Забули відобразити умовний продаж ОФ при анулюванні ПДВ-реєстрації
Керуючись у новорічний період ще не скасованою постановою КМУ від 20.12.2008 р. № 1118, підприємець-єдиноподатник здав Свідоцтво платника ПДВ, і податковий орган анулював його ПДВ-реєстрацію. Покидаючи лави платників ПДВ, підприємець визнав умовний продаж товарних залишків, нарахувавши за ними ПДВ-зобов’язання. А от умовний продаж основних фондів, за якими при придбанні відображався податковий кредит, визнати забув. Що загрожує підприємцю в такому разі?
(м. Сімферополь)
Насамперед нагадаємо:
постанову КМУ від 20.12.2008 р. № 1118, що наробила шуму в новорічний період («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 4) і яка встановлювала заборону на перебування підприємців-єдиноподатників у лавах платників ПДВ, згодом було скасовано постановою КМУ від 28.01.2009 р. № 45 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 11. При цьому доповнення, унесені до неї дещо пізніше постановою КМУ від 04.02.2009 р. № 67, уточнювали, що дія п. 4 постанови КМУ від 16.03.2000 р. № 507 (безперервна, заднім числом — про можливість бути платниками ПДВ) для підприємців-єдиноподатників поновлюється.У свою чергу, ДПАУ
листом від 26.02.2009 р. № 4017/7/17-0417 відкликала свої колишні, застарілі (що вийшли «під» постанову № 1118) роз’яснення ( листи від 08.01.2009 р. № 40/7/17-0417 та від 12.01.2009 р. № 288/7/17-0417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 6), а листом від 04.02.2009 р. № 2102/7/17-0417 зобов’язала податкові органи у зв’язку зі змінами законодавства, що відбулися, провести роз’яснювальну роботу на місцях і своєчасно врахувати заяви платників податку, які мають намір залишитися в лавах ПДВ-платників.У результаті законослухняні підприємці-єдиноподатники, які вже встигли анулюватися в перехідний сумбурний період, тим самим дістали можливість
повернутися до лав платників ПДВ. Якщо підприємець скористався такою можливістю і зберіг статус платника податку, то умовний продаж товарних залишків та основних фондів йому визнавати не потрібно.Інша справа, якщо підприємець вирішив
не відновлюватися платником податку, і, здавши Свідоцтво платника ПДВ, за його поверненням до податкового органу так і не звернувся (цей випадок, мабуть, і зазначається у запитанні). У такому разі дійсно, як передбачає останній абзац п. 9.8 Закону про ПДВ, платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації значаться товарні залишки або основні фонди, щодо яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами і відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за підсумками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.При цьому, відображаючи умовний продаж, слід ураховувати, що:
— вимога щодо умовного продажу (нарахування податкових зобов’язань) поширюється на товарні залишки та основні фонди, за якими раніше було відображено
податковий кредит (п. 2 листа ДПАУ від 28.02.2008 р. № 3975/7/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 55). Тому якщо, наприклад, за товарними залишками та основними фондами вхідний податковий кредит при придбанні не показувався, то і нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та відображати їх умовний продаж не потрібно;— при умовному продажу відбувається нарахування податкових зобов’язань (за рядком 1 декларації), а не сторнування раніше відображеного податкового кредиту;
— на підтвердження податкових зобов’язань, що нараховуються, платник податку виписує податкову накладну у двох примірниках (обидва з яких залишає в себе) з відміткою «
Визнання умовного продажу при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість» (п. 8, п.п. 8.3 Порядку № 165);— при нарахуванні податкових зобов’язань
п. 9.8 Закону про ПДВ вимагає орієнтуватися на звичайні ціни; при цьому вартість основних фондів, визначена за звичайними цінами, може, наприклад, відрізнятися від їх недоамортизованої (залишкової) вартості. Нагадаємо також, що обов’язок з доведення «звичайності» цін покладено на податковий орган (докладніше про звичайні ціни, у тому числі при операціях з основними фондами, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 48).Покидаючи лави платників ПДВ і не нарахувавши за підсумками останнього звітного податкового періоду податкові зобов’язання за залишками основних фондів (не відобразивши їх умовний продаж), платник податку тим самим
занизив суму податкових зобов’язань останнього звітного періоду, що могло спричинити недоплату податку до бюджету. А отже, у цьому випадку при виявленні контролюючими органами такої допущеної помилки особі може загрожувати штраф, передбачений п.п. 17.1.3 Закону № 2181 — у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження податкового зобов’язання).Зауважимо, що висновок про
можливість застосування штрафних санкцій до особи після анулювання її ПДВ-реєстрації за недоплату податку, виявлену в період, коли така особа ще перебувала в лавах платників ПДВ, випливав і з п. 3 листа ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50. І сперечатися з цим складно. Отже, застосування штрафів до неплатника за недоплату в період «платника» можливе.При цьому виникає запитання: а чи можна виправити таку помилку, якщо її, припустимо, самостійно було згодом виявлено суб’єктом господарювання? Зауважимо: ДПАУ, на жаль, відмовляє суб’єктам господарювання в можливості самостійно виправити помилки, виявлені ними самостійно після анулювання ПДВ-реєстрації (
п. 4 листа ДПАУ від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 72; п. 7 додатка до листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15, с. 13). Причина — виключення особи з Реєстру платників податку на додану вартість, а отже, і неможливість подання уточнюючого розрахунку. Можливо, виходом із ситуації виявиться звернення суб’єкта господарювання до суду з вимогою про примушення ДПІ прийняти уточнюючий розрахунок.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
