Теми статей
Обрати теми

Про затвердження Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками

Редакція ПБО
Наказ від 05.08.2008 р. № 974

Міністерства та відомства України

 

Про затвердження Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками

 

Наказ від 5 серпня 2008 року № 974

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2008 р. за № 794/15485

(витяг)

 

З метою нормативного врегулювання питання перевірки технічного стану колісних транспортних засобів автомобільними перевізниками відповідно до статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт»

НАКАЗУЮ:

1.

Затвердити Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, що додається.

<...>

Міністр Й. Вінський

 

 

Затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 5 серпня 2008 р. № 974

Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2008 р. за № 794/15485

 

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою систематичної перевірки автомобільними перевізниками колісних транспортних засобів (далі — КТЗ), які допущено до руху дорогами.

1.2. Терміни та визначення, що застосовано в цьому Порядку, мають таке значення:

автомобільний перевізник

(далі — перевізник) — фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

допуск до руху дорогами

(далі — допуск до руху) — оформлена документами державної чи відомчої реєстрації (перереєстрації) процедура надання власнику КТЗ реєстраційного номера, а також періодичного технічного огляду КТЗ, що на визначений період часу засвідчують відповідність його конструкції й технічного стану установленим законодавством вимогам екологічної безпеки та безпеки руху дорогами і/чи руху в інших умовах технічної експлуатації відповідно до призначення КТЗ;

експлуатаційна документація

— комплект експлуатаційних документів виробника, достатній для вивчення особливостей конструкції і правил експлуатування КТЗ;

інформаційне забезпечення від виробника КТЗ

(далі — ІЗВ) — інформація, необхідна для ідентифікації КТЗ, його складників та систем, визначення вимог щодо безпеки, технічного стану, обслуговування і ремонту КТЗ;

колісний транспортний засіб (КТЗ)

— транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і привода під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі;

перевірка конструкції КТЗ

— перевірка відповідності складу конструкції КТЗ вимогам, що діяли на дату реєстрації;

перевірка технічного стану КТЗ

— перевірка технічного стану автомобільним перевізником (власником, орендарем) у період між державними технічними оглядами цього КТЗ;

перевірка технічного стану КТЗ систематична (систематична перевірка)

— планова перевірка технічного стану як складова системи технічного обслуговування і ремонту КТЗ, яку здійснюють згідно з цим Порядком;

система технічного обслуговування і ремонту

(далі — СТОІР) — сукупність ресурсів, засобів технічного обслуговування і ремонту, нормативних документів та оформлених технологічних процесів виконавця технічного обслуговування і ремонту КТЗ;

технічний стан колісного транспортного засобу

(далі — технічний стан) — відповідність КТЗ складу його конструкції на дату реєстрації та сукупність фактичних експлуатаційних характеристик КТЗ на дату перевірки.

1.3. Перевізник перевіряє технічний стан КТЗ з метою недопущення до руху неукомплектованих, з незадовільним технічним станом КТЗ.

1.4. Перевізник систематично перевіряє технічний стан КТЗ згідно з вимогами законодавства.

1.5. Перевізник складає графік перевірки технічного стану КТЗ згідно з вимогами розділу VI цього Порядку.

1.6. У разі виявлення невідповідного технічного стану КТЗ не допускаються до руху.

 

II. Види й обсяги перевірки технічного стану КТЗ

2.1. Перевізник стосовно КТЗ, які допускають до руху, забезпечує виконання таких видів перевірок:

що

змінна перевірка КТЗ усіх категорій;

щоквартальна

перевірка пасажирських КТЗ;

щопіврічна

перевірка вантажних КТЗ.

2.2.

Щозміни в усіх КТЗ перевіряють:

відповідність функціювання складників і систем згідно з вимогами розділу 31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі — Правила дорожнього руху);

технічний стан КТЗ згідно з його експлуатаційною документацією.

Відсутність експлуатаційної документації не звільняє перевізника від виконання перевірки технічного стану КТЗ.

2.3.

Щокварталу пасажирські, а кожних півроку вантажні КТЗ перевіряють на укомплектованість складниками, системами згідно з Переліком складників, систем КТЗ, які перевіряють перевізники, наведеним у додатку 1 до цього Порядку, а також щодо внесення в конструкцію і комплектність КТЗ самовільних змін, розміщення сторонніх предметів, що обмежують огляд з робочого місця водія.

III. Методи перевірки

3.1. Щозміни оглядом і випробуваннями КТЗ відповідно до цього розділу перевіряють згідно з вимогами експлуатаційної документації виробника. Перевірку виконує водій на початку робочої зміни, а у тривалих рейсах без повернення на місце базування — один раз на добу чи в разі змінення водіїв на маршруті.

Технічний стан водій перевіряє, зокрема, органами відчуття, засобами сигналізації (індикації), умонтованими у КТЗ.

3.2.

Перевірка гальмових систем

3.2.1. У КТЗ з гідравлічним (гідропневматичним) приводом гальмових механізмів перевіряють відповідність рівня гальмової рідини в резервуарах гальмових циліндрів, гідропневмопідсилювачів приводів, а також виявляють можливе підтікання гальмової рідини.

Гальмова система КТЗ з пневматичним приводом повинна функціювати без відчутного (на слух) витоку повітря як у разі повністю натисненої педалі привода гальмових механізмів, так і у вільному її положенні.

3.2.2. Педаль робочої гальмової системи повинна мати протиковзке покриття або інше протиковзке виконання. У разі натискання на педаль не повинно бути її бокового зміщення. Педаль повинна вільно повертатись у вихідне положення. Протягом усього ходу педаль привода гальмових механізмів повинна чинити пружний опір, не мати «провалів» і затримки в русі.

Пристрій фіксації органу управління стоянковою гальмовою системою повинен бути у робочому стані.

3.2.3. Після вмикання електромережі перевіряють справність сигналізації бортових засобів контролю гальмових систем, сигналізації про граничний знос гальмових накладок, сигналізації антиблокувальної (далі — АБС), протибуксувальної та інших активних систем убезпечення КТЗ і руху, якими передбачено контролювати справність сигналізації. Після пуску двигуна перевіряють справність манометрів пневматичного і пневмогідравлічного гальмових приводів.

Улаштовані системи сигналізації повинні сигналізувати про справний технічний стан складових частин гальмової системи.

3.2.4. Одноразовим (шарпким) натисканням на педаль до упору і повної зупинки КТЗ перевіряють робочу гальмову систему в режимі екстреного гальмування на сухій горизонтальній ділянці з твердим дорожнім покриттям. Початкова швидкість гальмування — 20...40 км/год.

Рух КТЗ у процесі гальмування повинен бути без надмірного занесення, з усталеним сповільненням. Сліди взаємодії кожного колеса з дорогою до гальмування і в процесі гальмування (наприклад, у разі блокування гальмових механізмів) повинні бути прямолінійні (допуск відхилення 5 см на довжині 1 м) і однакової довжини (допуск відхилення 10 см).

Під час випробувань розблоковують диференціальні механізми трансмісії, а безпосередньо перед початком гальмування відключають від неї двигун. Траєкторію руху КТЗ у процесі гальмування не коригують (утримують кермове колесо від повороту, якщо це не викликає небезпечних обставин). Якщо таке коригування було виконано, випробування повторюють.

Якщо КТЗ оснащено АБС, на опорній поверхні не повинно бути слідів від взаємодії із заблокованими колесами, відхилення КТЗ від прямолінійної траєкторії руху (допуск відхилення 5 см на довжині 1 м).

3.2.5. Перевіряють робочу гальмову систему в режимі службового (спокійного) гальмування. Дія робочої гальмової системи повинна бути регульованою: з плавним збільшенням/зменшенням зусилля натискання на педаль привода гальмової системи інтенсивність сповільнення КТЗ повинна відповідно плавно збільшуватися/зменшуватися.

3.2.6. Перевіряють роботоздатність моторного сповільнювача, гальмової системи тривалої дії («ритарда»), а також запасної гальмової системи, якщо КТЗ має орган управління нею. У разі приведення в дію кожної із цих систем на швидкості 20 — 40 км/год КТЗ повинен плавно сповільнюватись. Двигун повинен виключатися із вмиканням моторного сповільнювача під час неробочого ходу двигуна.

3.2.7. Перевіряють роботоздатність стоянкової гальмової системи. Орган управління повинен надійно фіксуватися і триматися в зафіксованому стані. Ефективність дії гальмової системи перевіряють спробою приведення КТЗ у рух на низьких частотах обертання двигуна, — двигун повинен виключитися з роботи, а КТЗ не рушити з місця.

3.2.8. Перевіряють гальмову систему причіпних КТЗ. Рознімні з’єднини гідропневмоелектровиводів повинні бути надійно зафіксовані. Гідропневмоз’єднини повинні бути надійно ущільнені. Рознімання пневмоз’єднин повинно приводити до самозагальмовування причепа/напівпричепа. Гальмові системи з гідроприводом повинні включати гальмові механізми синхронно чи з нормованим випередженням уключення в роботу гальмових механізмів тягача. Причепи, гальмові механізми яких починають діяти пізніше тягача, не допускаються до експлуатування як небезпечні для руху.

3.2.9. Перевіряють випробуванням дію клапанів випуску конденсату, а також наявність робочої рідини протиобмерзних пристроїв, наявність ресурсу вологопоглиначів з абсорбентами, засміченість фільтрів — відділювачів вологи в осінньо-зимовий період експлуатації.

3.3.

Перевірка системи кермування

3.3.1. Повертанням кермового колеса на максимальний кут у кожний бік перевіряють на плавність зміни зусилля нерухомого КТЗ з двигуном під час неробочого ходу, на відсутність сторонніх звуків та силових перешкод проти повороту керма.

3.3.2. Перевіряють відсутність самочинного повороту керма з підсилювачем кермового зусилля нерухомого КТЗ за умови, що двигун функціонує. Після примусового повороту керма, що спричинив поворот коліс нерухомого КТЗ, і звільнення від докладеного зусилля не допускається його самочинний зворотний поворот.

3.3.3. На КТЗ з гідро-, пневмо-, електропідсилювачем дії механізму кермування перевіряють відповідно рівень робочої рідини в резервуарі підсилювача, справність сигналізації (за наявності). Патьоки робочої рідини, витоки стисненого повітря, несправності в системі сигналізування підсилювача не допускаються.

3.3.4. Перевіряють відповідність зусилля натягу приводного паса і шумність роботи привода насоса підсилювача кермування.

3.3.5. Перевіряють роботоздатність пристроїв фіксації положення кермової колонки регульованого положення випробуванням із дією на колонку знакозмінними зусиллями руки, які прикладають до обода керма перпендикулярно і паралельно осі кермової колонки. Відчутних на дотик зміщень зафіксованої колонки не допускаються.

3.3.6. Перевіряють випробуванням на місці і/чи під час руху роботоздатність кермових приводів передньої і інших керованих осей автомобіля-тягача, а також кермових приводів керованих осей причепа автопоїзда, зчленованого автобуса.

Перевіряють випробуванням блокування механізмів самоустановлення коліс причепів/напівпричепів після закінчення повороту та відповідне сигналізування після досягнення швидкості згідно з експлуатаційною документацією КТЗ.

У зазначених випадках розробляють технологічний процес перевірки, залучаючи до неї у разі необхідності додаткових осіб.

3.4.

Перевірка зовнішніх світлових приладів

3.4.1. Перевіряють оглядом роботоздатність зовнішніх світлових приладів, внутрішніх (у кабіні, пасажирському приміщенні) сигналізаторів функціонування світлових приладів, виконують умикання/вимикання приладів освітлення та сигналізації КТЗ. Перевіряють відповідність функціювання головних фар у режимах «дальнього» і «ближнього» світла.

3.4.2. Сила світла спарованих сигнальних світлових приладів (передніх, задніх) одного функційного призначення не повинна істотно відрізнятись за зоровою оцінкою.

3.4.3. Протитуманні ліхтарі повинні вмикатись із вмиканням габаритних вогнів незалежно від включення/виключення фар «дальнього» чи «ближнього» світла.

3.4.4. Контурні вогні і ліхтарі освітлення заднього номерного знака повинні вмикатись одночасно і функціонувати в постійному режимі разом з габаритними вогнями, їх боковими повторювачами та головними фарами.

3.4.5. Сигнальні вогні гальмування (основні і додаткові) повинні вмикатись у разі натискання на гальмову педаль і функціонувати в постійному режимі.

3.4.6. Ліхтар заднього ходу повинен вмикатись у разі ввімкнення передачі заднього ходу і функціонувати в постійному режимі.

3.4.7. Покажчики поворотів, бокові повторювачі покажчиків поворотів та аварійна сигналізація повинні функціонувати синхронно в проблисковому режимі.

3.4.8. Задні протитуманні ліхтарі повинні вмикатись одночасно з вмиканням фар «дальнього» чи «ближнього» світла або передніх протитуманних ліхтарів і функціонувати в постійному режимі.

3.4.9. Перевіряють оглядом наявність і технічний стан світловідбивачів. Світловідбивачі зафарбовані, з пошкодженнями і тріщинами світлофільтрів до експлуатування не допускаються.

3.5.

Перевірка коліс і пневматичних шин

3.5.1. Перевіряють укомплектованість КТЗ відповідними колесами і пневматичними шинами (далі — шини), зокрема запасними. На одній осі повинні бути встановлені шини з однаковим рисунком протектора. Якщо шини мають спрямований рисунок протектора, напрям їх обертання для руху КТЗ вперед повинен бути відповідним маркованню, виконаному на боковині шини.

На автобусах не допускаються застосування на передній осі шин відновлених і з поглибленим рисунком протектора.

3.5.2. Перевіряють оглядом наявність здутин (розшарувань каркаса покришки, відшарувань протектора чи боковин), порізів та інших пошкоджень шин, а також наявність сторонніх предметів у канавках протектора, між шинами здвоєних коліс. Із зазначеними несправностями та сторонніми предметами шини не допускаються до експлуатування.

3.5.3. Перевіряють оглядом відповідність граничного значення висоти рисунка протектора пневматичних шин приписам Правил дорожнього руху, а також законодавства країн, дорогами яких будуть рухатись, керуючись додатком 6 Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.05.2006 № 488, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.06.2006 за № 712/12586. У разі необхідності для вимірювань залишкової висоти рисунка протектора застосовують спеціальні шаблони.

3.5.4. Перевіряють оглядом та простукуванням відповідність тиску повітря в шинах. З установленою графіком періодичністю вимірюють тиск у шинах.

3.5.5. Перевіряють оглядом технічний стан коліс, зокрема їх ободів. Тріщини, розколи, залишкові деформації, надмірне радіальне й осьове биття закраїн ободів (яке можливо оцінити органами зору), корозійні ушкодження не допускаються.

3.5.6. Перевіряють кріплення коліс оглядом, простукуванням, а в разі потреби затягуванням нарізних з’єднин і інших елементів (болти, гайки, клинці і таке інше) з використанням інструментів. Колеса з не відповідною вимогам виробника кількістю і конструкцією елементів кріплення, а також ослабленим затягом до експлуатування не допускаються.

3.6.

Перевірка двигуна та його систем, силової передачі

3.6.1. Органами зору виявляють сліди витоків палива із системи живлення в режимі неробочого ходу двигуна, витоки охолодної рідини та олив складників силової передачі.

Не допускаються до руху КТЗ у разі наявності витоку палива, олив, інших експлуатаційних рідин, зокрема за слідами їхнього краплепадіння на опорну поверхню під час стоянки не менше однієї години.

3.6.2. Перевіряють оглядом технічний стан кришок паливних баків, їхніх ущільнювачів. Кришки паливних баків повинні зафіксовуватися в положенні «закрито», застосування пошкоджених ущільнювачів не допускаються.

3.6.3. У режимах неробочого ходу прогрітого до робочих температур двигуна візуально оцінюють колір газових викидів:

бензинові двигуни з темно-сірим або чорним кольором газових викидів до експлуатування не допускаються (допускаються з парами води білого кольору);

дизелі з газовими викидами чорного кольору в режимах прискорення на неробочому ході (забезпечують одноразовим повним приведенням у дію органу управління подачею палива) та під час руху до експлуатування не допускаються.

3.6.4. У режимах неробочого ходу середніх частот обертання візуально оцінюють ефективність ущільнень випускного тракту: витоків газових викидів не повинно бути в разі поступового перекривання випускної труби безпечними для застосування пристроями. Усі складові випускного тракту повинні бути наявні і закріплені за вимогами виробника.

3.6.5. На КТЗ, які оснащено каталітичними нейтралізаторами шкідливих газових викидів з улаштованими засобами контролю, перевіряють роботоздатність цих сигналізаторів: після вмикання живлення електромережі («маси») сигналізатори повинні ввімкнутись, а далі вимкнутись.

3.6.6. У КТЗ з гідравлічним чи гідропневматичним приводом механізму виключання зчеплення перевіряють відповідність рівня робочої рідини, функціювання привода за призначенням.

У разі натискання на педаль не повинно бути її бокового зміщення. Педаль повинна вільно повертатися у вихідне положення.

3.6.7. У КТЗ з гідромеханічною передачею перевіряють її функціювання: незагальмований КТЗ повинен бути нерухомим на горизонтальній опорній поверхні за умов увімкнення силової передачі і неробочого ходу двигуна.

3.7.

Перевірка інших елементів конструкції

3.7.1. Перевіряють оглядом наявність передбачених у конструкції КТЗ стекол, дзеркал заднього огляду та протизасліпного дашка. Положення дзеркал заднього огляду в просторі повинно забезпечувати достатнє поле огляду з місця водія.

3.7.2. Перевіряють, чи не заважають огляду з місця водія сторонні предмети чи покривні елементи (матеріали) стекол (окрім штатних дзеркал заднього огляду, складників склоочисників, умонтованих у стекла радіоантен, складників обігрівачів, висушувачів скла тощо).

Допускають у верхній частині вітрового скла закріплену прозору кольорову плівку завширшки не більше 140 мм, зокрема на автомобілях категорій M3, N2 та N3 — із шириною, яка не перевищує відстань між верхнім краєм вітрового скла і верхньою межею зони дії склоочисника.

Допускається застосовувати завіски на бокових вікнах автобусів.

3.7.3. Оглядом виявляють тріщини вітрового скла.

3.7.4. Перевіряють випробуванням роботоздатність склозмивачів і склоочисників вітрового скла.

Склоочисники повинні забезпечувати усталене переміщення щіток, а склозмивачі достатню подачу робочої рідини в зону очищення скла. Бачок склозмивача повинен бути заповнений робочою рідиною.

3.7.5. Після випробувань не допускаються до руху КТЗ з нероботоздатними: замками дверей кузова і/або кабіни; запорами бортів вантажної платформи, фургона; запорами горловин цистерн, паливних баків; звуковою сигналізацією, засобами обігріву і обдуву вітрового скла.

Не допускаються до руху автобуси без пасажирських поручнів і стояків, аварійних вимикачів механізмів відчинення дверей та сигналізації про вимогу зупинки, без забезпечених достатнім доступом аварійних виходів та засобів приведення їх у дію, засобів освітлення салону, приводів управління дверима та їхньої функційної сигналізації.

3.7.6. Перевіряють наявність штатних запобіжників електромережі.

3.7.7. Перевіряють оглядом на відсутність пошкоджень і правильність приєднання запобіжних ланцюгів (тросів) тягово-зчіпного пристрою та складників його закріплення, надмірно зношених силових зчіпних (тягових) елементів сполуки КТЗ.

3.7.8. Перевіряють оглядом і випробуванням ремені безпеки на відсутність таких пошкоджень: надрив на лямці; замок не фіксує язик лямки і не звільнює її після натискання на кнопку замка; лямка не витягується і не втягується у втягувальний пристрій; механізм подвійного блокування лямки не функціонує.

3.7.9. Перевіряють оглядом наявність медичної аптечки, вогнегасника в кабіні водія, знака аварійної зупинки (або миготливого червоного ліхтаря), на КТЗ категорій M3, N2 та N3 — двох противідкотних упорів, на автобусах — молотків для розбивання стекол, на КТЗ, пристосованих для перевезення людей, — додаткового вогнегасника в пасажирському салоні (кузові). Використання вогнегасників без пломб та (чи) з простроченим терміном не допускаються. Перелік медикаментів аптечки повинен відповідати вимогам відповідної категорії КТЗ і його призначенню.

3.7.10. Перевіряють закріплення запасного колеса, вогнегасників та медичних аптечок.

Перевіряють оглядом наявність та відповідність елементів кріплень на КТЗ передбачених конструкцією надколісних захисних пристроїв, бризковиків, реєстраційних номерів.

3.7.11. Перевіряють оглядом відповідність закріплення страхувальних пристроїв утримування причепа в разі роз’єднання тягово-зчіпного пристрою.

3.8.

Перевірка КТЗ у процесі виконання транспортної роботи

3.8.1. Після початку руху КТЗ перевіряють оглядом роботоздатність засобів визначення швидкості (спідометрів) та пробігу КТЗ (одометрів) за зміною їхніх показів, а також тахографів і лічильників часу роботи спеціального устатковання (за наявності на КТЗ).

3.8.2. Визначають рівень шуму (звуку) двигуна, силової передачі, ходової частини, гальмових систем тощо на слух, порівнюють з рівнем звуків справних складових.

3.8.3. Оцінюють задимленість газових викидів двигуна й здатність двигуна швидко змінювати режим роботи.

3.8.4. Перевіряють за потреби:

рівень охолодної рідини двигуна (двигунів);

рівень моторної оливи;

герметичність газопровідних трактів КТЗ із газобалонним обладнанням;

рівень рідини в бачках змивачів стекол і фар;

рівень спирту в бачку пристрою протизамерзання в гальмових системах (окрім автомобілів з абсорбними вологовідділювачами);

тиск повітря в гальмовій системі КТЗ, її герметичність, ефективність дії, зокрема коли КТЗ завантажено;

функціонування контрольних приладів;

функціонування органів управління КТЗ;

наявність та функціонування контрольних і сигнальних ламп;

функціонування автоматичних систем управління;

наявність конденсату в ресиверах гальмових систем;

технічний стан тягово-зчіпних пристроїв і елементів їх закріплення;

технічний стан замкових пристроїв бортової платформи;

рівень експлуатаційних рідин у бачках функційних систем (гідропідсилювача керма, привода зчеплення та ін.);

наявність і технічний стан бризковиків;

технічний стан ходових і запасних коліс та пневматичних шин (наявність сторонніх предметів у канавках (шашках) протектора, висоту рисунка протектора, надмірних залишкових деформацій обода і ін.);

можливі сліди від падіння крапель пально-мастильних матеріалів на місці стоянки.

3.9. Під час щоквартальної та щопіврічної перевірки КТЗ застосовують методи інструментального контролю, передбачені СТОІР.

 

IV. Засоби перевірки технічного стану КТЗ

4.1. Для щозмінної перевірки КТЗ перевізник застосовує стаціонарні і мобільні засоби освітлення КТЗ усередині кабіни, кузова, а також ходової частини шасі, дзеркала для огляду закритого простору, оглядові канави, естакади, підіймачі.

4.2. Для щоквартальної та щопіврічної перевірки КТЗ перевізник застосовує засоби, передбачені ІЗВ, СТОІР.

 

V. Персонал, що перевіряє технічний стан КТЗ

5.1. Технічний стан КТЗ перевіряє персонал, який має відповідний рівень професійної кваліфікації щодо виконуваних робіт.

5.2. Персонал, який перевіряє КТЗ, повинен знати особливості його конструкції.

5.3. Водій відповідного КТЗ перевіряє технічний стан його складників та систем до виїзду на дорогу та у процесі виконання перевезень.

5.4.

Перевізник визначає персонал, що перевіряє технічний стан КТЗ.

Якщо перевізник використовує не більше 15 КТЗ і має відповідну власну технічну базу, він перевіряє технічний стан цих КТЗ особисто за умови наявності відповідної кваліфікації чи вповноважує відповідальну особу — водія або контролера, які можуть виконувати перевірку.

На підприємстві з кількістю КТЗ

16 — 50 одиниць перевірку здійснюють контрольний майстер і (за потреби) контролери, які уповноважені перевіряти технічний стан КТЗ.

На підприємстві з кількістю КТЗ

понад 50 одиниць перевірку здійснює відділ технічного контролю (далі — ВТК), начальник ВТК, контрольні майстри і (за потреби) контролери.

Якщо перевізник не має відповідної власної технічної бази та фахівців відповідної кваліфікації, він забезпечує перевірку технічного стану КТЗ за договором з автотранспортним підприємством, яке в змозі забезпечити таку перевірку згідно із законодавством.

5.5. Перевізник, господарська діяльність якого пов’язана з виконанням рейсу без повернення КТЗ на підриємство протягом 4 календарних днів, уповноважує водія (водіїв) перевіряти технічний стан КТЗ у рейсі, поєднуючи операції перевірки із щозмінним технічним обслуговуванням і незначним (доступним для виконання водієм) поточним ремонтом відповідно до вимог СТОІР, або замовляє надання відповідних послуг.

Якщо КТЗ перебувають у рейсі понад 4 календарних дні без повернення на підприємство, перевізник уживає заходів стосовно дотримання вимог СТОІР і перевірки технічного стану КТЗ, замовляючи для цього, за необхідності, надання відповідних послуг.

 

VI. Графік перевірки технічного стану КТЗ

6.1. Перевізник щокварталу складає графік перевірки технічного стану КТЗ, форму якого наведено в додатку 2 до цього Порядку. Цей графік узгоджують з датами виконання операцій технічного обслуговування і ремонту, які передбачено СТОІР автомобільного перевізника для кожного КТЗ.

6.2. Якщо перевізником у технологічних процесах з технічного обслуговування і ремонту за вимогами СТОІР передбачено контрольні операції технічного стану, відповідні операції перевірки (з числа наведених у додатку 1) до графіка включають вибірково і виконують не рідше ніж через: 30 тис. км пробігу для КТЗ категорій М1 (зокрема для КТЗ, які використовують в режимах таксі, через 20 тис. км); 40 тис. км для КТЗ категорій M2 та M3; 50 тис. км для інших категорій КТЗ.

Перевізник передбачає щозмінну перевірку технічного стану КТЗ водієм (до графіка такі операції не включають), а також вибіркову перевірку відповідності КТЗ вимогам пункту 2.2 цього Порядку контролером, контрольним майстром чи начальником ВТК.

6.3. Графік перевірки технічного стану КТЗ затверджує керівник автотранспортного підприємства перевізника. Цей графік зберігають не менше 3 років.

6.4. У графік уносять зміни винятково закреслюванням, завіряючи їх підписом керівника перевізника із зазначенням дати зміни.

 

VII. Перевірка технічного стану КТЗ

7.1. Перевізник забезпечує своєчасну розробку і затверджує технологічний процес систематичної перевірки на території свого підприємства укомплектованості і технічного стану кожного КТЗ, який необхідно щозміни допускати до руху, або замовляє відповідні послуги.

7.2. У технологічному процесі перевірки технічного стану КТЗ перевізником передбачають щозмінну перевірку функціонування його складників і систем, періодичний плановий контроль укомплектованості КТЗ, періодичний контроль технічного стану під час процесів технічного обслуговування і ремонту КТЗ відповідно до вимог СТОІР, а також позапланове перевіряння технічного стану в разі виявлення істотних невідповідностей складників і систем або у випадку скоєння дорожньо-транспортної пригоди чи інших подій, що спричинили пошкодження КТЗ.

7.3. Щозміни технічний стан перевіряють після повернення КТЗ з рейсу переважно під час заїзду на підприємство. Для цього перевізник організовує контрольно-пропускний пункт (далі — КПП), який має необхідні засоби для перевірки КТЗ, з метою виявляння невідповідностей технічного стану КТЗ, фіксації невідповідностей, помічених водієм (водіями) КТЗ під час руху.

Діяльність КПП може бути складовою технологічного процесу, що забезпечує функціонування СТОІР, як первинне джерело інформації стосовно планування ремонту КТЗ.

Якщо створювати КПП економічно не доцільно, перевізник уживає інші адекватні заходи щодо перевірки технічного стану чи замовляє відповідні послуги.

7.4. Якщо пропускна здатність КПП недостатня, перевізник забезпечує перевірку технічного стану КТЗ у період між робочими змінами.

7.5. Перевірений КТЗ за вкомплектованістю і технічним станом перевізник зберігає без доступу сторонніх осіб.

Якщо перевізник не забезпечив охорону перевіреного КТЗ (унаслідок ДТП, тимчасової втрати працездатності водія, форс-мажорних обставин), перед виїздом на дорогу його перевіряють згідно з пунктом 2.2 цього Порядку.

7.6. Невідповідності технічного стану документують на КПП. Перевізник планує і забезпечує виконання необхідних операцій з ремонту і технічного обслуговування для убезпечення технічного стану КТЗ згідно із СТОІР або замовляє надання відповідних послуг.

7.7. Якщо КТЗ було пошкоджено внаслідок ДТП чи під час перебування на підприємстві, у конструкції КТЗ виявлено істотні чи небезпечні невідповідності, перевізник забезпечує позачергову (не передбачену графіком) перевірку КТЗ і відображає результати перевірки як доповнення до графіка.

7.8. Якщо технічне обслуговування і/чи ремонт КТЗ виконано за договором з надання відповідних послуг, перевізник у період дії гарантійних зобов’язань виконавця може не контролювати технічний стан тих складників, систем КТЗ, на які надано гарантії згідно з Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 № 792, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17.02.2003 за № 122/7443.

7.9. Перевізники, які здійснюють господарську діяльність без створення автотранспортного підприємства, можуть перевіряти технічний стан КТЗ без розробки відповідного технологічного процесу, керуючись вимогами ІЗВ.

7.10. Перевізник забезпечує обов’язкову перевірку технічного стану КТЗ водієм перед виїздом його на дорогу незалежно від виконання будь-яких інших перевірок.

 

VIII. Документування результатів перевірки технічного стану КТЗ перевізником

8.1. Перевізник веде облік операцій перевірки технічного стану КТЗ у журналах, які складають та зберігають на паперових та/або електронних носіях.

8.2. Журнал реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом (далі — журнал КПП), форму якого наведено в додатку 3 до цього Порядку, ведуть на КПП для занесення в нього інформації водія про небезпечні зміни і результати перевірки технічного стану КТЗ.

Після записів, зроблених у журналі КПП протягом доби, уповноважена перевізником особа робить запис такого змісту: «Перевірку технічного стану КТЗ протягом робочих змін (зазначається дата, початок і закінчення робочих змін у часі) закінчено», ставить свій підпис і зазначає дату. Між цим і попередніми записами у журналі КПП не повинно бути пропущених рядків для виконання інших записів.

8.3. Журнал перевірки укомплектованості і контролю за самовільним унесенням змін у конструкцію і комплектність КТЗ, форму якого наведено у додатку 4 до цього Порядку, веде ВТК чи уповноважений перевізником контрольний майстер (контролер).

Перевізник контролює ведення цього журналу і усуває зазначені в ньому невідповідності технічного стану КТЗ.

Заступник директора Державного департаменту автомобільного транспорту В. Гербеда

 

 

Додаток 1 до Порядку перевірки технічного

стану транспортних засобів автомобільними перевізниками

 

Перелік складників, систем КТЗ, які перевіряють перевізники

 

1. Гальмові системи

1.1. Робоча гальмова система

1.1.1. Протиковзкі накладки на педалях механізму привода.

1.1.2. Елементи приведення в дію клапанів випуску конденсату з ресиверів.

1.1.3. Пристрої проти замерзання робочого тіла (перевіряють на відповідність вимогам виробника).

1.2. Стоянкова гальмова система.

1.3. Допоміжна гальмова система тривалої дії.

1.4. Додаткова гальмова система (моторне гальмо).

1.5. Гальмова система причепа з приводом від інерційної дії причепа чи гравітаційної дії на дишло.

2. Система кермування

2.1. Механізм фіксації рульової колонки.

2.2. Вимикач сигналізації поворотів.

3. Робоче місце водія

3.1. Дзеркала заднього огляду.

3.2. Дзеркало внутрішнього огляду.

3.3. Склоочисники вітрового скла.

3.4. Склозмивачі вітрового скла.

3.5. Система обдуву вітрового скла.

3.6. Засоби аудіо-, відеоінформування пасажирів (перевіряють, якщо їх наявність передбачена).

3.7. Сторонні предмети в зоні огляду водія (таких не повинно бути).

3.8. Пристрій звукового сигналу.

3.9. Спідометр.

3.10. Одометр (лічильник пробігу).

3.11. Тахограф.

3.12. Тахометр.

3.13. Система запобігання спітнінню й обмерзанню стекол (перевіряють у зимовий період).

3.14. Пристрої обмеження швидкості.

3.15. Протизасліпні пристрої.

3.16. Система зв’язку пасажирів з водієм.

3.17. Таксометр.

3.18. Ремені безпеки.

4. Електричне обладнання

4.1. Фари ближнього і дальнього освітлення.

4.2. Підфарники.

4.3. Бокові сигнальні ліхтарі.

4.4. Задні габаритні (бокові) сигнальні вогні.

4.5. Бокові сигнальні ліхтарі.

4.6. Стоп-сигнали.

4.7. Покажчики поворотів.

4.8. Передні протитуманні фари, ліхтарі.

4.9. Задні протитуманні ліхтарі.

4.10. Ліхтарі заднього ходу.

4.11. Ліхтар освітлення заднього номерного знака.

4.12. Світловідбивачі.

4.13. Задні сигнальні таблички.

4.14. Контрольна сигналізація про функціонування складників, систем.

4.15. Елементи з’єднин електричних виводів між тягачем і причепом чи напівпричепом.

4.16. Додаткові сигнальні ліхтарі.

4.17. Розпізнавальний знак таксі.

4.18. Запобіжники, які передбачено виробником.

4.19. Вимикачі «маси».

5. Шасі, ходова частина, двигун

5.1. Колеса з познакою розмірів обода за приписами виробника.

5.2. Пневматичні шини з познаками розміру, індексу несівної здатності, символу категорії швидкості, сезону використання відповідають приписам виробника.

5.3. Запасне колесо (колеса).

5.4. Кронштейн чи пристрій для кріплення запасного колеса.

5.5. Передній бампер.

5.6. Задній бампер.

5.7. Бокові захисні пристрої.

5.8. Задній захисний пристрій.

5.9. Передній зчіпний пристрій.

5.10. Задній зчіпний пристрій.

5.11. Бризковики.

5.12. Глушник.

5.13. Система нейтралізації шкідливих викидів. Нейтралізатори.

5.14. Упорні колодки.

5.15. Манометри газобалонної системи.

5.16. Опосвідчені балони газобалонної системи.

5.17. Страхувальні пристрої утримування причепа у разі роз’єднання тягово-зчіпного пристрою.

6. Кабіна, пасажирське приміщення і кузов

6.1. Двері, замки дверей, засоби управління їх відчинянням/відкриванням зсередини і ззовні.

6.2. Сидіння водія. Передбачені конструкцією КТЗ підголівники.

6.3. Сидіння пасажирські.

6.4. Протиковзке покриття підлоги.

6.5. Підніжка кабіни.

6.6. Пасажирські сходинки.

6.7. Пасажирські поручні і стояки.

6.8. Ремені безпеки.

6.9. Замки і пристрої захисту проти викрадення.

6.10. Кронштейни вогнегасника.

6.11. Кронштейни медичної аптечки.

6.12. Аварійні двері з простором, доступним і придатним для виходу.

6.13. Аварійні люки із засобами фіксації і відкривання.

6.14. Система вентилювання та обігрівання.

6.15. Система кондиціювання повітря.

6.16. Система зв’язку пасажирів з водієм.

6.17. Кольорографічні написи і схеми.

7. Укомплектованість

7.1. Вогнегасники з відповідним терміном придатності.

7.2. Медичні аптечки, укомплектовані згідно з вимогами законодавства.

7.3. Відповідні (сертифіковані відповідно до законодавства) запасні частини, інструмент, приладдя, що передбачені виробником.

7.4. Утеплювальні чохли.

7.5. Обладнання для приготування їжі (якщо його наявність передбачена).

7.6. Санітарне обладнання (якщо його наявність передбачена).

7.7. Знак аварійної зупинки. Противідкотні упори.

7.8. Протиковзкі ланцюги пневматичних шин (перевіряють наявність у зимовий період залежно від дорожніх умов і за умови, що можливість їх застосування передбачена виробником шин).

7.9. Засоби сигналізації про аварійну зупинку.

7.10. Покажчики маршрутів руху (трафарети).

7.11. Правила перевезення дітей.

7.12. Інструкція про безпечне поводження пасажирів в аварійних ситуаціях.

7.13. Реєстраційні номерні знаки.

 

 

Додаток 2

до Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

____________________________________________

(посада керівника)

М. П.

___________ ________________________

   (підпис)                 (прізвище та ініціали)

«_______» ____________________ __________

     (число)                        (місяць)                          (рік)                     

Графік

перевірки технічного стану КТЗ

 

Реєстраційний номер КТЗ, ідентифікаційний номер (VIN) чи номери шасі (кузова), двигуна

Призначення КТЗ1

Дата, пробіг, вид технічного обслуговування2

Вид перевірки, дата, прізвище та ініціали особи, відповідальної за перевірку

Прізвище та ініціали відповідального за перевірку в цілому

Дата, підпис особи, яка виконала перевірку

відповідність конструкції вимогам виробника

укомплектованість КТЗ

виконання операцій технічного обслуговування і ремонту за СТОІР

відповідність КТЗ спеціальним вимогам3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Зазначають: «Вант.» — вантажні перевезення, КТЗ загального призначення; «В.ваг.вант.» — вантажні перевезення великоваговими КТЗ; «В.габ.вант.» — вантажні перевезення великогабаритними КТЗ; «Пас.» — пасажирські перевезення у звичайному режимі руху; «Пас.експр.» — пасажирські перевезення в експресному режимі; «Пас.марш.» — пасажирські перевезення в режимі маршрутного таксі; «Пас.легк.замов.» — перевезення легковим автомобілем на замовлення; «Вант.зам.» — вантажні перевезення на замовлення; «Пас./вант.» — перевезення пасажирів чи вантажів КТЗ на договірних умовах за плату; «Рег.пас.» — регулярні пасажирські перевезення; «Рег.спец.пас.» — регулярні спеціальні пасажирські перевезення.

2

Дата і пробіг, скориговані (за необхідності) відповідно до СТОІР.

3

Вимоги, яким повинен відповідати КТЗ згідно з укладеними договорами.

 

 

Додаток 3

до Порядку перевірки технічного стану транспортних

засобів автомобільними перевізниками

 

Журнал

реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом

 

№ з/п

Реєстраційний номер КТЗ

Невідповідності технічного стану КТЗ1

Дата, година, хвилини перевірки КТЗ

Дата2, прізвище і підпис особи, що перевіряла, та підпис водія проти його зауваг

до виїзду

після повернення

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Якщо невідповідності КТЗ не виявлено, у графі 3 роблять запис — «не виявлено»; записують невідповідності технічного стану за заувагами водія.

2

Дату не зазначають, якщо вона збігається з датою виїзду/повернення КТЗ.

 

 

Додаток 4

до Порядку перевірки технічного стану транспортних

засобів автомобільними перевізниками

 

Журнал перевірки укомплектованості і контролю за самовільним унесенням змін у конструкцію і комплектність КТЗ

 

№ з/п

Реєстраційний номер КТЗ

Складники КТЗ і його комплекту, які відсутні на час перевірки, або конструкцію яких самовільно змінено1. Короткий опис

Дата, прізвище та ініціали і підпис відповідального за перевірку

Ужиті заходи, дата і підпис відповідального за усунення недоліків

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Якщо КТЗ укомплектовано всіма складниками і в конструкцію їх не внесено самовільних змін, зазначають — «не виявлено».



коментар редакції

Перевізники зобов’язані перевіряти технічний стан ТЗ, складати графіки та вести журнали перевірок

Давно відомо, що головбух на підприємстві — це ще й головний економіст, юрист та начальник відділу кадрів, а на автотранспортному підприємстві — практично головний інженер. У всякому разі, коли припече (а трапитися це може в будь-який момент, починаючи з

12 вересня — дати набуття чинності документом, що коментується), — саме в головбуха в розпорядженні буде цей дуже необхідний усім автоперевізникам документ.

Щоб уникнути плутанини, звернемося до тексту статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III та зазначимо відповідні нормативні акти, прийняті для реалізації її приписів:

— частина 2: «Перевірку технічного стану транспортних засобів під час державного технічного огляду транспортних засобів здійснюють суб’єкти господарювання, уповноважені в порядку (1 — нумерація моя. —

Прим. авт.), який встановлює Кабінет Міністрів України». Отже, порядок 1 — це Порядок надання суб’єктам господарювання повноважень на проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огляду, затверджений постановою КМУ від 09.07.2008 р. № 607;

— частина 5: «Порядок (2) проведення державного технічного огляду транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України». Згідно з нашою нумерацією, порядок 2 — це Порядок проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 09.07.2008 р. № 606;

— частини 3 і 6: «

У період між державними технічними оглядами відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник»; «Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку (3), який визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту». Згаданий тут порядок 3 — це і є сьогоднішній Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затверджений наказом Мінтрансзв’язку від 05.08.2008 р. № 974.

Сподіваємося, що маючи у своєму розпорядженні цей документ, автоперевізники вживатимуть усіх заходів своєчасно.

Олександр Голенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі