Теми статей
Обрати теми

Відшкодування ПДВ: розраховуємо та декларуємо правильно

Редакція ПБО
Стаття

Відшкодування ПДВ: розраховуємо та декларуємо правильно

 

Порядок розрахунку бюджетного відшкодування завжди викликав чимало запитань. Нового забарвлення він набув після новорічних змін законодавства, появи наказу № 159, а згодом і роз’яснень ДПАУ у вигляді листа № 15844. Про те, як тепер належить розраховувати суму бюджетного відшкодування та відображати її в декларації, сьогодні і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Суперечність, що існувала в недавньому минулому між «законним» порядком розрахунку бюджетного відшкодування (передбаченим

п. 7.7 Закону про ПДВ) й урізаним «декларативним» підходом (установленим формою декларації і, зокрема, формою колишнього додатка 3), тривалий час не давала спокою платникам податків, а особливо сміливих навіть змушувала за відновленням справедливості звертатися до суду.

2008 рік нарешті змінив ситуацію: після держбюджетних змін (у подальшому підкріплених

Законом № 309) у новій редакції було викладено п.п. «а» п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ, а через нетривалий час зміни відбулися й у ПДВ-звітності — наказом № 159 було підкориговано форми декларації та додатків до неї. При цьому вперше подати такий оновлений ПДВ-звіт платникам податків належало вже за підсумками березня (1 кварталу) 2008 року (лист ДПАУ від 21.03.2008 р. № 5565/7/16-1117// «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28). У зв’язку з цим найбільший інтерес у «відшкодуванців», звичайно ж, викликав порядок заповнення оновлених додатків, в яких відтепер слід було проводити розрахунок суми, що відшкодовується. Проте з боку контролюючих органів докладні пояснення з цього приводу з’явилися лише порівняно недавно (зауважимо: після того, як декілька звітних періодів платниками податків уже було пройдено). Ідеться про лист № 15844 (див. с. 38), в якому ДПАУ навела Методику розрахунку показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ , адресувавши при цьому таке роз’яснення всім контролюючим органам на місцях. Щоправда, у листі більше уваги приділено розгляду перехідного періоду і йдеться про те, як за новими правилами слід було розраховувати суму, що відшкодовується, у першій оновленій березневій декларації. Тому платникам податків залишається лише перевірити правильність своїх березневих розрахунків та взяти на озброєння запропоновану техніку при заповненні подальших декларацій.

Отже, розглянемо порядок розрахунку сум бюджетного відшкодування за новими правилами з урахуванням роз’яснень податківців, що з’явилися. При цьому також спершу з’ясуємо, як слід було заповнювати березневий комплект звітності, а потім розглянемо порядок заповнення декларацій подальших періодів, якщо в них з’являється від’ємна сума.

 

1. Рядок 18.2 чи рядок 24?

Насамперед нагадаємо: право на отримання бюджетного відшкодування має платник податків, який

другий період поспіль декларує у ПДВ-декларації від’ємне значення. Причому в такому випадку в цьому значенні важливий саме показник рядка 24 декларації. Адже саме він відображає реальний від’ємний результат поточного періоду, накопичуючи в тому числі і суму «мінусів» минулих періодів. У зв’язку з цим відразу варто звернути увагу на третій абзац вступної частини листа № 15844, де зазначається:

«

Сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати наявної різниці значень податкового кредиту і податкових зобов’язань кожного окремого звітного періоду. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість».

Подібний висновок уже був у

листі ДПАУ від 11.04.2008 р. № 7627/7/16-0117. На наш погляд, його не слід розуміти буквально, наприклад, так, ніби сума бюджетного відшкодування не може перевищувати значення рядка 18.2 декларації з ПДВ поточного періоду. У цьому випадку, мабуть, маємо справу з невдалим формулюванням, яке насправді, вважаємо, слід трактувати так: від’ємне значення, яке відображається в рядку 18.2, згодом бере участь у формуванні суми, що підлягає відшкодуванню. Отже, зрештою платник податків не може отримати відшкодування, розмір якого в загальній сумі міг би перевищувати такий заявлений (заявлені свого часу) у рядку 18.2 «мінус» («мінуси»). До речі, підтвердженням правильності такого ходу думок може бути і сам числовий приклад із листа № 15844, в якому, зокрема, за жовтень 2007 року (рядок 18.2 якого заповнено з прокресленням) заявлено до відшкодування суму в 10000 грн.

Залишається зауважити: на такий некоректний вислів податківців також звертав увагу і Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики в

листі від 02.06.2008 р. № 04-27/575.

А тепер звернемося до

Порядку № 166. Після змін, унесених до нього наказом № 159, з існуючих додатків до декларації бюджетного відшкодування стосуються два оновлені додатки 2 і 3. Щоправда, є ще додаток 4 — Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (його форма не змінилася). Однак він має швидше довідково-інформаційний характер — подається разом із декларацією (в якій заповнено рядок 25.1), якщо платник податків має намір отримати заявлену суму відшкодування на рахунок у банку (п. 5.12 Порядку № 166) — тому в подальшому на ньому не зупинятимемося.

 

2. Додаток 2

Додаток 2 заповнюють платники податків, в яких у декларації заповнено

рядок 24*.

* Зауважимо: форми, аналогічної «старому» додатку 2, в якому б здійснювався розрахунок суми, що належить сплаті до бюджету, та залік заявленого бюджетного відшкодування в рахунок сплати поточних податкових зобов’язань, які декларуються, сьогодні в Порядку № 166 немає. Тому відстежувати таку суму і стан розрахунків з бюджетом платнику податків, мабуть, доведеться самостійно.

Для розрахунку суми бюджетного відшкодування (БВ), мабуть, це

головний додаток. Саме в ньому формується сума, у межах якої платник податків має право заявити бюджетне відшкодування.

За структурою цей додаток, по суті, є

розшифровкою від’ємної суми, що декларується платником податків у рядку 24 декларації, розкриваючи інформацію про періоди виникнення складових частин такого від’ємного значення, що утворилося, та їх оплати. У результаті відстежена оплачена частина від’ємного залишку, що декларується, і буде тією сумою, у розмірі якої платником податків може бути заявлено відшкодування (тобто фактично показник рядка 25 декларації).

У загальному випадку

алгоритм заповнення додатка 2 має такий вигляд:

(1)

до колонки 3 (у рядку «Усього») додатка 2 переноситься значення з рядка 24 декларації;

(2)

з’ясовується, як було сформовано таке значення з розшифровкою (за періодами виникнення) сум, з яких воно складається (так званих сум залишків від’ємного значення — ЗВЗ), при цьому відповідно заповнюються колонка 2 (період, податковий кредит якого спричинив утворення ЗВЗ) і колонка 3 (сума ЗВЗ, що відповідає такому періоду);

(3)

аналізується стан розрахунків з постачальниками (тобто фактична оплата розшифрованих сум ЗВЗ) станом на початок поточного звітного періоду, за який заповнюється декларація, та з’ясовується, яка частина здійснених оплат ще не брала участі в розрахунках БВ попередніх періодів, а отже, має право взяти участь у розрахунку БВ поточного періоду — при цьому дані про такі оплати відображаються в колонці 4, підсумок якої власне і є сумою БВ, розрахованою платником податків у додатку 2;

(4)

після цього заповнюється колонка 5, в якій розрахунковим шляхом (як різниця) виводиться показник рядка 26 поточної декларації;

(5)

дані з додатка 2 про суму БВ (підсумкові значення колонки 4) переносяться до додатка 3, а з нього — до рядка 25 декларації.

А тепер розглянемо кожний з цих етапів розрахунку БВ докладніше.

 

2.1. Колонки 2 і 3 — розподіляємо рядок 24 за періодами виникнення ЗВЗ

Для заповнення колонок 2 і 3 додатка 2 платнику податків необхідно з’ясувати: податковий кредит

яких минулих періодів брав участь у формуванні значення показника рядка 24 поточної декларації — інакше кажучи, простежити історію утворення такого від’ємного значення (дотепер так і не відшкодованого платнику податків).

У зв’язку з цим, як пояснюється в

листі № 15844, у березні 2008 року слід було діяти так: розподілити березневе значення рядка 24 у зворотному порядку, послідовно порівнюючи звітний період із попереднім, а цей попередній із тим, що передує йому, і т.д. Для цього слід було проаналізувати і співставити значення таких рядків декларації, як рядок 24, рядок 22.2 попереднього періоду (що дорівнює рядку 23.1 поточного періоду — саме цей рядок і використовуватимемо в подальшому), рядок 25(із урахуванням результатів камеральних чи документальних перевірок та/або уточнюючих розрахунків, якими виправляються помилки), здійснюючи при цьому сам розподіл таким чином, як наведено в таблиці.

 

Розподіл ЗВЗ за березень 2008 року

(колонки 2 і 3 додатка 2)

Період

Порядок визначення ЗВЗ

Лютий 2008 року

Якщо

рядок 24 березня 2008 року £ рядка 23.1 березня 2008 року (тобто це ситуація, коли ЗВЗ сформовано виключно з ПК минулого періоду — лютого), то ЗВЗ лютого 2008 року = рядку 24 березня 2008 року

(при цьому в додатку 2 в колонці 2 відображають період — лютий 2008 року («02.2008»)*, а до колонки 3 вписують значення рядка 24 березня). На цьому розподіл ЗВЗ закінчується, а в додатку 2 відображаються дані

одного періоду — лютого 2008 року

Якщо

рядок 24 березня 2008 року > рядка 23.1 березня 2008 року (тобто це ситуація, коли ЗВЗ сформовано з ПК декількох попередніх періодів), то ЗВЗ лютого 2008 року = рядку 23.1 березня 2008 року.

При цьому

продовжується розподіл частини ЗВЗ, що залишилася, у періодах, що передують лютому 2008 року (за періодами виникнення), у порядку, описаному далі

Періоди, що передують лютому 2008 року

ЗВЗ періоду = рядок 23.1 наступного періоду - рядок 25 наступного періоду,

наприклад: ЗВЗ січня 2008 року = рядок 23.1 лютого 2008 року - рядок 25 лютого 2008 року; ЗВЗ грудня 2007 року = рядок 23.1 січня 2008 року - рядок 25 січня 2008 року тощо (відповідно кількість рядків у додатку 2 дорівнює кількості періодів виникнення ЗВЗ). При цьому якщо рядок 22.2 поточного періоду (що дорівнює рядку 23.1 наступного періоду) не заповнений (пустий), то ЗВЗ поточного періоду дорівнює нулю. Такий розподіл закінчується періодом, в якому порахована різниця перевищуватиме залишок ЗВЗ, що підлягає розподілу. При цьому значення колонки 3 для такого періоду приймається рівним такому залишку ЗВЗ. У результаті розподілені таким чином (за періодами) ЗВЗ у сумі дадуть показник рядка 24 березневої декларації

* Звертаємо увагу: у колонці 2 додатка 2 зазначаються не періоди заповнення рядка 24, а періоди, в яких власне і виникали від’ємні значення ПДВ (тобто періоди, податковий кредит яких згодом і взяв участь у формуванні ЗВЗ, — по суті, це періоди заповнення рядка 22.2 декларації).

 

Докладно порядок такого розподілу розглянуто на числовому прикладі в

розділі І листа № 15844. Нескладно помітити, що такий розподіл ЗВЗ на складові податківці, по суті, пропонують проводити за методом ФІФО. У результаті після його здійснення значення рядка 24 буде розподілене за періодами виникнення податкового кредиту, за рахунок якого його було сформовано.

Уперше заповнюючи за таким принципом додаток 2 до березневої декларації платнику податків необхідно бути дуже уважним, щоб правильно відстежити

періоди виникнення та суми податкового кредиту, що їм відповідають, формуючи березневе ЗВЗ. По суті, платнику податків потрібно було провести своєрідну інвентаризацію березневого рядка 24. До речі, про те, що значення рядка 24 березня 2008 року повинне бути проінвентаризовано починаючи з періоду, в якому було сформовано податковий кредит, що викликав виникнення від’ємного значення податку, яке не було відшкодоване з бюджету в попередніх звітних періодах, зазначалося й у п. 6 листа ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 у редакції листа ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34.

Розглянемо приклад.

Приклад.

Розкладемо рядок 24 березня 2008 року на складові ЗВЗ за періодами їх виникнення за умови, що рядки декларацій заповнено так, як показано в таблиці, і при цьому:

— рядок 25 декларації згідно з порядком, що діяв раніше, — це сума оплат податкового кредиту попереднього періоду, здійснених тільки в такому попередньому періоді, на відшкодування якої згідно зі «старим» додатком 3 і мав право платник податків;

— у грудні в декларації було заповнено рядок 20 (+600 грн.);

— у січні відшкодування не заявлялося (оскільки не було оплат попереднього періоду — грудня).

 

Розшифровка рядка 24 березня 2008 року в додатку 2

img 1

 

І перш ніж розібратися, як було розраховано показники рядків 25 і 26 березневої декларації, що нас цікавлять (у прикладі їх виділено сірим фоном), наведемо деякі пояснення.

Отже, оскільки в березні значення рядка 24 перевищує показник рядка 23.1, то це означає, що рядок 24 березня (2650 грн.) включає ЗВЗ декількох

попередніх періодів і, зокрема, складається з:

— ЗВЗ лютого = 750 грн. (дорівнює рядку 23.1 березня, оскільки рядок 24 березня > рядка 23.1 березня);

— ЗВЗ січня = 200 грн. (визначається як рядок 23.1 лютого - рядок 25 лютого = 1000 грн. - 800 грн.);

— ЗВЗ грудня = 0 грн. (оскільки в цьому періоді було отримано додатне значення за рядком 20 декларації і податковий кредит грудня не брав участі у формуванні від’ємного значення, що накопичується, — у рядку 22.2 грудня (що дорівнює рядку 23.1 січня) стоїть «прокреслення»);

— ЗВЗ листопада = 300 грн. (рядок 23.1 грудня - рядок 25 грудня = 1500 грн. - 1200 грн.);

— ЗВЗ жовтня = 1400 грн. (рядок 23.1 листопада - рядок 25 листопада = 6000 грн. - 4000 грн. = 2000 грн. - 600 грн. (зарахованих у рахунок рядка 20 за грудень) = 1400 грн.).

 

Якщо від’ємне значення перекривається додатним

У цьому випадку варто звернути увагу на формування останнього з ЗВЗ — ЗВЗ жовтня. Оскільки згодом у грудні в декларації з’являється додатне значення (заповнено рядок 20, що дорівнює 600 грн.), то виникає запитання:

як і в якому порядку така додатна сума зменшуватиме минулий «мінус» жовтня і листопада, що накопичився до цього, щоб при цьому правильно розрахувати ЗВЗ таких періодів. Відразу зазначимо, що роз’яснення податківців ситуацію не прояснюють. Так, подібне запитання про послідовність зарахування від’ємного значення податку попередніх періодів у погашення поточної додатної суми розглядалося в п. 5 листа ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516//«Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58. При цьому в листі робився висновок, що від’ємне значення податку попереднього періоду зараховується в погашення поточного додатного значення незалежно від періоду, в якому воно виникло. Тим самим податківці неначебто не надавали значення черговості та послідовності зменшення від’ємної суми, що, проте, важливо для розрахунку суми відшкодування і, зокрема, розшифровки рядка 24 у додатку 2. Зрозуміло, що в цьому випадку варто зупинитися на будь-якому з методів зменшення від’ємного значення, що накопичилося (скажімо, за аналогією з методами вибуття запасів у бухгалтерському обліку). Вважаємо, що при цьому доцільніше надати перевагу методу ФІФО, що передбачає зменшення від’ємного значення, що накопичилося, у хронологічному порядку в міру його виникнення: тобто від’ємне значення, що виникло першим, зменшувати в першу чергу, наступне, що утворилося за ним, — у другу тощо. У такому разі значення рядка 20 грудня погашатиметься за рахунок першого «мінуса» жовтня, що утворився. А отже, ЗВЗ жовтня складе 1400 грн. (6000 грн. - 4000 грн. - 600 грн.).

 

Якщо було заповнено рядок 18.1

І ще один момент. На практиці відомі випадки, коли часом податківці на місцях, трактуючи норми

п.п. 7.7.1 Закону про ПДВ по-своєму, не визнавали за платником податків право на бюджетне відшкодування за декларацією, в якій при заповненому рядку 24 також було заповнено і рядок 18.1 (у нашому прикладі — це випадок грудня). Нібито, на їх думку, відшкодування можливе, тільки якщо в періодах поспіль заповнюється рядок 18.2 декларації. А от якщо з’являється рядок 18.1, то на відшкодування перехідного залишку від’ємного значення з рядка 24 платник податків розраховувати не може, а така сума може враховуватися (через рядок 26 декларації) тільки у зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів. Розглядаючи скарги платників податків на подібні вимоги контролюючих органів, ДПАУ в рішенні від 10.07.2008 р. № 13850/7/25-0515 зробила висновок, що такий підхід не відповідає законодавству і Порядку № 166. Тому за платником податків у такому разі зберігається право на бюджетне відшкодування. Тим більше, що сам п. 5.12 Порядку № 166 при цьому прямо передбачає складання платником податків додатків 2 і 3 у випадку, якщо різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту поточного періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (поточного періоду, що включається до складу податкового кредиту), має від’ємне значення. Отже, важливим для відшкодування, як бачимо, є саме показник рядка 24 декларації. До речі, ще одним підтвердженням цьому є лист № 15844, у ввідній частині якого зазначається про отримання права на відшкодування за умови хоча б часткового збереження за результатами наступних податкових періодів від’ємного значення різниці ПЗ та ПК (тобто його неповного погашення додатними податковими зобов’язаннями наступних періодів), що також простежується й із поміщеного в листі числового прикладу.

Отже, розклавши рядок 24 у березневому додатку 2 на складові, перейдемо до заповнення колонки 4.

 

2.2. Колонка 4 — визначаємо фактично сплачену частину

Призначення колонки 4 — відстежити

фактично сплачену частину ЗВЗ, що накопичився, на відшкодування якої, по суті, і має право розраховувати платник податків. При цьому сам порядок заповнення колонки 4 описано в розділі II листа № 15844.

 

Форма оплати

Спершу декілька слів про форму оплати. Як видно з

листа, ДПАУ, як і раніше, під фактичною оплатою розуміє оплату ПДВ грошовими коштами. Отже, умовою для включення до сплаченої частини та відображення в колонці 4 є проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а в разі, коли постачальник — нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ). І хоча п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ не уточнює, яким саме способом повинні здійснюватися розрахунки, а просто говорить про оплату як про необхідну умову для розрахунку суми, що відшкодовується, схоже, що в ситуації, що склалася, платникам податків, які не мають наміру сперечатися з контролюючими органами, залишається лише прислухатися до їх думки, відстежуючи тільки «грошовий» ПДВ. Тому, наприклад, бартерні розрахунки такі платники податків до сплаченої частини (колонку 4 додатка 2) не включать (хоча в минулому у Держкомпідприємництва можна було зустріти і зворотні аргументи з цього приводу — лист від 20.05.2006 р. № 3874; докладніше це питання також розглядалося нами свого часу у статті «Відшкодування ПДВ: продовжуємо розмову» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 63).

 

Періоди оплат

Для заповнення колонки 4 додатка 2 необхідно відстежити оплати, здійснені в періодах, що

передують поточному (тобто передують тому, за який заповнюється декларація), що, до речі, зазначається і в самій шапці колонки 4. Тому в березневій декларації до колонки 4 мали потрапити всі оплати ЗВЗ із попередніх періодів по лютий 2008 року включно (тобто аж до 1 березня 2008 року). А от березневі платежі в розрахунку участі не беруть, оскільки вони будуть важливі при розрахунку відшкодування тільки за підсумками квітня — про це зазначалося й у листі № 15844.

Проводячи вперше подібний аналіз розрахунків станом на 1 березня 2008 року в оновленому березневому додатку 2, слід бути дуже уважним. Адже березень був

перехідним періодом, починаючи з якого після декларативних змін нарешті, по суті, і запрацював законний підхід до розрахунку суми, що відшкодовується. Отже, уже в березні у платника податків з’являлася можливість урахувати в розрахунку відшкодування оплати попередніх періодів (уключаючи і оплати 2005 року, в якому, власне, і почав працювати «старий» порядок відшкодування), відшкодовувати які в минулому не давала форма «старого» додатка 3 (за умови, звісно, що показник рядка 24 при цьому тягнувся з таких минулих років до березня 2008 року, переходячи з періоду в період за рядком 26 декларації, і досі його й не було до кінця скомпенсовано додатним значенням або, наприклад, направлено на погашення податкового боргу). До речі, з цим погодилася і ДПАУ, зазначаючи, що під податковими періодами розуміються не тільки періоди після 1 січня 2008 року, а й податкові періоди до 1 січня 2008 року з урахуванням обмежень за строками давності (1095 днів), установленими ст. 15 Закону № 2181 (листи від 17.07.2008 р. № 14403/7/23-2017/602; від 07.05.2008 р. № 9091/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 48). Великою мірою до числа таких оплат платник податків міг включити оплати, період здійснення яких не збігався з періодом формування податкового кредиту. Так, заповнюючи колонку 4 березневого додатка 2, до сплаченої частини ЗВЗ жовтня платник податків, скажімо, міг віднести оплату, здійснену постачальнику у грудні 2007 року за товар, отриманий від нього в жовтні 2007 року (що не брала участі раніше в розрахунку бюджетного відшкодування через дію старої редакції п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ).

У результаті заповнити колонку 4 перехідного березневого додатка 2 можна було провівши так само

інвентаризацію (звірку) ПДВ-розрахунків (із контрагентами, а в разі імпортування товарів — з бюджетом) станом на 1 березня 2008 року і виявивши тим самим суму оплат попередніх періодів, яку вже за підсумками березня могло бути включено до розрахунку суми, що відшкодовується.

Забігаючи наперед, зауважимо: у додатках 2,

починаючи з квітня 2008 року, колонка 4, за ідеєю, уже повинна формуватися тільки з оплат попереднього періоду. Адже у світлі листа ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83) саме такі оплати попереднього періоду автоматично в обов’язковому порядку і повинні брати участь у розрахунку відшкодування поточного періоду. Інакше, якщо платник податків не дотримуватиметься цих вимог і не включить оплати минулого періоду до розрахунку суми, що відшкодовується в поточному періоді, це вважатиметься порушенням Закону про ПДВ. І якщо подібне порушення буде виявлено податківцями під час перевірки, то така своєчасно не заявлена сума відшкодування згідно з п.п. «а» п.п. 7.7.7 Закону про ПДВ вважатиметься сумою заниження бюджетного відшкодування, від відшкодування якої добровільно відмовляється платник податків. Тому в подальшому її вже не може бути включено до розрахунку бюджетного відшкодування, а вона може враховуватися тільки у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ майбутніх податкових періодів (п. 7 листа ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516).

З урахуванням цього виходить, що в подальших додатках 2, що йдуть після проінвентаризованого березневого, у колонці 4 розшифровуватимуться тільки оплати періоду, що передує звітному — тому, за який складається додаток 2 (наприклад, у додатку 2 квітня — березневі оплати за ЗВЗ минулих періодів, уключаючи березневий, у додатку 2 травня — квітневі оплати за ЗВЗ минулих періодів, уключаючи квітневий тощо). Виняток, мабуть, можуть становити оплати минулих періодів, які помилково ще так і не було своєчасно включено до розрахунку відшкодування платником податків (наприклад, оплати, помилково не враховані платником податків за колонкою 4 при заповненні того ж першого оновленого березневого додатка 2 тощо). У разі самостійного виявлення подібних помилок до початку

перевірки суми таких оплат минулих періодів платник податків також зможе врахувати в колонці 4 при складанні поточних додатків 2. При цьому не слід забувати, що в поточній декларації може бути виправлено помилки тільки одного періоду, а от якщо виявлено більше помилкових періодів — допоможе уточнюючий розрахунок (п. 4.4 Порядку № 166).

 

Як відстежувати оплату податку?

Наступне запитання, пов’язане із заповненням колонки 4: оплату

чого, власне, потрібно відстежувати? Так, п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ говорить про «суму податку, фактично сплачену одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)». Водночас у шапці колонки 4 додатка 2 при цьому йдеться про частину ЗВЗ, фактично сплачену одержувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

Подивимося, що з цього приводу говориться в

листі № 15844. Як роз’яснює ДПАУ, для заповнення колонки 4 слід з’ясувати обсяг грошових розрахунків із постачальниками товарів (послуг) за сумами, включеними до податкового кредиту періоду, в якому сформувався ЗВЗ. Це підтверджує й числовий приклад з листа № 15844, в якому, зокрема, при заповненні колонки 4 у розрізі вересня 2007 року зазначається, що станом на 1 березня 2008 року заборгованість перед постачальниками за сумами, що сформували податковий кредит у вересні 2007 року, відсутня (а отже, увесь ЗВЗ вересня вважається сплаченим).

Таким чином, розклавши ЗВЗ (рядок 24) у додатку 2 на складові за періодами виникнення, треба буде відстежити стан розрахунків із постачальниками за операціями, за якими і

було сформовано податковий кредит, що став згодом частиною ЗВЗ. А от будь-які інші оплати зараховуватися в рахунок оплати ЗВЗ не можуть. Так, скажімо, не вийде зарахувати оплати попереднього періоду за отримані в цьому ж попередньому періоді товари в рахунок оплати ЗВЗ, сформованого в більш ранньому періоді відносно попереднього (наприклад, при розрахунку відшкодування в березні в оплату ЗВЗ вересня не можуть зараховуватися інші подальші оплати постачальникам, здійснені в листопаді, за отримані від них у листопаді товари). Як бачимо, для правильного визначення сплаченої частини ЗВЗ знадобиться відстежувати постачальників у розрізі періодів.

Отже, підсумуємо: щоб заповнити колонку 4 додатка 2 необхідно відстежити

оплати податкового кредиту періоду, в якому виник ЗВЗ.

 

Порядок розрахунку сплаченої частини

Згідно з

листом № 15844 значення колонки 4 додатка 2 визначається так (див. рисунок):

 

Заповнення колонки 4 додатка 2

img 2

 

Увага

: значення колонки 4 у додатку 2 не може перевищувати значення колонки 3.

На продовження розглянутого прикладу припустимо, що розрахунки з постачальниками (бюджетом — при імпорті) станом на 1 березня 2008 року було проведено так (див. табл.).

 

Аналіз стану грошових розрахунків з оплати ПК (ЗВЗ)

Періоди

ПК (рядок 17 декларації)

ЗВЗ (кол. 3 додатка 2)

Розрахунки (грошові оплати податкового кредиту відповідного періоду) станом на 01.03.2008 р.

(що по суті проводяться в жовтні 2007 року — лютому 2008 року)*

Кол. 4 додатка 2

Жовтень 2007 року

8000

1400

8000

1400

Станом на 01.03.2008 р. розрахунки за товари, ПК за якими відображено в жовтні, здійснено в повному обсязі (8000 грн.), при цьому:

— частину з них (4000 грн.) здійснено в жовтні і вона вже зіграла у відшкодуванні за підсумками листопада;

— оплату (4000 грн.), що залишилася, здійснено в періоді листопад — лютий.

Отже, увесь ЗВЗ жовтня (1400 грн.) вважається фактично сплаченим і переноситься до кол. 4 додатка 2.

Листопад 2007 року

4500

300

1900

300

Станом на 01.03.2008 р. розрахунки за товари, ПК за якими відображено в листопаді, проведено частково, тільки в розмірі 1900 грн., при цьому:

— частину з них (1200 грн.) здійснено в листопаді і вона вже зіграла у відшкодуванні за підсумками грудня;

— оплату (700 грн.), що залишилася і ще не взяла участі в розрахунку відшкодування, здійснено в періоді грудень — лютий. І оскільки такі сплачені 700 грн. перевищують ЗВЗ листопада (300 грн.), то весь ЗВЗ листопада (300 грн.) вважається фактично сплаченим і відображається в кол. 4 додатка 2.

Грудень 2007 року

2000

ЗВЗ грудня 2007 року дорівнює 0. Отже, стан розрахунків за ПК грудня нас не цікавить.

Січень 2008 року

2800

200

800

Станом на 01.03.2008 р. розрахунки за товари, ПК за якими відображено в січні, проведено частково, тільки в сумі 800 грн. Причому таку оплату здійснено в січні і вона вже зіграла у відшкодуванні за підсумками лютого. Отже, ЗВЗ січня (200 грн.) вважається неоплаченим, тому в кол. 4 додатка 2 проставляється прокреслення («—»).

Лютий 2008 року

4000

750

350

350

Станом на 01.03.2008 р. розрахунки за товари, ПК за якими відображено в лютому, здійснено в тому ж місяці лютому, проте лише в частковій сумі — 350 грн. Отже, таку суму (350 грн.) і потрібно включити до розрахунку відшкодування за підсумками березня і перенести її до кол. 4 додатка 2.

Разом

2650

2050

*

Оскільки у прикладі березневий ЗВЗ формував ПК, починаючи з жовтня 2007 року, то будь-які розрахунки з постачальниками (бюджетом), здійснені до жовтня 2007 року, нас не цікавлять, а важливі розрахунки із жовтня по лютий.

У прикладі виходимо з того, що податковий кредит попереднього періоду, сплачений в такому ж попередньому періоді, ураховувався платником податків при розрахунку суми відшкодування в наступному періоді за старими правилами (тобто ПК жовтня, сплачений у жовтні, — при розрахунку відшкодування в листопаді; ПК листопада, сплачений у листопаді, — при розрахунку відшкодування у грудні тощо). Отже, для визначення сплаченої частини ЗВЗ кожного періоду платника податків великою мірою цікавитимуть розрахунки з постачальниками, починаючи з місяця, наступного за місяцем виникнення ЗВЗ по лютий 2008 року включно. Так, відповідно відстежуючи сплачену частину: ПК жовтня 2007 року будуть важливі розрахунки за листопад 2007 року — лютий 2008 року, ПК листопада — розрахунки за грудень 2007 року — лютий 2008 року тощо.

А от березневі розрахунки в цьому випадку не аналізуються, оскільки вони враховуватимуться тільки при розрахунку відшкодування за підсумками квітня 2008 року.

 

Отже, тепер у нас є всі дані, щоб заповнити додаток 2до декларації (його фрагмент наведено далі). Зауважимо: колонка 5 додатка 2 визначається розрахунковим шляхом як різниця значень колонки 3 і колонки 4:

 

Додаток 2 до декларації з ПДВ за березень 2008 року (фрагмент)

грн.

№ з/п

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду)

Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування)

Значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду

звітний період, у якому виникла сума

сума

сума

сума

1

2

3

4

5

1

10.2007

1400

1400

2

11.2007

300

300

3

01.2008

200

200

4

02.2008

750

350

400

Усього

Х

2650

2050

600

 

Ось яку роботу треба було виконати, щоб уперше заповнити додаток 2 до березневої декларації. Отже, ми впритул підійшли до заповнення додатка 3.

 

3. Додаток 3

Заповнення додатка 3 не повинне викликати особливих труднощів, так:

— у його рядок 1 переносять дані з рядка 24 декларації;

— у рядок 2 потрапляє підсумковий показник з колонки 4 додатка 2;

— у рядку 3 виводиться сума бюджетного відшкодування.

Заповнимо додаток 3 на продовження прикладу, розглянутого нами.

 

Додаток 3 до декларації з ПДВ за березень 2008 року (фрагмент)

грн.

№ з/п

Показники

Сума

1

2

3

1

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду)

2650

2

Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр. 4 додатка 2 до податкової декларації звітного податкового періоду)

2050

3

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період)

2050

 

Отже, рядки декларації за березень 2008 року належало заповнити так:

— рядок 24 — 2650 грн.;

— рядок 25 — 2050 грн.;

— рядок 26 — 600 грн.

 

Якщо рядок 3 менше рядка 2

Зауважимо, здебільшого, як правило, рядок 3 додатка 3

дорівнюватиме його рядку 2. Разом з тим значення рядка 3 може бути і менше рядка 2. Така ситуація розглядалася в розділі III листа № 15844. Це випадок, коли за результатами перевірки податковим органом виявлено заниження суми відшкодування. З урахуванням норм п.п. «а» п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ вважається, що від отримання такої суми, як бюджетного відшкодування, платник податків добровільно відмовився. А тому ця сума в подальшому вже не може відображатися ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації (тобто заявлятися як бюджетне відшкодування), а підлягає тільки зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ майбутніх періодів та має враховуватися платником податків через рядок 26 декларації.

У зв’язку з цим у

листі № 15844 пояснювалося, що в такому разі розрахункове значення колонки 5 додатка 2 не може дорівнювати різниці між значеннями колонок 3 і 4, а відрізнятиметься на суму такого заниженого бюджетного відшкодування. Із цієї причини відповідно рядок 3 додатка 3 виявиться менше рядка 2 додатка 3 на таку суму.

4. Заповнення подальших додатків 2 і 3, починаючи з квітня 2008 року

А тепер розглянемо, як заповнювати додаток 2 починаючи з квітневого. Цей момент описано в

листі № 15844 стисло. Так, зазначається, що подальші розподіли в майбутніх звітних періодах рядка 24 здійснюються виходячи зі значень колонки 5 додатка 2 (рядка 26 декларації) попереднього звітного періоду з урахуванням можливих коригувань за рядком (+ або -) за рахунок рядка 22.2 декларації попереднього періоду (рядка 23.1 поточного) та рядків 20, 23.3 — 23.5 поточної декларації. Подивимося, що це означає.

Отже, розрахувавши за підсумками березня 2008 року суму до відшкодування,

колонка 5 додатка 2 (тобто рядок 26) розкриватиме інформацію про неоплачені станом на 1 березня 2008 року залишки ЗВЗ, що виникли у відповідних минулих періодах. А це означає, за наявності в подальшому оплат такі залишки можуть стати відшкодуванням у майбутніх періодах. Таким чином, дані колонки 5 додатка 2 попереднього періоду є основою для заповнення колонок 2 і 3 наступного додатка 2. Однак, заповнюючи поточний додаток 2, також слід мати на увазі, що в поточній декларації при цьому може бути заповнено рядки 20, 23.1, 23.3 — 23.5, які також впливають на показник рядка 24. Тому остаточно колонки 2 і 3 сформуються з урахуванням значень цих рядків.

На продовження прикладу, припустимо, що рядки декларації за квітень 2008 року заповнено так (при цьому розглянемо 2 варіанти) і покажемо, як у такому разі буде заповнено колонки 2 і 3 квітневого додатка 2.

 

Рядки декларацій

Рядок декларації

Періоди 2008 року

березень

квітень

варіант 1

варіант 2

9

2400

900

3700

17

2900

1600

3450

20

250

21

500

700

22.2

500

700

23.1

750

500

500

23.2

1900

600

600

24 (23 - 20)

2650

1100

850

25

2050

 

26

600

 

 

Рядки додатка 2 за квітень 2008 року

№ з/п

Звітний період, в якому виникла сума

Сума

1

2

3

варіант 1

варіант 2

1

01.2008

200

2

02.2008

400

350

3

03.2008

500

500

Усього

Х

1100

850

 

Варіант 1

: до колонок 2 і 3 квітневого додатка 2 переносимо дані з колонки 5 березневого додатка 2 + додається період березень 2008 року, в якому також виник ЗВЗ у сумі 500 грн.

Варіант 2

: у цьому випадку у квітневій декларації з’явився рядок 20 (+250 грн.), отже, частина ЗВЗ попередніх періодів, що накопичилися, піде на погашення такого додатного значення. Раніше ми вже розглядали подібну ситуацію і, нагадаємо, зупинилися на тому, що найлогічніше значення рядка 20 погашати у хронологічному порядку виникнення ЗВЗ (тобто в міру виникнення від’ємних значень). А це означає, що з 250 грн. 200 грн. буде списано за рахунок ЗВЗ січня, а 50 грн. — за рахунок ЗВЗ лютого. Тому ЗВЗ лютого, який ураховуватиметься при розрахунку відшкодування квітня, складе 350 грн.

Щодо сплаченої частини ЗВЗ, то, як уже зазначалося, до колонки 4 післяберезневих додатків 2, за ідеєю, потраплятимуть тільки оплати попереднього періоду (тобто періоду, що передує поточному).

Як бачимо, заповнення подальших декларацій, по суті, уже є справою техніки.

І звісно, особливих проблем не має виникати, якщо рядок 24 виявиться тільки

вперше заповненим у будь-якій з післяберезневих декларацій. Тоді її величина і буде розміром ЗВЗ. При цьому в додатку 2 буде заповнено один рядок, до колонки 3 якого буде перенесено таку суму ЗВЗ, а в колонці 2 буде зазначено період, що передує поточному (тобто передує тому, за який складається декларація). Відповідно сума оплат ПК такого періоду (звичайно, у межах значення колонки 3) потрапить при цьому до колонки 4 додатка 2.

Ну от, мабуть, і все, на чому ми хотіли зупинитися в межах цієї статті. Сподіваємося, тепер оновлений порядок розрахунку бюджетного відшкодування не видасться вам чимось невідомим та незнайомим.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі