Теми статей
Обрати теми

Процедура виходу з ТОВ

Редакція ПБО
Стаття

Процедура виходу з ТОВ

 

У будь-яких відносинах може настати момент, коли виникає необхідність їх припинити. Це може бути пов’язано як з об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Відносини в межах товариства з обмеженою відповідальністю — зовсім не виняток, особливо якщо мати на увазі, що цей вид госптовариства передбачає найбільше залучення учасників до управління ним. Але розривати відносини завжди непросто. Яку процедуру для цього треба буде пройти учаснику, який вирішив вийти з ТОВ, розглянемо в цій статті.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Форми припинення участі в ТОВ

Вихід із ТОВ багато хто помилково вважає загальним поняттям, яке об’єднує в собі всі можливі способи припинити відносини з товариством. Однак вітчизняний законодавець виходив з іншої моделі та поставив вихід як самостійну форму припинення корпоративних відносин.

У цілому аналіз цивільного законодавства дозволяє виділити такі можливі

форми припинення участі в ТОВ:

1) вихід;

2) відчуження частки;

3) звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства;

4) виключення учасника з ТОВ;

5) смерть (ліквідація) учасника ТОВ.

Порівняльну характеристику зазначених форм припинення участі в ТОВ наведемо у вигляді таблиці.

 

Вид

припинення участі

характеристики

Вихід із ТОВ

Відчуження (відступлення) частки

Звернення стягнення на всю частку учасника

Виключення учасника з ТОВ

Смерть (ліквідація) учасника

1

2

3

4

5

6

Підстава

Заява учасника

Договір учасника з іншими учасниками (або з третіми особами, або із самим товариством)

Вимога кредиторів учасника. Звернення стягнення можливе тільки при недостатності в учасника іншого майна для задоволення вимог кредиторів

Рішення загальних зборів товариства

Установлений в передбаченому порядку факт смерті (ліквідації) учасника

Установлення у статуті обмежень

Не допускається. Може бути тільки деталізовано строк попередження про вихід

У статуті може бути встановлено заборону на відчуження частки третім особам

Не може бути встановлено

Можуть передбачатися порядок та умови застосування такої санкції, як виключення з товариства

Частка переходить спадкоємцям фізособи або правонаступникам юрособи, однак статутом може бути передбачено, що такий перехід допускається тільки з відома інших учасників товариства

Необхідність отримання згоди інших учасників товариства

Немає

Якщо у статуті немає заборони на відчуження третім особам, то таке відчуження можливе тільки після того, як учасники ТОВ не скористаються своїм переважним правом на придбання частки

Немає

Тільки за рішенням учасників ТОВ, які володіють сукупно понад 50 % загальної кількості голосів

Немає

Необхідність зменшення статутного капіталу

Статутний капітал зменшується на розмір частки учасника, який вийшов

Немає

Зменшується на розмір стягнутої кредиторами частки

Зменшується на розмір виключеного учасника

Якщо спадкоємці не приймаються до товариства або відмовляються від вступу, статутний капітал зменшується, якщо приймаються — ні

Реєстрація змін

Кожний випадок зміни складу учасників ТОВ потребує державної реєстрації

 

Найчастіше на практиці виникають проблеми з

розмежуванням виходу учасника з ТОВ та операцією відступлення (відчуження) частки в ТОВ. Так, державні реєстратори часто вимагають для здійснення держреєстрації змін у складі засновників одночасного подання і заяви учасника про вихід з товариства, і договору відчуження частки, незважаючи на те що зазначені документи є підтвердженням двох самостійних підстав припинення участі в товаристві.

Як видно з порівняльної таблиці, при виході учасника з ТОВ його частка у статутному капіталі просто вилучається — статутний капітал зменшується на її величину, оскільки учасник, умовно кажучи, забирає свою частину в ньому та виходить. При відступленні (відчуженні) частки просто змінюється її власник: замість учасника, який припиняє відносини з товариством, ним стає або інший учасник, або третя особа, або само товариство. Отже, учасник може розпорядитися своєю часткою як за компенсацію (уклавши договір купівлі-продажу або міни), так і без неї (передавши частку за договором дарування). Оскільки при відступленні частка не вилучається, розмір статутного капіталу залишається тим самим.

Цією відмінністю зумовлено і специфіку деяких процедурних моментів здійснення виходу з ТОВ та відступлення частки в ТОВ. Зокрема, вихід із товариства здійснюється виключно за волевиявленням учасника без будь-якого погодження з іншими учасниками та товариством в цілому. Що ж до відступлення частки, то оскільки в результаті цієї операції до складу учасників може включатися новий суб’єкт або істотно змінюватися співвідношення часток учасників, на здійснення такої операції можуть установлюватися певні обмеження у статуті товариства (заборона на відчуження третім особам або отримання згоди інших учасників на таке відчуження). Крім того, інші учасники користуються переважним правом на придбання частки. Порушення таких вимог може стати підставою для визнання договору відступлення частки недійсним (

п.п. 3.2.4 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14).

 

Вийти з ТОВ — право учасника

Згідно з

п. 3. ч. 1 ст. 116 ЦКУ і ст. 10 Закону про госптовариства вихід із господарського товариства є правом учасника.

Ця норма знайшла застосування в судовій практиці як така, що не допускає встановлення у статуті ТОВ будь-яких обмежень або заборони на вихід учасника з товариства. Так, положення статуту, що передбачають, наприклад, необхідність отримання згоди загальних зборів ТОВ на вихід учасника з товариства або що називають як умову виходу виконання учасником будь-яких зобов’язань перед товариством, може бути визнано такими, що суперечать законодавству в судовому порядку.

Як підкреслюється в судових рішеннях, «право учасника на вихід залежить тільки від його волевиявлення і не обмежено будь-якими умовами, у тому числі необхідністю внесення відповідних змін до установчих документів товариства. Положення статутних документів, що обмежують або забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. Отже, для виходу учасника з товариства не потрібна згода інших учасників або прийняття відповідного рішення зборами учасників» (

постанова ВГСУ від 28.02.2008 р. № 13/559). А ось цитата з іншого рішення: «Подання заяви про вихід є односторонньою дією, спрямованою на припинення корпоративних відносин. Вона є дійсною з моменту вчинення і не залежить ані від згоди товариства, ані від реєстрації змін до установчих документів» (постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.03.2008 р. № 19/129-20/237).

Така ж думка свого часу висловлювалася і Держкомпідприємництва в

листі від 20.06.2001 р. № 2-222/3824.

Крім того, оскільки право на участь в товаристві є особистим немайновим (

ст. 100 ЦКУ), отримувати згоду другого із членів подружжя на вихід із товариства (як у разі розпорядження об’єктами спільної сумісної власності) не потрібно (постанова ВГСУ від 16.08.2007 р. № 2-2575/07).

 

Строк попередження про вихід

Єдина умова, яку повинен виконати учасник, щоб вийти з ТОВ, — умова про строки попередження про такий вихід.

Заяву про вихід має бути подано не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не передбачено у статуті товариства.

Є ще одне часове обмеження:

між повідомленням про вихід та виходом повинно минути не більше одного року.

Так, якщо учасник має намір вийти з ТОВ 30 листопада 2009 року, то йому насамперед необхідно переконатися, чи не встановлено статутом строк для повідомлення товариства про такий вихід. Такий строк може становити, наприклад, як чотири, так і два місяці, тобто бути як більше, так і менше передбаченого ЦКУ 3-місячного строку попередження. Однак він не може перевищувати одного року. Якщо умови про строк попередження про вихід учасника з ТОВ статут не містить, учаснику необхідно подати заяву із зазначенням бажаної дати виходу з ТОВ (30 листопада 2009 року) не пізніше 29 серпня 2009 року. Якщо він зробить це пізніше, то заява не втрачає силу, однак дата виходу зміщуватиметься так, щоб виконувалася умова про 3-місячний строк попередження про вихід. Так, якщо заяву буде подано 2 вересня 2009 року із зазначенням як дати виходу 30 листопада 2009 року, то датою виходу слід вважати 3 грудня 2009 року. Якщо в заяві не буде зазначено бажаний строк виходу, то датою виходу автоматично вважатиметься день, наступний за останнім днем 3-місячного строку, який почав спливати із дня подання заяви про вихід.

Суди виходять з того, що

заява про вихід не є правочином, а отже, визнати її недійсною не можна (див. п. 3.5 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14).

 

Якщо учасник передумав

Протягом строку попередження про вихід учасник може відкликати заяву, передумавши припиняти свої взаємовідносини з товариством. Питання про строки проведення загальних зборів товариства законодавчо не врегульовано. Тому може виникнути ситуація, коли загальні збори, на яких має бути прийнято рішення про внесення змін до статуту, відбудеться до настання дати, зазначеної в заяві (або до закінчення 3-місячного строку, якщо дату в заяві не зазначено).

У цьому випадку може виявитися, що зміни до статуту може бути внесено та зареєстровано раніше, ніж настане дата виходу учасника. У цьому випадку, на наш погляд, оскільки в учасника протягом строку попередження, як зазначалося, зберігається право відкликати заяву про вихід, він може оскаржити в суді такі дії з вимогою відновити його статус учасника товариства.

Залишається спірним і питання про те, чи можуть загальні збори задовольнити прохання учасника про достроковий вихід із товариства без дотримання встановленого строку попередження. Основною метою встановлення цього строку був захист інтересів решти учасників, тому, якщо і говорити про правомірність дострокового виходу, то тільки в разі одностайного вирішення цього питання загальними зборами. У цьому випадку подання позову про скасування такого рішення виглядає безперспективним, оскільки інтереси нікого з учасників не порушено. Водночас зауважимо, що формально при такому достроковому виході норму

ст. 148 ЦКУ буде порушено, тому все ж рекомендуємо уникати подібних ситуацій.

 

Чи обов’язкове попередження про вихід

Зупинимося ще на одному питанні, що спричинює спори. Деякими фахівцями висловлюється думка про необхідність наявності двох документів —

попередження про вихід та заяви про вихід (цей порядок оформлення виходу учасника з товариства іноді використовується й на практиці. Наприклад, у рішенні Господарського суду Донецької області від 06.01.2009 р. у справі № 32/45пн). Інакше кажучи, спочатку учасник повинен подати попередження про вихід. Після закінчення передбаченого строку для такого попередження учасник має право подати вже власне заяву про вихід. Якщо він цього не робить, то вважається, що учасник відмовляється від виходу.

Ми з такою позицією погодитися не можемо. Як нам здається, має діяти інша презумпція — учасник, подавши заяву, вважається таким, що здійснив волевиявлення на вихід із товариства і якщо він не вчинює активних дій у вигляді відкликання заяви про вихід, то вважається, що

він не змінив свого рішення.

Більше того, запропонована такими фахівцями концепція може мати досить серйозні негативні наслідки. Так, дотримуючись її, товариство може наполягати на тому, що учасник не здійснив виходу і зберіг цей свій статус. Відповідно у товариства не виникло обов’язку виплатити йому вартість частини майна, пропорційної його частці.

 

Учасник — іноземець

Звернемо також увагу: якщо учасник — іноземець, це не впливає на порядок виходу, оскільки зміст корпоративних прав визначається правом країни, до якої належить юридична особа. У свою чергу, згідно з

ч. 1 ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (п. 3.4 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14).

Не може і само госптовариство на свій розсуд підпорядкувати порядок виходу учасника з товариства праву іншої держави.

 

Вихід усіх учасників

Можливість виходу всіх учасників з товариства прямо законодавством не встановлено. Однак із ЦКУ все-таки випливає висновок, що зробити це неможливо.

Безумовно, формально всі учасники товариства можуть одночасно подати заяву про вихід із ТОВ: заборони на такі дії законодавство не містить. Однак такі дії призведуть до позбавлення товариства його найвищого органу управління — загальних зборів, що, у свою чергу, вступатиме у протиріччя зі

ст. 92 ЦКУ, яка передбачає: юрособа набуває прав та обов’язків та здійснює їх через свої органи, у тому числі й через загальні збори учасників. Одночасний же вихід усіх учасників із ТОВ призведе до неможливості його діяльності. ВГСУ також указує на неправомірність таких дій учасників ТОВ, підкреслюючи, що в цьому випадку учасники повинні звертатися до встановленої законодавством процедури ліквідації товариства (див. постанову ВГСУ від 18.03.2008 р. у справі № 2-2561/06).

 

Порядок виходу учасника з ТОВ

Розглянемо поетапно порядок виходу учасника з ТОВ.

1. Як зазначалося вище, процедуру виходу з ТОВ учасник ініціює шляхом

подання відповідної заяви (приклад такої заяви наведено в додатку 1 до статті).

Як зазначено в

ч. 1 ст. 148 ЦКУ, учасник ТОВ повинен повідомити товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу , якщо інший строк не встановлено статутом.

Цей законодавчий припис залишає простір для розуміння

механізму повідомлення товариства. На практиці належним способом повідомлення товариства вважається подання заяви про вихід до органу управління ТОВ (наприклад, директору як виконавчому органу). Так, ВГСУ виходить з того, що днем подання заяви про вихід слід вважати день її передачі (направлення) учасником до виконавчого органу товариства (постанова ВГСУ від 28.02.2008 р. № 13/559). Але при цьому заяву необхідно адресувати самому товариству, оскільки учасник саме з ним перебуває в корпоративних відносинах. Заяву може бути подано особисто з її реєстрацією в журналі реєстрації вхідної кореспонденції або надіслано рекомендованим листом з описом вкладення.

Часто в заявах про вихід використовуються такі некоректні вирази, як «прошу виключити зі складу учасників», «прошу дозволити вийти» тощо. Ще раз звертаємо увагу: рішення

про вихід учасник приймає самостійно і його реалізація не може залежати від ТОВ. Крім того, слід уникати використання терміна «звільнити» у заяві про вихід із ТОВ, оскільки цей термін зі сфери трудових, а не цивільних правовідносин.

Ще одна поширена помилка — подання заяви про вихід разом із договором відчуження частки. Як зазначалося вище, це дві самостійні форми припинення участі в ТОВ.

Якщо виходить учасник-фізособа, заява підлягає

нотаріальному посвідченню. Деякі фахівці намагаються обґрунтувати відсутність такої необхідності, про яку, зауважимо, прямо говориться у ст. 29 Закону № 755, посилаючись на п. 255 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 03.03.2004 р. № 20/5. Згідно з цим пунктом правильність копії документа завіряється у випадках, коли достовірність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа посвідчена нотаріусом. Прибічники цієї позиції вказують: оскільки оригінал заяви нотаріального посвідчення не потребує, то посвідчення не потрібно і для копії заяви, що подається держреєстратору. Ми б обережно ставилися до подібних думок, оскільки держреєстратор напевно не сприйме заяву, не посвідчену нотаріально.

Якщо виходить юридична особа, то замість заяви подається протокол загальних зборів учасників, яким оформлено рішення про вихід із ТОВ, учасником якого є така юрособа.

2.

Проведення загальних зборів учасників ТОВ. Вихід учасника з ТОВ спричинює зміни складу його учасників, у зв’язку з чим виникає необхідність проведення загальних зборів товариства та внесення змін до установчих документів ТОВ. Виконавчий орган товариства має скликати позачергові загальні збори учасників, до порядку денного яких має бути включено питання про вихід учасника з товариства, а також про внесення змін до статуту.

Для учасника актуальним буде питання: які заходи йому вжити, якщо загальні збори учасників не проводяться. Цей момент важливий, по-перше, тому що він продовжує для третіх осіб виступати як учасник товариства, оскільки про нього зберігається інформація в держреєстрі, по-друге, непроведення загальних зборів ставить під питання виплату учаснику частини вартості майна, пропорційну його частці у статутному фонді. Суди виходять з обґрунтованості вимог учасника про примушення провести загальні збори, внести зміни до статуту та забезпечити їх державну реєстрацію, виплатити в установлені законодавством строки частину вартості майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді (див.

п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13, постанову ВГСУ від 18.03.2008 р. у справі № 2-2561/06).

У

додатку 2 до статті наведено приклад протоколу загальних зборів, на яких було розглянуто питання про вихід учасника з ТОВ.

3.

Державна реєстрація змін до статуту. Державній реєстрації підлягає будь-яка зміна у складі засновників (учасників) товариства, навіть коли учасник виходить і, відповідно, не відбувається введення до складу засновників нових осіб. Документи, які має бути подано в цьому випадку держреєстратору для реєстрації змін, що відбулися, названо у ст. 29 Закону № 755. Це:

— заповнена реєстраційна картка (форма № 3) на проведення державної реєстрації змін в установчих документах юридичної особи;

— примірник оригінала або нотаріально завірена копія рішення про внесення змін до установчих документів;

— оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;

— два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

— документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів;

— копія рішення про вихід юридичної особи зі складу учасників ТОВ, завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу учасників.

Держкомпідприємництва в

листі від 27.02.2009 р. № 1930 також нагадав суб’єктам господарювання про те, що для третіх осіб зміни у складі засновників матимуть юридичну силу з моменту їх держреєстрації . Слід навести і продовження процитованої норми: самі суб’єкти господарювання посилатися на відсутність держреєстрації таких змін у відносинах з третіми особами не можуть. Інакше кажучи, суб’єкт господарювання повинен інформувати про такі зміни третіх осіб, для яких зміна складу учасників має значення. Крім того, у зв’язку з тим, що треті особи орієнтуватимуться насамперед на інформацію про суб’єкта господарювання, відображену в держреєстрі, самі суб’єкти господарювання мають бути зацікавлені у швидкому проведенні держреєстрації змін, що відбулися, і не зловживати відсутністю санкцій за нереєстрацію. Наприклад, якщо статутом товариства передбачено необхідність одностайного прийняття рішення щодо укладення окремих правочинів на загальних зборах, то контрагент, який виходитиме з відомостей держреєстру, справедливо матиме сумніви щодо дійсності рішення, прийнятого після виходу одного з учасників, але до реєстрації цих змін.

Нагадаємо: стосовно строків, протягом яких необхідно провести державну реєстрацію змін в установчих документах, зокрема, у складі учасників ТОВ, то у

ст. 7 Закону про госптовариства для цього встановлено 5-денний строк. Однак відповідальність за його порушення не встановлено.

4.

Зменшення статутного фонду. Вихід учасника з ТОВ спричиняє зменшення статутного фонду товариства на розмір частки учасника, який вийшов.

Процедура доволі проблематична, оскільки, по-перше, потребує попереднього повідомлення кредиторів ТОВ, які набувають права вимагати дострокового виконання зобов’язань товариством; по-друге, виникає загроза, що розмір статутного фонду стане менше встановленого законом мінімального розміру, а це недопустимо. Як вихід із ситуації можна запропонувати довнести внески до статутного фонду в розмірі, що дозволяє покрити частку учасника, який вийшов. Це дозволить уникнути необхідності зменшення статутного фонду, але може призвести до зміни співвідношення часток учасників товариства, якщо вони братимуть різну участь у довнесенні внесків до статутного фонду.

 

 

Додаток 1

img 1

 

 

Додаток 2

img 2
img 3

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі