Хто не має права на відшкодування ПДВ
В основі розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість закладено просте правило арифметики: якщо різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом додатна, то сума ПДВ підлягає сплаті до бюджету, а якщо від’ємна — сума ПДВ відшкодовується з бюджету. Перша частина цього правила працює бездоганно, а друга — застосовується з істотними застереженнями, а в деяких випадках не застосовується взагалі.
У цій статті пропонуємо розглянути ситуації, коли платник ПДВ не може отримати бюджетне відшкодування за жодних обставин.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, наведено в
п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ, крім того, про неможливість отримати бюджетне відшкодування йдеться в п. 9.8, що регулює порядок анулювання реєстрації платників ПДВ. Розглянемо перелік таких осіб по порядку.
Платники ПДВ зі стажем менше 12 місяців
Найчисленнішою категорією платників, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, є особи, зареєстровані платниками ПДВ менше ніж 12 календарних місяців (
другий абзац ч. «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ).Порядку визначення податкового періоду, за результатами якого платник зможе вперше скористатися правом на отримання бюджетного відшкодування, присвячено багато листів ДПАУ, на наш погляд, самим інформативним є
лист від 19.07.2006 р. № 13706/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71, в якому наведено конкретний приклад визначення першого звітного періоду, за результатами якого платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування. На думку ДПАУ, право на декларування бюджетного відшкодування (надання Розрахунку бюджетного відшкодування) такий платник одержує тільки за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних після місяця, в якому здійснено його реєстрацію платником ПДВ (за умови виконання всіх інших умов п. 7.7 Закону про ПДВ).Так, на думку ДПАУ, для підприємства, що зареєструвалося платником ПДВ у березні 2006 року, останнім із дванадцяти повних календарних місяців з моменту реєстрації вважається березень 2007 року, і таке підприємство вперше одержує право надати Розрахунок бюджетного відшкодування за результатами квітня 2007 року.
У принципі, такий підхід відповідає духу Закону про ПДВ, однак є один істотний момент, на який необхідно звернути увагу. Якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ 1 числа місяця, то такий місяць необхідно враховувати для визначення перших дванадцяти місяців, протягом яких платник не має права заявляти бюджетне відшкодування.
Тому, якщо в наведеному вище прикладі підприємство зареєстроване платником ПДВ з 1 березня 2006 року, то станом на 1 березня 2007 року таке підприємство буде зареєстроване платником ПДВ уже
не менше ніж 12 календарних місяців (березень 2006 року — лютий 2007 року). Отже, за підсумками березня 2007 року таке підприємство матиме право заявити бюджетне відшкодування.На наш погляд, коректніше говорити, що платник одержує право заявляти бюджетне відшкодування за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти
повних календарних місяців, наступних після моменту його реєстрації платником ПДВ.Із цього правила є один виняток, передбачений у
другому абзаці ч. «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ: «крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України».Формулювання цього винятку дозволяє трактувати його двояко: як і у випадку із фразою «стратити не можна помилувати». Усе залежить від того, де поставити кому.
Незрозуміло, чи то мають право на бюджетне відшкодування «новоспечені» платники, які нарахували податковий кредит у результаті придбання за рішенням Кабміну основних засобів, чи то платники, які з власної волі придбали основні засоби, а Кабмін вирішив відшкодувати їм ПДВ.
Фахівці ДПАУ, які коментували
Закон № 107 (див. «Вісник податкової служби України», 2008, № 4), вважають, що відшкодування від’ємного значення ПДВ, що виникло внаслідок придбання або спорудження основних фондів для осіб, зареєстрованих платниками ПДВ менше ніж за 12 місяців, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Тобто в рішенні Кабміну має зазначатися про відшкодування ПДВ, а не про придбання основних фондів.На наш погляд, на позицію ДПАУ в цьому питанні не вплинув той факт, що частину норм
Закону № 107 (у тому числі і зміни, унесені до п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ) було визнано неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, а потім було знову введено Законом № 309.У будь-якому випадку зареєстрований менше 12 місяців платник ПДВ не може отримати бюджетне відшкодування, сформоване за рахунок придбання основних фондів, без рішення Кабінету Міністрів України.
Безумовно, новозареєстрованих платників, які розпочали свою ПДВ-історію з накопичення від’ємного значення в рядку 26 декларації, цікавить відповідь на запитання: чи зможуть вони отримати з бюджету такі суми після закінчення 12-місячної заборони?
Закон про ПДВ
не містить будь-яких обмежень стосовно відшкодування податкового кредиту, накопиченого за перші 12 місяців після реєстрації. Отже, після закінчення 12 повних місяців з моменту реєстрації заборона на отримання відшкодування таким платником, передбачена в частині «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ, перестає на нього поширюватися і відшкодування провадиться в загальному порядку.Чинна на сьогодні редакція
п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ передбачає: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 (різниця між податковим зобов’язаннями та податковим кредитом) має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, яку фактично сплачено одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).До речі, ДПАУ також визнала право на отримання бюджетного відшкодування від’ємного значення ПДВ, накопиченого в попередніх періодах, див.
лист від 11.04.2008 р. № 7627/7/16-0117 (зі змінами та доповненнями, унесеними листом ДПАУ від 14.05.2008 р. № 9684/7/16-0117). У цьому листі зазначено, що для отримання права на бюджетне відшкодування передбачено дві додаткові умови: по-перше, від’ємне значення окремого періоду повинно хоча б частково зберегтися за результатами наступного періоду; по-друге, таке від’ємне значення має бути сплачено постачальникам.Таким чином, податківці не мають права відмовити у відшкодуванні від’ємного значення ПДВ тільки на тій підставі, що його сформовано платником ПДВ за перші 12 місяців реєстрації.
Сума від’ємного значення перевищує обороти за попередні 12 місяців
Не мають права на отримання бюджетного відшкодування платники, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів)
. Така вимога міститься в третьому абзаці частини «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ.На практиці для визначення, чи відповідає заявлена сума бюджетного відшкодування зазначеній вимозі, податківці використовують дані ряд. 5.1 декларацій з ПДВ за 12 попередні місячні податкові періоди (або 4 квартальні податкові періоди), в якій, як передбачено формою декларації, зазначається «загальний обсяг
оподатковуваних операцій звітного періоду (ряд. 1 + ряд. 2.1 + ряд. 2.2 + ряд. 4) колонки А».Слід зауважити, що формою декларації з ПДВ передбачено включення до ряд. 5.1 обсягів операцій, звільнених від оподаткування, зокрема, згідно зі
ст. 5 Закону про ПДВ.Крім того, ДПАУ неодноразово висловлювала свою позицію, згідно з якою операції, звільнені від обкладення податком на додану вартість є оподатковуваними, див.
лист ДПАУ від 04.04.2007 р. № 3230/6/16-1515-26; 6701/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 36 — 37.Ми не згодні з позицією ДПАУ щодо цього питання і вважаємо: операції, звільнені від оподаткування згідно зі
ст. 5 Закону про ПДВ, не повинні включатися до обсягу операцій, що обкладаються ПДВ. Аргументування такої позиції можна прочитати у статті «Оподаткування неоподатковуваного: виходить добре, входить погано...» // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 95.У будь-якому випадку така позиція ДПАУ вигідна платникам, які заявляють до відшкодування суму ПДВ, сумірну з обсягом оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Адже при подібному підході обсяг таких операцій завищено на суму звільнених від обкладення ПДВ операцій.
Якщо в заявленій сумі бюджетного відшкодування є суми податкового кредиту, нараховані внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (що побували в рядку 10.1 декларації), то такі суми не потрібно враховувати при порівнянні заявленої суми відшкодування з обсягом оподатковуваних операцій за останні 12 місяців.
Для наочності розглянемо умовний приклад.
Підприємство, зареєстроване платником ПДВ понад 12 місяців, у результаті придбання в серпні 2008 року основних фондів (на суму 120000 грн., у тому числі ПДВ — 20000 грн.) і товарів у декларації з ПДВ отримало від’ємне значення (рядок 21) у сумі 50000 грн. Розрахунки з постачальниками проведено в серпні 2008 року в повному обсязі.
За результатами вересня 2008 року додатне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом (рядок 20 декларації) склало 5000 грн.
Сума оподатковуваних операцій за останні 12 місяців (сума значень рядка 5.1 декларацій з ПДВ за вересень 2007 року — серпень 2008 року) склала 30000 грн.
У вересні 2008 року підприємство має право заявити до відшкодування частину від’ємного значення ПДВ, що складає 45000 грн., оскільки з урахуванням податкового кредиту, нарахованого внаслідок придбання основних фондів (45000 грн. - 20000 грн. = 25000 грн.), вона не перевищує обсяг оподатковуваних операцій за 12 останніх місяців (30000 грн.).
Отже, у рядку 25.1 декларації з ПДВ за вересень 2008 року підприємство може зазначити суму 45000 грн.
Слід зауважити: якби за умовами прикладу частина від’ємного значення ПДВ з урахуванням податкового кредиту, нарахованого внаслідок придбання основних фондів, перевищила обсяг оподатковуваних операцій за 12 останніх місяців, то підприємство не мало б права заявити відшкодування навіть у межах суми, що не перевищує такий обсяг. Оскільки
п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ передбачає, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума від’ємного значення, яку сплачено постачальникам, а виділення з такої суми частини на розсуд платника Законом про ПДВ не передбачено.
«Бездіяльники»
Також не мають права на отримання бюджетного відшкодування платники, які не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців (
абзац четвертий частини «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ).Головним доказом
того, що платник не провадив діяльності, можуть бути декларації з ПДВ, подані з прокресленнями. При цьому слід зауважити: згідно з п.п. «ґ» частини 1 п. 9.8. Закону про ПДВ в разі надання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців декларацій, що свідчать про відсутність протягом такого періоду оподатковуваних поставок, податковий орган має всі підстави анулювати реєстрацію такого платника ПДВ з власної ініціативи.У такому разі неможливо буде отримати відшкодування податкового кредиту, накопиченого в попередніх періодах і незаявленого до відшкодування, а також заявленого в рахунок майбутніх платежів, жодним способом, навіть після відновлення діяльності підприємства та повторної реєстрації платником ПДВ.
10-відсоткові єдиноподатники
Судячи з усього, у зв’язку з тим, що в
п. 3 Указу № 727 згадується про включення ПДВ до складу єдиного податку за ставкою 10 %, частина «б» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ передбачає, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату цього податку в порядку, відмінному від установленого Законом про ПДВ, або звільнення від такої сплати.Крім того,
Закон про ПДВ містить ще одну норму, яка обмежує право єдиноподатників на отримання бюджетного відшкодування.Так, згідно з
частиною п’ятою п. 9.8. Закону про ПДВ в разі анулювання реєстрації у зв’язку з переходом на спрощену систему оподаткування платник не має права на отримання бюджетного відшкодування, визначеного за результатами останнього податкового періоду.Отже, у декларації за останній податковий період платник, реєстрація якого скасовується у зв’язку з переходом на єдиний податок, не може заповнювати рядок 25.1 і відповідно не може подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації), а також Заяву про повернення суми бюджетного відшкодуванні (додаток 4 до декларації).
Анульовані платники
У разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, передбаченому
п. 9.8 Закону про ПДВ, платник має право отримати бюджетне відшкодування, визначене за результатами останнього податкового періоду (заявлене в рядку 25.1 останньої декларації). Як уже зазначалося вище, такого права не має платник у разі анулювання реєстрації у зв’язку з переходом на спрощену систему оподаткування згідно з п.п. «в» частини першої п. 9.8. Закону про ПДВ.Отже, суми податкового кредиту, які до останнього податкового періоду не було сплачено постачальникам (зазначені в рядку 26 останньої декларації з ПДВ), а також від’ємне значення, сформоване в останньому податковому періоді (рядок 22.2 останньої декларації з ПДВ), не може бути відшкодовано. Аналогічної думки дотримуються фахівці ДПАУ, див. «Вісник податкової служби України», 2008, № 31.
Особливості заповнення декларації з ПДВ
Платникам ПДВ, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування при складанні декларації з ПДВ з від’ємним значенням, необхідно звернути увагу на такий момент.
Підпункт 5.12.1 Порядку № 166 передбачає, що платники, зазначені в п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ, не мають права подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з ПДВ), відповідно ними не може бути подано і Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з ПДВ).Отже, у декларації рядки 25, 25.1 і 25.2 не заповнюються (прокреслюються), а дані рядка 24 переносяться до рядка 26.
В іншому необхідно керуватися загальними правилами заповнення та подання декларації з ПДВ, у тому числі таким платникам необхідно подавати Довідку про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2до декларації з ПДВ).
На завершення бажаємо читачам, щоб вони своєчасно (у встановлені
Законом про ПДВ строки) одержували бюджетне відшкодування. А якщо вже потрапили в ситуацію, коли відсутнє право на відшкодування згідно із Законом про ПДВ, не кажіть, що вас не попереджали. Успіхів вам.
