Про оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних з перевезенням транзитних вантажів
Лист Державної податкової адміністрації України від 31.07.2009 р. № 16397/7/16-1517
Державна податкова адміністрація України у зв’язку з прийняттям Закону України від 4 червня 2009 року № 1451-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» на виконання пункту 1 протоколу наради у першого Віце-прем’єр-міністра України від 30.07.2009 р. та з урахуванням листа Міністерства транспорту і зв’язку України від 31.07.2009 р. № 4396/04/14-09 повідомляє.
Відповідно до п. 5.15 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 04.06.2009 р. № 1451-VI) звільняються від оподаткування цим податком операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України згідно з положенням глави 33 Митного кодексу України.
У відповідності зі ст. 200 глави 33 Митного кодексу України, транзит — митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби
переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.Разом з тим Закон України від 20.10.99 № 1172-XIV «Про транзит вантажів» (зі змінами) є Законом, який
визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України.Відповідно до статті 1 цього Закону
транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. При цьому учасники транзиту — вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).Згідно зі статтею 6 цього Закону транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading).
У той же час статтею 4 Закону України «Про транзит вантажів» визначено, що
транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов’язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).При цьому цей Закон
не містить обмежень щодо здійснення таких операцій при транзиті вантажів у прямому сполученні.Відповідно до ст. 3 Закону України «Про транзит вантажів»
свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту при оподаткуванні операцій, пов’язаних з транзитом вантажів.Таким чином, оскільки згідно із Законом України «Про транзит вантажів» транзитні послуги — це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, то послуги, що безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, звільняються від оподаткування ПДВ. У зв’язку з цим згідно з п. 5.15 ст. 5 Закону від оподаткування звільняються як операції з поставки
послуг по перевезенню пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, так і операції з поставки послуг, пов’язаних з таким транзитом (зокрема, навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів тощо).При цьому, якщо для операцій з поставки послуг із перевезення пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, а також для послуг, безпосередньо пов’язаних з транзитом, придбаваються (виготовляються) товари (послуги), які призначені для використання в таких звільнених операціях, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) відповідно до п.п. 7.4.2 ст. 7 цього Закону, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Заступник голови С. Чекашкін
коментар редакції
ДПАУ реанімує пільгу щодо операцій, пов’язаних з транзитними перевезеннями
Лист присвячено нещодавнім ПДВ-змінам, які введено Законом № 1451. Цей документ з нашим докладним коментарем опубліковано в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 58 (с. 5).
Разом із тим пристрасті довкола нових норм ще вирують і насамперед довкола дати набуття чинності Законом — 1 серпня чи 1 вересня, однак, як мовиться, «наш» лист не про це. У ньому платникам підкинуто ще одну тему для дискусії, і стосується вона послуг,
пов’язаних з транзитними перевезеннями.Річ у тім, що
в новій редакції п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ відсутня раніше існуюча норма, яка прямо звільняла такі послуги від ПДВ. Якщо ж звернутися до п.п. 5.1.5 Закону про ПДВ, то його звільнення стосується тільки безпосередньо послуг з перевезення транзитом вантажів та пасажирів. Саме таке скасування і дало підставу сумніватися в подальшому застосуванні пільги щодо послуг, пов’язаних з транзитом.Однак ДПАУ розсудила інакше — пільга, як і раніше, є. Звісно, такий підхід на тлі тотальної ПДВ-фіскалізації не може не радувати, але користуватися ним ми все-таки рекомендуємо тільки за наявності подібного листа на свою адресу.
Щодо самого
поняття послуг, пов’язаних з транзитними перевезеннями, то Закон про ПДВ вичерпного переліку таких послуг не містить. Разом із тим ми вважаємо, що тут доречно орієнтуватися на Державний класифікатор продукції і послуг (ДК 016-97), затверджений наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822 та Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375: код 63 — «Додаткові транспортні послуги і допоміжні операції» та «Допоміжні транспортні послуги». За цим кодом, зокрема, згадуються: навантаження, розвантаження, перевантаження, послуги складів, послуги зберігання деяких продуктів, послуги дорожніх кас, пунктів бронювання місць, довідкових бюро, залів очікування, камер схову, послуги з експлуатації автомобільних стоянок, техобслуговування та дрібного ремонту дорожніх транспортних засобів комерційного використання, експедиторські послуги. До речі, про те, що транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, зазначається й у ч. 4 ст. 306 ГКУ.
Наталія Яновська
