Щодо узгодження податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом
Лист Державної податкової адміністрації України від 11.08.2008 р. № 16219/7/24-0617
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо застосування п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181) і повідомляє.
Порядок узгодження сум податкових зобов’язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено статтею 5 Закону № 2181.
Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 2181 зазначено момент узгодження податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, яке
вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення.Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» — «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків
зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (за процедурами адміністративного та судового оскарження).Абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181, визначено, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Порядок обліку сум податкових зобов’язань, стосовно яких розпочато процедуру судового оскарження, визначено Тимчасовим порядком відображення в обліку сум податкових зобов’язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження (лист ДПА України від 26.03.2003 № 4839/7/19-3117).
З урахуванням строків давності, у відповідності із абзацом першим підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Разом з тим, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 (протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження), визначається сумою податкового боргу платника податків.
При оскарженні
платником податків до суду суми податкового боргу (узгодженого податкового зобов’язання, несплаченого після спливу десяти календарних днів отримання податкового повідомлення — рішення) такий борг не може вважатись неузгодженим податковим зобов’язанням.У випадку несплати платником податків в установлені Законом № 2181, строки узгодженого податкового зобов’язання, останнє набуває статусу податкового боргу, відносно якого застосовуються заходи з погашення передбачені статтями 6 та 10 даного Закону.
Заступник голови О. Матвєєв
коментар редакції
За фактом оскарження в суді податкового боргу він не стає неузгодженим
Судячи з усього, питання, що порушується в цьому листі, пов’язане з трактуванням останнього абзацу п.п. 5.2.4 Закону № 2181. Як відомо, у ньому зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу
податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.Не виключено, що хтось розтлумачив цю норму дуже вільно: мовляв, навіть якщо платник податків пропустив строки оскарження суми податкового зобов’язання (тобто воно стало податковим боргом), то при зверненні до суду воно перестає бути узгодженим, а отже, податківці не мають права застосовувати заходи щодо стягнення цієї суми. Дійсно, якщо читати цю норму окремо від усього Закону № 2181, то створюється саме таке враження.
Насправді це не так. Якщо податкове зобов’язання, нараховане податковим органом, не було своєчасно оскаржене (на це відводиться 10 днів), то воно стає узгодженим і в разі його несплати у зазначений строк стає податковим боргом. «Розузгодити» податковий борг
неможливо. У цій нормі йдеться про податкове зобов’язання, а не про податковий борг. Інша справа, що разом з позовною заявою до суду можна подати прохання (клопотання) про припинення дії рішення податкового органу, що оскаржується.Закон № 2181 передбачає можливість звернутися до суду протягом
строку давності. Існує розхожа думка, що в цьому випадку слід звертатися до ст. 15 Закону № 2181, якою встановлено строк давності в 1095 днів. Насправді цей строк не має жодного відношення до строку звернення до суду. Головним у цьому питанні буде Кодекс адміністративного судочинства України (див. лист Мін’юсту від 06.06.2008 р. № 239-0-2-08-20 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58). Стаття 99 цього документа встановлює інші строки: «для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів».Дмитро Костюк
