«Дешева» оренда дорогого обладнання
Виробниче підприємство здає в оренду приватним підприємцям фірмове холодильне обладнання. У свою чергу, приватні підприємці використовують обладнання у процесі реалізації продукції виробника. Вартість послуг оренди холодильного обладнання становить 1 грн. на квартал.
Підприємство-виробник щоквартально нараховує на вартість обладнання амортизацію. Чи можна відносити суму амортизації на зменшення об’єкта оподаткування, якщо амортизація значно перевищує суму орендної плати?
Чи має підприємство право відобразити у складі податкового кредиту всю суму ПДВ, сплачену при придбанні холодильного обладнання?
(м. Сімферополь)
Насамперед зауважимо: законодавство не містить будь-яких вимог відносно того, що сума орендної плати в обов’язковому порядку повинна перевищувати суму амортизації. Так, відповідно до
ч. 4 ст. 179 ГКУ при складанні господарських договорів сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать чинному законодавству. При цьому договір вважається укладеним, якщо сторони в передбаченому законом порядку і формі досягли згоди щодо всіх істотних умов.Відповідно до
ст. 284 ГКУ істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата з урахуванням її індексації та порядок використання амортизаційних відрахувань. Орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Причому порядок визначення розміру орендної плати на законодавчому рівні не встановлений. Виняток становить орендна плата за використання державного та комунального майна.Щодо податкового законодавства, то і в ньому ми не знайдемо підстав для порівняння орендної плати із сумою амортизаційних відрахувань. За правилами
п.п. 8.3.5 Закону про податок на прибуток облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості матеріальних цінностей, що входять до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. У свою чергу, сума амортизаційних відрахувань розраховується виходячи з такої сукупної балансової вартості групи основних фондів, а не за кожним об’єктом. Тому в податковому обліку необхідних даних для порівняння просто немає.Звісно, перевіряючі можуть порівняти розмір орендної плати та суму амортизації за даними бухгалтерського обліку. Якщо сума орендної плати буде меншою, ніж величина амортизації, податківці можуть заявити, що сума амортвідрахувань у частині перевищення над валовими доходами, отриманими від здавання в оренду, не пов’язана з використанням основних фондів у господарській діяльності. Щодо цього можна заперечити, що в розумінні
Закону про податок на прибуток господарська діяльність — це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. У цьому випадку підприємство отримує дохід у вигляді орендної плати.Інша справа, що дохід у вигляді орендної плати за користування основними фондами (який відображається у складі валових доходів), не повинен бути нижче доходу, визначеного
на рівні звичайних цін. І ось чому. У ситуації, що розглядається, обладнання здається в оренду приватному підприємцю, а згідно з вимогами п.п. 7.4.3 Закону про податок на прибуток операції з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують цей податок за іншими ніж платник податку ставками, підлягають оподаткуванню за правилами пп. 7.4.1, 7.4.2 цього Закону . У свою чергу згідно з п.п. 7.4.1 Закону про податок на прибуток дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), визначається виходячи з договірних цін, але не нижчих за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.Без застосування звичайних цін не обійтися при нарахуванні зобов’язань з ПДВ. Нагадаємо: відповідно до
п. 4.1 Закону про ПДВ база оподаткування в будь-якому разі визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни (за винятком, коли звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 %).Як обґрунтувати звичайність ціни в 1 гривню? Для цього необхідно скористатися способами, запропонованими
п. 1.20 Закону про податок на прибуток. Так, у п.п. 1.20.2 зазначеного пункту Закону рекомендується використовувати інформацію про укладені на момент продажу товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Як правило, інші виробники надають власне обладнання в оренду на подібних умовах. Тому отримавши інформацію про цінову політику таких підприємств щодо операцій оренди з прайс-листів, рекламних оголошень*, цілком упевнено можна стверджувати, що ціна в 1 грн. відповідає рівню звичайних цін.* Про такі джерела інформації, які можна використовувати для обґрунтування застосування звичайних цін, ішлося в листі ДПАУ від 08.11.2006 р. № 904/10/31-106 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 48.
Крім того, одним із чинників, що впливають на звичайність ціни згідно з
п.п. 1.20.2 Закону про податок на прибуток є маркетингова політика підприємства. Отже, надавши розрахунки, що показують економічну обґрунтованість розміру орендної плати в 1 грн., можна довести, що таку ціну обумовлено маркетинговою політикою підприємства з метою просування товару на ринок.Обґрунтувати звичайність ціни в 1 гривню можна й іншим способом. Відповідно до
п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток для товарів, які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, указана в такому прилюдному оголошенні. Чинне законодавство не містить визначення терміна «прилюдне оголошення», але дає тлумачення іншого близького до нього терміна — «публічний договір». Відповідно до ст. 633 ЦКУ під публічним договором розуміється договір, в якому одна сторона бере на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, надання послуг кожному, хто до неї звернеться. При цьому умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.Виходить, що оголошення про надання обладнання в оренду є прилюдним, якщо воно звернене
до невизначеного кола осіб. Розмістивши таке оголошення в засобах масової інформації (на місцевому телебаченні, у газетах тощо) або в громадському транспорті підприємство зможе обґрунтувати звичайність ціни в 1 грн.Відносно другого запитання щодо права на податковий кредит, відображеного при придбанні холодильного обладнання, то тут необхідно зазначити таке. Відповідно до
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з придбанням товарів і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.Як бачимо, необхідною умовою для відображення податкового кредиту з ПДВ є використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. У цій ситуації обидві з цих умов виконуються. По-перше, надання послуг з оренди є операцією, що обкладається ПДВ. У
листі від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15 представники головного податкового відомства зазначили: надання послуг з оренди обладнання є оподатковуваною операцією і суми ПДВ, нараховані при придбанні обладнання з метою передачі його в оперативну оренду, може бути включено до складу податкового кредиту в загальновстановленому порядку.По-друге, «дешева» оренда, як уже зазначалося, вписується до поняття «господарська діяльність підприємства», оскільки приносить дохід. У зв’язку з цим підприємство має повне право відобразити у складі податкового кредиту всю суму ПДВ, сплачену при придбанні обладнання, переданого в оренду.
Марина Ковенко, економіст-аналітик
