Щодо застосування єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2009/№ 63
В обраному У обране
Друк
Лист від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417

Щодо застосування єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами

Оглядовий лист Державної податкової адміністрації України від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417

(витяг)

 

Оглядовий лист з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами.

В листі встановлені наступні скорочення:

Закон України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР) —

Закон № 334;

Закон України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями, —

Закон № 2181;

Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, —

Закон № 168;

Закон України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, —

Закон № 265;

Закон України від 18.09.2008 № 523-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності» —

Закон № 523;

Закон України від 19.10.2000 № 2063-III «Про державну підтримку малого підприємництва», зі змінами та доповненнями, —

Закон № 2063;

Указ Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746/99) —

Указ;

наказ ДПА України від 01.03.2000 № 79 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований в Мін’юсті України 03.04.2000 р. за № 208/4429, зі змінами та доповненнями, —

Положення № 79;

наказ ДПА України від 23.06.2006 № 352 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування положень Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» —

наказ № 352;

наказ ДПА України від 28.02.2003 № 98 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою та Порядку його складання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.03.2003 за № 221/7542, —

наказ № 98;

наказ ДПА України від 13.10.98 № 477 (у редакції наказу ДПАУ від 12.10.99 р. № 554) «Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.98 за № 689/3129, —

наказ № 554;

наказ ДПА України від 13.10.98 № 476, із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 12.10.99 № 555, «Форма та Порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.98 за 688/3128, —

наказ № 555;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, —

П(С)БО 7;

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрована у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, —

Інструкція № 492.

З метою правильності адміністрування єдиного податку та забезпечення повноти та своєчасності сплати до бюджету цього податку повідомляємо наступне.

 

 

1. Щодо порядку переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб

На перший погляд спрощена система оподаткування здається досить привабливою для суб’єктів господарювання, проте перш ніж перейти на сплату єдиного податку необхідно проаналізувати плюси і мінуси її застосування. Перш за все розглянемо процедуру переходу юридичної особи із загальної системи оподаткування на спрощену та звернемо увагу на деякі особливості такого переходу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватись суб’єктом підприємницької діяльності за його бажанням на умовах, визначених Указом.

Вона запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих

не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень.

Запитання, що виникали при застосуванні терміна «рік» у розумінні Указу, врегульовано прийняттям постанови № 507, якою визначено, що у розумінні Указу під терміном «

рік» вживається термін «календарний рік», що розпочинається 1 січня та триває по 31 грудня включно.

Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа при переході на спрощену систему оподаткування повинен враховувати ряд умов, зазначених п. 7 Указу та іншими законодавчими актами, а саме

платниками єдиного податку не можуть бути:

довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти;

суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов’язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

суб’єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону № 1775;

Дія Указу також

не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Слід згадати про прийняття Закону № 523, яким внесено зміни до ст. 63 Господарського кодексу та до ст. 1 Закону № 2063 в частині визначення суб’єктів малого підприємництва. Відповідно до внесених змін

суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами є суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

Проте, незважаючи на зміни, внесені Законом № 523, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку мають право застосовувати лише ті суб’єкти малого підприємництва, які відповідають вимогам Указу, тобто у яких відповідно до ст. 1 Указу обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік

не перевищує 1 млн гривень.

Отже,

прийняття Закону № 523 не призвело до зміни критеріїв щодо визначення права на застосування спрощеної системи оподаткування, установлених Указом. При цьому збільшення граничної межі обсягів річного валового доходу (з 500 тис. євро до 70 млн грн.) для суб’єктів малого підприємництва надало право на розширення засновницького кола юридичних осіб — суб’єктів малого підприємництва, які виявляють бажання переходу на спрощену систему оподаткування.

При подачі заяв на перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкти малого підприємництва мають взяти до уваги внесені зміни і при цьому дотримуватись вимог Указу. Зокрема, у разі переходу суб’єктами малого підприємництва на спрощену систему оподаткування, слід звертати увагу на

недопущення перевищення 25 відсотків частки у статутному фонді, яка належить юридичним особам — учасникам та засновникам даного суб’єкта, які не є суб’єктами малого підприємництва.

З питання поширення чинності Указу на підприємства, засновані на державній та комунальній формах власності, у яких не сформований (відсутній) статутний фонд, надано Узагальнююче податкове роз’яснення, затверджене наказом № 352, в якому надається роз’яснення щодо

заборони застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва з державною та комунальною формами власності.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт господарювання може прийняти

не більше одного разу за календарний рік, самостійно обравши одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків

суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без врахування акцизного збору у разі сплати ПДВ;

10 відсотків

суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Важливо зазначити, що платники єдиного податку — юридичні особи обов’язково повинні дотримуватись вимоги щодо дотримання обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік

не більше 1 млн гривень. В іншому випадку вони з наступного звітного періоду (кварталу) переходять на загальну систему оподаткування.

Розглянемо позитивні сторони переходу на спрощену систему оподаткування

.

Спрощена система зменшує податкове навантаження на платників, скорочує документообіг, суттєво захищає від впливу контролюючих органів. Суб’єкти малого підприємництва при виборі спрощеної системи оподаткування звільняються від сплати ряду податків і зборів, а також мають можливість самостійно визначатись щодо реєстрації платниками податку на додану вартість, обравши відповідну ставку податку.

Якщо у Статуті суб’єкта малого підприємництва зазначені види діяльності, на які не поширюється дія Указу, а на момент подання заяви про видачу вищевказаного Свідоцтва він не здійснює зазначеної діяльності та не отримав відповідної ліцензії, про що він письмово повідомляє орган ДПС, такий суб’єкт може отримати Свідоцтво про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою.

Однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування є відсутність заборгованості по сплаті установлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви. Але буває так, що податкові зобов’язання по основних податках і зборах сплачені, проте існує заборгованість по сплаті штрафних санкцій, нарахованих органами ДПС за порушення вимог Закону № 265, які не є податковими зобов’язаннями у розумінні Закону № 2181, а тому норми цього Закону не поширюються на такі штрафні санкції.

Отже,

у разі несплати таких штрафних санкцій вони не набувають статусу податкового боргу, і відповідно не є підставою для відмови на застосування спрощеної системи оподаткування.

Однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкта підприємницької діяльності є сплата ним усіх установлених податків і обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період, а надання розстрочення податкового боргу не ліквідує заборгованості платника податків, в такому випадку

підстави для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта підприємницької діяльності відсутні.

Окремо слід зупинитись на питаннях, пов’язаних із застосуванням норм Закону № 168 при переході на спрощену систему оподаткування

.

Якщо платник перейшов на сплату єдиного податку за

ставкою 10 відсотків, то він повинен анулювати Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, і відповідно втрачається право на нарахування податку при здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), виписування податкових накладних, отримання податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг), отримання бюджетного (експортного) відшкодування.

Процедура зняття з обліку платника ПДВ при переході на спрощену систему оподаткування регламентується Положенням № 79. При цьому зазначені платники зобов’язані здати до податкового органу за місцем реєстрації оригінал Свідоцтва платника ПДВ і всі завірені податковим органом його копії, а також подати до податкового органу податкову декларацію з ПДВ, до якої повинні бути включені всі операції за останній звітний період, по яких виникали податкові зобов’язання (в тому числі із умовним продажем товарних залишків та основних фондів) та внести до бюджету суми ПДВ, що підлягають сплаті згідно із зазначеною декларацією.

Крім того, відповідно до п. 12.2 вказаного Положення не зареєстрована платником податку на додану вартість юридична особа, яка згідно з Указом переходить на спрощену систему оподаткування та обрала ставку єдиного податку 6 відсотків, підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

Тобто

застосування платником єдиного податку ставки 6 відсотків можливе лише за умови обов’язкової реєстрації такого суб’єкта господарювання платником податку на додану вартість на загальних підставах та забезпечення ним сплати податку на додану вартість.

Водночас, п. 14.1 Положення № 79 визначено, що податковий орган вправі відмовляти в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку або виникають підстави для анулювання реєстрації такого платника.

У разі виключення суб’єкта господарювання з категорії платників податку на додану вартість, такий платник єдиного податку втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 6 відсотків і повинен перейти на загальну систему оподаткування або змінити ставку єдиного податку на 10 відсотків

.

Але зміна ставки дозволена

лише у цьому випадку, в інших випадках змінювати ставку протягом календарного року не дозволяється.

Слід мати на увазі, що Свідоцтво чинне лише до кінця календарного року, виписується на бланку суворої звітності та підлягає поверненню до органу податкової служби, що його видав.

А як бути, коли всередині року платник змінив місцеперебування?

Тут виникає наступна ситуація.

Оскільки наразі чинне законодавство зобов’язує платників податків до кінця бюджетного року сплачувати податки до бюджету за попереднім місцем реєстрації, то для переходу на спрощену систему оподаткування на наступний календарний рік суб’єкт підприємництва — юридична особа в установлені терміни подає заяву до податкового органу за

попереднім місцем реєстрації. У цій же податковій інспекції в установленому порядку видається свідоцтво. Це свідоцтво надає право на застосування спрощеної системи оподаткування і є чинним за новим місцем перебування, але по закінченню терміну його дії повертається у податковий орган, що його видав.

При прийняті рішення на перехід на спрощену систему оподаткування виникає також ряд інших питань, які також неможливо залишити поза увагою

.

Зокрема, щодо права переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, який має засновника (одного із засновників) — нерезидента (юридичну чи фізичну особу) незалежно від його частки у статутному фонді підприємства.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 Указу його дія

не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

У разі, якщо суб’єкт підприємництва, що має засновника-нерезидента — юридичну особу, який не є суб’єктом малого підприємництва і якому належить більше 25 відсотків статутного фонду підприємства, такий суб’єкт підприємництва

не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

Ще одним питанням, на якому слід зупинитися

, це чи може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва — юридична особа, який має засновника — фізичну особу і частка внесків якого до статутного фонду підприємства перевищує 25 відсотків. Обмежень щодо засновників — фізичних осіб Указом не передбачено.

Таким чином, якщо засновником підприємства виступає фізична особа, то

незалежно від її частки у статутному фонді підприємства та у разі відповідності вимогам Указу стосовно обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і середньооблікової чисельності працюючих, а також за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період, підприємство може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

Актуальним є питання переходу на спрощену систему оподаткування суб’єктів господарювання що мають філії

. У цьому випадку слід звернути увагу на те, що платником єдиного податку може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, тому філії без статусу юридичної особи не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності окремо від юридичної особи.

У разі, якщо підприємство переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності разом з філіями, то при подачі заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку до органу ДПС вказується також ідентична інформація по філіях. Перелік філій зазначається у Свідоцтві про право сплати єдиного податку.

Що стосується

неприбуткових установ та організацій, то вони також не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, оскільки такі установи не є суб’єктами господарювання.



коментар редакції

Єдиний податок: можливість застосування

Насамперед зауважимо, що це роз’яснення за градацією, вигаданою податківцями (див. наприклад, лист ДПАУ від 31.05.2007 р. № 10860/7/16-1517-05 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 59), потрапляє до розряду

узагальнюючих податкових роз’яснень (зверніть увагу: його направлено на адресу всіх обласних ДПА, інші податкові роз’яснення діють у частині, що не суперечить цьому листу), хоча насправді таким не є. Проте, немає сумніву, що на практиці податківці його використовуватимуть. Заради справедливості слід зауважити, що нічого революційного лист, який коментується, не містить, він радше є спробою систематизації висновків уже існуючих податкових роз’яснень. Саме внаслідок такої систематизації він буде корисним платникам податків.

У першій частині листа особливої уваги варті такі моменти:

1.

Що розуміється під терміном «рік». Безсумнівно, під «роком» розуміється «календарний рік», тобто період з 1 січня по 31 грудня. Але більший інтерес викликає інше питання: який це рік — поточний чи попередній? З деяких листів ДПАУ випливає, що орієнтуватися слід на виручку поточного року, але при цьому враховувати ще й виручку попереднього (наприклад, лист від 04.11.2004 р. № 21435/7/17-3117, від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714). Отже, якщо у 2008 році єдиноподатник перевищив установлений ліміт виручки, то, на їх думку, такий суб’єкт може перейти на спрощену систему тільки з 1 кварталу 2010 року. До цієї думки приєднується і Держкомпідприємництва (лист від 25.04.2007 р. № 2987). Зі свого боку зауважимо, що така позиція виглядає вельми спірно, принаймні з форми заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку випливає, що під «роком» розуміється тільки поточний рік.

2.

Статус засновників (учасників) та єдиний податок. Тут можна виділити кілька моментів:

зміна критеріїв для суб’єктів малого підприємництва (збільшення обсягу валового доходу з 500 тис. євро до 70 млн грн.) розширює можливість використання спрощеної системи підприємствами, частки (акції) яких належать таким суб’єктам малого підприємництва;

— особами, які не вважаються суб’єктами малого підприємництва, можна назвати й

нерезидентів. Тому, якщо нерезидентам належить більше 25 % статутного фонду підприємства, то воно не може скористатися спрощеною системою. Однак це правило стосується тільки нерезидентів-юросіб. Фізособи-нерезиденти при розрахунку обмежувальних критеріїв не враховуються. Наприклад, статутний фонд розподілено так: 70 % належить фізособі-резиденту, 10 % — юрособі-резиденту, що не є суб’єктом малого підприємництва, 13 % — юрособі-нерезиденту, 7 % — фізособі-нерезиденту. Таке підприємство може перейти на єдиний податок, оскільки частка несуб’єктів малого підприємництва не перевищує 25 % (10 + 13 = 23 %);

заборона на використання спрощеної системи підприємствами державної та комунальної форми власності. Статутний фонд таких підприємств належать державі або місцевим громадам, які суб’єктами малого підприємництва не є. Тому податківці, які тривалий час видавали Свідоцтва про сплату єдиного податку таким підприємствам, з виходом узагальнюючого податкового роз’яснення, затвердженого наказом від 23.06.2006 р. № 352 заборонили їм застосовувати спрощену систему (причому незалежно від того, є в таких підприємств статутний фонд чи ні). Свого часу це податкове роз’яснення постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2007 року було визнане недійсним (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 99). Однак згодом це судове рішення було скасоване постановою ВАСУ від 1 липня 2008 року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 76). При цьому відомі випадки, коли підприємства комунальної форми власності добивалися можливості переходу на спрощену систему в судовому порядку (постанова ВАСУ від 05.02.2008 р. у справі № 13/87-АП-2006, к/с № К-24572/06).

3.

Перехід на спрощену систему та заборгованість з податків. Податківці вже давно розглядають наявність розстроченого податкового боргу як перешкоду для переходу на єдиний податок (листи ДПАУ від 29.11.2001 р. № 7647/6/15-1316, від 21.04.2006 р. № 4583/6/15/0416). Держкомпідприємництва заперечує таку позицію податківців (листи від 12.03.2002 р. № 5-532/1383 і від 19.03.2002 р. № 5-532/1541), вважаючи, що при своєчасному погашенні розстрочених сум перешкод для переходу на єдиний податок бути не повинно (якщо, звісно, виконуються інші умови для переходу). Однак це питання навряд чи можна назвати актуальним, адже на сьогодні сама по собі можливість розстрочити податковий борг виглядає досить примарно (лист ДПАУ від 24.01.2006 р. № 19/2/24-1110, лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 23.07.2003 р. № 06-10/617, лист Мінфіну від 03.02.2006 р. № 31-21000-2-4/526).

Водночас в листі, що коментується, не розглянуто ситуацію з

податковим зобов’язанням, яке оскаржується. Ми приєднуємося до позиції Держкомпідприємництва, який вважає, що його наявність не може розглядатися як обмеження застосування спрощеної системи, адже платник податків не має заборгованості з податків, строк сплати яких настав (див. лист від 27.02.2002 р. № 2-221/1166). Однак неодноразово в консультаціях податківці забороняли переходити на єдиний податок під час апеляційного оскарження податкового зобов’язання.

4.

Єдиний податок та ПДВ. Не секрет, що, на думку податківців, використання 6 % ставки нерозривно пов’язане з реєстрацією платником ПДВ. Нехай навіть такий єдиноподатник здійснюватиме неоподатковувані поставки, він так само повинен мати Свідоцтво платника ПДВ. Інша справа, якщо протягом 12-місячного періоду він подаватиме декларацію, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, податківці можуть анулювати реєстрацію платником ПДВ. З урахуванням останніх «новацій» в адмініструванні ПДВ (див. розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. № 757-р у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 58), така перспектива виглядає реально. У результаті платник податків отримує умовний продаж з ПДВ та 10 % ставку з єдиного податку.

 

Дмитро Костюк

 

 

2. Щодо порядку ведення податкового обліку для суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування та порядок оподаткування єдиним податком

Передусім слід зауважити, що Порядок передбачає необхідність відображення в дохідній частині Книги,

крім виручки, що надійшла на поточний рахунок або (та) до каси, також позареалізаційних доходів та виручки від інших операцій (графа 5 Книги).

Застосування спрощеної системи оподаткування

не дозволяє суб’єктам підприємницької діяльності — юридичним особам застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

Тож

виникають питання, чи можуть платники єдиного податку застосовувати вексельну форму розрахунку.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем. Тобто після отримання векселя зобов’язання по договору поставки продукції погашаються у не грошовій формі.

Указом також встановлена заборона на здійснення платниками єдиного податку розрахунків шляхом бартерних операцій, які відповідно до Закону № 334 передбачають проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

З огляду на зазначене,

платники єдиного податку — юридичні особи не мають право здійснювати вексельні та бартерні розрахунки за відвантажену продукцію.

При цьому, згідно зі статтею 5 Указу у разі

порушення зазначених вимог платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У разі якщо за реалізовану продукцію отримано виручку у валюті, слід звернути увагу на такі особливості

.

У відповідності до вимог підпункту 5.3 пункту 5 Інструкції № 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України розподільчі рахунки суб’єктів господарювання відкриваються банком для обліку надходжень, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю. Валютні кошти можуть перебувати на розподільчому рахунку підприємства до моменту їх зарахування на поточний рахунок до п’яти днів.

Отже,

враховуючи, що розподільчі рахунки виконують суто технічну функцію, розрахунок бази оподаткування єдиного податку відбувається виходячи з суми валютної виручки, зарахованої на поточний рахунок суб’єкта господарювання.

Слід звернути увагу, що наразі банківський термін «

розрахунковий рахунок» замінено на «поточний рахунок».

Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат передбачено, що в дохідній частині Книги відображаються всі надходження, отримані на поточний рахунок та в касу суб’єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

На підставі щоквартальних підсумків цієї Книги заповнюється Розрахунок, який подається до державної податкової інспекції за місцем реєстрації.

Нагадуємо, що базою для обчислення єдиного податку згідно зі статтею 3 Указу для юридичних осіб є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто платники єдиного податку з метою визначення виручки застосовують

касовий метод, при якому податкові зобов’язання відображаються не за першою подією, а лише під час надходження грошових коштів на поточний рахунок або (та) в касу у зв’язку із здійсненням операцій з продажу.

Також звертаємо увагу, що підприємства, які застосовують

ставку єдиного податку в розмірі 6 %, повинні включати до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і суми ПДВ. Це пов’язано з тим, що на підставі ст. 3 Указу єдиним податком за цією ставкою обкладається виручка без урахування лише акцизного збору. На це вказують також положення п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат (наказ № 554).

Отже, суми ПДВ входять до складу виручки і включаються до бази оподаткування єдиним податком.

Необхідно звернути увагу на оподаткування операцій особливого виду.

 

Оподаткування єдиним податком транзитних коштів

.

Оподаткування єдиним податком виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля), здійснюється наступним чином.

Оскільки кошти, які надходять на розрахунковий рахунок таких платників єдиного податку, є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти, то при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти

не включаються до бази оподаткування.

Таким чином, для суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля), оподаткуванню єдиним податком підлягає виручка від реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, сума

комісійної винагороди, що залишається у розпорядженні цих суб’єктів малого підприємництва.

 

Оподаткування дотацій та субсидій, одержаних з бюджету та використаних для часткового фінансування фонду заробітної плати та плати за енергоносії

.

Статтею 1 Указу визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто при застосуванні спрощеної системи оподаткування застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва.

У бюджеті з метою державного регулювання цін можуть передбачатися асигнування для компенсації витрат підприємств і організацій певних галузей, пов’язаних з подорожчанням сировини, матеріалів, обладнання, збільшенням інших виробничих витрат, тощо у вигляді субсидій, поточних трансфертних виплат та капітальних трансфертів.

Дохід платника податку, одержаний ним з бюджету у вигляді дотацій, субсидій в цілях державного регулювання цін, вважається доходом від позареалізаційних операцій і включається до бази оподаткування.

Враховуючи наведене, суб’єкт господарювання — юридична особа для оподаткування єдиним податком повинен враховувати

всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи кошти, отримані з бюджету та використані для часткового фінансування фонду заробітної плати та плати за енергоносії, виручку від іншої реалізації.

 

Оподаткування єдиним податком зворотної тари.

Згідно з Порядком складання Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, затвердженого наказом № 98, у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації основних фондів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Тобто, згідно з наказом № 98 платник єдиного податку — продавець у рядку 7 Розрахунку зможе відобразити

повернені кошти покупцю за повернуту йому тару або подати уточнюючий розрахунок згідно з додатком.

Таким чином, оскільки застосовується касовий метод обчислення виручки, то підприємство для оподаткування єдиним податком повинно враховувати

всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виручки від іншої реалізації, включаючи кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу підприємства за тару.

 

Оподаткування операцій від реалізації основних фондів

.

Відповідно до статті 1 Указу у разі здійснення операцій з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається

різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Тобто, суб’єкт малого підприємництва, який здійснює операції з продажу основних фондів для оподаткування єдиним податком, повинен враховувати

всі кошти, отримані на поточний рахунок та в касу від реалізації основних фондів, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, зменшені на суму залишкової вартості на момент продажу, яка розраховується відповідно до П(С)БО 7.

Також для обкладання єдиним податком суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування,

також включають поворотну та безповоротну фінансову допомогу, проценти банку, суми штрафів та пеню, а також суми отриманого страхового відшкодування.

Грошові кошти, перераховані засновником в статутний фонд платника єдиного податку, є джерелом формування майна суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи в обмін на корпоративні права, не вважаються виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і для оподаткування єдиним податком

не враховуються.



коментар редакції

Виручка єдиноподатника: проблемні питання

Другий розділ листа переважно

присвячено оподаткуванню виручки єдиноподатників у розрізі різних грошових надходжень. Тут жодних новин: податківці залишилися вірними своїм фіскальним позиціям щодо деяких надходжень, які не відповідають визначенню виручки, що підлягає оподаткуванню відповідно до Указу № 727. Нагадаємо: згідно з цим визначенням виручкою вважаються тільки ті фактичні надходження, які є оплатою за продукцію (товари, роботи, послуги). Податківці не завжди враховують цей зв’язок, наполягаючи в окремих випадках на оподаткуванні отриманих єдиноподатниками грошових коштів, що ніяк не пов’язані з реалізацією.

Перелічимо види надходжень, яким ДПАУ приділила увага в цьому листі, та стисло викладемо нашу позицію щодо кожної з виплат.

 

Вид надходження

Думка ДПАУ

Думка та коментар редакції

1

2

3

Виручка в інвалюті

Не оподатковується в момент надходження на розподільний рахунок, а оподатковується в момент надходження на поточний валютний рахунок

Згодні. Як правильно зазначено в листі, розподільний рахунок виконує виключно технічну функцію

Виручка з ПДВ

Єдиноподатники за ставкою 6 % до бази для оподаткування включають виручку разом з ПДВ

Згодні, це випливає з визначення виручки (ст. 1 Указу № 727)

Транзитні суми

Не оподатковуються в комісіонерів, брокерів, експедиторів

Згодні. У таких єдиноподатників оподатковується тільки їх винагорода. Однак слід пам’ятати про лист ДПАУ від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517, де зазначено, що транзитні суми враховуються для цілей визначення граничної виручки єдиноподатника-юрособи // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71

Дотації, субсидії з метою державного регулювання цін

Оподатковуються

Згодні, якщо такі кошти надходять у вигляді доплати до встановленого тарифу. У цьому випадку єдиноподатник отримує компенсацію вартості товарів (робіт, послуг)

Кошти отримані з бюджету для часткового фінансування ФОП та плати за енергоносії

Оподатковуються

Не згодні. Ці надходження не пов’язані з реалізацією товарів (робіт, послуг)

Кошти, отримані за зворотну тару

Оподатковуються, а в періоді повернення грошей за тару покупцю об’єкт оподаткування зменшується через уточнення

Згодні, якщо отримані кошти (застава) стосуються тари, визначеної тільки родовими ознаками. Якщо ж зворотна тара визначена індивідуальними ознаками, то застава, що надійшла за неї, обкладатися єдиним податком не повинна. Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38

Виручка від реалізації основних фондів

Оподатковується в розмірі різниці між сумою, отриманою від реалізації основних фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу

Згодні. При цьому залишкова вартість розраховується за правилами бухгалтерського обліку. Докладніше про це та про оподаткування такого продажу при часткових оплатах див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65

Проценти банку

Оподатковуються

Згодні. Адже за своєю суттю проценти є платою за фінансову послугу

Поворотна та безповоротна фіндопомога

Оподатковується

Не згодні. Ці надходження не пов’язані з реалізацією товарів (робіт, послуг)

Страхове відшкодування

Оподатковується

Суми штрафів та пені

Оподатковуються

 

Докладніше про ці та інші надходження з нашою розширеною аргументацією можна прочитати в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65.

Крім різновидів виручки, у цьому розділі листа ДПАУ нагадує

про заборону на вексельний розрахунок за відвантажену єдиноподатником продукцію.

 

Наталія Яновська

 

 

3. Щодо термінів сплати єдиного податку та порядку заповнення Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою

На підставі щоквартальних підсумків Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи заповнюється Розрахунок, який подається до державної податкової інспекції за місцем реєстрації.

Слід зауважити: оскільки на підставі Розрахунку здійснюються нарахування і сплата єдиного податку, то такий

Розрахунок у розумінні Закону № 2181 є податковою декларацією, і тому на нього поширюються всі без винятку норми Закону № 2181.

Термін подачі Розрахунку відрізняється від встановлених Законом № 2181 термінів для квартального звітного періоду. Але сам Закон № 2181 дозволяє допускати такі особливості для окремих платежів.

Так, пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Статтею 4 Указу встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами до відповідного органу державної податкової служби подається Розрахунок про сплату єдиного податку з подачею платіжних доручень на сплату єдиного податку за звітний період із позначкою банку про зарахування цих коштів у термін

до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Тобто кінцевими термінами для подачі таких розрахунків є

19 число місяця, наступного за звітним кварталом. Слід зазначити, що у разі протермінування або неподання у встановлений термін Розрахунку Законом № 2181 передбачена відповідальність у вигляді штрафу (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 170 гривень) за кожне таке протермінування або неподання (підпункт 17.1.7* пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181).

* Мабуть, мається на увазі підпункт 17.1.1 Закону № 2181. —

Прим. ред.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день

, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Податкова звітність (у нашому випадку —

Розрахунок), отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній:

не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Розрахунок подається платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді у цього платника податкове зобов’язання чи ні, та заповнюється у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

У Розрахунку зазначаються усі передбачені в ньому показники. Якщо будь-який рядок не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.

Дані, наведені в Розрахунку, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності), а їх достовірність підтверджується підписами керівника.

Звертаємо увагу, що підприємства, які застосовують ставку єдиного податку в розмірі 6 відсотків, повинні включати

до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і суми ПДВ. Це пов’язано з тим, що на підставі ст. 3 Указу єдиним податком за цією ставкою обкладається виручка без урахування лише акцизного збору. На це вказують також положення п. 6 наказу № 554.

Отже,

суми ПДВ входять до складу виручки для цілей обкладення єдиним податком.

У разі

порушення вимог, установлених статтею 1 Указу, зокрема, якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перевищує 1 млн грн. для юридичних осіб — суб’єктів господарювання, такі платники єдиного податку повинні перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб’єкт малого підприємництва — платник єдиного податку може самостійно прийняти рішення про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернутись до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної

заяви до органу державної податкової служби не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Роз’яснення, надані на індивідуальні запити платників єдиного податку.

Акціонерне товариство — суб’єкт малого підприємництва (далі — СМП), з моменту реєстрації перебуває на спрощеній системі, на 2008 рік отримало свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 відсотків, при чому у 2007 році працювало за ставкою 6 відсотків, основний вид діяльності — роздрібна торгівля продуктами харчування, звітний період — I квартал 2008 року, чисельність працюючих — 7 чол.

Ситуація 1.

У I кварталі отримано виручку від реалізації товарів у сумі 54117 грн., здійснено продаж непотрібного для використання торгівельного обладнання, причому результат такої реалізації має збитковий результат (-320 грн.), у лютому місяці виплачено засновникам дивіденди (за результатами 2007 року), на які нараховано та сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 400 грн., виправлено помилку, допущену у поданому за III квартал минулого року Розрахунку (не враховано при визначенні бази оподаткування суму кредиторської заборгованості, щодо якої у серпні 2007 року минув термін позовної давності) на суму 2000 грн.

Ситуація 2.

При даних 1 ситуації виправлення помилки здійснено не у звітному Розрахунку, а шляхом подачі уточненого розрахунку.

Ситуація 3.

У I кварталі СМП не здійснював торгівельної діяльності за обставинами, що склалися. Разом з тим отримано проценти банку на депозити у сумі 425 грн., продано акції, різниця від продажу яких має додатній показник — 3000 грн. та виявлено допущену у Розрахунку за II квартал 2007 року помилку (допущено арифметичну помилку при обрахуванні загальної суми виручки у бік завищення на загальну суму 100 грн.)

Ситуація 4.

При даних 3 ситуації виправлення помилки здійснено не у звітному Розрахунку, а шляхом подачі уточненого Розрахунку.

Практичне заповнення Розрахунку за звітний період (I квартал 2008 року) у вищенаведених ситуаціях наводиться в табличній формі.

 

 

Таблиця

(грн.)

Розрахунок за I квартал 2008 року

Показники

Код рядка

Значення

Ситуація 1

Ситуація 2

Ситуація 3

Ситуація 4

1

2

3

4

5

6

Середньооблікова чисельність

01

7

7

7

7

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору

02

54117

54117

3425

3425

Виручка від реалізації основних фондів

03

0

0

4300

4300

Усього виручка від реалізації (р. 2 + р. 3)

04

54117

54117

7725

7725

Сума єдиного податку за ставкою (10) %

05

5412

5412

773

773

Внески, нараховані на суму дивідендів

06

400

400

0

0

Сума самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів

07

120 (2000 х 6 : 100)

0

-6 (-100 х 6 : 100)

0

Податкові зобов’язання до сплати (р. 5 + р. 6 + (-) р. 7)

08

5932

5812

767

773

Сума штрафу, самостійно нарахована платником у зв’язку з виправленням помилки

09

6

0

0

0

Уточнений розрахунок за I квартал 2008 року

Показники

Код рядка

Сума

Сума помилки, не врахованої або зайво врахованої у попередніх звітних податкових періодах, що призвела до заниження (-) або завищення (+) об’єкта оподаткування (рядок 4 Розрахунку)

1

Х*

2000

Х*

-100

Сума заниженого (-) або завищеного (+) єдиного податку у попередніх звітних податкових періодах за ставкою (6) % (рядок 5 Розрахунку)

2

Х

120

Х

-6

Сума занижених (-) або завищених (+) внесків, нарахованих на суму дивідендів у попередніх звітних податкових періодах (рядок 6 Розрахунку)

3

Х

0

Х

0

Сума заниженого (-) або завищеного (+) податкового зобов’язання, нарахованого у зв’язку з виправленням помилки (рядок 2 + рядок 3)

4

Х

120

Х

-6

Сума штрафу, самостійно нарахована платником єдиного податку у зв’язку з виправленням помилки

5

Х

6

Х

0

* У 1 та 3 ситуаціях уточнений Розрахунок не подавався.

 

Деякі особливості заповнення Розрахунку

У наведених ситуаціях СМП у 2008 році є платником єдиного податку за

ставкою 10 відсотків, що відображається в ряд. 05 Розрахунку.

Разом з тим, у звітному періоді, за який проводиться виправлення допущеної помилки, СМП працював за

ставкою 6 відсотків Зазначену особливість не слід забувати, коли здійснюється обрахунок зобов’язання за звітний період (р. 05) та при визначенні коригуючої суми зобов’язання (р. 07).

У

ряд. 06 Розрахунку відображається сума авансових внесків з податку на прибуток, нарахована (та сплачена) на загальну суму дивідендів.

Зауважу, що значення

ряд. 08 Розрахунку може бути як позитивним, так і від’ємним, оскільки у окремих випадках значення рядку 07 може мати від’ємне значення (коли допущена у попередньому звітному періоді помилка призвела до завищення податкового зобов’язання), причому сума такого завищення перевищує нараховану суму у звітному періоді (р. 05 + р. 06).

Дані

рядка 04 Уточненого розрахунку також можуть бути як позитивними, так і від’ємними.

Зобов’язання зі сплати єдиного податку, нараховані за звітний період, заносяться до картки особового рахунку платника виключно на підставі даних

ряд. 08 Розрахунку та даних 04 та 05 Уточненого розрахунку у разі його подання.

Всі інші надані податкові роз’яснення діють у

частині, що не суперечить цьому оглядовому листу.

 

Заступник голови ДПА України С. Чекашкін



коментар редакції

Порушення порядку сплати єдиного податку та строків подання Розрахунку

Слід погодитися з тим, що Розрахунок єдиного податку для юридичної особи є

декларацією. У зв’язку з цим застосування штрафної санкції за його несвоєчасне подання цілком логічне (пробачимо податківцям друкарську помилку в посиланні на п.п. 17.1.7 Закону № 2181, застосовуватися повинен п.п. 17.1.1 цього Закону).

На жаль, у листі, що коментується, не зазначено порядок застосування штрафу за несвоєчасну

сплату єдиного податку. Річ у тім, що строки його сплати не відповідають строкам, установленим Законом № 2181: він сплачується щомісячно до подання Розрахунку і лише в місяці, наступному за звітним кварталом, здійснюється остаточний розрахунок, знову ж таки в строки, що відрізняються від установлених Законом № 2181. Тим часом у п.п. 17.1.7 Закону № 2181 зазначено, що штраф застосовується, по-перше, тільки за погодженим податковим зобов’язанням (а таким воно стає тільки після подання Розрахунку), а по-друге, при порушенні строків сплати, установлених Законом № 2181 (тобто протягом 10 днів після граничних строків подання декларації). Щодо єдиного податку це означає, що штраф за несвоєчасну сплату може застосовуватися тільки якщо єдиноподатник не сплатить єдиний податок у строки, установлені Законом № 2181. Те ж саме стосується і пені.

Якщо ж перераховані проміжні (місячні) суми податку не відповідають реальним податковим зобов’язанням місяця (які можна визначити за первинними документами), то застосовувати штраф за заниження суми податкового зобов’язання (п.п. 17.1.3 Закону № 2181) не можна, адже цей підпункт пов’язує застосування штрафу з податковим зобов’язанням, заявленим у декларації. Однак і в цьому випадку і в попередньому цілком можливе застосування адмінштрафу (ст.1632 і 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Цей момент у листі також опустили.

Не можна залишити без уваги приклади заповнення Розрахунку.

По-перше, привертає увагу відображення в розрахунку виручки від

продажу цінних паперів: оподаткуванню підлягає тільки додатний результат. Таку думку було викладено податківцями в листах ДПАУ від 11.01.2006 р. № 71/6/15-0416, від 02.04.2009 р. № 3842/5/16-1516 (останнє див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 32). Однак ми хотіли б застерегти від такого ліберального підходу. Річ у тім, що Указ № 727 передбачає лише один випадок обкладення єдиним податком фінансового результату від правочину — продаж основних фондів; про цінні папери нічого не зазначено.

По-друге, важливо, що податківці допускають заповнення підсумкового ряд. 08 Розрахунку зі знаком «-», пояснюючи це можливим виправленням помилки.

По-третє, незрозуміло, звідки в ситуації 3 і 4 взялася виручка від продажу основних фондів у розмірі 4300 грн.

 

Дмитро Костюк

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд