Імпорт товару з постоплатою: уточнюємо ВВ
Імпортний товар (вартістю €10000) ввезено та оприбутковано в жовтні 2008 року (за курсом 6,8893 грн. за €1), а оплату за нього перераховано в січні 2009 року. При цьому для здійснення розрахунків з нерезидентом у січні підприємство придбало валюту €10000, балансова вартість якої склала 105000 грн. (умовно). В якій сумі і коли в підприємства виникають валові витрати за такими імпортними товарами?
(м. Харків)
Порядок визначення
валових витрат при імпорті товарів обумовлено п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток . Так, згідно з цим підпунктом витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються в сумі, що дорівнює балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної відповідно до положень пп. 7.3.1 (якщо валюту отримано як виручку), 7.3.4 (якщо валюта купувалася), 7.3.6 (якщо валюта значиться з попереднього кварталу) (докладніше про це див. статтю «Визначаємо балансову вартість іноземної валюти» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 51). Отже, як бачимо, для відображення валових витрат при імпорті важлива балансова вартість іноземної валюти, перерахованої в оплату за товар нерезиденту.Оскільки у запитанні зазначається, що валюта
купувалася платником податку, то в цьому випадку застосовуються положення п.п. 7.3.4 Закону про податок на прибуток і балансовою вартістю такої іноземної валюти вважається сума гривень, сплачена платником податку у зв’язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку, у нашому випадку, як зазначається в запитанні, балансова вартість дорівнює 105000 грн.).Разом із тим у ситуації, коли першою подією є
надходження товару, з’являються свої особливості: так, у цьому випадку виходить, що підприємство (зважаючи на п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток) право відобразити валові витрати вже має, але точно визначити їх суму поки що не може (оскільки ще невідома балансова вартість валюти, виходячи з якої і має бути відображено такі ВВ).Вважаємо, що в цьому випадку підприємству потрібно
діяти так: спершу відобразити валові витрати при оприбуткуванні товару (визначивши їх виходячи з курсу НБУ на момент митного оформлення, а в разі незбігання дати митного оформлення з датою оприбуткування товару — виходячи з курсу НБУ на момент оприбуткування), а потім при перерахуванні в оплату за товар валюти (уже виходячи з її балансової вартості) скоригувати раніше відображені ВВ.Так, з урахуванням цього, вважаємо, що
в жовтні 2008 року на дату оприбутковування товару підприємству слід було в податковому обліку відобразити валові витрати в сумі 68893 грн., а згодом за оплатою в січні 2009 року (знаючи вже балансову вартість іноземної валюти, перерахованої в оплату за товар нерезиденту) здійснити уточнення валових витрат (за рядком 04.1 декларації з податку на прибуток) на суму 36107 грн. (105000 грн. - 68893 грн.).Разом із тим варто зауважити, що податківці в цьому питанні дотримуються іншої думки: вони вважають, що відображені при оприбуткуванні товару валові витрати згодом (при перерахуванні оплати нерезиденту) коригувати не потрібно (
листи ДПАУ від 27.05.2005 р. № 4807/6/11-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 49; від 06.08.2005 р. № 7497/6/15-2315). Варте уваги, що свою позицію вони мотивують тим же п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток, в якому зазначається, що витрати при імпорті (які визначаються в розмірі балансової вартості валюти) «не підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду». Ще один їх аргумент такий: оскільки заборгованості в іноземній валюті в цьому випадку згідно з п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток не виникає, то і курсові різниці в цьому випадку не визначаються та перерахунок валових витрат не здійснюється.Не можемо з цим погодитися. Дійсно валютна заборгованість, що виникає, не підпадає під поняття заборгованості з
п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток і не вимагає розрахунку курсових різниць. Однак у цьому випадку ми маємо справу не з визначенням курсової різниці як такої (що виникає у зв’язку зі зміною валютного курсу), а з необхідністю уточнення величини валових витрат. Адже законодавча норма (п.п. 7.3.2) прямо встановлює порядок визначення валових витрат при імпорті — у розмірі балансової вартості перерахованої валюти. А оскільки така балансова вартість стає відомою лише на момент здійснення оплати, то на цей момент і може бути остаточно сформовано суму валових витрат щодо імпортних товарів. До того ж, формування валових витрат саме за балансовою вартістю валюти виглядає цілком обґрунтованим, оскільки тим самим відображає реальні витрати платника податку на придбання імпортних товарів (чого не скажеш, наприклад, у разі відображення валових витрат за курсом НБУ на дату оприбуткування). До речі, правомірність уточнення валових витрат у цьому випадку підтримує і судова практика (рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2004 р. у справі № 2/273, згодом підтверджене постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 р. та постановою ВГСУ від 30.06.2005 р.).
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
