Хто і коли сплачує збір за забруднення за використані люмінесцентні лампи
Чи потрібно сплачувати збір за забруднення навколишнього середовища та подавати відповідну звітність з цього збору, якщо на підприємстві, що використовує люмінесцентні лампи, немає зіпсованих ламп на кінець звітного періоду?
(м. Сімферополь)
Ні, не потрібно, але при цьому суб’єкт господарської діяльності має дотримуватися певних правил зберігання та утилізації використаних люмінесцентних ламп, що унеможливлювало б їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище. Інакше до нього може бути застосовано санкції не тільки за несплату збору за забруднення (причому починаючи з цього року такий збір доведеться сплатити у десятикратному розмірі як за понадлімітне розміщення відходів), а й за порушення природоохоронного законодавства та за здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами без отримання ліцензії.
Справа у тому, що
люмінесцентні лампи містять речовини, віднесені до небезпечних відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів» від 13.07.2000 р. № 1120, а саме ртуть та свинець. На підтвердження цієї тези можна звернутися до додатка 2 до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 р. № 1057, де наводиться допустиме застосування зазначених небезпечних речовин у такому обладнанні, у тому числі в люмінесцентних лампах.Крім того, відповідно до
Класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 29.12.96 р. № 89, лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані (код 7710.3.1.26), віднесено до категорії відходів, які сортують та збирають окремо, що також свідчить про те, що позбутися таких відходів звичайним чином не можна.Обираючи спосіб утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп, що відповідав би чинному законодавству, більшості підприємств, які зазвичай не мають статусу суб’єктів у сфері поводження з небезпечними відходами, слід керуватися відповідними нормами
Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (далі — Закон про відходи) та Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV (далі — Закон № 1393).Так, відповідно до
п. «н» ст. 17 та ст. 34 Закону про відходи дії із захоронення, переробки або знищення люмінесцентних ламп, що містять небезпечні відходи, можуть здійснювати тільки ті суб’єкти підприємницької діяльності, які мають відповідну ліцензію. Крім того, відповідно до ст. 15 Закону № 1393 спеціалізовані підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції*, підлягають обов’язковій державній атестації.* Визначення терміна «продукція», наведене у ст. 2 Закону № 1393 («будь-яка продукція (товари) вітчизняного виробництва або імпортована на митну територію України, призначена для споживання та (або) виробництва іншої продукції»), дає підстави поширювати дію цього Закону, у тому числі на люмінесцентні лампи, класифікуючи їх як небезпечну продукцію, що підлягає утилізації.
Отже, для того щоб регулярно позбавлятися зіпсованих люмінесцентних ламп,
підприємство має укласти угоду щодо їх утилізації з однією з таких спеціалізованих організацій. З переліком підприємств, виробництво яких атестовано на виконання робіт з переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, що включені до реєстру державної системи УкрСЕПРО, можна ознайомитись в Інтернеті на сайті Держспоживстандарту України (www.dssu.gov.ua) в підрозділі «Утилізація» розділу «Технічне регулювання».Згідно з
п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та справляння цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється , зокрема, за розміщення відходів.Із визначень термінів, наведених у
ст. 1 Закону про відходи, випливає, що розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах, де:—
зберігання відходів — тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях або об’єктах (до їх утилізації чи видалення);—
захоронення відходів — остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях або на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів.Отже, якщо обидві сторони угоди про утилізацію люмінесцентних ламп не порушують установленої нею періодичності передачі ламп на утилізацію, то у суб’єкта господарювання не виникає обов’язку сплати збору за забруднення щодо таких відходів, оскільки це підприємство не здійснює іх розміщення. Обсяги відходів, переданих на договірних засадах спеціалізованій організації, уже не є власністю підприємства, що передало їх, і тому не повинні враховуватися в розрахунках збору за розміщення відходів, який має справлятися з цього підприємства.
У випадку, якщо суб’єкт господарювання
своєчасно не передав відходи іншим спеціалізованим підприємствам у встановлені договором строки з власної вини та/або з вини цих підприємств, унаслідок чого на кінець звітного кварталу відходи залишилися в такого суб’єкта господарювання, він має сплатити екозбір за фактичні обсяги відходів, які дійсно розміщувалися на його власних об’єктах протягом певного часу (див лист ДПАУ від 28.05.2008 р. № 6208/5/15-0215 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58).При цьому слід мати на увазі, що відповідно до
роз’яснення Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.04.2003 р. № 2798/26-8, яке є органом ліцензування у сфері поводження з небезпечними відходами, не підлягає ліцензуванню операція зі зберігання небезпечних відходів суб’єктами господарської діяльності, що утворюють відходи, у тому разі якщо ці небезпечні відходи, які утворились протягом шести місяців поточного року, передаються в той же строк на договірних умовах іншим суб’єктам господарської діяльності (що мають відповідні ліцензії на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами) на зберігання, обробку, утилізацію, видалення.На підставі викладеного можна стверджувати, що операція з тимчасового зберігання у суб’єкта господарювання люмінесцентних ламп (у межах зазначеного шестимісячного строку) є операцією зі зберігання відходів, яка при виконанні перелічених вище умов не вимагає отримання відповідної ліцензії, проте спричиняє необхідність сплати збору за забруднення навколишнього середовища. При цьому згідно з
листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.05.2003 р. № 4914-к/26-11/115-1 у розрахунках збору за розміщення відходів має бути зазначено фактичні обсяги відходів (у цьому випадку — кількість люмінесцентних ламп), які станом на кінець звітного періоду дійсно розміщуються на території суб’єкта господарської діяльності. Таку ж думку мають і податківці (див. статтю у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75 у рубриці «Думка фахівців офіційних органів»).
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
