Щодо обчислення середньої зарплати для розрахунку вихідної допомоги при звільненні
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24.04.2009 р. № 247/13/8409
(витяг)
<...>
Обчислення середньої заробітної плати для нарахування сум вихідної допомоги при звільненні провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку вихідної допомоги при звільненні провадиться виходячи з виплат
за останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулось звільнення.При цьому час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. До цього часу відноситься і період простою
.Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна заробітна плата визначається
діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період. При цьому 2/3 тарифної ставки за час простою і дні простою не враховуються.Середньомісячне число робочих днів розраховується
діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Начальник відділу Н. Синько
коментар редакції
Оплата простою не бере участі в розрахунку середньої зарплати
при визначенні розміру вихідної допомоги
У листі, що коментується, Мінпраці роз’яснило порядок розрахунку вихідної допомоги, якщо на підприємстві мав місце простій.
Нагадаємо: у випадках, визначених ст. 44 Кодексу законів про працю України, розмір вихідної допомоги залежить від середнього місячного заробітку, який розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Згідно з абз. другим п. 8 Порядку № 100 середня місячна заробітна плата для визначення розміру вихідної допомоги обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
У свою чергу, середньоденна заробітна плата для визначення суми вихідної допомоги обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення. При цьому час, протягом якого працівники відповідно до чинного законодавства чи з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався середній заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Цілком справедливо, на думку Мінпраці, при розрахунку середньої заробітної плати з розрахункового періоду
виключається і час простою. Відповідно оплата простою у розмірі 2/3 тарифної ставки не враховується при розрахунку середньоденної зарплати.На розрахунок показника «середньомісячна кількість робочих днів» час простою не впливає, тобто дні простою враховуються як робочі дні.
Зауважимо: якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював у зв’язку з простоєм, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник фактично не працював, середня заробітна плата для визначення розміру вихідної допомоги обчислюється виходячи з установлених працівнику тарифної ставки або посадового (місячного) окладу.
Докладніше про порядок розрахунку вихідної допомоги див. статтю «Звільнення працівника: провадимо остаточний розрахунок» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 1 — 2.
Катерина Скрипкіна
