Професійна підготовка і підвищення кваліфікації не є особистим доходом працівника
Лист Державної податкової адміністрації України від 22.08.2008 р. № 10534/5/17-0716
(витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист з питань оподаткування доходів фізичних осіб і повідомляє.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі зобов’язані не рідше одного разу в два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Також розділом VI постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 р. № 155 «Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави» з метою організаційного та кадрового забезпечення управління корпоративними правами держави пропонується проводити професійну підготовку та перепідготовку осіб з питань управління корпоративними правами держави у навчальних закладах, визначених на конкурсних засадах, у порядку, встановленому Фондом державного майна, за затвердженими ним навчальними програмами.
Кодексом законів про працю України (ст. 201) встановлено, що власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи для професійної підготовки і підвищення кваліфікації робітників і службовців, особливо молоді. Отже,
професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників здійснюється для забезпечення виконання на належному рівні статутних завдань працедавця та не є особистим доходом таких працівників.Водночас згідно із п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889-IV), якщо підготовка чи перепідготовка платника податку — найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами працедавця (з отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня) здійснюється в навчальних закладах, то до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти (вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації або професіонально-технічних навчальних закладів) у рахунок компенсації вартості такого навчання, але не вище розміру суми, визначеної у п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону № 889-IV, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (у 2008 р. — 890 грн.*). Перевищення суми місячної оплати за навчання понад встановлений рівень є додатковим благом найманого працівника, яке включається до місячного оподатковуваного доходу працівника та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV.
* У 2009 р. — 940 грн. —
Прим. ред.Крім того, коли така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
Заступник голови С. Лекарь
