Щодо оплати листків непрацездатності у період простою

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2009/№ 33
В обраному У обране
Друк
Лист від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09

Щодо оплати листків непрацездатності у період простою

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09

 

У Департаменті соціального партнерства і

загальнообов’язкового державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики розглянуто <…> лист щодо оплати листків непрацездатності у період простою.

Незалежно

від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням». Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для

застрахованої особи є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (у тому числі тимчасова втрата працездатності), протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески.

У <…> прикладі листок непрацездатності працівникові має бути оплачено

за робочі дні за графіком роботи цього працівника, що пропущені через хворобу, розрахунковим періодом для обчислення середньоденної заробітної плати будуть останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Оскільки підприємство перебувало у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки всі 6 місяців розрахункового періоду, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові.

Пунктом 10 Порядку передбачено визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, тільки у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. Простій не з вини працівника не відноситься до зазначених поважних причин.

Також ураховуючи, що відповідно до п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистки заробітної плати

оплата простою не з вини працівника включається до фонду оплати праці і з цієї суми сплачуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, сума оплати простою включається до обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

 

Директор Департаменту соціального партнерства
 і загальнообов’язкового державного соціального страхування
В. Ступак



коментар редакції

Період простою, а також сума його оплати включаються до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних

Проблема розрахунку лікарняних у разі, якщо весь розрахунковий період на підприємстві було оформлено простій або якщо до розрахункового періоду потрапляє період, протягом якого було оформлено простій, полягає в такому.

Мінпраці у своєму листі від 25.06.2004 р. № 20-338 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 98) зазначало: згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, розрахунковим періодом є

період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала і за неї сплачувалися страхові внески. У зазначеному листі вказано, що період, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігалася середня заробітна плата, не повинен уключатися до розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Яскравий приклад цьому — відпускні. Виходячи з цієї логіки, період простою, а також сума оплати простою (2/3 тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику) також не повинні включатися до розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності. Таку ж думку висловлювали фахівці Мінпраці в газеті «Праця і зарплата», 2007, № 9, с. 18.

У листі, що коментується, Мінпраці змінило свою точку зору. У ньому зазначається:

період простою, а також сума його оплати повинні брати участь у розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності. Обґрунтування цієї точки зору таке. Згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, оплата простою включається до фонду оплати праці та з цієї суми сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. А отже, сума оплати простою включається до обчислення середньої зарплати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. І відповідно включаються робочі дні за графіком роботи підприємства, протягом яких працівник не працював у зв’язку з простоєм. До речі, у ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III зазначено, що при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах ураховуються всі види заробітної плати (доходу) у межах максимальної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

При такому розрахунку лікарняних їх сума буде менше через те, що простій оплачується виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), установленого працівнику.

 

Тетяна Онищенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд