Претензія як метод досудового врегулювання господарських спорів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2009/№ 33
В обраному У обране
Друк
Стаття

Претензія як метод досудового врегулювання господарських спорів

 

Якщо ваші партнери не виконують своїх зобов’язань, тим самим порушуючи ваші права, не кваптеся звертатися до суду. Це право у вас ніхто не відніме. Практика показує, що чимало конфліктів можна вирішити на стадії досудового врегулювання, заощадивши при цьому час та гроші. У таких випадках інструментом, за допомогою якого відбувається цивілізоване нагадування партнеру про його «неджентльменську» поведінку, є претензія. Про те, як правильно скласти цей документ і направити його боржнику, і йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Що таке претензія і в яких випадках вона пред’являється

Претензія є документом, призначеним

для відновлення порушеного права та законних інтересів підприємства.

Цей документ є основним інструментом досудового врегулювання господарського спору, передбаченим

ГПКУ , і до нього висуваються певні вимоги, яким він має відповідати.

Згідно з

ч. 1 ст. 5 ГПКУ досудове врегулювання господарських спорів, а отже, і претензійний порядок застосовується за домовленістю сторін між собою, тобто сторони самостійно при укладенні договору встановлюють порядок і способи досудового врегулювання господарських спорів, що з нього випливають. При цьому досудове врегулювання не є обов’язковим, і підприємство має право звертатися з позовом до суду, незважаючи на те що передбачену договором процедуру досудового врегулювання спору не було дотримано — суд у такому разі не має права відмовити підприємству (див. постанову ВГСУ від 24.10.2006 р. № 2/238).

Обов’язковість проведення процедури досудового врегулювання спору може бути передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Так, пред’явлення претензії передбачено, наприклад,

Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 09.05.80 р. та Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС). У таких випадках при вирішенні господарського спору господарські суди повинні керуватися нормами міжнародних договорів (ч. 3 ст. 4 та ч. 3 ст. 5 ГПКУ), а отже, звернення підприємства до суду за вирішенням спору за міжнародним договором без попереднього направлення претензії контрагенту спричинить відмову в задоволенні вимог (див. постанову ВГСУ від 11.10.2007 р. № 22/147-07).

Необхідність пред’явлення претензії як кроку, що передує зверненню підприємства до суду, закріплено і в деяких доволі давніх нормативно-правових актах, що досі є чинними на території України. Зокрема, обов’язковість пред’явлення претензії передбачено в

Інструкціях № П-6 і № П-7, що регулюють приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 75).

Зазначені вимоги можна знайти і в інших нормативно-правових актах, однак Конституційний Суд України прийняв однозначне рішення:

право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів та права на судовий захист (див. рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів)).

Це означає, що сторона, право якої порушено, може звернутися за захистом своїх інтересів безпосередньо до суду, не дотримуючись процедури досудового врегулювання господарського спору, за винятком випадків, коли обов’язковість такої процедури передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Проте досудове врегулювання — це простий, доступний та швидкий спосіб вирішення господарських спорів, особливо якщо вони виникли не навмисно, а внаслідок будь-яких збоїв у діяльності підприємства-боржника, тобто через непорозуміння. Адже трапляються ситуації, коли підприємство-контрагент навіть не підозрює про порушення права іншого підприємства і не здогадується про виникнення господарського спору. У таких умовах усі спірні питання досить легко вирішуються у претензійному порядку і не переходять у судову площину.

Зазвичай партнери, укладаючи між собою договір, уписують до нього таку фразу: «Сторони вирішують усі розбіжності, пов’язані з виконанням цього договору, шляхом переговорів». Таке формулювання передбачає обов’язковість направлення кредитором претензії на адресу боржника.

Якщо ж такого (або подібного) формулювання в договорі немає або договір укладено в усній формі, кредитор має право вибирати: відразу вимагати сплати заборгованості в судовому порядку або ж спочатку звернутися до боржника з претензією. Адже право підприємства, чиї законні інтереси та права порушено,

урегулювати спір шляхом пред’явлення письмової претензії до порушника прямо передбачено ч. 2 ст. 6 ГПКУ.

Строк для пред’явлення претензії обчислюється

з дня, коли підприємство дізналося або могло дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

 

Як складається претензія

Як правило, на підприємствах підготовка претензії здійснюється юридичною службою (юридичним відділом чи штатним юрисконсультом) або адвокатом чи юридичною фірмою, які надають підприємству юридичні послуги. Утім, частенько буває й так, що за відсутності з різних причин на підприємстві юридичної служби, питаннями оформлення претензії займається бухгалтерія.

Підготовка до пред’явлення претензії складається з декількох послідовних етапів:

— підбір необхідних документів та доказів, що підтверджують вимогу заявника претензії;

— вивчення цих документів і доказів;

— аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини;

— визначення розміру вимог, що пред’являються, і власне розробка претензії.

При складанні претензії важливо дотримати вимоги, що висуваються до її форми. Так, відповідно до

ч. 3 ст. 6 ГПКУ і ч. 3 ст. 222 ГКУ в цьому документі обов’язково повинні зазначатися:

1) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому претензія направляється. При цьому поняття «повне найменування» означає, що у претензії заявник має зазначити свою назву та назву боржника згідно зі статутними документами, а також організаційно-правову форму господарювання;

2) дата пред’явлення і номер претензії;

3) обставини, на підставі яких пред’являється претензія;

4) докази, які підтверджують ці обставини, та посилання на відповідні нормативні акти. Тут має сенс зазначити, що:

— згідно з укладеною угодою заявником учинено певні дії (наприклад, здійснено відвантаження товару, виконано роботи, надано послуги), але боржник досі не розрахувався (не повністю розрахувався) із заявником, не виконав інші зобов’язання, обумовлені сторонами або законодавством, чим порушив відповідні положення укладеного договору;

— відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг підтверджуються відповідними документами: накладною, актом виконаних робіт, подорожнім листом тощо;

— рахунки на оплату товару (робіт, послуг) направлялись боржнику, але і досі не сплачені, що є односторонньою відмовою від виконання зобов’язань і не допускається згідно зі

ст. 525 ЦКУ;

5) вимоги заявника. Тут слід вказати, що з урахуванням викладеного заявник претензії вимагає негайного виконання боржником певної дії, наприклад, оплати заборгованості, що виникла. При цьому на підставі

ст. 1 Закону № 543 заявник може вимагати в боржника сплати пені за прострочення платежу. Нагадаємо: розмір такої пені встановлюється за угодою сторін під час укладення договору, але не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня (див. ст. 3 Закону № 543). Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ заявник може збільшити суму вимоги на суму індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також на 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом;

6) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці. Розрахунок суми претензії можна навести або в тексті самої претензії, або в додатку до неї;

7) платіжні реквізити заявника претензії;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до претензії. Тут надається опис усіх документів, що додаються до претензії, на підставі яких її складено.

Документи, що підтверджують вимоги заявника претензії, додаються

в оригіналах або належно завірених копіях (зазвичай вони завіряються підписом відповідальної особи підприємства, написом «копія відповідає оригіналу» та відбитком печатки підприємства).

Документи, що

є в іншої сторони, можуть не додаватися до претензії із зазначенням про це в самій претензії. До претензії про сплату грошових коштів можна додати платіжну вимогу-доручення на суму претензії (ч. 4 ст. 6 ГПКУ та ч. 4 ст. 222 ГКУ).

Претензія підписується керівником підприємства або іншою посадовою особою, яка має відповідні повноваження, надані статутом підприємства чи довіреністю.

Приклад.

ТОВ «Альфа» 20.01.2009 р. на підставі договору купівлі-продажу відвантажило ПП «Омега» товар на суму 120000 грн. (без ПДВ — 100000 грн.; ПДВ 20 % — 20000 грн.). За умовами договору покупець мав розрахуватися з продавцем не пізніше 30.01.2009 р., але станом на 10.04.2009 р. свої зобов’язання не виконав. Також договором передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення, у зв’язку з чим покупець повинен сплатити продавцю станом на 10.04.2009 р. пеню в сумі 5523 грн. (120000 грн. х 12 % х 2 : 365 дн. х 70 дн. : 100 %). ТОВ «Альфа» після неодноразових нагадувань ПП «Омега» про необхідність погашення заборгованості прийняло рішення пред’явити йому претензію на суму 125523 грн. (у тому числі 120000 грн. — вартість поставленого товару, 5523 грн. — пеня за несвоєчасну оплату).

Наведемо зразок претензії на с. 13.

 

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа»

61052 м. Харків, вул. К. Маркса, 76, тел. 712-12-12, код ЄДРПОУ 12345678, п/р № 2600556611 у ХОФ АКБ «Гривня», МФО 351445

10.04.2009 № 14

Директору Приватного підприємства

«Омега»

Борисенку В. А.

61093 м. Харків, вул. Кандаурова, № 96,

тел. 777-25-25, код ЄДРПОУ 34567890, п/р № 2600906609 у

ХОД АКБ «Фаворит», МФО 351999

Претензія

про сплату заборгованості та штрафних санкцій

на загальну суму 125523 грн. 00 коп. (сто двадцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять три грн. 00 коп.)

 

19 січня 2009 року між нашим підприємством (Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа») та Вашим підприємством (Приватне підприємство «Омега») було укладено договір купівлі-продажу № 125/09 (далі — Договір), відповідно до якого наше підприємство зобов’язалося поставити Вашому підприємству партію товару на суму 120000 грн., а Ваше підприємство — своєчасно оплатити його.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа» повністю виконало свої зобов’язання за Договором і поставило Приватному підприємству «Омега» товар на суму 120000 грн., що підтверджується накладною № 78 від 20.01.2009 р.

Приватне підприємство «Омега» свої зобов’язання за Договором щодо оплати товару не виконало, унаслідок чого станом на 10.04.2009 р. у нього перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа» виникла заборгованість у сумі 120000 грн.

Крім того, п. 4.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, у зв’язку з чим Ваше підприємство повинне сплатити нашому підприємству станом на 10.04.2009 р. пеню в сумі 5523 грн. виходячи з такого розрахунку:

 

Підстава поставки

Дата поставки

Сума поставки, грн.

Строк оплати

Розмір пені за 1 день прострочення, грн.

Кількість днів прострочення

Сума пені, грн.

Накладна № 78 від 20.01.2009 р.

20.01.2009 р.

120000

30.01.2009 р.

78,90 (120000 грн. х 0,12 х 2 : 365 дн.)

70

5523

 

Таким чином, станом на 10.04.2009 р. заборгованість Приватного підприємства «Омега» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа» за Договором становить 125523 грн. (сто двадцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять три грн. 00 коп.), у тому числі 120000 грн. — вартість поставленого товару, 5523 грн. — пеня за несвоєчасну оплату товару.

На підставі викладеного, ст. 530, 612, 622, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст. 222, 230, 231 Господарського кодексу України, Договору, а також ст. 6 Господарського процесуального кодексу України

ПРОСИМО:

перерахувати 125523 грн. (сто двадцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять три грн. 00 коп.), у тому числі 120000 грн. — вартість поставленого товару, 5523 грн. — пеня за несвоєчасну оплату товару, на наш поточний рахунок № 2600556611 у ХОФ АКБ «Гривня», МФО 351445, в іншому випадку будемо змушені звернутися до господарського суду з позовом про примусове стягнення зазначених вище сум із віднесенням судових витрат на Ваше підприємство.

Усі документи, необхідні для розгляду цієї претензії, у Вас є.

Директор

Семенюк
(підпис)
 Семенюк С. В.

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Альфа»

 

 

В якому порядку претензія пред’являється боржнику

Претензія висилається адресату

рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку. На це вказує ч. 5 ст. 6 ГПКУ.

При направленні претензії поштою, щоб уникнути непорозумінь з боржником, має сенс скласти опис вкладення та скористатися повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, при відправленні претензії, як власне і будь-якої іншої юридично значимої кореспонденції, на адресу боржника — юридичної особи необхідно мати на увазі, що його фактичне місцезнаходження та юридична адреса можуть не збігатися. У такому разі для впевненості претензію боржнику краще направляти за всіма відомими кредитору адресами.

Якщо ви вирішили вручити претензію контрагенту під розписку, потурбуйтеся, щоб на вашому примірнику його представник зробив напис такого змісту: «Претензію з усіма зазначеними в ній додатками, усього на __ аркушах, отримано «__» _______ 200_ року. Посада, підпис, прізвище, ім’я, по батькові».

Бажано також, щоб цей напис боржник завірив своєю печаткою.

У разі відмови зробити зазначений напис вам доведеться направити копію претензії поштою в описаному вище порядку.

 

В які строки розглядається претензія

Як тільки претензія опиниться в боржника, він буде зобов’язаний розглянути її

в місячний строк із дня отримання (ч. 1 ст. 7 ГПКУ і ч. 6 ст. 222 ГКУ).

При цьому для претензії, відправленої поштою, дата отримання визначається датою поштового штемпеля підприємства зв’язку за місцезнаходженням заявника. Якщо претензію відправили з повідомленням про вручення, датою її отримання вважатиметься дата вручення поштового відправлення безпосередньо адресату.

Якщо претензію доставлено нарочним, датою її отримання вважатиметься дата проставляння розписки про вручення відповідальної особи одержувача претензії.

Закінчення строку розгляду претензії визначається за правилами, установленими

ст. 51 ГПКУ. При цьому якщо останній день такого строку припадає на неробочий день, днем його закінчення вважається перший наступний за ним робочий день.

Утім, у деяких випадках строк розгляду претензії може бути продовжено.

Так, якщо обов’язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, строк розгляду претензій, пов’язаних з якістю та комплектністю продукції (товарів), становить

два місяці.

Строк розгляду претензії переноситься і в тому випадку, якщо до неї не додано всі необхідні для розгляду документи. У цій ситуації одержувач претензії має право вимагати в заявника документи, яких не вистачає, установивши строк подання, який не може бути

менше 5 днів (без урахування часу поштового обігу). Цей запит має бути направлено письмово. За таких умов строк розгляду претензії припиняється до отримання документів, що вимагалися, або до закінчення строку їх подання. Якщо ж ці документи в установлений строк так і не надійдуть, претензія розглядається з урахуванням уже наявних документів. Тобто невиконання заявником претензії вимоги про надання додаткових документів не звільняє боржника від обов’язку розглянути претензію на підставі наявних документів.

 

В якому порядку надається відповідь на претензію

При розгляді претензії підприємства за необхідності звіряють розрахунки, проводять експертизу, звертаючись до фахівців, або вчинюють інші дії з метою досудового врегулювання спору (

ч. 4 ст. 7 ГПКУ).

Якщо обґрунтованість вимог заявника претензії

підтверджується, її одержувач зобов’язаний їх задовольнити.

Однак у будь-якому разі

незалежно від результатів розгляду претензії одержувач повинен повідомити про них заявника у письмовій формі. До речі, якщо справа дійде до судового розгляду і господарський суд при її розгляді вирішить, що спір виник через неправильні дії сторони, яка не надала відповідь на претензію, він має право на підставі ч. 2 ст. 49 ГПКУ покласти на цю сторону сплату держмита незалежно від результатів вирішення спору (див. п. 40 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211).

Відповідь на претензію надається її одержувачем відповідно до вимог, викладених у

ст. 8 ГПКУ.

Відповідь на претензію повинна містити такі дані:

— повне найменування і поштові реквізити підприємства, що надає відповідь, та підприємства, якому ця відповідь направляється;

— дату і номер відповіді;

— дату і номер претензії, на яку дається відповідь;

— визнану суму при повному або частковому визнанні претензії, номер і дату платіжного документа на перерахування цієї суми або строк та спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

— мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти та документи, які є підставою для відхилення претензії, якщо претензію відхилено повністю або частково;

— перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

У ситуації, коли претензію відхилено повністю або частково, заявнику має бути повернено оригінали документів, отриманих разом із претензією, а також надано документи, що є підставою для відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується керівником підприємства або іншою посадовою особою, яка має відповідні повноваження, надані статутом підприємства або довіреністю.

Якщо до претензії про сплату грошових коштів було додано платіжну вимогу-доручення, то при її повному або частковому визнанні в цій платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума. Такі платіжні вимоги-доручення виконуються банківськими установами в порядку, установленому НБУ

(ч. 7 ст. 8 ГПКУ).

За необґрунтоване списання в безперечному порядку претензійних сум винна сторона виплачує другій стороні штраф у розмірі 10 % від списаних сум.

Відповідь на претензію направляється на адресу заявника

рекомендованим або цінним листом, або вручається йому під розписку.

Який же результат може чекати підприємство-кредитора після пред’явлення претензії? Тут можливий один з чотирьох варіантів, а саме:

— претензію визнано (повністю або частково) та задоволено;

— претензію визнано (повністю або частково), але не задоволено;

— претензію не визнано;

— відповідь на претензію не отримано.

Наведемо зразок відповіді на претензію на с. 16.

 

 

Приватне підприємство «Омега»

61093 м. Харків, вул. Кандаурова, № 96, тел. 777-25-25, код ЄДРПОУ 34567890, п/р № 2600906609 у ХОД АКБ «Фаворит», МФО 351999

06.05.2009 № 7

Директору Товариства з обмеженою

відповідальністю «Альфа»

Семенюк С. В.

61052 м. Харків, вул. К. Маркса, № 76,

тел. 712-12-12, код ЄДРПОУ 12345678,

п/р № 2600556611 у ХОФ АКБ «Гривня», МФО 351445

Відповідь на претензію

про сплату заборгованості та штрафних санкцій

на загальну суму 125523 грн. 00 коп. (сто двадцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять три грн. 00 коп.)

 

Наше підприємство розглянуло претензію Вашого підприємства від 10.04.2009 р. № 14, що містить вимоги про сплату заборгованості за товар, відвантажений згідно з договором купівлі-продажу від 19.01.2009 р. № 125/09 за накладною № 78 від 20.01.2009 р. на суму 120000 грн., та штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасну оплату товару на суму 5523 грн.

Вважаємо такі вимоги на загальну суму 125523 грн. (сто двадцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять три грн. 00 коп.) обґрунтованими.

Пояснюємо, що затримка оплати отриманого товару і відповідно утворення заборгованості перед Вашим підприємством сталися у зв’язку з фінансовими труднощами, що виникли в нашого підприємства. Гарантуємо, що до кінця травня 2009 року вживемо заходів щодо погашення всієї суми заборгованості.

Директор

Борисенко
 
(підпис)
Борисенко В. А.

Приватного підприємства «Омега»

 

 

Якщо заходи щодо досудового врегулювання господарського спору не дали позитивного результату, підприємство має право передати спір на розгляд суду. Про те, як це зробити, читайте далі.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд