громадянин вирішив придбати в автомобільному салоні автомобіль. Згідно з договором сума передоплати (авансу) складає 1 % від вартості автомобіля, що враховується при остаточному розрахунку за придбаний автомобіль. Якщо з будь-якої причини договір між автосалоном та фізичною особою — покупцем розривається, то останньому повертається сума передоплати.
Розглянемо, як такі операції повинні реєструватися через РРО.
Отримання передоплати (авансу) від покупця проводиться через РРО з використанням режиму
попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).Повернення передоплати покупцю за товар, який фактично перебуває у продавця,
не відповідає визначенню розрахункової операції, наведеному в ст. 2 Закону про РРО, адже для того, щоб така операція вважалася розрахунковою, повинен мати місце факт видачі готівкових коштів за повернений покупцем товар.Що маємо в нашому випадку? Продавець повертає покупцю грошові кошти в розмірі внесеної передоплати (авансу). У свою чергу покупець, одержуючи грошові кошти від продавця, нічого при цьому
не повертає продавцю. Це пов’язане з тим, що такий товар покупець ще не отримав.Таким чином, у цій ситуації на момент повернення грошових коштів (передоплати) покупцю, останній не надає натомість продавцю жодного товару, оскільки такий товар ще не було йому передано в розпорядження.
По суті, у цьому випадку має місце виключно повернення грошових коштів покупцю за відсутності факту передачі товару. Отже, таку операцію абсолютно неправильно визнавати розрахунковою операцією.
У зв’язку з цим операція з видачі готівки покупцю (повернення раніше внесеної передоплати) оформлятиметься шляхом виписування
видаткового касового ордера.Разом з тим податкові органи на місцях у таких ситуаціях стверджують категорично: слід застосовувати РРО, оскільки повернення грошових коштів (передоплати) покупцю є саме розрахунковою операцією. І відповідно до суб’єктів господарювання, які проводили такі операції з порушенням норм
Закону про РРО, застосовують штрафні санкції в 5-кратному розмірі суми операції згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО.Безперечно, позиція податкових органів із цього питання не витримує жодної критики. Адже є очевидним, що необхідність проведення повернення грошових коштів через РРО виникає тільки в разі, якщо така операція відповідає визначенню розрахункової операції.
Заміна неякісного товару
Особливої уваги варта ситуація, коли покупець повертає неякісний товар з істотними недоліками.
Згідно зі
ст. 8 Закону 1023 споживач у разі придбання товару неналежної якості з істотними недоліками або якщо встановлено, що товар фальсифікований, може вимагати:1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
При заміні неякісно товару можливий обмін на:
— товар
аналогічної марки (моделі);— такий же товар
іншої марки (моделі).При заміні товару неналежної якості на такий же товар
аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася (незалежно від того, збільшилася ціна або зменшилася), перерахунок вартості не провадиться. Отже, якщо за період з моменту придбання неякісного товару до моменту його повернення ціна на такий товар змінилася, то різниця не підлягає доплаті покупцем (якщо ціна підвищилася) чи компенсації продавцем (якщо ціна знизилася). Така заміна товарів жодним чином не зачіпає готівкові розрахунки між покупцем та продавцем, отже, через РРО її проводити не потрібно.У разі заміни неякісного товару на такий же товар
іншої марки (моделі, артикула, модифікації) розраховується різниця в цінах на ці товари, яка підлягає або доплаті покупцем (у разі заміни на більш дорогий), або виплаті продавцем (при заміні на дешевший товар).При цьому вартість неякісного товару визначається виходячи з його
вартості на момент пред’явлення вимоги, якщо ціна збільшилася. Якщо ціна на цей товар знизилася, то перерахунок провадиться виходячи з вартості на момент придбання товарів.Приклад.
Покупець придбав товар за ціною 450 грн. У зв’язку з виявленими недоліками покупець має намір обміняти неякісний товар. На момент обміну вартість товару, що повертається, не змінилась. Покупець має намір обміняти свій товар на такий же товар, але іншої марки, вартість якого — 480 грн.
У зв’язку з тим, що вартість товару, на який обмінюється неякісний товар, перевищує вартість останнього, покупцю доведеться доплатити різницю між ціною заміненого неякісного товару та ціною нового якісного товару. У нашому випадку покупцю доведеться доплатити 30 грн. (480 грн. - 450 грн. = 30 грн.)
Далі розглянемо, як операції із заміни товару у зв’язку з перерахунком ціни провести через РРО.
Перший варіант
Через РРО реєструється тільки різниця між ціною заміненого неякісного товару та ціною нового якісного товару, тобто тільки 30 грн.
Оскільки в пам’яті РРО запрограмовано код товару, що замінюється, за ціною 450 грн. і код нового якісного товару за ціною 480 грн., а для різниці в ціні окремого коду не передбачено, то для реєстрації такої суми через РРО можна діяти так.
Для цього на клавіатурі РРО набирається відповідний код, за яким запрограмовано новий якісний товар, вартість якого становить 480 грн., та зазначається дробове число неподільного товару.
Причому дробове число необхідно розрахувати так, щоб у результаті в чеку РРО вартість проданого товару склала 30 грн. У нашому випадку зазначається дробове число — 0,0625 (30 грн. : : 480 грн.)
Недолік цього способу полягає в тому, що буде перекручено облік кількості реалізованого товару.
Другий варіант
Операцію із заміни товару проводити через РРО шляхом оформлення видачі грошових коштів за повернений товар та продажу іншого товару. Причому як перша, так і друга операції реєструються через РРО у звичайному порядку.
Урешті-решт, покупцю фактично доведеться доплатити тільки різницю між ціною неякісного товару, що повертається, і новим товаром. У нашому випадку — 30 грн.
Перевагою цього варіанта є те, що, по-перше, облік кількості реалізованого товару не буде перекручено, і, по-друге, у покупця буде в наявності чек РРО на новий якісний товар.
